Україна та інші сторони обговорюють скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони на лінії фронту, проведення виборів, гарантії безпеки від США та членство в ЄС. Україна відповіла на цей план, але неясно, які конкретні зміни внесла. Дипломати розкрили деякі деталі плану, такі як обмеження чисельності армії та визнання окупованих територій. Є певні спори з приводу плану, і невизначеність стосовно позиції Росії додає напруги. Також розглядаються питання стосовно активів Росії за кордоном. Переговори щодо цього плану ще не стабільні, а Кремль не виявляє готовності до мирного врегулювання.
Blog
-
У Росії готують приховану мобілізацію резервістів – ISW
За даними аналітичного звіту Інституту вивчення війни (ISW), Росія може запровадити приховану мобілізацію резервістів через дефіцит добровольців для участі у війні проти України. При цьому російське керівництво може використовувати неактивних резервістів у бойових діях без обмежень. Це може допомогти знизити витрати на формування військових підрозділів та замінити мобілізованих військовослужбовців. Однак такий підхід може спричинити соціальні проблеми у Росії і загострити внутрішню напругу. Аналітики наголошують, що така стратегія може підвищити ризик дестабілізації в країні.
-
Через скільки РФ може захопити Донбас: оцінка ISW
За звітом американського Інституту вивчення війни, з початку 2025 року Росія захопила менше одного відсотка території України, що складає 4669 кв. км. Ці дії супроводжувалися значними втратами – понад 390 тисяч загиблих і поранених. Експерти вважають, що Росії може знадобитися кілька років, щоб захопити лише Донецьку область. Вони також вказують на те, що російські війська мають обмежені можливості для швидкого просування через використання дронів. Росія намагається змусити Україну та Захід погодитися на передачу Донбасу без подальших бойових дій, щоб заощадити ресурси та час. Також відзначається, що Росія прагне до контролю над усією Україною, а не лише окремими регіонами. Раніше була інформація, що Трамп вимагав від Зеленського погодитися на умови Росії для завершення війни, зокрема, щодо Донбасу.
-
Данія визнала США потенційним ризиком для нацбезпеки – ЗМІ
У звіті датської Служби військової розвідки вперше названо Сполучені Штати Америки потенційною загрозою для національної безпеки країни. Це пов’язано з тим, що зовнішня політика США під керівництвом Дональда Трампа змінилася, і тепер США акцентують увагу на своїх інтересах, зменшуючи значення традиційних союзницьких зв’язків. Американська економічна та технологічна перевага використовується для впливу на конкурентів, а також на партнерів та союзників. У звіті також зазначається, що США можуть застосовувати економічний тиск, включаючи високі мита, для досягнення своїх цілей, і навіть взяття військових заходів, включно проти союзників. Також у звіті підкреслюється зростаючий інтерес США до Гренландії через зростання конкуренції між великими державами в Арктичному регіоні. Однак основними загрозами для національної безпеки Данії залишаються Росія та Китай.
-
«Концепції освітніх галузей: що потрібно знати та як застосувати» | Мовно-літературна (іншомовна)
МОН продовжує серію вебінарів «Концепції освітніх галузей: що потрібно знати та як застосувати».
Вебінари присвячені роз’ясненню концепцій освітніх галузей, які є основою політики «Освіта для життя».
10 грудня о 16:00 запрошуємо на вебінар про мовно-літературну (іншомовну) галузь.
Спікерка вебінару:Яна Козаченко – лідерка експертної групи мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови), сертифікована мовна тренерка Кембриджського університету, підприємиця та авторка освітніх інновацій.
Ірина Шадріна
Учителька англійської мови в БПЛ «Міцва-613». Фасилітаторка проєкту SWITLO в Білій Церкві. Тренерка вчителів Британської Ради в Україні.Надія Губеня
Учителька англійської мови вищої кваліфікаційної категорії, Каноницький ліцейЗапрошуємо керівників закладів освіти, представників обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, департаментів освіти і науки, учителів, методистів та всіх, хто цікавиться розвитком Нової української школи.
