Blog

  • Осінь на ринку валют: що буде з доларом та євро

    Осінь на ринку валют: що буде з доларом та євро

    Перший тиждень вересня – стабільність Національний банк України встановив на понеділок, 1 вересня, офіційний курс долара до гривні на рівні 41,32 гривні за долар. Таким чином, українська валюта послабилася на 6 копійок.
    Згідно з даними на сайті регулятора, по відношенню до євро гривня також послабила позиції. Так, офіційний курс європейської валюти на понеділок установлено на рівні 48,20 гривні за один євро, тобто гривня втратила 7 копійок.
    В обмінних пунктах курс гривні стабільний відносно долара, але знижується відносно євро. Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,55 гривень, а курс євро піднявся на 15 копійок до 48,65 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,05 гривень, а євро – по 47,65 гривень.
    На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,30-41,33 грн/долар купівля-продаж.
    Тарас Лєсовий, директор департаменту Глобус Банку, прогнозує, що на початку осені курс валют в Україні залишиться стабільним. На його думку, динаміка курсів буде схожа на літню.
    За прогнозом експерта виданню MC, з 1 до 7 вересня курс долара на готівковому ринку коливатиметься в межах 41,6–42 грн, а на міжбанку – 41,6–42 грн. Курс євро на готівковому ринку становитиме 48–49,5 грн, а на міжбанку – 48–49 грн.
    Фактори стабільності, на думку експерта, такі:

  • Динаміка долара.Протягом літа долар був стабільним, а його коливання залишалися нижчими за офіційний курс на початок року.
  • Динаміка євро.Євро, навпаки, поступово дорожчав, що пояснюється змінами на світових ринках.
  • Інфляція.Лєсовий зазначив, що інфляція за літні місяці дещо знизилася: якщо в травні вона становила 15,9%, то в липні – 14,1%.
  • Дії Нацбанку.Експерт вважає, що стабільність на валютному ринку досягнута завдяки гнучкій стратегії Національного банку та контрольованим валютним інтервенціям.
  • Керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин теж переконаний: у перший тиждень вересня не варто очікувати значних змін курсу гривні.
    А от далі на ринку валют буде інша динаміка. Фактори ризику для гривні На думку Пендзіна, основні коливання курсу розпочнуться після того, як уряд представить проєкт державного бюджету на 2026 рік, і його почнуть розглядати у Верховній Раді. Аналітик в розмові з ТСН пояснив, що урядові потрібно вирішити складну задачу: у проєкті бюджету необхідно буде вказати плановий курс гривні до долара, попри значний дефіцит надходжень у розмірі 10 млрд доларів.
    Експерт вважає, що невизначеність щодо бюджетних показників, а також необхідність підвищувати мінімальну зарплату та індексувати пенсії через інфляцію, створює додатковий тиск на економіку.
    А аналітик Олексій Козирев в блозі для порталу Мінфін описує цілий “букет” ризиків. На його думку, початок вересня на світовому валютному ринку буде “затишшям перед бурею”, яка невдовзі вплине на курси долара та, особливо, євро в Україні.
    Експерт виділяє кілька факторів, що можуть спричинити коливання курсу євро:

