СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Blog

  • 💪 Знищили дві бригади росіян – результати «Спартану» у 2025 році

    💪 Знищили дві бригади росіян – результати «Спартану» у 2025 році

    Цього року воїни бригади «Спартан» тримали оборону на двох напрямках – Запорізькому та Покровському. Другий став для нас ключовим і надважливим завданням. 

    Черговий рік на передовій – час підбити підсумки. 

    ✔️7200+ знищених окупантів
    ✔️190+ одиниць знищеної техніки
    ✔️385+ знищених повітряних цілей
    ✔️71 полонений росіянин
    ✔️входимо в ТОП рейтингу серед 300+ підрозділів дронарів Сил оборони України

    Спартан не зупиняється – боронить Україну, захищаємо своє та гарантуємо, що ворог й надалі відчуватиме на собі нашу лють. 

    🔹МВС України🔹

  • РФ обстріляла промисловий обʼєкт у Запоріжжі

    РФ обстріляла промисловий обʼєкт у Запоріжжі

    Війська РФ завдали удару по обʼєкту промислової інфраструктури у Запоріжжі. Про це 31 січня повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
    “Вибух, який чули мешканці Запоріжжя, – наслідки атаки росіян по обʼєкту промислової інфраструктури”, – зазначив він.
    За його словами, минулося без постраждалих.

  • США заявили про “критичну фазу” перемов щодо війни

    США заявили про “критичну фазу” перемов щодо війни

    Сполучені Штати Америки вважають, що напередодні Нового року переговори про завершення російсько-української війни “вступили в критичну фазу”. Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер в соцмережі Х.
    “Напередодні Нового року, коли переговори щодо війни в Україні вступають у критичну фазу, президент США Дональд Трамп є єдиним лідером, здатним зібрати обидві сторони конфлікту за стіл переговорів”, – ідеться в його дописі.
    Трамп може перевірити, чи можливо досягти мирної угоди між сторонами, додав посол США при НАТО.

  • Війна проти України обійшлася РФ у $550 млрд – розвідка

    Війна проти України обійшлася РФ у $550 млрд – розвідка

    Повномасштабна війна проти України коштувала Росії приблизно $550 млрд. Кремль фінансує війну коштом населення через податки та зростання цін на енергоносії, продовольство й нерухомість. Про це повідомляє СЗРУ у середу, 31 грудня.
    Витрачена сума еквівалентна 24 річним бюджетам РФ на вищу освіту або 22 бюджетам на охорону здоров’я. Втім, значна частина цих витрат прихована: 59% воєнного бюджету засекречені. За три квартали 2025 року за “відкритими” статтями було витрачено 4,816 трлн рублів, тоді як за “закритими” – 7,038 трлн. У річному вимірі закрита частина видатків зросла на 39%.
    У відомстві зауважили, що фінансування війни Кремль перекладає на населення через нові податки та зростання цін. За умов, коли будь-яка антивоєнна критика карається як “зрада”, простір для публічного невдоволення практично зник. Як наслідок, у 2022-2025 роках ціни для росіян зростали безперервно.
    Так, “Газпром” компенсував втрату європейських ринків коштом внутрішніх споживачів: середня вартість комунальних послуг зросла на 43%, а на наступний рік уже задекларовано підвищення ще на близько 14%. Паливо подорожчало на 29-35%, і в 2026 році цей тренд збережеться. Нерухомість в РФ за 2022-2025 роки подорожчала на 50%; у 2026-му очікується ще плюс 6-7%, а в безпосередньо Москві – до 20%.
    Тоді як найчутливіше зростання спостерігається у продовольстві: молочна продукція подорожчала на 62%, м’ясо – на 41%. Прогнози на 2026 рік передбачають подальше зростання цін на десятки відсотків.
    Як зауважили у СЗРУ, на цьому тлі навіть новорічні настрої виглядають пригніченими – 54% росіян дратують подарунки, пов’язані із саморозвитком і здоровим способом життя.
    Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58.
    Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ

  • Пошкоджено один з підводних кабелів зв’язку між Естонією та Фінляндією

    Пошкоджено один з підводних кабелів зв’язку між Естонією та Фінляндією

    Телекомунікаційна компанія Elisa заявила про пошкодження кабельного з’єднання зв’язку між Фінляндією та Естонією у Фінській затоці. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
    Несправність була виявлена вранці в середу. У компанії зазначили, що завдяки резервованій структурі мережі пошкодження не впливає на послуги Elisa ні у Фінляндії, ні в Естонії.
    “Пошкодження могло торкнутися деяких клієнтів, які орендують по цьому кабелю прямі канальні з’єднання. Ми перебуваємо з цими клієнтами на зв’язку і використовуємо для відновлення їх з’єднань інші кабелі”, – повідомили в Elisa.
    Компанія додала, що підготовка до усунення несправності вже ведеться.
    Тим часом представники фінської влади повідомили, що у пошкодженні судна підозрюється судно.
    Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб повідомив, що влада провела огляд судна, яке підозрюється у пошкодженні кабелю у Фінській затоці.
    Стубб додав, що Фінляндія уважно стежить за ситуацією у тісній співпраці.
    “Фінляндія готова до різних викликів у сфері безпеки і ми будемо реагувати на них у разі необхідності”, – підкреслив він.
    Як ми вже писали раніше, в зовнішній розвідці Естонії недавно заявили, що після запуску місії НАТО більше не відбувалося інцидентів з кабелями.