Просимо вас поділитись своїми думками щодо вебінару та заповнити форму зворотного зв’язку:
https://forms.gle/grpVpvLutZSNFuJQ9
-
Масштабна атака на РФ: уражено важливі об’єкти
Уночі на четвер, 11 грудня, в Росії сталася одна з наймасштабніших дронових атак за останній час. У Москві та Підмосков’ї було чути вибухи, була активність систем протиповітряної оборони, а також були атаковані стратегічні об’єкти, такі як енергетична станція та хімічний завод. Мер Москви Сергій Собянін інформував про ситуацію, а російські ЗМІ та українські джерела розповідали про події. Російська протиповітряна оборона, за його словами, знищила 31 безпілотник. Через цю атаку було тимчасово обмежено рух літаків у столиці. Також були повідомлені удари по енергетичній станції у Смоленській області та хімічному заводі у Великому Новгороді. Місцеві джерела розповіли про пожежу та проблеми з електропостачанням.
-
США пояснили свій голос проти резолюції ООН щодо Чорнобильської АЕС
Представниця Сполучених Штатів при ООН висловила своє розчарування у зв’язку з тим, що США виступили проти резолюції ООН про Чорнобильську катастрофу, спільно з Росією, Білоруссю, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером. Причиною такого рішення були посилання на Порядок денний у галузі сталого розвитку до 2030 року, які американська адміністрація вважає несумісними з національним суверенітетом. Також делегація США наголосила на важливості дотримання міжнародних стандартів у сфері ядерної безпеки. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про зміцнення міжнародної співпраці у вирішенні наслідків Чорнобильської катастрофи, але деякі країни, включаючи США, виступили проти.
-
Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн
Нижня палата Конгресу США підтримала законопроєкт про виділення коштів на оборону у 2026 році. Загальний військовий бюджет складає 900 мільярдів доларів, з яких 400 мільйонів доларів передбачено для підтримки України. Голосування відбулося у середу ввечері в Вашингтоні, де 312 конгресменів підтримали законопроєкт, а 112 висловили проти. Законопроєкт ще має пройти розгляд у Сенаті, який планує провести голосування наступного тижня. Крім того, законопроєкт передбачає покращення умов для американських військових та їхніх сімей. Також зазначено підтримку України та інших союзників США, зокрема програми “Безпека Балтії”. Для набуття чинності закон потрібно ухвалити обома палатами Конгресу та підписати президентом.
-
Держстат оцінив ВВП України за третій квартал 2025
За даними Державної служби статистики, у третьому кварталі 2025 року реальний ВВП України зріс на 2,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Національний банк України раніше прогнозував більш оптимістичний показник, але знизив очікування до 1,9% на весь 2025 рік. Причинами погіршення прогнозу є енергетичний дефіцит, пошкодження газовидобувної інфраструктури та брак робочої сили. Прогнози на 2026 рік також були скориговані вниз, інфляція прогнозується на рівні 9,2% на поточний рік та 6,6% на наступний.
-
Росія вдарила по Кременчуку балістикою і БпЛА
У ніч на 11 грудня російські війська влаштували ракетний удар по місту Кременчук. У Києві та інших областях України оголошено повітряну тривогу через загрозу атаки балістичними ракетами. З початку ночі Повітряні сили ЗСУ отримали повідомлення про можливу загрозу. Ракета була спрямована у напрямку Полтавської області, тому мешканців Кременчука закликали швидше сховатися в укриття. Також було повідомлено про групу безпілотників, які рухалися у напрямку міста. Раніше, 7 грудня, також був ракетний удар по місту, що призвело до проблем з електропостачанням та іншими комунікаціями. Крім того, російські війська здійснили ракетний удар по Запорізькому району, а також було оголошено загрозу ударів по Запорізькій області. Варто зазначити, що також зафіксовано затримку 50 літаків в аеропортах Росії через можливу атаку на Москву.