Поліція завершила розслідування схеми розкрадання понад 1,34 млрд гривень Міноборони на закупівлі снарядів. Обвинувальний акт щодо п’ятьох підозрюваних скеровано до суду. Про це повідомляє Нацполіція у понеділок, 25 серпня.
Слідчі завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо заволодіння коштами відомства під час закупівлі товарів оборонного призначення в умовах воєнного стану.
Так, у жовтні 2022 року між підприємством та Міністерством оборони України було укладено контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів на початку 2023 року. На виконання цього контракту Міноборони перерахувало на рахунок товариства попередню оплату у сумі більш ніж 1,34 мільярда гривень.
Однак зобов’язання за контрактом виконані не були. Отримані кошти фігуранти частково перерахували на рахунок іноземного підприємства, а іншу частину – на рахунки, не пов’язані з виконанням договору.
Поліцейські задокументували схему розкрадання державних коштів та встановили всіх осіб, причетних до оборудки. Також правоохоронці наклали арешт на кошти у розмірі 818 мільйонів гривень, що перебували на банківських рахунках товариства.
Серед підозрюваних зокрема експосадовець Міноборони, затриманий під час спроби втечі з України на пункті перетину кордону.
Крім того, серед підозрюваних – нинішній керівник Департаменту військово–технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії “Львівський арсенал”, а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури.
Слідчі повідомили двом колишнім посадовцям Міноборони, двом представникам товариства та представнику іноземної компанії про підозру у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Нині досудове розслідування завершили. Обвинувальний акт скерували до суду. Представника іноземної компанії, який переховується від органів слідства, оголосили у міжнародний розшук.
Підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Раніше у Міноборони виявили схему зі збитками у 2 млрд грн. Колишньому виконувачу обов’язків директора департаменту держзакупівель відомства повідомили про підозру.
Учасниця схеми розкрадання в Міноборони викрила спільників
Blog
-
До суду скерували справу щодо розкрадання 1,34 млрд Міноборони
-
Син Кадирова отримав 17 нагороду
Син глави Чечні Рамзана Кадирова, 17-річний Адам, отримав нову медаль – Захисник Чеченської Республіки. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на Рамзана Кадирова.
Зазначається, що нагородження відбулося у рамках XII відкритого чемпіонату з тактичної стрільби серед силових підрозділів. Сам Адам Кадиров у змаганнях не брав участі, а приїхав на урочисту церемонію привітати бійців. Медаль йому вручив особисто голова МВС Чечні Аслан Ірасханов. За які саме заслуги, не уточнюється.
Як відомо, це вже 17-та нагорода, яку отримав Адам з початку війни в Україні. У травні, його двічі за 10 днів нагородили медалями ОМОНу. Першу видав загін Ахмат-Фортеця за допомогу у виконанні бойових завдань та “вагомий внесок у розвиток підрозділів Росгвардії”. Друга медаль була пам’ятною – до 25-річчя від дня заснування загону Ахмат-Грозний. Крім того, Адам є Героєм Чечні та володарем ордена імені Ахмата Кадирова – найвищої нагороди республіки. У березні Росгвардія вручила йому відомчу медаль За бойову відзнаку за “значний внесок” у війну проти України, хоча у бойових діях він не брав участі.
Також Адам має ордени Даймехкан Сій (Честь Батьківщини), За служіння релігії Іслам І ступеня, За заслуги перед Уммою, Трудова доблесть Росії, За заслуги перед Карачаєво-Черкеською Республікою, За заслуги перед Касдаром (Дружба) – друга за значимістю нагорода Татарстану. У грудні 2024-го Адам став почесним журналістом та “відмінником швидкої допомоги”.
Крім цього, він обіймає низку посад у Чечні. У 16 років Адама призначили начальником служби безпеки глави республіки, через що він потрапив до Книги рекордів Росії як наймолодший керівник подібної структури країни. Потім він став куратором батальйонів імені Байсангура Беноєвського, шейха Мансура та Російського університету спецназу імені Путіна, а у квітні 2025-го очолив Раду безпеки та всю структуру республіканського МВС. Також Адам є відповідальним за гуманітарну допомогу Палестині та членом Арабського арбітражного суду.
Цьогоріч у листопаді третьому синові Кадирова виповниться 18 років. За даними джерел Нової газети Європа, саме його голова Чечні обрав своїм наступником після того, як дізнався про свою невиліковну хворобу – некроз підшлункової залози.
Як повідомлялося, глава Чечні Рамзан Кадиров влаштував на керівні пости у структурі влади в регіоні РФ понад 80 своїх родичів. Метою цього є спроба підвищити їхню формальну політичну вагу в разі своєї смерті.
У сина Кадирова виявилось інше ім’я та два паспорти – ЗМІ -
За 11 років Україна профінансувала майже 400 фільмів на 3,5 млрд грн
З 2014 по 2025 роки держава надала фінансування 397 українським кінопроєктам на загальну суму понад 3,5 млрд грн, повідомило Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) у відповіді на запит агентства Інтерфакс-Україна.
У відомстві зазначили, що підтримка охоплювала як ігрові та неігрові фільми, так і дебюти та анімаційні роботи. Щороку завершувалося від 14 до 68 проєктів. Зокрема, у 2021 році було реалізовано найбільше – 68 кінопроєктів, а у 2025-му очікується вихід лише 14.
При цьому у Держкіно повідомили, що не володіють інформацією про кількість українських фільмів, проданих на міжнародні ринки чи стримінгові платформи.
Фінансування галузі у держбюджеті має значні коливання. Так, у 2024 році на Держкіно було передбачено 663,4 млн грн, з яких понад 630 млн – безпосередньо на підтримку кінематографії. Водночас у 2025 році бюджет скорочено на 69,2% – до 204,1 млн грн.
Голова Держкіно Андрій Осіпов висловив сподівання, що у 2026 році фінансування збільшать щонайменше до 2 млрд грн, тоді як у Міністерстві культури вважають мінімально необхідною суму 500–600 млн грн. -
Спалах COVID: де в Україні вводять масковий режим
В Україні зростає кількість хворих на коронавірус. За минулий тиждень, з 18 до 24 серпня, зареєстрували понад сім тисяч випадків COVID-19. Це удвічі більше, ніж за тиждень до цього, повідомляє Центр громадського здоров’я.
Також за тиждень було зареєстровано вісім летальних випадків серед осіб із позитивним результатом на SARS-CoV-2. Що відомо про спалах Тільки у столиці за минулий тиждень медики зареєстрували 1121 хворого на коронавірус. Це на 418 людей більше, ніж за попередній період, повідомили у Київському міському центрі контролю та профілактики хвороб.
Також захворіло 188 дітей, за попередній період було 71. У реанімації знаходяться шестеро дорослих, із них троє – старше 65 років.
Зазначається, що лікарі відзначили зростання захворюваності у майже в 1,6 разів (із 11 по 17 серпня захворіло 703 людини). Масковий режим Тим часом на Рівненщині починаючи з 25 серпня масковий режим запроваджує Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги (колишня “чорнобильська лікарня”).
Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш зазначає, що таке рішення адміністрація прийняла, зважаючи на збільшення кількості захворювань на COVID-19. Таке ж рішення прийнято в обласному шкірно-венерологічному диспансері.
Також він додав, що і в інших обласних медичних закладах розглядатимуть запровадження такого кроку.
Окрім цього масковий режим через спалах коронавірусу вже діє у деяких медичних закладах Одеси. Зокрема, в Одеській обласній клінічній лікарні та в Одеському обласному перинатальному центрі.