  • Геополітика:Загострення конфліктів, зокрема агресія Росії проти України та ситуація в Секторі Газа. Це може змусити США та Євросоюз посилити санкції проти РФ, що, своєю чергою, вплине на світові фінансові ринки. Особливо на курс євро, якщо США підвищать мита на країни, які імпортують російську нафту.
  • Рішення центральних банків:Майбутні засідання Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Федеральної резервної системи США (ФРС) щодо відсоткових ставок. Такі події завжди провокували турбулентність за парою євро/долар у світі, пише Козирев.
  • Активність аграріїв:У вересні традиційно зростає активність аграріїв, які продають новий урожай. Це збільшить надходження валюти, що може підтримати гривню. Водночас зросте попит на валюту з боку імпортерів палива.
  • Втручання НБУ:Національному банку доведеться регулярно виходити на міжбанківський ринок із продажем валюти для підтримки гривні. За прогнозом Козирєва, НБУ витратить на це від 520 до 790 млн доларів за 1−5 вересня.
  • Експерт вважає, що українці та бізнес вже звикли до умов війни, тому психологічний тиск від обстрілів не матиме критичного впливу на валютний ринок. Однак, якщо курс євро на міжнародних ринках зростатиме, це може психологічно тиснути на курс гривні, і населення почне активно скуповувати євровалюту. У результаті це психологічно тиснутиме на курс гривні щодо євро вже на всіх сегментах валютного ринку, приходить до висновку Козирев. Курс восени і до кінця року Минулого тижня Національний банк України посилив гривню, зменшивши обсяг інтервенцій на валютному ринку. На думку аналітиків інвесткомпанії ICU, восени регулятор може вдатися до збільшення коливань курсу гривні та її помірного послабленні надалі.
    За словами ж віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління Глобус банку Сергія Мамедова, початок осені на валютному ринку України навряд чи буде повністю спокійним, але й драматичних сюрпризів чекати не варто.
    Мамедов зазначає, що на початку осені традиційно розпочинається формування головного фінансового документа країни, де закладається середньозважений курс долара на наступний рік. Варто пам’ятати, що цей показник слугує радше орієнтиром, ніж жорсткою нормою. “У бюджеті на 2025 рік закладався середньозважений курс 45 грн/$, але фактична динаміка влітку показала інше – офіційний курс на початок року становив 42,02 грн, і навіть у серпні він залишався нижчим за плановий-прогнозований”,– наголосив Мамедов в розмові з виданням Факти ICTV. За базовим сценарієм, восени долар залишатиметься у відносно вузькому коридорі 41,6–42 грн/$, зазначив Мамедов.
    Що буде далі? За словами банкіра, війна опосередковано впливає на курс валют, адже непередбачувані події можуть спровокувати паніку серед населення та підвищений попит на валюту. Однак він наголошує, що стратегія Національного банку з “керованої гнучкості” залишається ефективною, і ситуація не вийде з-під контролю.
    За оптимістичним сценарієм, пише Мамедов в іншому прогнозі, до грудня курс долара коливатиметься в межах 41,8–43 гривень, а євро не перевищить 50–51 гривню. Хоча світовим валютам знецінення не загрожує, експерт не виключає періодичних коливань, спровокованих різними подіями у світі.
    Аналітики міжнародної платформи КИТ Group теж опублікували свій прогноз щодо курсу гривні, який враховує різні часові проміжки. Прогнози курсу гривні:

  • Короткостроковий (2–4 тижні).Курсовий коридор, ймовірно, залишиться в межах 41,4–42,1 грн за долар. Цей прогноз актуальний, якщо не буде зовнішніх потрясінь або різкого зростання попиту на валюту з боку імпортерів.
  • Середньостроковий (2–4 місяці).Очікується плавний рух до позначок 42,2–42,8 грн за долар. Це може статися через збільшення державних витрат, сезонний попит або посилення девальваційних очікувань у населення та бізнесу.
  • Довгостроковий (6+ місяців).Аналітики вважають, що гривня продовжить повільну, але контрольовану девальвацію, досягнувши рівня 43–44,5 грн за долар. Це також залежить від відсутності непередбачуваних факторів.
  • Експерти КИТ Group радять українцям уважно ставитися до своїх фінансових активів. Вони застерігають від довгострокових інвестицій, таких як строкові депозити чи облігації, які не можна швидко перевести в готівку. Натомість рекомендують зберігати заощадження в різних валютах.
    Долар все ще вважається надійною валютою для непередбачуваних ситуацій, оскільки його курс не зазнає різких падінь. Гривню ж, за їхніми словами, варто використовувати лише для поточних витрат.
    А от Мамедов радить українцям розглядати гривневі депозити або облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) як більш вигідну альтернативу, щоб захистити свої заощадження від інфляції та можливих курсових коливань.
    Щодо наступного року, то у експертів є побоювання. Пендзин у коментарі Фактам ICTVзазначив, що у 2026-му Україні знадобиться близько 45 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги. На його думку, від отримання цих коштів буде значною мірою залежати курс гривні.
    Пендзин вважає, що якщо Україна не отримає цю допомогу, уряду доведеться девальвувати гривню, оскільки підтримувати її буде нічим. “Якщо ж Україна зможе отримати кошти через механізми Міжнародного валютного фонду або інші програми підтримки, то можна очікувати, що середньорічний курс долара у 2026 році залишатиметься на рівні близько 43,5 грн за долар”,– заявив експерт. Валерія Шипуля

