Blog

  • OnePlus представила потужний планшет Pad Go 2

    OnePlus представила потужний планшет Pad Go 2

    Китайська компанія OnePlus офіційно представила планшет OnePlus Pad Go 2. Пристрій орієнтований на студентів і молодих фахівців та позиціонується в середньому ціновому сегменті, пропонуючи розширений набір функцій у порівнянні з попередником OnePlus Pad Go.
    Планшет отримав збільшений дисплей діагоналлю 12,1 дюйма, підтримку стилуса та акумулятор підвищеної ємності. В основі OnePlus Pad Go 2 використовується восьмиядерний процесор MediaTek Dimensity 7300-Ultra, представлений у травні 2024 року. За автономність відповідає батарея на 10 050 мА·год, яка, за заявами виробника, забезпечує до 60 днів роботи в режимі очікування та до 15 годин безперервного перегляду відео.
    Екран планшета вирізняється яскравістю до 900 ніт, охопленням 98% колірного простору DCI-P3 і підтримкою технології Dolby Vision, що має забезпечити більш насичене та контрастне зображення. Діагональ дисплея становить близько 30,7 см, що робить пристрій зручним як для навчання, так і для розваг.
    OnePlus Pad Go 2 працює під керуванням нової операційної системи OxygenOS 16, яка пропонує інструменти для підвищення продуктивності. Окремо виробник наголошує на підтримці стилуса OnePlus Pad Go 2 Stylo з розширеними можливостями рукописного введення, зокрема функцією інтелектуального покращення почерку.
    Пристрій буде доступний у двох кольорах – Lavender Drift і Shadow Black. Вартість OnePlus Pad Go 2 поки що не розкривається, але компанія наголошує на його доступності в межах середнього цінового сегмента.

  • Кремль визнає тривале виснаження економіки – СЗРУ

    Кремль визнає тривале виснаження економіки – СЗРУ

    Уряд Росії затвердив довгостроковий прогноз соціально-економічного розвитку, який фіксує хронічний бюджетний дефіцит щонайменше до 2042 року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 18 грудня.
    Так, вже до кінця 2025 року дефіцит федерального бюджету перевищить 71,7 млрд доларів, й надалі зростатиме незалежно від сценарію. У базовому варіанті він сягне 271,9 млрд доларів у 2042 році (2,9 % ВВП), у консервативному – 688 млрд доларів, або 8,4% ВВП, що вказує на втрату фіскальної керованості на довгі роки.
    У відомстві відзначили, що ключова проблема прогнозу – стрімке зростання видатків за відсутності адекватної дохідної бази. За базовим сценарієм бюджетні витрати зростуть утричі – з 538,8 млрд доларів у 2025 році до 1,6 трлн доларів у 2042-му, а в консервативному сценарії – до 1,8 трлн доларів, або понад 22 % ВВП. Водночас доходи бюджету зростатимуть у середньому лише на 2,1 % на рік, що не покриває навіть інфляційних і боргових ризиків.
    “Окремим негативним сигналом є деградація нафтогазової моделі. Частка нафтогазових доходів у ВВП, за урядовим прогнозом, скоротиться з 4 % до 1,9 %, тоді як рубль девальвує до 133 за долар до 2042 року проти 79,43 станом на 17 грудня. Це підкреслює структурну слабкість економіки й обмеженість валютних надходжень у довгостроковій перспективі”, – пояснили у СЗРУ.
    Як зазначається, наслідком дисбалансу стане різке зростання державного боргу. У базовому сценарії він досягне 3 трлн доларів (32,2 % ВВП), у консервативному – 5,7 трлн доларів, або майже 70 % ВВП. Значна частина нових запозичень, згідно з логікою самого прогнозу, піде не на розвиток, а на обслуговування боргу, посилюючи боргову спіраль.
    Навіть Фонд національного добробуту не є стабілізуючим фактором. Попри номінальне зростання у базовому сценарії, його частка у ВВП скорочується, а консервативний варіант передбачає падіння активів утричі – до 1 % ВВП.
    У повідомленні зауважили, що попри очевидну пропагандистську мету документа – продемонструвати довгострокову “стійкість” – сам прогноз ґрунтується на оптимістичному й слабко прив’язаному до реальності припущенні про близько 3% щорічного зростання реального ВВП.
    “У сукупності ці параметри радше сигналізують не про стабільність, а про затяжне, структурне падіння російської економіки, яке уряд уже зараз змушений визнавати у власних розрахунках”, – резюмували у СЗРУ.

