В Африці ліквідували російського найманця ПВК “Вагнер” Ігоря Нестерова – тренера російського боксера Повєткіна. Про це повідомляє hromadske з посиланням на поінформоване джерело у п’ятницю, 18 липня.
Нестерова вбили під час виконання так званого “бойового завдання” у північно-західній частині Африки. Раніше вагнерівці заявляли, що “завершили місію” в Малі.
З початку російського повномасштабного вторгнення Нестеров брав участь у війні проти України, позуючи на фото з іншими російськими воєнними злочинцями. Також війну Росії проти України підтримав вихованець Нестерова, російський боксер Олександр Повєткін.
У січні 2025 року Повєткіна дискваліфікували на чотири роки до жовтня 2028 року й анулювали усі результати з 2014 року через порушення антидопінгових правил.
Blog
-
У Малі ліквідували вагнерівця, який тренував Повєткіна – ЗМІ
-
У Малі ліквідували вагнерівця Нестерова – тренера Повєткіна
В Африці ліквідували російського найманця ПВК “Вагнер” Ігоря Нестерова – тренера російського боксера Повєткіна. Про це повідомляє hromadske з посиланням на поінформоване джерело у п’ятницю, 18 липня.
Нестерова вбили під час виконання так званого “бойового завдання” у північно-західній частині Африки. Раніше вагнерівці заявляли, що “завершили місію” в Малі.
З початку російського повномасштабного вторгнення Нестеров брав участь у війні проти України, позуючи на фото з іншими російськими воєнними злочинцями. Також війну Росії проти України підтримав вихованець Нестерова, російський боксер Олександр Повєткін.
У січні 2025 року Повєткіна дискваліфікували на чотири роки до жовтня 2028 року й анулювали усі результати з 2014 року через порушення антидопінгових правил. -
Гвинтівка UAR-15: перевірка пристрілки та приведення до нормального бою | Вогнева підготовка Хартії
Старший офіцер-інструктор з вогневої підготовки 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» з позивним «Ібіс» розповідає і наочно показує, як правильно виконати пристрілку та приведення до нормального бою української автоматичної гвинтівки UAR-15.
-
Українські дрони вироблятимуть в Румунії – ЗМІ
Міноборони Румунії готується до переговорів з Києвом щодо спільного виробництва українських дронів на своїй території. Про це інформує Digi24 у п’ятницю, 18 липня.
Виробництво планують налагодити на одному з румунських підприємств, ймовірно – у Брашові. Після цього дрони частково надійдуть до румунської армії, тоді як решту скерують на експорт до європейських країн.
Модель співпраці повторює вже реалізовані проєкти України з Данією та Норвегією. Угода передбачає купівлю Румунією розробок українських БПЛА, створених на основі бойового досвіду.
Втім, нині головна перешкода реалізації проєкту – нестача фінансування з боку Бухареста. Тож, реальні кроки можливі не раніше 2026 року, коли затверджуватиметься новий оборонний бюджет країни.
Раніше стало відомо, що Україна запускає програму спільного виробництва зброї з міжнародними партнерами в межах формату Рамштайн. Мова про створення нових заводів на території України та за кордоном. Зауважимо, вироблене за кордоном українськими компаніями озброєння постачатиметься в Україну – поки триватиме війна. -
У Криму окупаційна влада ввела нові заборони для ЗМІ
В окупованому Криму запроваджено заборону на публікацію матеріалів, які можуть розкрити місця розташування ППО, військової техніки, наслідки вибухів чи влучань дронів і ракет. Про це повідомляється у Telegram-каналі так званого “глави” Криму Сергія Аксьонова.
Відповідний указ нібито був прийнятий для забезпечення громадської безпеки, охорони військових та інших важливих об’єктів. -
Курс гривні зміцнів наприкінці тижня
Курс гривні зміцнів відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у п’ятницю 18 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 42,00 гривень, а курс євро впав на 10 копійок до 48,90 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,50 гривень, а євро – по 48,00 гривень.
На міжбанку американська валюта подорожчала на 1 копійку і зараз перебуває на рівні 41,73-41,76 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,8670 гривень (+0,0541 грн). Офіційний курс євро становить 48,4527 гривень (-0,0670 грн). -
Актор Роман Ясіновський добровільно записався до сил ППО
Український актор Роман Ясіновський, відомий за роллю у стрічці “Кіборги”, заявив, що хоче бути корисним на фронті, попри наявну офіційну бронь від мобілізації. Про це 42-річний артист розповів в інтерв’ю на YouTube-каналі Аліни Доротюк.
За словами Ясіновського, він добровільно подав заявку до сил протиповітряної оборони й уже пройшов першу співбесіду з командиром роти. Якщо отримає остаточне схвалення, служитиме у ППО на волонтерських умовах.
“У мене є офіційна бронь від театру. Але я скажу чесно, якщо в мене зникне бронь, я піду служити. Зараз, наприклад, я подав заявку в ППО. І мою заявку вже розглянули. Вчора в мене була зустріч з командиром роти. І от буде зустріч з командиром батальйону. Якщо погодять, ми узгодимо, коли я піду навчатися і я буду працювати в ППО. Це безкоштовно, на волонтерських засадах” – зазначив актор.
Ясіновський також звернувся до інших українців, які мають бронь, із закликом долучатися до сил ППО. Він наголосив: навіть якщо немає можливості воювати, варто долучатися до захисту повітряного простору – хоча б у нічні зміни, коли більшість громадян і так не спить через російські атаки.
Окремо актор засудив своїх колег, які після повномасштабного вторгнення залишили країну. За словами актора, він перетинав кордон близько 25 разів, але щоразу повертається на батьківщину, бо хоче бути корисним. -
Найсильніші санкції проти РФ: що погодив Євросоюз
Посли Європейського Союзу схвалили 18-й пакет санкцій проти Москви. Він спрямований проти російської нафти та банків, детальніше – далі в сюжеті. Обмеження щодо нафти та банків Схвалений пакет забороняє усі операції з 22 російськими банками, Російським фондом прямих інвестицій та його дочірніми компаніями, а також пряме та непряме використання підводних трубопроводів Північний потік, які наразі закриті, але які Кремль прагне відновити в майбутньому.
Також до пропозицій, які будуть офіційно підписані міністрами ЄС у п’ятницю, включено заплановане зниження цінового обмеження G7 на експорт російської нафти з 60 до 47,6 доларів за барель. Це встановило б ціну на 15 відсотків нижчою за середню ринкову ціну на російську сиру нафту.
Згідно з ціновим обмеженням, запровадженим ЄС та іншими союзниками G7 у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, компанії з країн-учасниць можуть бути залучені до перевезення російської нафти, якщо ціна на нафту нижча за встановлений максимум. Але ідея зниження цінового обмеження на нафту поки що не отримувала одностайної підтримки G7. Боротьба з “тіньовим флотом” Окрім того, Євросоюз позбавив доступу до портів ЄС та своїх послуг ще для 105 суден, що належать до так званого “тіньового флоту” – старих танкерів, які Росія використовує для обходу обмеження цін. Таким чином, чорний список дорівнює понад 400 суднам.
ЄС також вирішив заборонити імпорт нафтопродуктів, вироблених шляхом переробки російської сирої нафти та продаваних по всьому блоку під іншою маркою, що є ключовою зміною для закриття відомої лазівки. Здебільшого вони надходять з Індії та Туреччини.
Обмеження також стосуються 11 компаній за межами РФ, звинувачених у сприянні обходу законодавства, зокрема чотирьох у материковому Китаї та трьох у Гонконзі. “Найсильніший пакет” Ці заходи, спрямовані на посилення тиску на Москву на тлі відмови Кремля від мирних переговорів.
Кая Каллас, керівник зовнішньої політики ЄС, назвала його одним із “найсильніших” пакетів на сьогоднішній день.
“Ми продовжуватимемо підвищувати витрати, тому зупинення агресії стає єдиним шляхом вперед Москвою”, – написала вона в Х.
Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії додала, що “Ми завдаємо удару в саме серце російської військової машини. Тиск триває. Він триватиме, доки Путін не завершить цю війну”. Вето Фіцо Політичний прорив щодо прийняття цих санкцій став можливим лише після того, як прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поступився та зняв своє вето, яке перешкоджало схваленню нового пакету.
Зазначимо, що словацька опозиція стосувалася іншого питання: запропонованої поступової відмови від усіх російських викопних видів палива до кінця 2027 року. -
Угода США і Панами під загрозою через Китай
Китай погрожує заблокувати продаж 43 портів, що належать гонконзькій CK Hutchison, якщо китайська судноплавна компанія Cosco не матиме частку в угоді з BlackRock і MSC. Про це повідомляє Wall Street Journal.