  • Зеленський назвав суму внесків у PURL за 2025 рік

    Зеленський назвав суму внесків у PURL за 2025 рік

    Загальну сума внесків за ініціативою PURL у 2025 році становила $4,3 млрд, наповнення ще двох пакетів допомоги триває. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у середу, 31 грудня.
    “Загальна сума внесків склала 4,3 млрд дол., з них лише за грудень – майже 1,5 млрд дол. Завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги і зараз триває наповнення ще двох. Дякуємо кожному, хто допомагав Україні в цьому році й підтримуватиме в 2026-му. Наближаємо мир і гарантовану безпеку для України та всієї Європи”, – зазначив Зеленський.
    Окремо він висловив вдячність Румунії та Хорватії, котрі приєдналися до програми та оголосили перших внесків у PURL.
    Станом на сьогодні до програми вже приєдналися 24 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словенія, Польща, Австралія, Греція, Нова Зеландія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія та Хорватія.

  • Коордштаб уперше назвав число полонених росіян в Україні

    Коордштаб уперше назвав число полонених росіян в Україні

    Понад 10 тисяч російських військових потрапили в полон в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
    За даними проєкту, кількість росіян, які здаються в полон, рік-у-рік зростає. Зокрема, в неповному 2025 році у полон потрапило більше військових, ніж за 2022 і 2023 роки разом.
    В середньому щотижня здаються від 60 до 90 військових РФ, а в серпні 2024 року цей показник сягав 350 осіб на тиждень.
    З червня 2023 року російські солдати потрапляють у полон частіше, ніж українські в російський.
    Найбільше полонених зафіксовано в Покровському та Бахмутському районах Донецької області, Курській області та Пологівському районі Запорізької області.
    У 2025 році раптово зросла кількість іноземних найманців у полоні: щотижня виявляють 2-3 громадян третіх країн. Загалом близько 7% усіх російських військовополонених в Україні – іноземці з 40 країн світу.
    Типовий російський військовополонений це:

  • 83% – рядовий склад.
  • 13% – сержанти.
  • майже 3% – офіцери.
  • вік – від 18 до 65 років.
  • близько 76% – контрактники (включно з завербованими в тюрмах і ПВК).
  • 19% – мобілізовані.
  • майже 5% – строковики.
  • 24% полонених заявили про примус або обман
  • 40% мають судимості, найчастіше – за крадіжки, наркотики, грабіж і розбій, тяжкі тілесні ушкодження та вбивства,
  • тільки 7% мають вищу освіту,
  • 30% не закінчили навіть школу,
  • 38% були безробітними,
  • майже 50% має дітей, з них 8% – трьох і більше.

    • Сотні осіб потрапили в полон із тяжкими хронічними захворюваннями, зокрема ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, діабетом і психічними розладами.
    Понад 6000 військовополонених вже повернулися в Росію в рамках обмінів на українських захисників, понад половину – у 2025 році.
    Щонайменше про 237 колишніх полонених, які після обміну загинули або зникли безвісти на фронті. Четверо росіян перебувають у полоні вдруге.
    Росія в першу чергу забирає з полону етнічних росіян без тяжких поранень і з коротким терміном перебування в полоні. Поранені, хворі та строковики й досі перебувають в Україні.
    Іноземних найманців РФ для обміну не запитує.
    Росія вже четвертий рік відмовляється від обміну за принципом “всіх на всіх”.

  • Систему Імпульс впроваджують у Силах безпілотних систем

    Систему Імпульс впроваджують у Силах безпілотних систем

    У Збройних Силах стартувала третя хвиля розгортання системи обліку військовослужбовців Імпульс, котру тепер починають впроваджувати також у підрозділах Сил безпілотних систем. Про це інформує Міноборони у середу, 31 грудня.
    Розгортання системи проходить у кілька етапів: від підготовки інфраструктури та налаштування захищеного середовища до імпорту даних і переходу на щоденну роботу в системі.
    Імпульс розробляють і впроваджують військовослужбовці з бойовим досвідом, які добре розуміють реальні потреби підрозділів і специфіку служби в умовах війни. Понад 200 військових частин вже працюють в Імпульсі щодня.
    “Наразі декілька підрозділів Сил безпілотних систем вже отримали необхідну техніку та починають налаштовувати безпечне середовище для роботи з Імпульсом”, – пояснив Іван “Грінч”, керівник напряму цифровізації Сил безпілотних систем ЗСУ. Імпульс – це не лише інструмент щоденного обліку. Система закладає основу для подальшої цифрової трансформації війська. У перспективі її дані стануть основою для розвитку інших цифрових сервісів у війську, зокрема системи управління оборонними ресурсами SAP, застосунку Армія+ та Медичної інформаційної системи.
    Як ми вже писали, в Офісі президента заявили, що Україна не припинятиме мобілізацію навіть, якщо настане припинення вогню з Росією.
    В ЗСУ розгортають цифрову систему обліку військових Імпульс

  • Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ

    Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ

    Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
    У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
    Оновлена ​​стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
    За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
    Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
    Оновлена ​​стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
    Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
    Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
    Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%.

  • В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков

    В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков

    Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
    Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
    До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
    Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
    Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії.