Україна разом з Європейським Союзом та українськими громадськими організаціями планує створення Мережі єдності. Перші Центри єдності відкриються в Іспанії та Німеччині. Для успішного розгортання мережі використовується тристороння модель, в яку включаються Україна, країни ЄС та українські громадські організації, які вже активно діють за кордоном. Мета цієї ініціативи – об’єднати існуючі та нові проекти, щоб підвищити їх видимість та ефективність.
Blog
-
Інтерв’ю Володимира Зеленського для The Guardian
00:00:00 Інтерв’ю для The Guardian
00:00:42 Що означають дронові атаки Росії на Європу
00:09:30 Як Україна закриває своє небо
00:15:00 Можливість відправки військ партнерів
00:18:20 Загрози для Європи з боку Росії
00:22:36 Зустріч із Президентом Трампом 17 жовтня
00:25:27 Рівень відносин із Президентом Трампом
00:30:02 Чи можна відновити світовий порядок
00:35:41 Що дає сили триматися
00:37:24 Ситуація в енергетиці
-
Ісландія виділяє $11,6 млн на протезування українських бійців
Уряд Ісландії спільно з компанією EmblaMedical вирішили виділити $11,6 млн на програму протезування в Україні. Ця ініціатива передбачає надання безкоштовних протезів для понад тисячі українців з ускладненими випадками. Також в Києві відкрилося представництво Medical Center Orthotics & Prosthetics, яке запустило тривалу програму підтримки українських захисників. Центр надає якісні протези та програми адаптації для пацієнтів і сприяє розвитку протезної галузі в Україні, навчаючи місцевих фахівців новим технологіям.
-
Вчені розгадали загадку 5200 отворів у перуанських Андах
Учені виявили, що понад 5200 отворів у перуанських Андах, які розташовані на горі Монте-Сьєрпе у Перу, були створені між 1000 і 1400 роками н. е. Ці отвори, як вважають дослідники, можуть бути пов’язані з місцем обміну товарів і збору податків за часів королівства Чінча. Після завоювання земель інками у XV столітті, Монте-Сьєрпе залишалася важливим центром, де збирали данину з навколишніх поселень. Дослідники використовували дрони для аналізу отворів і виявили, що вони утворюють математичну сітку, що може свідчити про використання місця для обліку або зберігання даних. Ці ями мають діаметр від 1 до 2 метрів і розташовані поруч з давніми дорогами та оборонними поселеннями, що свідчить про їх стратегічне значення.
-
НБА представила рейтинг ТОП-10 моментів тижня
Учора Національна баскетбольна асоціація опублікувала десятку найкращих моментів з ігор, які відбулися. Лідером рейтингу став гравець Детройтських Пістонс Кейд Каннігем, але його конкурентом був Донте Дивіченцо. Також повідомляється, що команда Оклахома здобула свою соту перемогу в історії.
-
Українка виграла тенісний турнір в Аргентині
Українська тенісистка Олександра Олійникова виграла турнір WTA 125 у місті Тукуман, Аргентина. У фіналі вона змагалася з Маяр Шеріф з Єгипту і перемогла у трьох сетах. Хоча перший сет виграла суперниця, Олійникова здобула упевнену перемогу у наступних двох сетах з рахунком 6:2. Ця перемога допомогла українці піднятися в рейтингу WTA та встановити нове особисте досягнення в кар’єрі.
-
Австралійські компанії імпортували мільйони тонн нафтопродуктів РФ – ЗМІ
У 2023 році Австралія імпортувала понад 3 мільйони тонн нафтопродуктів російського походження через сінгапурський порт, який належить частково австралійському Macquarie Bank. Після вторгнення Росії в Україну, Австралія зупинила прямі закупівлі палива у Росії, але виявилася прогалина в урядових санкціях, що дозволяє імпортувати нафтопродукти російського походження, якщо вони були перероблені в іншій країні. Обсяг таких поставок до Австралії перевищив 3 мільйони тонн, що сприяє збільшенню видобутку нафти в Росії та податкових надходжень до бюджету Кремля. Австралійські компанії заробляють на цьому, але така ситуація дозволяє продовжувати потік російської нафти на світові ринки. Універсальний термінал порту Джуронг у Сінгапурі, частково належить Macquarie Bank, відіграє ключову роль у цьому ланцюжку поставок. Термінал продавав нафту великим трейдерам, які потім реалізовували її до Австралії. Представники компаній Trafigura, Vitol та Viva Energy стверджують, що діють відповідно до законів, але не надали гарантій, що не купували або не продавали нафтопродукти російського походження.
-
Росіяни вдарили по Дніпропетровщині, виникли пожежі
У ніч на 10 листопада війська Російської Федерації атакували Нікопольський та Синельниківський райони у Дніпропетровській області. Цю інформацію повідомив голова обласної державної адміністрації Владислав Гайваненко. За його словами, район Нікополя був обстріляний артилерією та атакований безпілотниками. Внаслідок цього постраждало місто Нікополь і Покровська громада, де згорів приватний будинок. У Синельниківському районі в громаді Васильківка також постраждав храм від атаки безпілотників, а також пошкоджена будівля банку. На щастя, унаслідок цих подій ніхто не постраждав.
-
Трамп анонсував завершення шатдауну
Президент США Дональд Трамп оголосив, що шатдаун у країні наближається до кінця. За даними CNN, у Сенаті укладено угоду про фінансування уряду до 30 січня, а також проведення голосування щодо законопроекту про доступне медичне обслуговування у грудні. Угода передбачає скасування рішення Трампа про звільнення федеральних службовців і заборону подібних дій в майбутньому, а також фінансування продовольчих талонів на весь 2026 рік. Демократи та республіканці домовилися про компенсацію для федеральних службовців за час призупинення роботи. Найближчими годинами може відбутися голосування у Сенаті щодо завершення шатдауну, який тривав з 1 жовтня через розбіжності у Конгресі щодо витрат, зокрема у сфері охорони здоров’я.
-
Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії розглядають ідею виділення “репараційної позики”, яка може розблокувати використання російських активів, заморожених у Бельгії. Ця позика складає понад 100 мільярдів євро і може бути надана як застава зі Суверенного фонду добробуту Норвегії для допомоги Україні. Європейський Союз розробив план видати позику на 140 мільярдів євро під заставу російських активів, але Бельгія виступає проти цього через можливі юридичні та фінансові ризики. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, яка дозволить компенсувати збитки, завдані війною з Росією. У цьому допоможуть фінансові ресурси Суверенного фонду Норвегії, який є найбільшим у світі.