Китайські чиновники попередили компанії BlackRock, MSC та CK Hutchison, що без участі Cosco Пекін може заблокувати міжнародний продаж портів.
Угода на 22,8 мільярда доларів передбачає продаж 80% активів Hutchison у 43 портах, розташованих у 23 країнах.
У травні Hutchison підтвердила, що MSC — один з провідних світових операторів контейнерних перевезень — очолює консорціум покупців.
За даними WSJ, сторони навряд чи укладуть фінальну угоду до 27 липня — дати завершення ексклюзивних переговорів. Всі сторони начебто не виключають участі Cosco.
Пекін вважає угоду стратегічно важливою через її потенційний вплив на контроль над глобальними морськими маршрутами, зокрема навколо Панамського каналу.
Угода також викликала інтерес з боку президента США Дональда Трампа.
Як відомо, BlackRock домовився про придбання двох ключових портів на Панамському каналі за $22,8 млрд. -
Інфляція в Україні знизилася, а в Росії б’є рекорди
У червні 2025 р. інфляція в Україні сповільнилася. А в Росії на початок липня зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції. В чому причини та яка ситуація з річними показниками? Чому в Україні знизилась інфляція? У червні 2025 р. річна інфляція в Україні сповільнилася до 14,3%, тоді як у травні цей показник становив 15,9%. За місяць споживчі ціни зросли на 0,8%.
В НБУ кажуть, що зниження інфляції в літній період було прогнозованим явищем, що пояснюється високою минулорічною базою, особливо щодо цін, які регулюються адміністративно. Водночас темпи уповільнення інфляції в червні виявилися меншими, ніж передбачалося у квітневому Інфляційному звіті регулятора. “Відхилення від прогнозу зумовлювалося насамперед суттєвішим подорожчанням сирих продовольчих товарів в останні місяці на тлі скорочення їх пропозиції через весняні заморозки”, – зазначили в НБУ. Своєю чергою базова інфляція у червні сповільнилася до 12,1%. На це вплинули заходи НБУ щодо посилення монетарної політики та стабільна ситуація з електропостачанням. Девальвація гривні стосовно євро поки що не мала суттєвого впливу на загальний рівень цін.
У НБУ наголошують, що інфляція досягла свого піку в травні та в червні почала поступово знижуватися, згідно з прогнозами. “У другій половині року очікується подальше зниження інфляційних темпів, що стане результатом монетарної політики регулятора”, – прогнозують в НБУ. Фрукти та м’ясо подорожчали, а овочі та хліб ні У червні було зафіксовано прискорене зростання цін на сирі продукти харчування -до 28,7%. Найбільше подорожчали кісточкові фрукти, яблука та ягоди.
Зросли також темпи подорожчання оброблених харчових продуктів – до 18,2%. Зокрема, збільшились ціни на м’ясні вироби. Це пов’язано зі збільшенням собівартості виробництва, зменшенням поголів’я худоби та підвищенням цін на зовнішніх ринках.
Виросли в ціні й безалкогольні напої.
Зростання цін на хліб, олію, молочні продукти та овочі, навпаки, сповільнилося. Темпи зростання цін на овочі сповільнилися внаслідок надходження нового врожаю та активного імпорту продукції. Непродовольчі товари подорожчали, а послуги ні Непродовольчі товари подорожчали на 3,6%. При цьому ціни на одяг і взуття залишаються нижчими, ніж торік.
Водночас зростання вартості послуг знизилося до 14,4%, що свідчить про помірний тиск на ринку праці. Повільніше дорожчали транспортні послуги, зв’язок і послуги з особистого догляду.
Своєю чергою паливо подорожчало на 3,1%, що пов’язують із підвищенням світових цін на нафту та ослабленням гривні щодо євро. На ринку зрідженого газу, навпаки, спостерігалося зниження цінового тиску через профіцит постачань. Інфляція в Росії б’є історичні рекорди Своєю чергою в Росії інфляція побила історичні рекорди. “На першому тижні липня в Росії зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції – 0,79% лише за сім днів, що стало абсолютним максимумом за всю історію подібних спостережень. У річному вираженні показник підскочив до 9,45%”, – пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Головною причиною цінового сплеску стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке набуло чинності з 1 липня. У середньому по країні послуги ЖКГ подорожчали на 11,9%, але в низці регіонів зростання досягло 14-15%. Це стало найсильнішим інфляційним тригером на старті місяця.