  • В Україні закрили понад 450 шкіл – МОН

    В Україні закрили понад 450 шкіл – МОН

    В Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Про це 1 вересня повідомляє Міністерство освіти і науки.
    Як зазначила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в ефірі національного телемарафону, коментуючи питання про можливе закриття шкіл, в яких навчається менше 45 дітей, Міністерство освіти і науки не ініціює закриття закладів освіти.
    “Коли ми говоримо про 45 учнів – мова йде про фінансування з державного бюджету. Рішення про припинення фінансування закладів, які мають менше 45 дітей, з державного бюджету було прийнято півтора роки тому… Всі інші рішення приймаються на стороні засновника, і засновники вправі прийняти цілу палітру рішень, як вони і зробили”, – заявила вона.
    За словами чиновниці, на весну 2024 року в Україні було 525 закладів освіти по всій Україні, які мали менше, ніж 45 дітей, і станом на сьогодні 457 із них пішли різними шляхами: ліквідація закладу з організацією підвезення до іншої школи; пониження ступеня до “девятирічки” чи початкової школи.
    Кузьмичова додала, що у 57 закладах засновники (місцеві органи влади) вирішили фінансувати школу за власний кошт, попри те, що вона малочисельна.

  • У ВУЗи України зараховано 178,7 тис. першокурсників

    У ВУЗи України зараховано 178,7 тис. першокурсників

    В українські виші зараховано 178,7 тис. першокурсників, з них 64,9 тис. навчатимуться за держзамовленням. Про повідомило Міністерство освіти і науки.
    “1 вересня в українських закладах вищої освіти розпочався новий академічний рік. Цьогоріч до університетів, академій та інститутів зараховано 178 720 першокурсників (без урахування вступу до військових та інших спеціалізованих закладів, дані щодо яких не розголошуються). З них 64 873 навчатимуться за державним замовленням, а ще до 30 тисяч студентів можуть отримати гранти. Отже, понад половина здобувачів вищої освіти має фінансову підтримку від держави”, – йдеться в повідомленні.
    Станом на 1 вересня, на 1-4 курсах бакалаврату та всіх курсах медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування (медичні магістри) в Україні загалом навчається понад 750 тис. студентів.
    У МОН назвали десять найпопулярніших спеціальностей за кількістю зарахованих на бюджет: середня освіта – 5 909, медицина – 3 762, комп’ютерні науки – 2 979, будівництво та цивільна інженерія – 2 580, агрономія – 2 283, інженерія програмного забезпечення – 2 161, електрична інженерія – 2 083, філологія – 2 052, терапія та реабілітація – 1 836 і автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка – 1 675.

  • Сергій Лещенко про переговори з рф та нову зброю від США

    Сергій Лещенко про переговори з рф та нову зброю від США

    Сергій Лещенко, радник керівника Офісу Президента України

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #Лещенко #вбивствоПарубія #резонанснийЗлочин #політикаУкраїни #аналітика #мирніПереговори #ТрампУкраїна #зброяДляУкраїни #допомогаСША #радникОП #українськаПолітика #Львів #новиниПолітики #безпекаУкраїни #Зеленський

  • У МЗС відповіли на заяви Путіна на саміті в Китаї

    У МЗС відповіли на заяви Путіна на саміті в Китаї

    Глава Кремля Володимир Путін втрачає свої “навички брехні”. Про це у понеділок, 1 вересня, написав речник МЗС України Георгій Тихий, коментуючи заяви російського диктатора на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Китаї.
    “Звичайно, “підступний Захід” спровокував “бідолашну Росію” напасти на свого сусіда та скоїти сотні тисяч воєнних злочинів. Путін поступово втрачає свої достатні навички брехні – його одноманітні гучні заяви стають дедалі нуднішими”, – зазначив він.
    Речник наголосив, що “єдиний засіб від такої брехні – це тиск на Москву”.

  • Новий навчальний рік у прифронтовому Запоріжжі: підземні школи для дітей | Іван Федоров

    Новий навчальний рік у прифронтовому Запоріжжі: підземні школи для дітей | Іван Федоров

    Іван Федоров, голова Запорізької ОВА

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
    https://whatsapp.com/channel/0029VaW9N0DCXC3HcKf2d23p

    #ІванФедоров #Запоріжжя #ЗапорізькаОбласть #обстріли #війнавУкраїні #новиниУкраїни #ПологівськийРайон #енергетика #підземнішколи #навчанняпідчасувійни #безпекадітей #ЗОВА #фронт #цивільніжертви #воєннізлочиниРФ

  • У Харкові почали роботу ще три підземні школи

    У Харкові почали роботу ще три підземні школи

    У Харкові 1 вересня відкрилися три нові підземні школи. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.
    “Тепер у місті функціонують вже 18 безпечних освітніх локацій: 7 підземних шкіл, 6 станцій метро з обладнаними класами та укриття, облаштовані на базі навчальних закладів. Зараз працюємо над тим, щоб до кінця року відкрити ще три підземні школи, – тоді їх буде десять”, – зазначив він.
    За словами Терехова, цьогоріч понад 17,6 тис. харківських школярів навчатимуться у змішаному форматі. Це у 22 рази більше, ніж два роки тому.

  • Підсанкційний китайський банк Heihe зупинив розрахунки з РФ – ЗМІ

    Підсанкційний китайський банк Heihe зупинив розрахунки з РФ – ЗМІ

    Китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. Про це інформують росЗМІ.
    Інформацію підтвердили співрозмовники у двох російських банках та чотири імпортери, котрі постали перед проблемою.
    Heihe Rural Commercial Bank був серед останніх китайських банків, готових відкривати кореспондентські рахунки для російських кредитних установ, що не потрапили під санкції.
    Рада ЄС 19 липня запровадила санкції проти Heihe за надання послуг, пов’язаних із криптоактивами, котрі суттєво підривають мету антиросійських обмежень. Рішення набуло чинності 9 серпня.
    Раніше частина російського малого та середнього бізнесу, яка працювала через інші китайські банки, перейшла на Heihe Rural Commercial Bank. Протягом місяця після введення нових обмежень платежі здійснювалися у звичайному режимі, але минулого тижня банк перестав приймати гроші.
    Разом із Heihe Rural Commercial Bank під санкції ЄС потрапив ще один китайський банк – Suifenhe Rural Commercial Bank, який також відкривав кореспондентські рахунки для російських банків.
    Раніше стало відомо, що Китай відмовляється працювати з підсанкційними банками РФ.
    Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

  • День знань 2025: безпека та нові формати навчання в українських школах | Юлія Гришина

    День знань 2025: безпека та нові формати навчання в українських школах | Юлія Гришина

    Юлія Гришина, Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #ДеньЗнань2025 #освітавУкраїні #навчальнийрік #школавукритті #підземнашкола #освітапідчасвійни #дистанційненавчання #реформаосвіти #ЗахистУкраїни #українськішколярі #освітнійфронт #безпекавшколах #ЮліяГришина

  • Замовне вбивство Андрія Парубія: що відомо про мотиви та підозрюваного | Ростислав Тістик

    Замовне вбивство Андрія Парубія: що відомо про мотиви та підозрюваного | Ростислав Тістик

    Ростислав Тістик, голова підкомітету із питань європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #АндрійПарубій #вбивствоПарубія #резонанснийЗлочин #Львів #затримання #російськийСлід #нацполіція #СБУ #РостиславТістик #українськаПолітика #ВерховнаРада #розслідування #кілер #память