  • Став відомий склад Динамо на матч із Ноа

    Став відомий склад Динамо на матч із Ноа

    У четвер, 18 грудня, Динамо грає матч із Ноа, клубом із Вірменії.

    Грати команди будуть у польському місті Люблін. Це буде номінально домашній матч для киян. Поєдинок відбудеться в рамках шостого туру загального етапу Ліги конференцій.

    Напередодні зустрічі головний тренер “біло-синіх” Ігор Костюк назвав гравців, які сформують стартовий склад столичної команди.

    Основний склад Динамо: Нещерет, Тимчик, Захарченко, Михавко, Дубінчак, Піхальонок, Михайліченко, Шапаренко, Волошин, Кабаєв, Пономаренко.

    Запасні гравці: Моргун, Ігнатенко, Вівчаренко, Яцик, Ярмоленко, Буртник, Рубчинський, Шола, Караваєв, Герреро, Редушко, Осипенко.

    Нагадаємо лише, що Динамо втратило шанси на вихід у плейоф Ліги конференцій.

    Початок поєдинку з Ноа – о 22:00 за київським часом.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Штучний інтелект має позитивний вплив на економіку Європи – ЄЦБ

    Штучний інтелект має позитивний вплив на економіку Європи – ЄЦБ

    Штучний інтелект уже чинить позитивний вплив на економіку Європи, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, повідомяє Bloomberg. За її словами, саме інвестиції в ШІ стали одним із факторів, які приємно здивували економістів останнім часом.
    Цю оцінку підтвердив і генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн, який цього тижня заявив, що витрати на ШІ різко зросли. За його словами, це підтримує економіку та частково компенсує негативні наслідки торговельної невизначеності.
    Лагард наголосила, що активність у сфері ШІ виходить далеко за межі державного сектору. За зібраними ЄЦБ даними та результатами опитувань, значну роль відіграють і приватні компанії, а зростання їхніх інвестицій значною мірою пов’язане саме з розвитком штучного інтелекту.
    Водночас очільниця ЄЦБ застерегла, що робити остаточні висновки про стійкість цього ефекту поки зарано – знадобиться час, аби зрозуміти, чи матиме він довгостроковий характер.

  • Арахамія прокоментував можливу “мирну угоду” з РФ

    Арахамія прокоментував можливу “мирну угоду” з РФ

    Голова фракції “Слуга народа” Давид Арахамія заявив, що на нинішньому етапі перемовин можливість укладення гарної мирної угоди з Росією відсутня. Нині Україна стоїть перед вибором між поганою угодою або продовженням війни до появи нового вікна для переговорів. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 18 грудня.

    “Ми розуміємо, всі люди, які мислять (хоча є багато людей, які досі вважають, що ми маємо наполягати на якихось фантастичних умовах угоди), вона (угода – ІФ-У) буде або погана, або дуже погана, або її не буде”, – зазначив Арахамія. Він переконаний, що за нинішнього тиску американців, хоча він і більший на Україну, аніж на РФ, шанс є укласти угоду, тоді як без участі американців шансів угоди не буде, буде лише військовий шлях вирішення проблеми.
    “Одне питання, фактично, велике залишилось, точніше, два. Нам потрібно гарантії безпеки, щоб була 100% гарантія, що війна знову не прийде до нас. Це було з часів Стамбула також: гарантії безпеки – номер один, що потребує Україна. А їм потрібен Донбас. І тут у нас червона лінія, що ми не можемо віддати наш Донбас”, – пояснив нардеп.
    За його словами, наразі у росіян риторика дуже проста – “black and white”: віддайте Донбас”,
    “Держдеп там шукає прецеденти історичні, які були взагалі по складним питанням: Боснія-Герцеговина, що було після розпаду Югославії, там і таке інше. Тобто багато всіх речей люди шукають, як можна знайти мирним шляхом формат, який задовільнить обидві сторони. А нам в цей же час важливо, поки ці обговорення йдуть, працювати наполегливо над гарантіями безпеки”, – наголосив глава фракції.
    Разом з тим, Арахамія вважає, що аналог статті 5 НАТО слабкий, бо він передбачає, що у разі військової агресії країни НАТО протягом 72 годин мають зібратися і зробити консультації.
    “Я вибачаюся, але 24 лютого за 72 години ми майже втратили країну. Нас це не влаштовує. Тобто має бути конкретика: скільки зброї, якої зброї, скільки у нас армія, як вона фінансується, які у нас є так звані пакети стримування – ракети там і таке інше”, – пояснив він.

  • Став відомий склад Шахтаря на матч із Рієкою

    Став відомий склад Шахтаря на матч із Рієкою

    Донецький Шахтар назвав імена футболістів, які вийдуть на поле в матчі шостого туру Ліги конференцій.

    Нагадаємо, змагатимуться “гірники” з хорватською Рієкою.

    На захисті воріт донецької команди буде вкотре Кирило Фесюн. Центр оборони перейде у ведення Валерія Бондаря та Миколи Матвієнка. Олег Очеретько і Єгор Назарина створюватимуть кутню гру в центральній частині поля.

    Усього на початок матчу представлені п’ять українців і шість легіонерів.

    Повний склад донецької команди на цей матч: Фесюн – Тобіас, Бондар, Матвієнко, Педро Енріке – Гомес, Очеретько, Назарина – Педріньйо, Егіналдй, Невертон.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Естонія збільшить призов з 2027 року

    Естонія збільшить призов з 2027 року

    Уряд Естонії схвалив новий порядок проходження строкової військової служби. Згідно з постановою від 18 грудня, з 2027 року до армії щороку призиватимуть до 4100 молодих людей, для яких встановлять єдиний 12-місячний термін служби. Про це інформує мовник ERR.

    Міністр оборони Ханно Певкур повідомив, що призов проходитиме двічі на рік. Це дозволить гнучкіше планувати навчання та краще враховувати навички призовників відповідно до потреб Сил оборони.

    У Міністерстві оборони Естонії пояснили необхідність реформи зростанням обсягу військової підготовки та підвищенням технічної складності сучасних систем озброєння. Чинна модель із восьмимісячним терміном служби, а також окремі 11-12-місячні цикли не забезпечують достатнього рівня підготовки військовослужбовців.

    Нова модель служби передбачає шість місяців інтенсивного навчання та шість місяців бойового чергування, яке виконує роль практики. Такі зміни дозволять підтримувати постійну готовність нових систем озброєння та підвищать рівень підготовки й оперативну готовність призовників.

    Постанова також мотивована загостренням ситуації у газулі безпеки та необхідністю формування добре підготовленого резерву у разі воєнного часу.

    Нагадаємо, країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскільки занепокоєні величезними військовими витратами Росії після вторгнення в Україну в 2022 році.
    Естонія планує подвоїти чисельність армії

  • Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
    Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
    Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
    Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
    Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
    Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
    “Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
    Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
    Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
    “Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
    Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
    Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
    Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
    СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
    “Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
    Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
    “Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України.

  • У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    Військовий суд в місті Майлен, в кантоні Цюрих (Швейцарія), засудив 49-річного швейцарця до 18 місяців умовного позбавлення волі за військову службу в Україні, де він воював проти російських загарбників. Про це повідомляє швейцарський мовник SRF.
    ЗМІ зазначив, що 49-річний Аві М. є швейцарцем і воював у складі української армії як снайпер, тоді як законодавством Швейцарії служба у складі збройних сил іноземної держави заборонена і кваліфікується як “найманство”.
    Аві М. сам розповідав про свою службу в інтервʼю ЗМІ, а також говорив про неї в соцмережах.
    Обвинувачення вимагало шість місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення, вказуючи на попередні судимості чоловіка та необхідність запобігти його подальшій службі за кордоном.
    Захист виступив за виправдання, стверджуючи про відсутність доказів того, що Аві М. “брав участь у бойових діях або був на фронті”, за винятком повідомлень ЗМІ. Адвокати посилались і на покази матері чоловіка, яка казала, що “не вірить 80% того, що розповідає” її син.
    Військовий суд у четвер засудив Аві М. до 18 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном чотири роки. Сам чоловік не був присутній у суді – він уже певний час живе в Ізраїлі, де виховує сина.
    Для Швейцарії це був перший судовий процес проти добровольця, який воював на боці України проти російських сил, зазначає SRF.

  • Росіяни атакували Молнією школу у Запоріжжі

    Росіяни атакували Молнією школу у Запоріжжі

    Російські війська ввечері 18 грудня атакували Запоріжжя дроном. Молнія поцілила по школі. Про це повідомили в прокуратурі Запорізької області.
    “За даними слідства, 18 грудня 2025 року о 16:20 росіяни нанесли удар по будівлі школи в одному зі спальних районів Запоріжжя. Попередньо, ворог застосував БпЛА типу Молнія”, – зазначили у повідомленні.
    Внаслідок атаки пошкоджено фасад закладу освіти, а також повилітали вікна та двері.
    Як зауважили, у момент обстрілу освітній процес не відбувався, тож діти не постраждали, інформація щодо інших потерпілих нині уточнюється.
    За процесуального керівництва прокурорів обласної прокуратури розпочали розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину за ч. 1 ст. 438 КК України.