За його словами, ефект від зростання тарифів не обмежиться першим тижнем. Він поступово проникатиме у всі сфери економіки, підштовхуючи вартість товарів та послуг вгору протягом як мінімум серпня. Це посилить інфляційний тиск і може посилити ситуацію для домогосподарств, чиї витрати на базові потреби стрімко зростають. Крім реального зростання цін, серйозне занепокоєння викликає зміна очікувань громадян.
Експерт каже, що інфляційні очікування населення – один із ключових індикаторів, на які орієнтується Центробанк при ухваленні рішень за ключовою ставкою. Зараз ці очікування, швидше за все, почнуть рости, що ще більше ускладнить завдання щодо стримування інфляції. На цьому тлі можливе зниження ключової ставки ЦП, що раніше обговорювалося, в липні стає все менш ймовірним. Посилення інфляційного тиску робить такий крок економічно недоцільним, адже головне завдання регулятора – утримати ціни під контролем, а не стимулювати зростання на тлі нестабільності. “Економічна ситуація у Росії демонструє явні ознаки перегріву: зростання витрат, тиск бюджет домогосподарств і зниження купівельної спроможності громадян. На цьому фоні посилення інфляції стає не лише економічною проблемою, а й соціальним викликом”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. В річному вимірі інфляція у РФ нижча, ніж в Україні Попри зниження в червні, інфляція в Україні залишається вищою, ніж у РФ.
Головна причина – це розв’язана РФ війна, що призвела до руйнування підприємств, збою ланцюгів постачання, зростання витрат на логістику та виробництво. Все це спричинило різке подорожчання цін. Цього року до цього додався поганий урожай та дефіцит електроенергії. Менша пропозиція продуктів харчування плюс перебої з енергозабезпеченням – це також тиснуло на ціни.
Водночас монетарна політика НБУ сприяє зниженню інфляції. В березні була піднята процентна ставка, щоб приборкати інфляцію, а зараз стартує її поступове зниження після піку.
Наразі НБУ має чітку стратегію зниження до 8–9 % до кінця року й до 5 % у 2026 р.
Своєю чергою, інфляція у РФ зростає через високі державні витрати на війну. Військовий бюджет РФ у 2024–2025 рр. сягнув рекордних 30–40 % загальних витрат, що спричинило перегрів економіки. Ці витрати створюють додатковий попит на матеріали, ресурси, робочу силу, що тисне на ціни. Другою причиною зростання інфляції є ослаблення рубля. Через санкції, втечу капіталу, обмежений експорт, рубль послаблюється. Слабший рубль призводить до здорожчення імпорту та зростання цін на іноземні товари. Третьою причиною є санкції та імпортозаміщення. Обмеження імпорту (техніки, електроніки, медикаментів тощо) є причиною дефіциту якісних товарів, що веде до зростання цін на наявні внутрішні аналоги. Четвертою – зростання зарплат у держсекторі. Російський уряд збільшує зарплати бюджетникам та військовим, це призводить до сплеску споживчого попиту без відповідного зростання виробництва. П’ятою – кредитне стимулювання. Держава підтримує економіку через субсидії, пільгові кредити оборонним підприємствам, програми іпотеки тощо. Навіть висока ключова ставка не стримує повністю кредитну активність, особливо у стратегічних галузях.
Водночас попри це, інфляція ще не вийшла з-під контролю тому, що ЦБ РФ утримує жорстку політику: ключова ставка (21%) – це одне з найвищих значень у світі. Крім того, частково спрацювали валютні обмеження, валютний контроль та експортний виторг (нафта, газ, золото тощо). Тому інфляція у РФ не 15–20 %, як могла б бути, а 9–10 %, хоча зростає знову у 2025 р.
В обох країнах інфляція зростає насамперед через війну, але в Україні її зростання викликано знищенням інфраструктури, зменшенням виробництва, перебоями з електрикою, тоді як у Росії причиною зростання інфляції є фінансування війни за рахунок високих бюджетних видатків та підвищення зарплат військовим.
Вікторія Хаджирадєва