На Дніпропетровщині затримали двох агентів російського ГРУ, котрі коригували ракетно-дронові удари по регіону та поширювали ворожі ІПСО Про це інформує пресслужба СБУ у середу, 3 серпня.
“Контррозвідка Служби безпеки затримала на Дніпропетровщині ще двох агентів російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ). Вони коригували ракетно-дронові атаки РФ по Силах оборони та підприємствах, що розміщені у цьому регіоні”, – уточнили у відомстві.
Агенти були розосереджені по різних частинах області, а їхнім завданням був збір і передача відповідних фото і координат.
Так, у Дніпрі затримали 48-річну працівницю кондитерського заводу, яку росіяни завербували через її знайомого, що перебуває в російському полоні.
Жінка погодилася передавати спецслужбістам РФ інформацію про наслідки повітряних атак по обласному центру. Так окупанти намагалися скоригувати повторні удари по провідних підприємствах важкої промисловості.
Одночасно фігурантка виконувала ще одне замовлення: поширювала з власної сторінки в ТікТоку змонтовані ворогом відеоролики із закликами до українців скласти зброю перед росіянами.
Тоді як у Кривому Розі затримали 45-річного ексміліціонера, котрий наводив атаки РФ на запасні командні пункти та об’єкти укриття Сил безпеки та оборони на території міста.
Співробітники СБУ затримали агента і убезпечили місця базування українських захисників.
Фігурант потрапив у поле зору окупантів, коли публікував антиукраїнські коментарі у Телеграм-каналах.
Затриманим оголосили підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Нині зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави.
Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Раніше стало відомо, що СБУ викрила агентку ФСБ, яка готувала обстріли та теракти в Києві. Ворожа спецслужба дистанційно завербувала жінку через її знайомого з тимчасово окупованого Криму.
Також СБУ затримала агентів ФСБ, котрі планували теракти біля ТЦК у Дніпрі та на Львівщині.
Blog
-
На Дніпропетровщині викрили двох агентів ГРУ
-
Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва
-
Стало відомо про жертву ракетної атаки на Хмельниччину
Внаслідок ракетної атаки РФ на Хмельниччину загинув 45-річний місцевий мешканець. Про це повідомив голова Хмельницької ОВА Сергій Тюрін у середу, 3 серпня.
“На жаль, внаслідок атаки загинув чоловік… Під час ранкової атаки він перебував на місці ворожого удару. Рятувальники та всі служби докладали максимальних зусиль для його оперативного пошуку, для чого було залучено службову пошукову собаку. Висловлюю співчуття рідним загиблого”, – розповів Тюрін.
Згодом голова ОВА уточнив, що загиблий – це місцевий мешканець 1980 р.н.
Він додав, що за наслідками нічної атаки Силами протиповітряної оборони було підтверджено збиття двох ракет та трьох ворожих дронів-“шахедів”. Ще один дрон локаційно втрачений. -
Контракт “18-24” розширять для інших вікових категорій
Після завершення відповідних експертиз на різних рівнях контракт “18-24” планують найближчим часом розширити на інші вікові категорії. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса в інтерв’ю Суспільному.
“На базі контракту “18-24″ буде запропоновано контракт для інших вікових категорій. А також для, можливо, вже мобілізованих громадян у лавах Збройних сил України. Цей контракт чітко дасть людям розуміння термінів служби, можливості змін, певних пільг і так далі”, – зазначив він.
Раніше Паліса заявляв, що за “контрактом 18-24” до армії можуть приєднатися 800 тисяч українців, онак це не закриє усі потреби ЗСУ. -
Британія наклала санкції на групу росіян: серед них – мати Кадирова
Лондон запровадив у середу, 3 вересня, санкції проти осіб, які примусово депортують, індоктринують (нав’язують певні доктрини) та мілітаризують українських дітей. Про це йдеться в офіційній заяві уряду Британії.
Серед них вісім осіб та три організації, пов’язані з російською державою. Сюди входять такі організації, як Фонд Ахмата Кадирова, який проводить програми перевиховання українських дітей та підлітків, піддаючи їх мілітаристській підготовці.
Аймані Кадирова, очільниця Фонду і мати голови Чечні Рамзана Кадирова, також потрапила під санкції.
Під санкції потрапив Валерій Майоров, керівник Центру підліткових програм, організації РФ, яка має на меті налаштувати дітей на тимчасово окупованих територіях проти України і натомість виховати у них патріотизм до Росії та російських цінностей.
У Британії наголосили, що, згідно зі звітами ООН, РФ запровадила російську навчальну програму в школах на тимчасово окупованих територіях та впровадила навчання, яке готує дітей до російської військової служби.
Нині понад 19,5 тисяч українських дітей були примусово переміщені або депортовані російською владою до Росії та тимчасово окупованих територій України. З них приблизно 6 тисяч українських дітей були переміщені до мережі таборів перевиховання.
“Кремлівська політика примусових депортацій, індоктринації та мілітаризації українських дітей є огидною і демонструє глибину розбещеності, до якої готовий дійти президент Путін, щоб знищити українську мову, культуру та ідентичність. Жодна дитина не повинна бути пішаком війни, і саме тому ми притягаємо винних до відповідальності”, – заявив міністр закордонних справ Британії Девід Леммі. -
Парад у Китаї: провокативні заяви і потужна зброя
У Пекіні пройшов найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-річчю поразки Японії у Другій світовій війні. На заході були присутні російський диктатор Володимир Путін та диктатор Північної Кореї Кім Чен Ин.
Президент Сі Цзіньпін під час переду виступив із провокативною заявою і назвав свою країну “непереможною”, а його військові представив широкий спектр передових систем озброєння. Ядерна тріада Китай представив ракети, здатні нести ядерну зброю, які можна запускати одночасно з моря, суші та повітря, вперше публічно продемонструвавши свою ядерну “тріаду”. Серед них були:- нова міжконтинентальна балістична ракета DF-5C, радіус якої охоплює майже всю планету;
- міжконтинентальна балістична ракета DF-61;
- балістична ракета повітряного базування JL-1;
- підводна балістична ракета JL-3 міжконтинентальної дальності;
- нова версія наземної МБР – DF-31.
Getty Images/Китайські міжконтинентальні стратегічні ядерні ракети на рідкому паливі DongFeng-5C Підводні дрони На параді були представлені два нових надвеликих безпілотних підводних апарати у формі торпеди – AJX002 та HSU100 – які перевозилися на дахах довгих вантажівок.
Перший, за словами аналітика оборони Алекса Лака, “ймовірно, є розвідувальною розробкою”.
“Останній варіант був більш загадковим, але кажуть, що це безпілотна мінна установка”, – сказав він агентству AFP. Getty Images/Безпілотний підводний апарат HSU100 Хоча Китай все ще відстає від Сполучених Штатів у надводній військово-морській потужності, за даними Naval News, він має найбільшу у світі програму “надвеликих безпілотних підводних апаратів” (XLUUV) – щонайменше п’ять типів вже використовуються у воді. Надзвукові ракети Також у середу площею Тяньаньмень проїхали чотири нові протикорабельні ракети завдовжки кілька метрів, встановлені на задніх частинах транспортних засобів.
Це були YJ-15, YJ-17, YJ-19 та YJ-20. YJ – це скорочення від Інь Цзі, що китайською мовою означає “атака орла”. Getty Images/Надзвукова балістична ракета YJ-21 Ракети можуть бути запущені з кораблів або літаків і призначені для завдання критичної шкоди великим суднам. Моделі YJ-17, YJ-19 та YJ-20 можуть бути гіперзвуковими, тобто вони можуть літати щонайменше в п’ять разів швидше за швидкість звуку. Лазерна зброя Великий ажіотаж перед парадом викликала потужна зброя, яку один з китайських військових акаунтів X рекламував як “найпотужнішу лазерну систему протиповітряної оборони у світі”.
У середу було помічено кілька LY-1 – великих білих пристроїв з насичено-синіми екранами – на дахах довгих військових транспортних засобів.
“Ми вперше побачили цю конфігурацію минулого року приблизно в серпні, але не з чіткими зображеннями”, – сказав Лак агентству AFP, додавши, що “корабельний” LY-1, “здається, щонайменше проходить розширені випробування”.
Також Сполучені Штати активно розробляють так звану “зброю спрямованої енергії”, яка може завдавати значної шкоди з високою точністю та низькою вартістю пострілу. Безпілотні апарати Окрім підводних дронів, також було представлено кілька безпілотних апаратів, зокрема надводні судна, які можна використовувати у морських військових операціях.
За словами Лака, надводний безпілотник може перевозити екіпаж в порти, і, ймовірно, він призначений для боротьби з мінами, зокрема для розмінування.
Під час параду в середу також було продемонстровано кілька безпілотних літальних апаратів та наземних транспортних засобів, які відпрацьовували різноманітні можливості дронів, включаючи евакуацію, переміщення вантажів і боєприпасів, а також розвідку. Радари На переді також були продемонстровані технології раннього попередження про удари, а у небі кружляли літаки, оснащені радарами, демонструючи можливості країни у сфері спостереження.
Перед публікою дебютував літак дальнього радіолокаційного виявлення KJ-600.
За даними державної газети China Daily, KJ-600 призначений для використання на авіаносцях і, як очікується, надійде на озброєння найближчими місяцями. Провокативна заява Сі Китайський лідер Сі Цзіньпін, виступаючи на військовому параді, заявив, що світ сьогодні повинен “вибрати між миром і війною”.
“Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – сказав Сі, не вдаючись до подробиць і не наводячи конкретних прикладів. Getty Images/Путін, Сі Цзіньпін і Кім Чен Ин під час параду Він наголосив, що китайський народ “твердо стоїть на правильному боці історії”. Західні аналітики сприйняли ці слова як демонстрацію сили та виклик Заходу на тлі торговельних конфліктів та нестабільної політики США.
Окрім цього, напередодні президент Тайваню Лай Цзін-де заявив, що “агресія неминуче зазнає невдачі”, натякаючи на посилення військової активності Китаю біля острова. -
В Україні планують спростити правила бронювання
Верховна Рада в першому читанні 3 вересня ухвалила законопроєкт №13335, котрий дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей у яких неналежно оформлені облікові документи. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Проєктом пропонують доповнити Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” новою частиною.
Гончаренко уточнив, що бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій у галузі обороннопромислового комплексу, у яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, чи/та він не перебуває на військовому обліку, чи/та не уточнив персональні дані
За відповідну законодавчу ініціативу проголосували 283 нардепи.
Також народні обранці скоротили строк подачі правок для підготовки до другого читання.
Як зауважили у пояснювальній записці, виробництво української зброї неможливо здійснити обмеженим колом спеціалістів підприємств, установ і організацій, які виконують роботи з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових та інших виробів військового призначення.
Зазначається, що нині під час бронювання критично важливі підприємства постають перед фактами отримання військовозобов’язаними працівниками повісток на етапі звірки військово-облікових даних та у період між днем прийняття Мінстратегпромом рішення про визначення підприємства критично важливими для ОПК та прийняттям відповідного рішення про бронювання. -
На матч Україна – Франція призначені нідерландські арбітри
УЄФА оголосила склад суддівської бригади на матч між Францією та Україною.
Зазначається, що головним суддею зустрічі буде Данні Маккеллі. Асистенти – співвітчизники Маккеллі Гессель Стігстра та Ян де Вріс.
Четвертим арбітром призначений також нідерландець Аллард Ліндгут.
За VAR також відповідатимуть представники Нідерландів, а саме Деніс Хіглер і Річард Мартенс.
Зазначимо, що Маккеллі судив матч між Шотландією та Україною, в якому “жовто-блакитні” здобули перемогу з рахунком 1:3. -
Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду
У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
“Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів. -
Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним
Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
“Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
“Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю