На лівому березі Херсонської області 19 серпня сталася перестрілка між російськими окупантами. У результаті понад 20 людей загинуло, а також є поранені, повідомляють партизани з руху АТЕШ.
За їхніми даними, Збройний конфлікт виник між підрозділами 127-ї розвідувальної бригади та 24 мотострілецького полку.
“Усе почалося з того, що військовослужбовці 24-го полку відкрили вогонь по позиціях 127-ї бригади. Ті, своєю чергою, прийняли їх за українську диверсійно-штурмову групу і підняли по тривозі резервний підрозділ. У результаті спалахнув хаотичний стрілецький бій”, – йдеться в повідомленні.
За підсумком зіткнення 21 окупанта ліквідовано, 17 дістали поранення. Крім того, після інциденту в підрозділах почалися перевірки, посилено контроль і допити особового складу.
“Атмосфера всередині окупаційних частин стала ще більш напруженою: зростає недовіра, солдати підозрюють один одного в провокаціях, а командири побоюються нових конфліктів”, – резюмували в АТЕШ.
Blog
-
Перестрілка між підрозділами РФ: більше 20 загиблих
-
Путін прибув до Китаю – росЗМІ
Російській диктатор Володимир Путін прибув до китайського міста Тяньцзінь з чотириденним візитом, пишуть російські ЗМІ.
У рамках поїздки він візьме участь у саміті глав держав Шанхайської організації співробітництва.
За даними пропагандистів, Кремль розглядає візит як можливість посилити співпрацю з Пекіном на тлі міжнародної ізоляції Москви.
Як повідомлялось, до Китаю прибув Ердоган, де зустрінеться з Путіним. -
У Трампа хочуть перейменувати Пентагон – ЗМІ
Білий дім шукає спосіб перейменувати Пентагон на Міністерство війни, пише The Wall Street Journal.
За словами чиновника, відновлення скасованої назви може бути здійснене актом Конгресу. Однак Білий дім розглядає інші варіанти внесення змін.
Буквально нещодавно президент США Дональд Трамп офіційно підняв цю тему, заявивши, що, на його думку, Сполученим Штатам доведеться повернуться до колишньої назви.
Колишній чиновник розповів, що Пентагон почав розробляти законодавчі пропозиції щодо внесення змін у перші тижні другого терміну Трампа.
Одна з ідей полягала в тому, щоб запросити у Конгресу повноваження на відновлення колишньої назви на випадок надзвичайного стану в країні, а також відродити посаду міністра оборони для вищої цивільної особи міністерства.
Як повідомлялось, Пентагон зробив заяву про гарантії безпеки України. Дональд Трамп очікує на активнішу участь Європи у справі довготривалого гарантування миру в Україні. -
Кім Чен Ин пообіцяв “прекрасне життя” родинам вбитих солдатів
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин пообіцяв “прекрасне життя” родинам солдатів, які загинули воюючи на боці Росії проти України. Про це у суботу, 30 серпня повідомило Reuters.
Зазначається, що Кім Чен Ин прийняв сім’ї загиблих солдатів та висловив “скорботу за те, що не вдалося врятувати дорогоцінні життя” загиблих чоловіків, які, за його словами, пожертвували своїм життям, “захищаючи честь країни”.
Він додав, що “героїчні подвиги” солдатів та офіцерів стали можливими завдяки силі та мужності, які їм дали сім’ї та які є “найбільш наполегливими, патріотичними й справедливими людьми у світі”.
“КНДР забезпечить вам прекрасне життя в країні, захищеній ціною життів мучеників”, – сказав Кім Чен Ин.
Державне телебачення Північної Кореї показало, як Кім глибоко вклонився членам сімей. Також у суботу державне телебачення КНДР показало 25-хвилинний документальний фільм, що містив кадри, на яких, як стверджується, солдати беруть участь в “операції з визволення Курська”.
За оцінками південнокорейських депутатів з посиланням на розвідку, у війні проти України загинули близько 600 північнокорейських військових із загальної кількості приблизно 15 тисяч, відправлених для допомоги Росії.
Кілька північнокорейських військових командирів нещодавно повернулися з Росії, що може означати зменшення участі КНДР у війні проти України. Це також може дозволити послабити її значення під час можливих мирних переговорів, пише The Wall Street Journal.
Раніше державне агентство KCNA опублікувало кадри, на яких Кім Чен Ин публічно вшановує пам’ять солдатів, яких він особисто направив воювати проти України.
Кім Чен Ин відзначив учасників війни РФ проти України -
У Чорноморську після атаки БПЛА спалахнули пожежі
У місті Чорноморськ Одеської області після масованої атаки БПЛА спалахнули пожежі відразу на кількох локаціях. Про це у ніч проти неділі, 31 серпня, повідомив Telegram-канал Одесса INFO.
Зазначається, що для удару по Чорноморську росіяни застосували понад 40 безпілотників.
Після удару у Чорноморську зникло світло, а згодом пропала і вода.
“Строк подачі світла та води поки невідомий. До ранку буде детальна інформація”, – йдеться у повідомленні.
За даними каналу, на місцях прильотів працюють відповідні служби.
Офіційної інформації про повітряну атаку на Чорноморськ та її наслідки наразі немає. -
У нафтових компаній РФ різко обвалилися прибутки
Усі найбільші нафтові компанії Росії заявили про падіння прибутків у 2-3 рази у першому півріччі 2025 року. Про це у суботу, 30 серпня пише The Moscow Times із посиланням на звіти компаній.
