Blog

Мріє стати військовою лікаркою: історія першокурсниці Катерини Тітової

Мріє лікувати Захисників і Захисниць України! 🇺🇦

👩‍🎓Катерина Тітова — першокурсниця Факультету підготовки лікарів для Збройних Сил України Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

👩🏻‍⚕️Уперше про медицину Катерина задумалася ще в чотири роки — коли захворіла бабуся. Тоді дівчинка понад усе воліла допомогти та зменшити її біль.

А з початком великої війни — коли чимало рідних та знайомих Катерини стали на захист України — вона вирішила остаточно: хоче бути саме військовою лікаркою.

💭«У 2022-му до мого вступу було ще декілька років, а допомагати війську мені хотілося вже тоді. Разом із батьками ми почали займатися волонтерством, і паралельно я вже готувалася до вступних іспитів», — розповідає Катерина Тітова.

🎓Нині, ось уже майже тиждень, вона — студентка омріяного вишу та факультету.

Дякуємо Катерині за її вибір та щире бажання допомагати Захисникам і Захисницям України!

Долучіться до ініціативи та зробіть внесок на платформі ► https://u24.gov.ua/

Підписуйтесь на офіційний канал Міністерства охорони здоров’я України ►
https://bit.ly/38koMbv

Слідкуйте за нами в месенджерах та соціальних мережах ►
https://linktr.ee/MOH_Ukraine

Офіційний сайт МОЗ України ► https://moz.gov.ua/

Контакт-центр МОЗ 0 800 60 20 19

#МОЗ #МіністерствоОхорониЗдоров’яУкраїни

04.09.2025
З’явилися супутникові фото наслідків атаки на Крим

Нові супутникові знімки підтверджують інформацію ЗМІ про ураження катерів та казарми на російській прикордонній базі в окупованому Росією Криму після атаки ЗСУ. Про це повідомляє видання ASTRA в Telegram.
Супутникові знімки високої роздільної здатності опублікував Telegram-канал Exilenova+.
За його даними, є візуальне підтвердження ушкодження чотирьох катерів: трьох, імовірно, проекту А25 (Парус, Сиверко-25) та одного Хивус-10 (проект А-8).
У соцмережах припускають, що до цілі долетіли всі три ракети: перша поцілила в будівлю, друга залишила кратер неподалік катерів (можливо, були пошкоджені ударною хвилею), третя впала за кількасот метрів від об’єкта.

04.09.2025
У Києві чоловік пограбував пораненого військового на візку

У Києві чоловік пограбував колишнього військового на інвалідному кріслі. Грабіжник під вартою. Про це повідомила пресслужба міської прокуратури в четвер, 4 серпня.

Прокурори повідомили про підозру 32-річному мешканцю столиці у вчиненні грабежу в умовах воєнного стану.

Чоловік познайомився з колишнім військовим, який під час виконання бойових завдань під Курськом отримав травми ніг і тепер пересувається на кріслі колісному. Побачивши, що новий знайомий дістав гаманець та почав рахувати гроші, підозрюваний вихопив їх та кинувся тікати, розраховуючи на те, що наздогнати його постраждалий не зможе. За інформацією столичної поліції, подія сталася біля одного з магазинів у Дарницькому районі. 28-річний військовий, втративши кінцівку у боях на фронті, перебував у Києві на реабілітації та пересувався на інвалідному кріслі. Він зупинився біля магазину і до нього підійшов невідомий чоловік та зав’язав розмову. Однак, коли військовий дістав гаманець, щоб порахувати гроші перед покупками, новий знайомий вихопив в нього 5000 гривень та кинувся навтьоки. Грабіжника оперативно затримали та взяли під варту. Йому загрожує позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Зазначається, що підозрюваний вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за грабежі та шахрайства, а це пограбування вчинив, маючи непогашену судимість. Чоловік відібрав гроші у пораненого військового на візку Нагадаємо, правоохоронці України і Молдови повідомили про затримання ділків, які ошукали військових ЗСУ на понад 1 млн гривень. Киянин виманив у вдови бійця 480 тис. грн, щоб “відкупитися” від армії