В цих медичних закладах додатково обмежують відвідування пацієнтів, посилюють санітарно-епідемічний контроль і доступ у відділення – тільки для медичного персоналу та пацієнтів. Заразні штами Водночас в Центрі громадського здоров’я заспокоюють щодо статистики. Якщо порівнювати з епідситуацією за 2024 рік, то за чотири тижні 2025 року з 28 липня до 24 серпня зареєстровано 2,6 раза менше випадків захворювання, ніж за аналогічний період торік: 12 689 проти 33 593 випадків відповідно.
Проте медики попереджають, що в Україні вже “гуляють” нові субваріанти штаму Омікрон NB.1.8.1 Німбус та XFG Стратус. Так, за результатами клінічних зразків зафіксовано три випадки захворювання на Німбус та 125 на Стратус.
Ці штами більш заразні, проте не викликають тяжчого перебігу захворювання.
Головна відмінність Німбусу у тому, що він викликає сильний біль у горлі, а для Стратуса характерні хриплий голос, охриплість. При цьому присутні й інші симптоми COVID-19: нежить, температура, кашель, головний біль, втома, а також втрата нюху чи смаку.
Міністерство охорони здоров’я звертається до українців і зазначає, що саме вакцинація залишається найефективнішим способом захиститися від будь-якого варіанту коронавірусу.
“В Україні вона безоплатна. Більшості людей, які досі не вакцинувалися від COVID-19, достатньо отримати одне щеплення. Додаткові щеплення (раз на 6-12 місяців) рекомендовані людям із ризиком тяжкого перебігу COVID-19. Щоб отримати щеплення, просто зверніться до сімейного лікаря чи в найближчий заклад охорони здоров’я”, – йдеться у зверненні МОЗу. -
Нова мішень: на кого після України може напасти агресивна РФ
Кремль не втримається без війни Населення Російської Федерації під зав’язку накачане пропагандою на агресію, а економіка переведена на військові рейки, і зупинити ці процеси дуже складно. До того ж, без війни кремлівська влада може втрачати позиції, а країна – розпочати фрагментуватися.
Тож російська пропаганда, продовжуючи всебічну “інформаційну підтримку” поточної російської війни, вже готує плебс до війни наступної. “В Алієва добре пригоряє від того, що ми нарешті взялися за його бізнес в Україні, а з Росії поперли, або саджаємо в зіндан азербайджанських бандитів, які прямо працюють на бакинський режим. Однак Алієву варто врахувати ось що: у бойових діях високої інтенсивності, таких як зараз в Україні, його армія, а найголовніше, інфраструктура, насамперед нафтова, закінчаться дуже швидко. На його місці сидіти б тихо і не дражнити лихо. Подивимося, а раптом у недалекому майбутньому й справді азербайджанська армія вступить у бій проти неназваної прямо країни, яка обрушить на неї не тільки сотні тисяч солдатів, тисячі одиниць бронетехніки, десятки тисяч тонн артснарядів та авіабомб, а також сотні і сотні щоденних вильотів важких дронів (типу нашої Герані)”, – залякує пропагандистський ТГ-канал Старше Эдды. Зрозуміло, що без “відмашки зверху” російська пропаганда на щось подібне не наважилась би.
Тож Росія вже розпланувала, чим займеться під час короткої паузи у війні проти України: розглядається можливість нападу на Азербайджан і “короткої переможної війни” – в сенсі, Баку -“столиця за три дні”, дубль два. Зрештою, Азербайджан у сім разів менший від України, там всього 10 млн населення, відповідно, мінімум вчетверо менше чоловіків призовного віку, – перелічує у Facebookросійські резони політолог Олексій Голобуцький.
При цьому атака на Азербайджан – це “цілком ймовірний сценарій перед повторним нападом на Україну і Європу, котрий всі очікують 2027-30 року”, прогнозує політолог. Такий крок дозволить РФ не тільки відновити частковий контроль над Південним Кавказом, але й уникнути проблем з демобілізованими з армії горлорізами. Плюс це дозволить підтримувати розігнану до високих обертів роботу ВПК, пише він.
До речі, двосторонні відносини між Азербайджаном та Росією погіршилися після того, як азербайджанський авіалайнер компанії AZAL був збитий російським ЗРПК Панцир-С1, за що Москва не вибачилась. Нині ж росіяни знищують паливний азербайджанський бізнес в Україні та забруднюють бензин, що його постачає Азербайджан до ЄС.
У країні, що може стати новою мішенню агресивної Росії, всі ризики добре усвідомлюють. Так, президент Азербайджану Ільхам Алієв 21 серпня на зустрічі з жителями Кельбаджара закликав населення бути готовими до війни “у будь-який момент”. “Ми повинні бути готові до війни в будь-який момент, оскільки хід процесів у світі такий, що неможливо передбачити, що буде завтра. Гарантія нашої безпеки – це ми самі, держава, народ і наші Збройні сили. Тому той, хто вирішить завдати удару по Азербайджану, пошкодує про це”, – попередив Алієв. Силу можна зупинити тільки силою Отже, у високих кабінетах Кремля, схоже, вже ухвалюється рішення про проведення каральної операції проти Азербайджану.
Тобто, світ де-факто, не чекаючи формальної констатації через “мирну угоду” з Путіним, вже визнав кінець потсдамської епохи, руйнування міжнародної правової системи співжиття держав, підкреслив Голобуцький. “Ніщо вже не стоїть на заваді агресивним нападам ядерної Росії на будь-кого з сусідів (і взагалі на заваді нападам одних держав на інші)”, – додав він. Що цьому може сприяти? Насамперед – почуття безкарності, котре оселяється в середовищі тоталітарних войовничих режимів на тлі зустрічей на Алясці та відсутності відповідальності за свої злочини, – вказує військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко в матеріалі на Oboz.ua.
Але слід розуміти один важливий момент: Азербайджан зразка 1990 року – це не Азербайджан зразка 2025-го. Так само як і Росія: тією, якою вона була до 2022-го, вона не є у 2025 році, – наголошує Коваленко.
Тож президент Азербайджану вловив налаштування Кремля і заходився посилювати армію: отримав найсучасніші безпілотники, уклав контракти на нові бойові літаки, модернізував наявну авіацію. Алієв не вважає за зайве також відкрито озвучувати готовність до війни – всі розуміють, із ким, додає Голобуцький.
І це не випадкові або хаотичні дії. За словами Коваленка, знешкодити сухопутну загрозу Азербайджан у нинішніх умовах цілком здатен, не дозволяючи російським окупаційним військам зайти досить глибоко на свою територію.
Також країна може втримати безпеку своєї берегової лінії дешевими засобами ураження – морськими дронами, значно успішніше реалізувавши чорноморський сценарій України у більш замкнутому Каспійському морі і проти більш обмеженої у своїх можливостях російської Каспійської флотилії, продовжує він. “Головне – цей аспект необхідно продумувати і накопичувати не те що сьогодні, а ще вчора. Найвразливіше місце Азербайджану – це повітря, ППО”, – застерігає він. При цьому за спиною в Алієва стоїть Туреччина. Однак те, що Азербайджан перебуває у зоні прямих її інтересів, навряд чи завадить росіянам, припускає Голобуцький. “В Ердогана купа внутрішніх соціальних, політичних і економічних проблем, ще й клімат додає головного болю. Мобілізувати на захист Азербайджану навряд чи знайдеться кого і що. Саме тому мудрим і далекоглядним є максимально оперативне рішення Алієва щодо експлуатації Занґезурського коридору разом зі США на 99 років”, – додає політолог. Казахстан, Польща, країни Балтії чи Фінляндія? Разом із тим Азербайджан – далеко не єдина країна, котрій загрожує потенційна російська агресія.
Нещодавно, як пише Oboz.ua, у профільному журналі МЗС Росії вийшла обурлива стаття головного наукового співробітника Інституту Європи РАН Миколи Межевича під назвою “Балтика: гарантії небезпеки”. У цьому матеріалі відзначається, що “противник” (так відкрито називає автор статті країни Балтії) може стати так званою “сірою зоною”, простором для “асиметричних конфліктів, де одна сторона значно поступається за кількістю та якістю озброєння”.
