Президент Володимир Зеленський у 29 річницю з дня ухвалення Конституції України виступив зі спеціальним відеозверненням в суботу, 28 червя.
“Перше слово її першої статті – “Україна”. І це відображає нашу головну мету, наше завдання: Україна є і буде на землі, українці є і будуть на землі. І це водночас наша мета і спільний обовʼязок. Місія кожного й кожної, для кого Україна справді на першому місці, хто не уявляє свого життя без України та без кого Україну вже не уявити”, – заявив він Софійській площі у Києві у присутності президента Польщі Анжея Дуди та представників дипломатичного корпусу.
За словами Зеленського, Україна – це держава мільйонів людей. Але мільйони для нас ніколи не були та не будуть просто людською масою. Це нація, що складається з громадян, які в силах відстояти те, у що вірять, і те, чого прагнуть. І саме завдяки цьому Україна є.
“Україна – це мільйони імен, якими ми пишаємося. Україна – це вибір, який щодня роблять наші люди. Це мільйони дій і подвигів, які всі разом – Україна”, – зазначив він.
Президент підкреслив, що суспільний договір між усіма українцями полягає в тому, що Україна понад усе, українці – наша незалежність, наші права, наші мрії – усього народу – понад усе.
“І коли ми говоримо про це, слова звучать сильно. Бо це слова не про щось абстрактне, а про конкретних людей, про конкретні справи, про конкретний пройдений шлях. Про всіх нас із вами. Про громадян, які наповнюють життям Україну”, – додав він.
Зеленський підкреслив, що Україна веде боротьбу за головне конституційне право кожного народу – невід’ємне право на життя та незалежність.
“Ми дякуємо всім народам цивілізованого світу за єдність довкола України. Єдність із Європою. Єдність із Америкою. Єдність світу, який розуміє, що таке боротися за найбільше конституційне право кожного народу – невід’ємне право на життя. Невід’ємне право на незалежність. Невід’ємне право жити в мирі. Жити в спокої, розвитку, у вільній Україні. Це все, чого так хоче Україна. І ніхто не може сказати, що Україна хоче забагато. А отже, Україна неодмінно цього досягне. Досягнемо всі ми. Усі ті, для кого Україна дійсно на першому місці. Усі ті, для кого Україна справді понад усе. З Днем Конституції України, дорогі громадяни!”, – резюмував глава держави.
Blog
-
День Конституції: Зеленський звернувся до громадян
-
Кіченок поступилася у фіналі парного розряду турніру у Німеччині
Українська тенісистка Людмила Кіченок у тандемі з австралійкою Еллен Перес поступилася у фіналі парного розряду турніру WTA 500 у німецькому Бад-Гомбурзі.
Їхній дует у вирішальному поєдинку зазнав поразки від китаянки Го Ханьюй та тенісистки без країни Олександри Панової – 6:4, 6:7 (4), 5:10.
Кіченок та Перес взяли перший сет, але потім поступилися у другій партії та програли на тай-брейку.
Суперниці провели на корті 1 годину 48 хвилин.
WTA 500, Бад-Гомбург, Німеччина
Парний розряд, фінал
Людмила Кіченок/Еллен Перес (Україна/Австралія) – Го Ханьюй/Олександра Панова (Китай/нейтральний статус) 6:4, 6:7(4), 5:10
У цьому матчі Кіченок та Перес боролися за перший спільний титул. Для українки цей парний фінал став 24-м, у якому вона змагалася за свій 12-й трофей.
Раніше повідомлялося, що українки дізналися перших суперниць на Вімблдоні-2025.
Підписуйтеся на наші канали
-
Дрони ГУР уразили арсенал у Брянську – ЗМІ
Безпілотники Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України атакували військові об’єкти в районі російського міста Брянськ. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на джерела у розвідці в суботу, 28 червня.
Спершу місцеві ЗМІ повідомили, що в місті було чути сильну стрілянину та серію вибухів після неї. Місцева влада ніяк не прокоментувала вибухи, лише нагадала про заборону зйомки та публікації відео “наслідків роботи ППО”.
Як повідомили джерела, ГУР продовжує операцію з демілітаризації Росії, і сьогодні “добрі дрони уразили об’єкти 120-го арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління міноборони РФ; інформація про наслідки атаки уточнюється”. Фото: скріншот Також 26 червня повідомлялось, що дрони ГУР атакували склад ракетного палива у Брянську. Їхній удар спричинив серію вибухів і сильну пожежу.
У той же день стало відомо, що дрони ГУР знищили в Криму системи ППО. Під удар потрапили: дві багатофункціональні РЛС управління 92Н2Е; дві РЛС виявлення 91Н6Е; пускова установка комплексу С-400. -
Двоє дітей постраждали внаслідок вибуху на Харківщині
Двоє дітей постраждали внаслідок вибуху в селі Ставище Шевченківської громади. Про це повідомила Харківська ОВА в суботу, 28 червня.
За попередніми даними, здетонував невідомий предмет, який хлопці знайшли біля подвір’я.