04.09.2025
Путін визнав загрозу дефіциту газу в Росії

Маючи найбільші у світі запаси газу у понад 60 трильйонів кубометрів, Росія може постати перед дефіцитом газу. Про це заявив глава Кремля Володимир Путін на Східному економічному форумі у Владивостоці, інформує TMT.
“У нас намічається дефіцит газу”, – зазначив Путін. Він додав, що існують й інші питання, які потребують “особливої уваги”. – “У нас немає з’єднань між різними компонентами енергетичної інфраструктури, у нас потребує розвитку мережеве господарство”, – перерахував він.
У зв’язку з можливим дефіцитом газу Путін запропонував переходити на вугілля, запасів якого, за його словами, “вистачить ледь не на тисячу років”.
За його словами, ознаки дефіциту газу вже помітні на Далекому Сході.
“Забезпечити постачання нових підприємств іноді складно”, – пояснив господар Кремля, додавши, що у найближчі роки в ДФО прогнозується “кратне зростання попиту” на газ.
За даними Міненерго РФ, наразі Росія має 63,4 трлн кубометрів газових запасів, яких має вистачити на 100 років видобутку. Рахункова палата у 2020 році оцінювала російські запаси у 20% світових, але попереджала, що їх вистачить лише на 50 років. Тоді як якісні запаси “сухого газу” (практично чистого метану) – “суттєво нижчі за загальні”.
Видобуток газу в Росії зменшується після початку війни проти України, яка відрізала Газпром від ключового європейського ринку. Якщо у 2021 році було видобуто 762,8 млрд кубометрів, то у 2022 – лише 673,8 млрд. У 2023 видобуток упав до 638 млрд кубометрів – найнижчого рівня за шість років. Торік він зріс до 685 млрд кубометрів, але залишився на 10% нижче довоєнного рівня.
Газпром, який втратив понад половину експорту, обіцяв направити зайвий газ російським споживачам. Повна газифікація країни має бути завершена до 2030 року, обіцяв два роки тому на зустрічі з Путіним глава компанії Олексій Міллер. Тоді як раніше він повідомляв, що до 2026 року повністю газифіковані будуть 35 регіонів РФ.
Станом на кінець 2024 року рівень газифікації в Росії становив 74,7%, підрахували у Міненерго РФ. Згідно з державною програмою розвитку енергетики, у 2025 році він має зрости до 75%, у 2026 – до 75,8%, а у 2027 – до 76,7%.
Раніше в Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів.
Як впливають дії Заходу на ціну російської нафти та на РФ взагалі

04.09.2025
Резерви України наблизились до рекордної позначки

У серпні міжнародні резерви України помітно зросли і станом на 1 вересня становили $46 млрд 032 млн, що на 7%, або на понад $3 млрд більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у четвер, 4 вересня.
Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку, – йдеться у повідомленні.
За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в серпні надійшло $6,165 млрд. З них:
$4,7 млрд надійшло від ЄС у межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 ERA,
$1,06 млрд – через рахунки Світового банку,
$395 млн – від розміщення ОВДП.

За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено майже $620 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $427 млн.
Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,7 млрд, що на 22% менше, ніж у липні 2025 року.
Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $577 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
Таким чином резерви України знову наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд.

04.09.2025

Підвищення житлово-комунальних тарифів є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

За його словами, Нацбанк прагне досягати інфляційних цілей не адміністративними обмеженнями, а за допомогою послідовної монетарної політики. Водночас різкі цінові стрибки, зокрема у сфері комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки.
“Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами”, – пояснив Ніколайчук.

За словами посадовця, субсидіювання цін є достатньо дорогим для держави та впливає на бюджет, через що потрібно коригувати тарифи на комуналку.

Перший заступник голови НБУ зазначив, що більш передбачувана політика у сфері тарифів допоможе державі краще планувати витрати. Це також дозволить НБУ ефективніше управляти інфляційними процесами. “Ми також чудово розуміємо, що сьогоднішнє субсидіювання цін є достатньо дорогим для держави. Це створює додатковий тиск на бюджет, на квазібюджетні баланси. Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати. На нашу думку, більша прогнозованість та передбачуваність політики в цій сфері допомогла б, в тому числі, нам краще передбачати і управляти інфляційними процесами”, – заявив Ніколайчук.