Тут, зазначає Межевич, не дуже зручно вести активні бойові дії (наприклад, ризики ураження великих міст), це є “простором підвищеної небезпеки не тільки для власне військових, а й для проксі-конфліктів”. Тому у такій зоні особливу роль відіграють “пропаганда, активна розвідка з переходом до терору операції та використання цивільних об’єктів для військових цілей”.
Але більш вразливою у цьому сенсі є Польща, котра нині теж терміново нарощує військові можливості. Недарма ж там вночі проти 20 серпня впав та здетонував російський шахед, росіяни таким чином випробовують “терплячість” НАТО.
Своєю чергою, сухопутна операція проти Молдови, що не має спільного кордону з РФ, без окупації української Одеси (котрої росіянам не бачити, як своїх вух), вірогідна навряд чи.
Водночас Росія давно “точить зуби” на Північний Казахстан: Путін зазіхав на ці території ще у 1994 році, повідомляє видання Der Spiegel із посиланням на архівні документи МЗС Німеччини.
Зокрема, генконсул Німеччини в Санкт-Петербурзі зазначив у записах, що 14 січня 1994 року Путін “з наголосом” повторив те, що вже говорив йому раніше: “Крим, східна Україна та північний Казахстан – як мінімум ці регіони – ніколи не були для Росії зарубіжними, а завжди були частиною російських територій”, пише сайт Мілітарний.
Ірина Носальська -
Держкіно назвало успішні українські фільми за інвестиційною ефективністю
Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) оприлюднило список українських фільмів, які визнано успішними з точки зору інвестиційної ефективності.
Серед них -“Я, Ти, Він, Вона” (2018), “Захар Беркут” (2019), “Я, Побєда і Берлін” (2021), “Довбуш” (2021), “Люксембург, Люксембург” (2022), “Мавка. Лісова пісня” (2023), “20 днів у Маріуполі” (2023) та інші, повідомили у відомстві у відповіді на запит Інтерфакс-Україна.
Водночас у Держкіно уточнили, що надати точну інформацію щодо того, скільки фільмів із 2014 по 2025 роки частково або повністю повернули державне фінансування, неможливо, адже в цей період діяли різні форми підтримки.
Як зазначили у відомстві, успішними кейсами вважаються фільми, що поєднують прибутковість, актуальність тематики, високий рівень глядацького інтересу та міжнародне визнання. До уваги беруться касові збори, відгуки критиків, телепокази, розміщення на стримінгових платформах, а також участь і перемоги на кінофестивалях.
“Також такий проєкт може формувати нові стандарти якості у вітчизняному кіновиробництві та підтверджувати, що українське кіно є прибутковим, впливовим і конкурентоспроможним на національному та міжнародних рівнях”-наголосили у Держкіно.
Загалом, за даними агентства, у 2014–2025 роках держава профінансувала 397 кінопроєктів на суму 3,5 млрд грн. -
Гравець Шахтаря привернув увагу Севільї
Захисник донецького Шахтаря Юхим Конопля зацікавив іспанську Севілью. Нервіонці внесли українця до трансферного шорт-листа, повідомляє Marca.
Семикратний володар Кубка УЄФА/Ліги Європи прагне посилити правий фланг оборони. Конопля потрапив до списку потенційних новачків. Його конкурентами стали Хуліан Араухо (Борнмут), Мартін Ортега (Тігре) та Алекс Хіменес (Мілан).
У нинішній кампанії Конопля провів 5 поєдинків у всіх турнірах (1 гол, 2 асисти). Контракт захисника з “гірниками” розрахований до осені 2026 року. Сезон 2015/16 у рядах Севільї відіграв українець Євген Коноплянка. -
Росіяни скинули п’ять ФАБів на Костянтинівку, є поранені
Війська РФ 25 серпня з 11:20 до 12:00 здійснили авіаційну атаку на Костянтинівку, скинувши п’ять бомб ФАБ-250 із модулем УМПК. Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.
Внаслідок обстрілу постраждала житлова забудова міста. У зоні ураження пошкоджено 21 багатоквартирний будинок та лінії електропередач.
Поранення отримали четверо цивільних: чоловік 26 років та три жінки віком 51, 74 та 85 років.
У постраждалих діагностовано мінно-вибухові травми, осколкові поранення, переломи, рвані рани та забої. Двоє з них перебувають у важкому стані. Всім надано кваліфіковану медичну допомогу.
Розпочато досудове розслідування за фактом воєнного злочину, триває слідство. -
У ТЦК роз’яснили інцидент зі стріляниною у Дніпрі
У соціальних мережах поширили відео, на якому чутно звук пострілу на вулиці у Дніпрі. У ТЦК та СП повідомили, що чоловік під час перевірки військово-облікових документів намагався спровокувати бійку, а після попереджувального пострілу вгору почав тікати.
За попередньою інформацією 24 серпня група оповіщення РТЦК спільно з поліціянтами на вулиці Івана Нечуя-Левицького зупинили громадянина для перевірки наявності військово-облікових документів. Зауважується, що всупереч вимогам діючого законодавства, особа не мала при собі військово-облікових документів.
“Громадянину запропонували проїхати до РТЦК для уточнення даних. Він відмовився і почав поводити себе агресивно, напавши на представників РТЦК та СП та провокуючи бійку. Одним з представників групи оповіщення для припинення протиправних дій та з метою зупинити бійку був зроблений одинокий постріл холостим патроном угору. Це змусило порушника припинити напад, після чого він кинувся тікати”, – пояснили у повідомленні.
У пресслужбі акцентували, що серед цивільних, військових та представників поліції постраждалих немає.
Нині триває розслідування та зʼясування всіх обставин даного інциденту.
У ТЦК закликали не поширювати неперевірену інформацію та дочекатись результатів розслідування. Зауваживши, що керівництво Дніпропетровського обласного ТЦК та СП постійно контролює дотримання службової дисципліни.
Втім, додали, що повна інформація щодо інциденту буде надана після зʼясування всіх його обставин.
“Якщо у мережі з’являються відеоматеріали про нібито “зловживання” чи “порушення прав” з боку ТЦК та СП, закликаємо перевіряти джерела інформації. Не довіряйте маніпулятивним “вкидам”, які можуть бути частиною ворожої пропаганди чи використовуватися для інформаційно-психологічного впливу”, – зазначили у повідомленні.
Разом з тим, у ТЦК нагадали, якщо ви стали свідком правопорушень чи конфліктних ситуацій, варто звернутися до правоохоронних органів або на гарячі лінії:- Командування Сухопутних військ ЗС України: 0 800 301 937;
- Дніпропетровський ОТЦК та СП: 0 800 507 089.
-
Німеччина назвала обсяг щорічної допомоги Україні
Німеччина планує надавати Україні 9 млрд євро щорічно у найближчі роки. Про це сказав міністр фінансів і віце-канцлер ФРН Ларс Клінгбайль на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 25 серпня.
“Як міністр фінансів, я наголосив, і це також було погоджено федеральним урядом, що ми зобов’язуємося підтримувати Україну в найближчі роки, витрачаючи 9 млрд євро щорічно”, – сказав він.
Окрім того, Клінгбайль обговорив із міністром фінансів Сергієм Марченком продовження та варіанти підтримки нашої держави.
Також Зеленський і Клінгбейль під час своєї зустрічі обговорили посилення української ППО, а також гарантії безпеки.
Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що у поточному році Німеччина надасть Україні військову допомогу на 7 млрд євро. Але розглядає додатково надання ще 1,9 млрд євро. Отже загальна сума складе майже 9 млрд євро.