“Постраждалим 12 і 15 років. Молодший хлопчик отримав відкриту черепно-мозкову травму, 15-річний підліток – опік кисті. Обидва госпіталізовані. Лікарі надають усю необхідну допомогу. На місці працюють екстрені служби”, – йдеться у повідомленні. -
ППО перехопила незвичну ціль біля Дніпра
У Дніпрі пролунали вибухи. Над регіоном зафіксували ворожу ціль, випущену з російського літака тактичної авіації, повідомили Повітряні сили ЗСУ в суботу, 28 червня.
“Інформуємо щодо повідомлень про “атаку КАБа по Дніпру”. Близько 11.30 із повітряного простору тимчасово окупованої території Запорізької області зафіксовано повітряну ціль, випущену із літака тактичної авіації противника”, – йдеться у повідомленні.
За даними військових, ціль пролетіла понад 100 кілометрів і була збита протиповітряною обороною за межами міста Дніпро. Тип повітряної цілі буде встановлено після вивчення уламків на місці падіння.
Тим часом начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак написав у Телеграм: “Дякую захисникам неба за збиття новітньої бомби-ракети Гром-1”. Гром-Э1. Фото: Рособоронекспорт Гром-Э1 – гібрид плануючої бомби та ракети Х-38. Вона має крила, що розкриваються в повітрі, забезпечуючи дальність і точність. Після скидання запускається стартовий ракетний двигун, через деякий час починає працювати маршовий ракетний двигун. Дальність ураження при скиданні з висоти 12 км – до 120 км. Вага бойової частини понад 300 кг. -
У Німеччині “загубили” €900 млн на зброю Україні
В оборонному бюджеті Німеччини на 2025 рік несподівано не дорахувалися майже 1 млрд євро, раніше обіцяних Україні. Про це повідомляє Bild в суботу, 28 червня.
Зазначається, що міністр оборони Борис Пісторіус у червні запевняв, що допомога Києву наступного року становитиме 9,2 мільярда євро. Проте в офіційному проекті бюджету від 24 червня зазначено суму на 900 млн менше – 8,3 млрд.
“У Міноборони ще 18 червня публічно ділили суму на дві частини: 7,3 млрд вже затверджено, 1,9 млрд – додатково плануються. Однак тепер чиновники стверджують, що все включено до вже прописаних 8,3 млрд”, – йдеться у публікації.
Представник Міноборони ФРН в розмові з виданням пояснив розбіжність тим, що частина грошей, яких бракує, – це так зване співфінансування та повернення з Європейського фонду миру. Тобто гроші начебто будуть, але поки що їх у бюджеті немає.
“На виході все одно вийде близько 9 млрд”, – запевнили у відомстві.
У Бундестазі такі пояснення викликали подив. Депутат від “Зелених” Себастіан Шефер заявив, що “з проєкту бюджету незрозуміло, звідки міністерство бере заявлені суми”.
“Україні потрібні не обіцянки, а реальна підтримка”, – підкреслив Шефер. -
Український легіонер віце-чемпіона Польщі переніс операцію на коліні
Український півзахисник польського Ракува Владислав Кочергін вибув на тривалий термін через тяжку травму, отриману під час тренування.
29-річному футболісту діагностували розрив передньої хрестоподібної зв’язки та пошкодження меніска.
Футболіста напередодні успішно прооперували, повідомила прес-служба віце-чемпіонів Польщі.
“Владислав Кочергін успішно переніс операцію на коліні. Тепер нашого гравця очікує кілька місяців реабілітації. Чекаємо на тебе, Владиславе! Одужуй швидше!” – йдеться у повідомленні.
Vladyslav Kochergin przeszedł dziś udaną operację kolana. Naszego zawodnika czeka teraz kilkumiesięczna rehabilitacja. Czekamy na Ciebie, @VladKochergin10! Wracaj do zdrowia! ✊ pic.twitter.com/XrtmdcF44H — Raków Częstochowa (@Rakow1921) June 27, 2025 Тепер футболіста очікує тривалий процес відновлення – від дев’яти місяців до року. Минулого сезону Кочергін провів за Ракув 35 матчів у всіх турнірах, забивши п’ять голів і віддавши п’ять результативних передач.
Нагадаємо, що у березні український півзахисник підписав новий контракт з Ракувом.
-
Зеленський нагородив Дуду орденом Свободи
Президент України Володимир Зеленський нагородив президента Польщі Анджея Дуду орденом Свободи. Про це свідчить відповідний указ №434/2025, що був опублікований на сайті глави держави в суботу, 28 червня.
“Нагородити орденом Свободи Дуду Анджея – президента Республіки Польща”, – ідеться у тексті указу.
Зазначається, що нагороду присуджено “за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-польського міжнародного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України”. Орден Свободи – найвищий орден України, яким можуть бути нагороджені іноземці та особи без громадянства. Станом на 23 серпня 2024 року є 28 іноземців-кавалерів ордена Свободи, при цьому на момент нагородження сім з них були кавалерами ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби.
