ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року.
Blog
-
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
-
Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні
Європейська комісія не стала коментувати загалом зустріч прем’єра Словаччини Роберта Фіцо з Путіним в Китаї у вівторок, 2 вересня. Проте там заявили, що голова словацького уряду не представляв інтереси Європейського Союзу на цих перемовах. Про це під час брифінгу в Брюсселі заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ні, на цій зустрічі нас не представляють”, – підкреслила чиновниця.
Водночас на прохання висловити позицію щодо цієї зустрічі речниця коротко відповіла, що не коментуватиме її. -
Динамо підписало сенегальського захисника
Сенегальський центральний захисник Аліу Тіаре приєднався до команди біло-синіх.
Про перехід 21-річного футболіста Динамо оголосило на своєму офіційному сайті.
Як повідомляє прес-служба динамівців, новачок підписав з клубом контракт на чотири роки.
За даними Transfermarkt, Динамо заплатило за перехід центрбека один мільйон євро.
Аліу Тіаре розпочинав професійну кар’єру в сенегальському клубі Діамбарс, звідки у вересні 2023 року перейшов у французький Гавр.
У Франції виступав за другу команду Гавра, зігравши у 16 матчах та забивши три голи. Минулий сезон захисник провів в оренді в Нансі, взяв участь у 30 матчах у всіх турнірах та відзначився двома результативними передачами.
Раніше повідомлялося, що нападник Динамо Владислав Ванат перейшов до Жирони.
-
Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ
Генеральний секретар НАТО Марк Рутте заявив, що нині альянс працює над двома напрямами дипломатичних зусиль: підготовкою зустрічі президентів Путіна та Зеленського та узгодженням довгострокових гарантій безпеки для України. Про це повідомляє The Guardian у вівторок, 2 вересня.
Рутте виступив на спільній пресконференції у Люксембурзі з прем’єр-міністром Люком Фріденом та міністром оборони Юріко Беке. Він відзначив роль президента США Дональда Трампа у зрушенні процесу переговорів щодо України та організації двосторонніх і тристоронніх консультацій.
За словами генсека НАТО, стійкий мир вимагає сильної української армії та гарантій безпеки від союзників – США, Європи та інших партнерів. Він наголосив, що Росія повинна дотримуватися домовленостей і не загрожувати українській території після досягнення угоди.
Рутте також прокоментував інцидент з глушінням GPS росіянами літака з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Болгарії, заявивши, що НАТО серйозно реагує на гібридні та кібератаки по всій Європі.
“Блокування комерційних літаків з потенційно катастрофічними наслідками, замах на вбивство великого промисловця в одній з країн-членів НАТО, атака на національну службу охорони здоров’я у Великій Британії. Це не милі, дрібні інциденти. Це величезні інциденти, які мають величезний вплив”.
Він попередив Європу про зростаючу загрозу з боку Росії та наголосив, що сучасні російські ракети скорочують час реагування для європейських країн до 5-10 хвилин, що ставить під загрозу всі країни східного флангу НАТО.
“Ми робимо це тому, що загроза з боку Росії зростає з кожним днем. Не будьмо наївними. Одного дня це може стосуватися і Люксембургу, і моєї країни, Нідерландів. Зараз ми всі в безпеці. Ми думаємо, що знаходимося далеко від Росії, але насправді ми дуже близько. А з урахуванням новітніх російських ракетних технологій, наприклад, різниця між Литвою на передовій і Люксембургом, Гаагою чи Мадридом становить 5-10 хвилин. Саме стільки часу потрібно цій ракеті, щоб досягти цих частин Європи. Тож ми всі перебуваємо під прямою загрозою з боку росіян, ми всі зараз на східному фланзі, незалежно від того, чи живете ви в Лондоні, чи в Таллінні… більше немає різниці”, – зазначив Рютте.
Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу.
