Blog

Ціна золото оновлює рекорди на тлі політичної невизначеності

Ціни на золото продовжують рекордно зростати на тлі очікування зниження ставок Федеральної резервної системи США та посиленого попиту інвесторів і центральних банків. Про це повідомляє Reuters у середу, 3 вересня.
Аналітики прогнозують, що спотова ціна золота, яка досягла рекорду у $3 527,5 за унцію, може коливатися в межах $3 600–$3 900 у коротко- та середньостроковій перспективі, тоді як у 2026 році потенційно досягти $4 000 за унцію, якщо економічна та геополітична невизначеність збережеться.
Цього року золото подорожчало більш ніж на 34%. Середні прогнози ціни на 2025 рік постійно зростали: з $2 756 в січні до $3 065 у квітні та $3 220 у липні, за даними опитування Reuters. Підтримку цінам надає слабкий долар, очікування зниження ставок ФРС, відхід інвесторів від американських активів та економічна невизначеність, пов’язана з митами. Крім того, політичні заяви Дональда Трампа та ризики щодо незалежності ФРС сприяли подальшій закупівлі золота.
“Підтримує золото негативний прогноз щодо долара, заснований на очікуваннях зниження ставок ФРС, відтоку інвесторів з американських активів і невизначеності через тарифи”, – пояснив старший аналітик ActivTrades Рікардо Евангеліста.
На зростання попиту також впливають геополітична напруженість на Близькому Сході і між Росією та Україною, а також активні закупівлі центробанків, особливо в країнах, що розвиваються. Зокрема у липні Центробанк Китаю дев’ятий місяць поспіль збільшував золоті резерви.
“Найсильнішим фактором залишається можливе втручання в роботу ФРС і сумніви в статусі долара як захисного активу”, – зазначив аналітик Julius Baer Карстен Менке.
За даними World Gold Council, центробанки планують збільшувати частку золота в резервах і скорочувати доларові активи протягом найближчих п’яти років.
“Поєднання зростання цін на золото і накопичення центробанками призвело до різкого збільшення його частки в резервах”, – наголосив аналітик Deutsche Bank з дорогоцінних металів Майкл Хсю.
Як повідомлялося, золото стало другим за популярністю активом у міжнародних резервах світових Центробанків у 2024 році, обійшовши євро.
Долар відіграв позиції після п’яти днів падіння

03.09.2025

Путін, Сі та Кім заговорили про “безсмертя”

Глави правлячих режимів трьох країн з “Альянсу тиранів” – Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Кім Чен Ин – поговирили на тему того, як дожити до 150 років або й досягти безсмертя. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg посилаючись на відео, де “приватна” розмова була записана через нібито випадково не вимкнений мікрофон.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін порушив тему продовження життя в особистій бесіді з російським диктатором Росії Володимиром Путіним та очільником правлячого режиму Північної Кореї Кім Чен Ином. Вони обговорили це питання по дорозі на площу Тяньаньмень в Пекіні.
“Раніше люди рідко доживали до 70 років, але сьогодні в 70 років ти все ще дитина”, – стверджував Сі під час ходи.
Путін підхопив цю тему та почав розводитися про “постійне пересаджування людських органів”.
“Завдяки розвитку біотехнологій людські органи можна пересаджувати постійно, і люди зможуть жити все молодше і молодше і навіть досягти безсмертя”, – запевнив хазяїн Кремля.
Сі у відповідь на базікання російського диктатора зробив не менш сміливі припущення.
“Прогнози такі, що в цьому столітті є шанс дожити до 150 років”, – переконував китайський лідер.
Зауважимо, що Путін та Сі нині “все ще діти” – їм минуло лишень 72 роки. Слід додати, що ні один із них не визначив можливих наступників.
Китайський лідер скасував обмеження, за яким пост голови КНР можна було займати не більше двох п’ятирічних термінів, тому він навряд чи піде в 2027 році.
Путін, побувавши президентом чотири рази, “обнулив” свої попередні каденції і тепер може правити Росією до 2036 року, коли йому має сповнитися 84 роки.
Кім Чен Ин наймолодший серед “диктаторської трійки” – йому ще тільки 41 рік.

Путін, Сі та Кім заговорили про "безсмертя" pic.twitter.com/zbTuqeoKZQ— Максим (@lipcansmaks1) September 3, 2025 Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп уїдливо побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню “гарного святкування” 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю

03.09.2025

Росіяни обстріляли Нікополь: є жертва

Російські війська завдали артилерійського обстрілу по Нікополю Дніпропетровської області. Загинув чоловік. Про це повідомив начальник ОВА Сергій Лисак у Telegram у середу, 3 вересня.

“У Нікополі росіяни вбили людину. Внаслідок артилерійського обстрілу загинув чоловік”, – написав він.
Внаслідок атаки пошкоджені приватні будинки і гараж.

03.09.2025

ШОС і парад: як Китай кидає виклик США

ШОС трансформується У Китаї завершився дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де лідери понад 20 країн, включно з президентом Росії Володимиром Путіним і Прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, обговорювали регіональну безпеку та економічні питання. Однак головним результатом зустрічі стало закріплення концепції альтернативного світового порядку, запропонованої лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Історичні підсумки саміту підбив політолог Віктор Небоженко:

Як зазначив політичний аналітик Ігор Тишкевич, саміт ШОС відрізняється від попередніх. Він ознаменував початок реального оформлення “зони китайських інтересів”, що перетворює організацію із консультативної та безпекової структури на політичний альянс, важливий для Китаю та інших держав-учасниць. “ШОС трансформується: якщо на момент створення ключовими питаннями були питання безпеки в Азії, пізніше додалися інструменти консультацій у сфері економіки, то зараз приходить політика”, – пише Тишкевич. Кульмінацією ШОС став найбільший в історії Китаю військовий парад, який формально має відзначити 80-ту річницю капітуляції Японії в Китаї наприкінці Другої світової війни. Він відбувся 3 вересня.
Справжня мета заходу – підкреслити роль Китаю як ключового гравця в сучасному світовому порядку і переглянути традиційний наратив про Другу світову війну. “Створення альтернативного політичного світу” За даними видання New York Times, саміт ШОС, а також військовий парад у Пекіні з демонстрацією новітніх китайських ракет та літаків є частиною стратегії Сі Цзіньпіна, спрямованої на трансформацію світового порядку, в якому домінують Сполучені Штати. Ці події демонструють, як китайський лідер використовує історію, дипломатію та військову міць для досягнення своїх цілей.
Джонатан Чін, науковий співробітник Брукінгського інституту, вважає, що зовнішньополітична стратегія Сі Цзіньпіна є успішною. На його думку, китайський лідер зараз почувається впевненіше завдяки візитам глав держав з усього світу.
На військовому параді, присвяченому 80-й річниці закінчення Другої світової війни, Сі Цзіньпін представив конфлікт як тріумф, очолюваний Комуністичною партією. Цей наратив, що був підтриманий російським президентом Володимиром Путіним, спрямований на те, щоб перекласти заслуги за перемогу над нацизмом від Заходу на Китай та Росію. Військові паради є важливою складовою “війни пам’яті”, в якій Пекін і Москва пропонують альтернативну історію, протилежну західному наративу про перемогу союзників.
Публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив, що на параді в Китаї будуть присутні лідери майже всіх колишніх радянських республік, за винятком України, Молдови та Грузії, що свідчить про зміну геополітичних пріоритетів. На його думку, цей парад – не просто подія, а символ “створення альтернативного політичного світу”, який підкреслює ослаблення економічного та політичного впливу США.
Портников вважає, що зростання впливу Китаю – це небезпечна тенденція. Країни, що ігнорують міжнародне право та розв’язують війни, потребують підтримки Пекіна. Той факт, що лідери Росії, Ірану та Північної Кореї, які перебувають під санкціями, виживають завдяки китайській підтримці, свідчить про послаблення можливостей Заходу.
Журналіст вважає, що Захід, керуючись прагненням до вигоди та суспільства споживання, сам став заручником диктатур, відмовившись від економічних і політичних важелів впливу на них.
І цим користується, зокрема, Росія. Про війну – ні слова Аналітик Віктор Каспарук переконаний: наразі Китай використовує Росію, як таран проти західної цивілізації. В своєму блозі журналіст пише, що черговий візит Путіна до Сі Цзіньпіна має на меті продемонструвати Заходу нерозривність їхнього альянсу. За його словами, ця тоталітарна коаліція на чолі з Китаєм прагне змінити світовий порядок.
Аналітик вважає, що Росія вже перетворилася на васала Китаю, оскільки Путін змушений іти на дедалі більші поступки Пекіну. Війна проти України зробила Росію критично залежною від китайської економічної та політичної підтримки.
Путін вже давно став молодшим партнером Сі Цзіньпіна, пише і Deutsche Welle. Російська економіка критично залежить від експорту енергоресурсів, і саме Китай відіграє роль головного покупця, зауважує видання.
Нещодавно голова правління “Газпрому” Олексій Міллер оголосив, що сторони підписали меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який пролягатиме до Китаю через територію Монголії.
Як зазначає DW, незважаючи на демонстративну близькість Путіна та Сі Цзіньпіна під час зустрічі, їхні ролі чітко розподілені: Москва шукає захисту, а Пекін диктує свої умови. Для Китаю це подвійна перемога: він використовує слабкість Росії для зміцнення власного лідерства, одночасно позиціонуючи себе як незамінну силу в Євразії.
Але не можна не визнати: для Путіна поїздка в Пекін – тріумф. Він приїхав до Сі, як пише ВВС, “зі скальпом американського президента”. Йдеться про серпневу зустріч на Алясці, де Дональд Трамп тепло прийняв Володимира Путіна, розстеливши перед ним червоний хідник, аплодуючи й усміхаючись своєму гостю. Ще й запросив проїхатися у президентському лімузині.
У Тяньцзіні Путін заявив, що “взаєморозуміння”, досягнуті з Трампом, відкривають шлях до мирного врегулювання війни з Україною, і пообіцяв обговорити цю тему з лідерами ШОС. У своїй промові російський президент вкотре повернувся до наративів про “державний переворот в Україні” та переконував, що Росія на Україну не нападала.
Але є показовий момент – у підсумковій декларації саміту ШОС жодним словом не згадується війна Росії проти України. На думку аналітиків, це означає, що Росії не вдалося нав’язати країнам-членам ШОС свою позицію відносно агресії.
А от з США – інша справа. Як має відповісти Америка Надзвичайний і Повноважний Посол Андрій Веселовський в ефірі “Радіо NV” зауважує, що військовий парад у Пекіні – це відкритий виклик Сполученим Штатам.
За словами дипломата, Китай таким чином демонструє свою економічну, політичну та військову міць, заявляючи, що не боїться погроз з боку США. КНР показує, що має свій блок, свою організацію та клієнтів, що робить її рівноправним, а не слабшим гравцем на світовій арені.
Веселовський вважає, що Сполучені Штати наразі не мають чим відповісти на такі демонстративні дії. Він критикує нинішню адміністрацію США за те, що вона не зміцнювала, а навпаки, руйнувала підтримку, а Дональда Трампа – за те, що він “обдурював друзів і принижував нейтралів”. На думку дипломата, це свідчить про неготовність нинішнього керівництва США усвідомити світові реалії та створити універсальний альянс для збереження своїх позицій.
А CNN прямо пише: Якщо парад у Китаї був задуманий як особиста образа для Трампа, все спрацювало ідеально.
Втім сам Трамп не особливо реагує на образу. Спочатку він лиш іронічно звинуватив Китай, РФ і КНДР у змові проти США. А його відповідь журналістам може шокувати. На питання, чи не турбує його, що Китай, Росія та Північна Корея намагаються стати противагою США, він відповів: “Анітрохи. Китаю потрібні ми, і в мене чудові стосунки з президентом Сі, як ви знаєте. Але Китаю ми потрібні набагато більше, ніж вони нам. Ні, я цього взагалі не бачу, ні. І в мене була дуже хороша зустріч з президентом Путіним кілька тижнів тому”. Але Трамп помиляється, сподіваючись на дружні відносини з Путіним, пише Каспарук. На відміну від ситуації часів Ніксона та СРСР, зараз Китай використовує Росію як таран проти Заходу. Загравання Трампа з російським диктатором лише грають на руку Пекіну, який вигідно використовує цю ілюзію.
Аналітик вважає, що такі дії Трампа шкодять стратегічним інтересам США, відштовхуючи європейських союзників та підриваючи їхню єдність. Він закликає Трампа припинити керувати країною, як “реаліті-шоу”, та усвідомити, що Росія завжди була ворогом Америки. На його думку, пошук друзів серед ворогів є самогубною політикою, яка може призвести до втрати статусу США як наддержави.
Валерія Шипуля