У четвер, 8 січня, відбувся поєдинок Дженоа – Мілан, в якому в стартовому складі з’явився Руслан Маліновський.
Український півзахисник провів на полі 64 хвилини. За цей час він зробив гольову передачу на Лоренцо Коломбо, а також продемонстрував 94% точних передач, виконав одне успішне обведення та здійснив 41 дотик до м’яча. Сайти WhoScored і Sofascore оцінюють гру хавбека на 7,2 і 7,3 бали відповідно. Зазначимо, що тепер Маліновський ділить позицію з Андрієм Шевченком за кількістю результативних передач у Серії A, і в ексгравця Мілана, і в Руслана по 29 асистів.
У складі Дженоа відзначився Маліновський: привіз гол собі й суперникам
Blog
-
Названо оцінки Маліновського за гру проти Мілана
-
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною. -
Гучний трансфер: Фенербахче підписав зірку Серії A
Стамбульський Фенербахче здійснив резонансний трансфер. “Жовті канарки” викупили півзахисника Маттео Гендузі, про що повідомляє офіційний сайт клубу.
Зазначається, що француз підписав угоду на 4,5 року. Римський Лаціо отримав за Гендузі близько 28 млн євро. Хавбек став другим придбанням Фенербахче після вінгера Ентоні Мусаби (5 млн). У поточному сезоні Гендузі відіграв 17 матчів у всіх турнірах, в яких забив 2 голи та зробив 1 асист. Вихованець французького Лорьяну провів у чемпіонаті Італії 2,5 року. Мауріціо Саррі планував створити проєкт навколо півзахисника. -
Росія втратила за добу 1030 солдатів – Генштаб
Сили оборони України за минулу добу вбили та поранили 1030 російських окупантів. Про це йдеться в ранковому зведенні Генштаб ЗСУ.
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 09.01.26 орієнтовно склали:- особового складу – близько 1 216 930 (+1030) осіб;
- танків – 11 526 (+5) од;
- бойових броньованих машин – 23 882 (+8) од;
- артилерійських систем – 35 892 (+18) од;
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 102 761 (+687) од.
- автомобільної техніки та автоцистерн – 73 426 (+90) од.
Як ми вже писали, в ніч проти середи, 7 січня, українські військові уразили нафтобазу Осколнєфтєснаб у Бєлгородській області РФ та військовий склад матеріально-технічних засобів на тимчасово окупованій території Донецької області.
Зауважимо, що в ніч перед 6 січня ЗСУ уразили арсенал ГРАУ у Костромській області РФ, звідки постачалися боєприпаси для складів нижчого рівня західного та центрального напрямків. -
Трамп задумав обвалити ціни на нафту: чим це загрожує Росії
Президент США Дональд Трамп планує забезпечити своїй країні домінування в нафтовій промисловості Венесуели, що допоможе знизити нафтові ціни до бажаного рівня в $50 за барель. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на обізнані джерела.
План, що готується в Білому домі, передбачає встановлення часткового контролю над нафтовою держкомпанією Petroleos de Venezuela, включаючи придбання та реалізацію більшої частини видобутої нею нафти.
Практично відразу після захоплення експрезидента Ніколаса Мадуро Білий дім почав приватно обговорювати з новою владою Венесуели отримання контролю над постачанням нафти і роль США в нарощуванні видобутку в країні, кажуть джерела WSJ. Оскільки Венесуела має найбільші на Землі запаси нафти, США таким чином зможуть отримати контроль над більшою частиною запасів у Західній півкулі, якщо врахувати їхні власні родовища і ті, де працюють американські компанії. Це також допоможе витіснити з Венесуели Росію та Китай та знизити ціни для американських споживачів.
Трамп уже заявив, що США отримають від Венесуели до 50 млн барелів, а виручкою від їх реалізації за ринковими цінами розпоряджатися він особисто “на благо народів” двох країн. Міністр енергетики Кріс Райт пояснив, що після цього США протягом “невизначеного часу” продаватимуть нафту, що видобувається у Венесуелі.
Дешева венесуельська нафта дозволить зменшити витрати на переробку, ціни на бензин, дизель та низку інших нафтопродуктів. Трамп неодноразово порушував питання про необхідність знизити ціни на нафту до $50 доларів за барель, для нього це найкращий рівень, розповіли WSJ два високопосадовці адміністрації.
Йдеться про ціну американського еталонного сорту WTI, який зараз коштує приблизно на $4 дешевше за середземноморську марку Brent. На денних торгах у четвер вони котируються по $56,7 та $60,7 за барель відповідно.
Збільшення постачання з Венесуели, яке також звільнить додаткові обсяги для експорту американської нафти, здатне призвести до ще більшого зниження цін у ситуації, коли Міжнародне енергетичне агентство і так прогнозує рекордний надлишок на світовому ринку в 2026 році.
Здешевлення WTI до $50 може призвести до падіння Brent (при збереженні спреду) до $54 за барель. У цьому випадку російська нафта Urals (знов-таки при збереженні нинішнього спреду з Brent) може впасти у вартості приблизно до $30 за барель. -
У НАТО шукають, як запобігти вторгненню США у Гренландію
У НАТО шукають вихід з кризи навколо зазіхань президента США Дональда Трампа на Гренландію. Зокрема розглядається можливість проведення спеціальної спільної місії на острові, яка могла б заспокоїти главу Білого дому. Про це у четвер, 8 січня повідомило NOS із посиланням на джерела.
Видання нагадало, що цього тижня Трамп повторно заявив, що хоче отримати Гренландію. При цьому він не виключив військового втручання. У відповідь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що у разі американської військової операції проти її країни це означатиме кінець альянсу.
Джерела в НАТО не очікують, що це станеться найближчим часом. Офіційно альянс утримується від коментарів, однак за лаштунками, за словами співрозмовників, ведеться інтенсивна робота над пошуком рішень.
У четвер вранці 32 посли альянсу зібралися на щотижневу зустріч. Вона пройшла в “спокійній атмосфері”. Данія підняла питання Гренландії в “позитивній і перспективній інтервенції”, повідомили інсайдери NOS. Посол США в НАТО Вітакер також, як повідомляється, виступив у примирливому тоні.
Як стало зрозуміло під час засідання, практично всі країни хочуть, щоб Альянс відігравав більшу роль в Арктиці. Кілька членів запропонували нову місію НАТО в цьому регіоні. Це значно посилило б оборону Арктики. І, перш за все, це були б спільні зусилля, включаючи США, найважливішого союзника, що хоча б тимчасово послабило б найгіршу напругу.
Для запуску такої місії необхідна згода всіх 32 членів альянсу. Генсек НАТО Марк Рютте повинен спочатку з’ясувати, чи підтримує Трамп спільну місію НАТО, яка може називатися Арктичний вартовий. Дві подібні місії вже були запущені в останні роки: Балтійський вартовий в Балтійському морі та Східний вартовий на східному кордоні НАТО.
Дипломати вважають, що якщо Трамп погодиться, Арктичний вартовий може бути запущений протягом декількох тижнів, і це допоможе відновити принаймні частину довіри до альянсу, на що вони сподіваються. -
Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході. -
Удар “Орєшніком”: військові розповіли деталі
Балістична ракета, якою цієї ночі росіяни атакували Львів, рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. Про це у ніч проти п’ятниці, 9 січня, повідомило Повітряне командування Захід Повітряних сил ЗСУ.
“8 січня о 23 годині 47 хвилин ворог завдав ракетний удар по об’єктах інфраструктури у Львові, застосувавши балістичну ракету. Повітряна ціль рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину по балістичний траєкторії. Тип ракети, якою російські агресори атакували місто, буде встановлено після вивчення всіх її елементів”, – сказано у дописі.
Також військові додали, що всі сили і засоби протиповітряної оборони повітряного командування Захід перебувають у постійній готовності до відбиття ударів РФ, а також роблять все можливе для захисту України. -
Київ під масованою атакою ракет і БПЛА
У ніч проти п’ятниці, 9 січня, росіяни одночасно атакували Київ безпілотниками, крилатими ракетами Калібр та балістикою. Про це повідомляли Повітряні сили та моніторингові канали.
Близько третьої ночі у столиці прогриміли вибухи. Повітряні сили повідомляли про швидкісні цілі у напрямку столиці та групи крилатих ракет у цей час.
Через декілька хвилин у столиці знову стало дуже гучно – ПС написали про повторні Калібрів на столицю. Також з’явилась загроза балістичних ударів.
Про балістику попереджала і Київська МВА – людей закликали перебувати в укриттях до відбою тривоги.
Також фіксувалися групи дронів, які прямують теж в напрямку Києва.
Окрім того, моніторингові канали повідомляли про підліт чергової, вже четвертої групи ракет Калібр, що наближаються до Києва.
Місцеві ЗМІ та пабліки пишуть, що у столиці зникає світло після вибухів.
О 3.36 канал Николаевский Ванек повідомив, що ракети більше не фіксуються. Шахедів над Києвом та околицями більше немає, проте є ще два в області. Однак, о 3.41 з’явилася інформація про відразу чотири балістичні ракети на столицю. Після цього небо знову стало чистим.
Тим часом мер міста Віталій Кличко повідомив, що у Дарницькому районі, де БпЛА влучив в житловий будинок, сталося повторне влучання. Загинув один медик та є поранені медпрацівники. Всі вони приїхали надавати допомогу людям.
Об’єктами атаки, за даними моніторингових каналів, стали енергооб’єкти, об’єкти тепло- та водозабезпечення, а також житлові будинки. -
Посланці Трампа і Путіна зустрілися у Парижі
Посланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер у середу, 8 січня, провели зустріч у Парижі з посланцем російського диктатора Кирилом Дмитрієвим. Сторони обговорювали американський план врегулювання війни в Україні, повідомляє портал Axios, із посиланням на обізнане джерело.
“Після досягнення угоди з Україною майже за всіма аспектами плану Трампа, Білому дому потрібно отримати чітку відповідь від президента Росії Володимира Путіна щодо цієї пропозиції”, – зазначено в повідомленні.