Росія проти GPS. Атака на літак фон дер Ляйєн -
Пам’яті Андрія Парубія: шлях від студента до спікера парламенту | Олена Кондратюк
Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV#АндрійПарубій #ОленаКондратюк #памятіПарубія #політичневбивство #ВерховнаРада #українськаполітика #символМайдану #РеволюціяГідності #історіяУкраїни #державник #спогади #втрата #політик #Львів
-
Путін пригрозив ударами по енергетиці України
Російський правитель Володимир Путін цинічно пригрозив Україні атаками по об’єктах енергетики і назвав їх “ударами у відповідь”. Про це він сказав на зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Пекіні у вівторок, 2 вересня.
“Протягом довгого часу, ще пару років тому, не робили взагалі жодних дій, що стосуються цивільної інфраструктури, особливо в зимовий період, і дуже довго терпіли, коли українські війська завдавали постійних ударів по нашим енергетичним об’єктам. Після цього почали відповідати, і ми відповідаємо, звичайно, серйозно”, – заявив Путін.
При цьому глава Кремля ні словом не обмовився про те, що російська окупаційна армія посиленно атакує енергетичні об’єкти України ще з осені 2022 року, коли були зафіксовані перші блекаути.
Вже три роки енергетика нашої держави тримається завдяки воїнам підрозділів ППО і бригадам обленерго та інших енергетичних компаній. При цьому і ППО, і ремонтні бригади підтримують країни Заходу, які постачають ракетні зенітні комплекси та енергетичне обладнання.
У свою чергу Україна почала завдавати перших серйозних ударів по території Росії лише в 2024 році.
Раніше Путін закликав позбавити Україну енергоресурсів. Він запропонував закрити для нашої держави постачання газу по реверсу та електроенергії з Європи, щоб Київ перестав бити по енергетичній інфраструктурі, що веде на Захід.
Перед цим Путін на засіданні ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) вчергове повторив свою брехню про те, що напад Росії на Україну нібито “був спровокований Заходом”. -
Виїзд чоловіків 18-22: що буде з економікою та на фронті
Що змінилось для чоловіків 18-22 років 26 серпня уряд України оновив правила перетину державного кордону під час дії режиму воєнного стану. Чоловікам віком від 18 до 22 років дозволили безперешкодно перетинати кордон.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко після прийняття постанови наголосила: йдеться про всіх громадян відповідного віку. Це рішення стосується також громадян, які з різних причин опинились за кордоном.
Згідно з поясненнями Міністерства внутрішніх справ, для перетину кордону чоловікам вікової категорії “18-22” потрібен лише паспортний документ, що дає право на виїзд, а також військово-обліковий документ (зокрема в електронній формі), який пред’являється на вимогу прикордонників.
За словами адвокатки Дар’ї Тарасенко, законодавство не встановлює обмежень щодо тривалості перебування за кордоном для цієї категорії чоловіків. Крім того, наразі не передбачена відповідальність за неповернення в Україну. На цій же підставі чоловіки віком від 18 до 22 років, які зараз перебувають за кордоном, можуть безперешкодно повернутися в Україну.
Цікаво, що деяким громадянам відмовляють у виїзді. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону зазначив, що йдеться в тому числі про чоловіків, які займають посади, де виїзд за кордон можливий лише у службове відрядження. І випадків відмов з цієї причини за два дні було декілька.
Ще одна категорія чоловіків, яка не змогла перетнути кордон – особи, що перебувають у розшуку, зазначив речник ДПСУ. “Є кілька відмов через те, що люди знаходилися в розшуку. Прикордонники мають доступ до системи Оберіг, щоб перевіряти, чи не ухиляється людина від оновлення своїх військово-облікових даних”,– пояснив Андрій Демченко. Цікаво, що метою дозволу на виїзд було стимулювати молодь не тікати з країни, а законно виїжджати на навчання чи з інших причин. Як пояснював ще до ухвалення постанови КМУ нардеп Федор Веніславський, чинний закон про мобілізацію передбачає, що чоловіки віком до 25 років не підлягають призову до Збройних Сил України. І це, мовляв створило абсурдну ситуацію: молоді люди, що виїхали за кордон до свого повноліття, бояться повертатися, щоб не втратити можливість знову виїхати. Веніславський тоді казав, що дозвіл на виїзд молодих чоловіків має на меті усунути ці перешкоди.
Голова ради резервістів сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко теж казав, що ініціатива є спробою налагодити комунікацію з молоддю, давши їй можливість здобувати освіту за кордоном, і тим самим утримати її від еміграції.
Але все не так просто. Що буде з економікою Влада переконує: новаможливість виїзду за кордон для чоловіків віком 18–22 років ніяк не вплинула на пасажиропотік на державному кордоні. Демченко спростував інформацію про масовий виїзд цієї категорії громадян.
За словами Демченка, потік людей на кордоні залишився стабільним. За добу кордон перетинають в обох напрямках близько 127 тисяч громадян, що відповідає показникам попередніх днів. Він підкреслив, що збільшення пасажиропотоку немає, і більшість людей повертаються до України, а не виїжджають.
Речник також спростував фейки російської пропаганди про нібито масовий виїзд українців. Він пояснив, що черги на кордоні зберігаються через літній сезон відпусток, коли пасажиропотік традиційно зростає.
Але є і інші дані. Блогер та активіст Сергій Стерненко, який засудив рішення уряду про дозвіл на виїзд за кордон чоловікам віком 18–22 років, описав масштаб проблеми. “Багато людей пишуть, що після ухвалення урядом постанови “18-22″ серед їхніх знайомих чимало людей вже почали їхати з країни, кидаючи роботу. Рішення уряду також деморалізувало військових. Але для них Рада готує посилення покарань”, – пише Стерненко у своєму Telegram-каналі. Тож схоже, що рішення про вільний виїзд молодих чоловіків, які не підлягали мобілізації, але могли працювати в Україні, може вдарити по економіці. Влада так не вважає. За словами директора департаменту комунікацій Державної служби зайнятості Андрія Яніцького, дозвіл на виїзд чоловікам не матиме значних негативних наслідків для українського ринку праці. З приблизно 1,3 мільйона осіб у віковій групі “18-22” чоловіків – близько 500–600 тисяч.
Яніцький в розмові з Delo.ua висловив переконання, що не всі молоді люди виїдуть. А, мовляв, ті, хто поїде, швидше за все, зроблять це на короткий термін – для зустрічей із родичами, туризму чи навчання. Він переконаний, що більшість із них повернеться. Яніцький навіть вбачає в ініціативі позитивний ефект. Мовляв, молоді люди здобудуть освіту чи досвід за кордоном, вони повернуться в Україну з новими знаннями та підходами до бізнесу та суспільного життя, що сприятиме розвитку країни.
Але не всі експерти настільки оптимістичні. Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун в розмові з DWвисловив переконання, що дозвіл на виїзд для українських юнаків не стимулюватиме їх повернення. Навпаки, він прогнозує, що більшість молодих людей, які залишалися в Україні, тепер виїдуть назавжди.
На його думку, аргумент, що цей крок сприятиме поверненню молоді, є надуманим. Гладун вказує на суперечливість політики: з одного боку, влада заявляє про дефіцит людей на фронті та робочих місцях, а з іншого – сприяє виїзду чоловіків. Експерт переконаний, що таке рішення лише посилить демографічні проблеми в Україні.
Тим паче, як свідчать соціологічні опитування, кожна п’ята молода людина в Україні хотіла б виїхати за кордон на постійне проживання. За даними закритого соціологічного дослідження, проведеного влітку цього року соціологічною групою Рейтинг, найвищий відсоток тих, хто волів би виїхати за кордон на постійне місце проживання, – саме серед молоді віком 18-29 років.
Економіст Олег Пендзин теж має сумніви, що молодь, котра опиниться за кордоном, захоче повернутися назад. В розмові з Delo.ua Пендзин наводить статистику, що у 2022 році 75% біженців декларували готовність повернутися в Україну. А наприкінці 2024-го – на початку 2025 року таких залишилося не більше 20%.
Але справжня небезпека ховається у обороноздатності країни. Що буде на фронті Військовослужбовець та співзасновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко в розмові з виданням LBназвав рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18–22 років імпульсивним і таким, що може негативно вплинути на обороноздатність України.
Луценко наголошує, що перш ніж ухвалювати таке рішення, владі варто було б провести соціологічне дослідження, щоб оцінити, скільки молодих людей, які виїдуть, повернуться, щоб воювати або просто жити в Україні. Він також вважає, що паралельно з цим рішенням необхідно було ввести відповідальність для всіх чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон і не повернулися.
На думку військовослужбовця, сумнівно, що війна закінчиться за три роки. А дозвіл на виїзд для чоловіків 18-22створює ризик дефіциту солдатів у майбутньому.Подібну думку вже виказувала директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. “Направду, побоювання мають бути пов’язані з іншим: війна не закінчиться через два роки, а хлопцям вже буде 25”, – заявляла експертка в розмові з виданням Телеграф. Також не варто забувати і обурення, яке подібні закони можуть викликати у чинних військовослужбовців. Зокрема, військовослужбовець Станіслав Бунятов, відомий під позивним “Осман”, поставив риторичне питання у своєму Telegram-каналі: мовляв, чому ті, кому 18–22, можуть вільно кататися за кордон, а ті, хто пішов добровільно у цьому ж віці на фронт, не мають права демобілізуватися хоча б на пів року після трьох років війни?
А Луценко розцінює ініціативу як продовження політики, за якої “тим, хто не воює, – все, а тим, хто воює, – війна до 60/смерті/каліцтва”.
Однак влада переконує, що обороноздатність України не постраждає.Президент Володимир Зеленський заявив, що рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18−22 роки навпаки – має допомогти зберегти молодь для країни.
Валерія Шипуля -
Комо розірвав контракт з хавбеком, який зіграв за команду лише 10 хвилин
Італійський клуб Комо оголосив про дострокове припинення співпраці з англійським півзахисником Деле Аллі.
Команда надала 29-річному хавбеку статус вільного агента, розірвавши з ним за взаємною згодою контракт, який діяв до літа 2026 року.
Як повідомляється на офіційному сайті “б’янкоблу”, Аллі прагне регулярно грати, й оскільки він не входив до найближчих планів клубу, сторони вважають правильним рішенням розійтися до закриття трансферного вікна.
Нагадаємо, що Аллі приєднався до Комо в січні цього року, але взяв участь лише в одному матчі, відігравши лише десять хвилин. У березні півзахисник вийшов на заміну у поєдинку Серії А з Міланом (1:2) на 81-й хвилині, а під завісу зустрічі отримав пряму червону картку. З того часу англієць на поле більше не виходив.
Раніше повідомлялося, що Комо планував виділити на літні трансфери 100 млн. євро.
-
Поліція викрила розкрадання 25 млн грн на електроенергії для ЗСУ
Правоохоронці викрили екскерівника квартирно-експлуатаційних управлінь та підрядника на заволодінні 25 млн на забезпечення потреб підрозділів Збройних сил України. Про це інформує пресслужба Нацпоіції у вівторок, 2 вересня.
До її організації причетний начальник квартирно-експлуатаційного управління, який свого часу обіймав ці посади у двох областях. Посадовець уклав низку договорів з підконтрольним товариством на постачання електроенергії для потреб військових підрозділів.
Згодом умови контрактів були змінені без об’єктивних підстав – ціна на ресурс штучно завищувалася під приводом нібито “коливань на ринку”. Так, організатори схеми незаконно заволоділи 25 млн. грн, виділеними на забезпечення армії.
Ексначальнику квартирно-експлуатаційних управлінь та керівникові товариства про підозру у привласненні майна за ч. 5 ст. 191 ККУ та недбалому ставленні до військової служби за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України.
Нині вирішується питання про обрання запобіжних заходів.
Санкція статей передбачає 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльності строком до трьох років та з конфіскацією майна.
Раніше у Міноборони виявили схему зі збитками у 2 млрд грн. Колишньому виконувачу обов’язків директора департаменту держзакупівель відомства повідомили про підозру.
Учасниця схеми розкрадання в Міноборони викрила спільників