Як зазначає видання, падіння цін на нафту, нова хвиля санкцій і міцний рубль вдарили російську економіку в сировинне серце.
Роснєфть, яка видобуває половину нафти РФ, повідомила про падіння прибутку, що відноситься до акціонерів, втричі – з 773 до 245
Країни ОПЕК активно нарощували видобуток, що втратило світові ціни, а крім того, “спостерігалося розширення дисконтів на російську нафту у зв’язку з посиленням санкційних обмежень ЄС та США”, пояснив президент Роснєфті Ігор Сєчин.
Компанія Лукойл втратила половину прибутку: вона склала 287 млрд рублів проти 590 млрд роком раніше. Прибуток Газпром нафти скоротився на 54%, до 150 м. Татнєфті – обвалилася майже втричі, до 54,2 млрд рублів, Руснєфті в 3,2 рази, до 11,8 млрд.
Сургутнафтогаз і зовсім став збитковим мінус 452,7 млрд рублів за півроку.
В цілому нафтогазова промисловість, від якої залежить кожен четвертий рубль в бюджеті і майже 20% національного ВВП, втратила 50,4% сальдованого прибутку, випливає з даних Росстату. При цьому 45% компаній закінчили півріччя зі збитком на 749,5 млрд рублів.
“Результати нафтогазового сектора залишаються під тиском міцного рубля та низьких цін на нафту”, – пишуть аналітики Цифра Брокер. Барель сорту Urals, який на початку року коштував майже $70, до травня подешевшав до $52,1, а у червні коштував $59,8. Його рубльова ціна за 6 місяців впала майже 30%.
Крім того, через загрозу вторинних санкцій виявилися дестабілізовані відносини нафтовиків із ключовими клієнтами, зазначають експерти Інституту Гайдара: так, експорт до Китаю за перше півріччя впав на 11% у фізичному обсязі, а в грошах – на 24%. -
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила
В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України. -
Ердоган прибув до Китаю, де зустрінеться з Путіним
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган прибув до Китаю, де візьме участь у 25-му саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС). В рамках заходу заплановано його переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, повідомляє агентство Anadolu.
Зазначається, що на полях саміту лідери Туреччини й Росії обговорять питання двосторонньої взаємодії, а також міжнародну ситуацію, зокрема війну Росії проти України.
Саміт відбудеться в місті Тяньцзінь з 31 серпня по 1 вересня.
Китай вже вп’яте приймає саміт ШОС, цього року очікується прибуття понад 20 лідерів країн-учасниць та запрошених держав. Туреччина бере участь у саміті як партнер по діалогу. -
В УДО розповіли, чи мав Парубій право на держохорону
В Управлінні державної охорони України відреагували інформацію про те, що нібито екс голова Верховної Ради Андрій Парубій звертався з проханням надати йому державну охорону за пів року до загибелі, але отримав відмову. Відповідний коментар УДО опублікувало у суботу, 30 серпня, у Facebook.
Там зазначили, що згідно зі статтею 6 Закону України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” № 160/98-ВР, держохорона забезпечується лише визначеному колу посадовців: голові Верховної Ради, прем’єр-міністру, голові Конституційного Суду, голові Верховного Суду, міністру закордонних справ, генеральному прокурору, міністру оборони, першому заступнику голови ВР, першому віцепрем’єру, а також заступнику голови ВР.
Також передбачено, що охорона поширюється на членів їхніх родин, якщо ті проживають разом або супроводжують посадову особу.
У разі припинення повноважень, відповідно до чинного законодавства, особа має право на охорону ще протягом одного року – за винятком випадків, коли є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.
“Управління державної охорони виконує свої завдання виключно в межах чинного законодавства України”, – наголосили у відомстві.
У заяві УДО не підтверджується і не спростовується факт звернення Андрія Парубія щодо охорони, а також не згадується, чи справді мала місце відмова. -
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді
Відносини між президентом США Дональдом Трампом і премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді різко погіршилися після того, як Моді відмовився підтримати амбіції глави Білого дому щодо Нобелівської премії миру. Про це йдеться в опублікованій у суботу, 30 серпня, публікації The New York Times.
Зазначається, що під час телефонної розмови з Моді 17 червня Трамп вкотре похвалився, що “владнав” воєнний конфлікт між Індією та Пакистаном. При цьому він згадав про номінацію на Нобелівську премію миру від Пакистану. Як пояснили співрозмовники NYT, “не надто тонкий натяк полягав у тому, що пан Моді мав зробити те саме”.
Проте прем’єр-міністр Індії відреагував різко. Він заявив Трампу, що США “не мають жодного стосунку” до припинення вогню, яке було погоджене безпосередньо між Нью-Делі та Ісламабадом.
Видання зазначає, що ця суперечка та відмова Моді підтримати амбіції Трампа щодо Нобелівської премії, стали головним чинником у погіршенні особистих відносин двох лідерів.
Додаткову напругу створили американські мита. Через кілька тижнів після цієї телефонної розмови Трамп несподівано оголосив 25-відсотковий тариф на індійський імпорт. А згодом наклав ще 25% – за закупівлю Індією російської нафти. Таким чином загальне мито сягнуло 50% – найбільше серед усіх партнерів США.
Видання зазначає, що у Нью-Делі ці дії сприйняли як приниження. Після цього Трамп і Моді більше не спілкувалися.
За словами експертів, визнання ролі США в зупиненні конфлікту з Пакистаном для Моді є політично неприйнятним, оскільки суперечить його образу сильного лідера. У відповідь він намагається зблизитися з Китаєм та Росією, з якими планує провести переговори найближчими днями.