Позначка: Звіт

  • У САП назвали кількість засуджених корупціонерів

    У САП назвали кількість засуджених корупціонерів

    Суди винесли обвинувальні вироки у корупційних справах вже більш як 300 особам. Про це повідомляє пресслужба САП у вівторок, 29 липня.
    “251 обвинувальний вирок набрав законної сили у справах НАБУ і САП. Це судові рішення стосовно 338 корупціонерів, серед яких вищі посадові особи держави, депутати, судді, керівники державних підприємств та топпосадовці державних органів”, – зазначили у повідомленні.
    У відомстві уточнили, що усіх цих фігурантів визнали винними у скоєнні корупційних злочинів як першою, так і апеляційної інстанцією суду.
    Разом з тим, у САП відзначили, що цей показник дедалі зростає. Так, лише за перші шість місяців ухвалено 45 обвинувальних вироків стосовно 62 осіб.
    Зокрема у пресслужбі нагадали кілька гучних вироків, ухвалених за останні пів року:

  • 15 та 10,5 років, отримав ексголова правління ПрАТ ХК Енергомережа за завдання державі збитків на сотні мільйонів гривень.
  • до 7 років позбавлення волі засудили народного депутата України, викритого на незаконному одержанні 85 тис. доларів за забезпечення надання приватному підприємству в оренду державних земель.
  • до 9 років за ґратами засудили ексголову Тернопільської облради за одержання понад 600 тис. грн хабаря від бізнесмена-волонтера.
  • Раніше САП заявила позов до Вищого антикорупційного суду про стягнення в дохід держави квартири і люксової автівки, якими користовується родина патрульного поліцейського Харківського райуправління Націполіції.
    Також було повідомлено про підозру колишньому працівнику Львівської митниці, який набув необґрунтованих активів.
    Яйця по 17 грн: суд заочно арештував підозрювану

  • Audi втратила третину прибутку за пів року

    Audi втратила третину прибутку за пів року

    Автовиробник Audi завершив перше півріччя 2025 року з тривожними показниками: чистий прибуток скоротився на 37,5% у порівнянні з минулим роком і становить лише 1,3 мільярда євро. Про це інформує Bild у понеділок, 28 липня.
    Це вже третій рік поспіль, коли компанія фіксує спад фінансових результатів. Для порівняння: у 2022 році прибуток сягав 4,4 мільярда.
    До основних причин падіння аналітики відносять високі мита з боку США, зниження продажів у Китаї та дорогу реструктуризацію концерну. Найбільше втрат зазнають преміальні бренди групи – Bentley та Lamborghini.
    Audi, котра входить до складу Volkswagen Group, змушена була знизити прогноз річної виручки до 65-70 мільярдів євро. Єдине сподівання компанії – потенційна домовленість між ЄС і США щодо зменшення мит.
    Фінансовий директор Audi Юрген Ріттерсберґер пояснив, що лише запровадження додаткових американських мит обійшлося компанії в 600 мільйонів євро. На відміну від BMW, Audi не має власного заводу в США, тож усі витрати лягли на плечі концерну.
    Окрім того, реструктуризація в Німеччині, яка передбачає скорочення 7500 працівників, також коштувала компанії ще 600 мільйонів євро.
    Раніше Audi офіційно відмовилася від планів випускати тільки електромобілі.

  • Свириденко озвучила результати першого тижня уряду

    Свириденко озвучила результати першого тижня уряду

    У новому складі Кабмін ухвалив кілька важливих рішень, зокрема в економічній та оборонній сфері. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у неділю, 27 липня, звітуючи про перший тиждень уряду.
    Минув тиждень від початку роботи уряду в оновленому складі.
    “На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. Маємо такі рішення. В оборонному секторі будемо масштабувати власне виробництво вибухівки в Україні. Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета – щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялось в Україні. Системно і в потрібних обсягах”, – зазначила глава уряду.
    Також Свириденко зауважила, що бізнес також очікує від уряду кроків з дерегуляції.
    “В економіці – ми дали старт реалізації рішення РНБО про мораторій для правоохоронців на перевірки бізнесу. Бізнес очікує від уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо – напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій уряду”, – додала вона.

    Минув тиждень від початку роботи нового Уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. ▪️Протезування — сьогодні одне з головних завдань у сфері соціальної політики. Наше завдання — зробити так,… pic.twitter.com/LXcySpmxgC — Yulia Svyrydenko (@Svyrydenko_Y) July 27, 2025 Раніше Свириденко заявила, що в Україні надмірнороздута проблема корупції.
    Найменший Кабмін. Уряд Свириденко

  • Tesla відзвітувала про 16% падіння прибутку

    Tesla відзвітувала про 16% падіння прибутку

    Американський виробник електромоблів Tesla оприлюднив фінансовий звіт за другий квартал 2025 року, котрий відображає суттєве погіршення показників компанії на тлі зниження продажів та політичної активності Ілона Маска.
    Так, компанія отримала $22,5 млрд виторгу – на 12% менше, ніж у другому кварталі 2024 року. Прибуток становив $1,17 млрд – падіння на 16%. Автомобільний сегмент втратив ще більше – продажі зменшилися на 16,6%.
    Tesla поставила 384 122 автомобілі – на 14% менше, ніж торік. Операційний прибуток впав на 42% і не дотягнув до $1 млрд.
    Частково компенсувати втрати допомогли $439 млн від продажу регуляторних кредитів, однак ці надходження можуть скоро припинитися – через скасування штрафів за перевищення викидів, ініційоване адміністрацією Трампа.
    У червні компанія почала виробництво здешевлених версій Model 3 та Model Y. Масовий випуск заплановано на другу половину 2025 року. Tesla також згадує у звіті про плани щодо випуску Tesla Semi та Cybercab у 2026 році.
    Аналітики пов’язують фінансовий спад із політичними заявами Маска, через які бренд втрачає привабливість для частини клієнтів. Компанія змушена знижувати ціни та проводити акції, щоб утримати попит на електромобілі.

  • ISW: ЗСУ досягли тактичного успіху біля Покровська

    ISW: ЗСУ досягли тактичного успіху біля Покровська

    Українські війська нещодавно просунулися в районі Покровська на Донеччині, водночас російським військам не вдалося досягти поставлених цілей на більшості напрямків, попри активні наступальні дії. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
    Згідно з геолокаційними даними, Сили оборони просунулися на південь від Удачного. Втім, РФ продовжує активні атаки в напрямку Покровська, Родинського, Володимирівки, Красного Лиману, Разіна, Мирного, Миролюбівки, а також у напрямках Проміня, Лисівки та Сергіївки.
    Тим часом, за словами сержанта однієї з українських бригад, російські війська намагаються використовувати лісисту місцевість, щоб приховати пересування від українських дронів, а також активно застосовують мотоцикли та легку техніку замість броньованих машин.

  • РФ отримала найнижчі доходи від викопного палива з початку війни – звіт

    РФ отримала найнижчі доходи від викопного палива з початку війни – звіт

    У другому кварталі 2025 року доходи Росії від експорту викопного палива знизилися на 18% у річному вимірі – це найгірший показник з моменту вторгнення в Україну. Про це мовиться у щомісячному звіті Центру дослідження енергетики та чистого повітря (CREA).
    Попри зростання обсягів експорту на 8% порівняно з першим кварталом, доходи зменшились через зниження цін та обмеження транзиту.
    Зокрема у червні щоденна виручка РФ від викопного палива становила 593 млн євро, на 4% більше, ніж у травні. Найбільше зростання показала морська торгівля нафтою – до 218 млн євро на день (+25%).
    Натомість експорт трубопровідного газу в Європу продовжив падати: у червні обсяги впали на 9,4% до 3,01 млрд кубометрів, тоді як постачання через Турецький потік скоротились на 16% за квартал.
    Нині ЄС залишається одним із найбільших покупців LNG та трубопровідного газу з Росії, попри санкції. У червні найбільшими покупцями в межах ЄС були Угорщина (356 млн євро), Бельгія (300 млн) і Франція (232 млн), переважно шляхом імпорту скрапленого газу.
    Водночас більше половини російського морського експорту нафти в червні перевезли танкерами G7+, що на 6 відсоткових пунктів більше проти травня. Загалом з січня частка G7+ у російському нафтотранспорті зросла з 36% до 56%.
    У червні 2025 року російську нафту та нафтопродукти експортували 435 суден, з яких 153 – застарілий “тіньовий флот” РФ.
    “Старі танкери, що перевозять російську нафту і нафтопродукти через виключні економічні зони, територіальні води або морські протоки країн-членів ЄС, спричиняють екологічні та фінансові проблеми через свій вік, сумнівні записи про технічне обслуговування та страхове покриття. Їхнє страхування потенційно не має достатнього покриття захисту та відшкодування збитків, щоб покрити витрати у випадку розливу нафти або іншої катастрофи”, – зазначили у звіті.
    За даними CREA, посилення контролю за дотриманням цінової стелі на нафту могло б зменшити доходи РФ на 11% (майже 40 млрд євро) з моменту введення санкцій. Зокрема, в червні – на 5% (0,55 млрд євро).
    Раніше Міжнародне енергетичне агентство підтвердило, що тривале падіння обсягів експорту нафти й нафтопродуктів з Росії ставить під сумнів її здатність підтримувати видобувні потужності. У червні поставки залишалися на найнижчому сезонному рівні за минулі п’ять років.

  • Нафтовий експорт РФ досяг п’ятирічного мінімуму – МЕА

    Нафтовий експорт РФ досяг п’ятирічного мінімуму – МЕА

    Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) заявило, що тривале падіння обсягів експорту нафти й нафтопродуктів з Росії ставить під сумнів її здатність підтримувати видобувні потужності. У червні поставки залишалися на найнижчому сезонному рівні за минулі п’ять років. Про це інформує Bloomberg у п’ятницю, 11 липня.
    “Обсяги постачань як сирої нафти, так і нафтопродуктів у червні залишалися на винятково низькому рівні, досягнувши п’ятирічного сезонного мінімуму”, – повідомило паризьке агентство.
    За його даними, потоки погіршувалися протягом більшої частини 2024 і 2025 років. Це “ставить під сумнів здатність Росії підтримувати свої видобувні потужності”, мовиться у заяві МЕА.
    За даними МЕА, добове завантаження сирої нафти з Росії минулого місяця становило 4,68 млн барелів, тоді як експорт нафтопродуктів впав до 2,55 млн барелів на день – мінус щоденних 110 тис. барелів проти травня.
    Водночас загальний дохід від експорту нафти зріс до $13,6 млрд (+6,4%), переважно через зростання цін на тлі геополітичної напруги.
    Попри падіння морського експорту, переробка нафти на російських НПЗ у червні залишалася високою, навіть з урахуванням сезонного ремонту. Частково зниження експорту пов’язане з наміром влади забезпечити внутрішній ринок пальним перед піковим попитом в агросекторі.
    МЕА оцінило стійку видобувну спроможність Росії у 9,8 млн барелів на день. У червні фактичний видобуток, без урахування конденсату, становив 9,19 млн барелів – на 140 тис. більше за квоту OPEC+ на місяць.
    Незалежна оцінка стану російського нафтовидобутку ускладнена, оскільки Москва засекретила офіційні дані після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Аналітики спираються на супутникове відстеження танкерів, оцінки переробки та дотримання квот OPEC+.

  • Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН

    Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець визнав, що допустив помилку, поширивши недостовірну інформацію про нібито звіт ООН, у якому Росію начебто називали організатором теракту в Оленівській колонії у липні 2022 року. Про це стало відомо завдяки розслідуванню Слідство.Інфо, опублікованому у четвер, 10 липня.

    Повідомляється, що 30 червня на офіційних сторінках омбудсмана з’явився запис, у якому стверджувалося, що внутрішній аналіз ООН підтверджує причетність Міноборони РФ до злочину в Оленівці. У своєму дописі Лубінець написав про “нарешті названі речі своїми іменами”.

    Однак після перевірки журналісти виявили, що прикріплені Лубінцем гіперпосилання вели до матеріалів, опублікованих на сайті Centre for Human Rights in Armed Conflict – організації, яка не має жодного зв’язку з ООН або іншими міжурядовими структурами. Звіт про події в Оленівці був розміщений на цьому сайті лише через кілька днів після його створення – 22 травня 2025 року. В тексті документа чітко вказано, що він не є доповіддю ООН.

    Після реакції журналістів Дмитро Лубінець визнав допущену неточність.

    “Було оприлюднено матеріал, що базувався, зокрема, на даних, наданих громадськими активістами. На жаль, з боку Секретаріату Уповноваженого не було проведено належної перевірки зазначеної інформації. Після виявлення недостовірності, публікацію було видалено. Висловлюємо вам свою вдячність за проявлену увагу та стурбованість. Приносимо вибачення за допущену помилку”, – йдеться у відповіді журналістам.

    Представники офісу омбудсмана заявили про подальше посилення контролю задля ретельнішої перевірки інформації перед її публікацією. Раніше Лубінець відреагував на жорстку страту росіянами українського полоненого.
    Теракт в Оленівці, два роки потому: ще й досі є неідентифіковані тіла

  • Росіяни навмисно атакують цивільних дронами – ООН

    Росіяни навмисно атакують цивільних дронами – ООН

    Російські військові тепер частіше використовують FPV-дрони для прицільних ударів по цивільному населенню в Україні. Моніторингова місія ООН з прав людини (ММПЛ) в Україні задокументувала численні випадки воєнних злочинів. Про це свідчить звіт ММПЛ.
    Безпілотники стали однією з головних причин загибелі та поранення цивільних осіб в Україні, а в деякі місяці навіть випередили за цим показником більш потужну зброю: ракети, артилерію та авіаційні бомби.
    Російські військові навмисно атакували цивільних, які не виявляли жодних ознак безпосередньої участі у бойових діях, зазначають в ООН.
    “Націлювання операторами дронів на практиці порушило основні принципи міжнародного гуманітарного права щодо розрізнення та обережності. Деякі інциденти можуть бути прирівняні до навмисного націлювання на цивільних осіб, що є воєнним злочином”, – ідеться в повідомленні.
    Окрім безпосередніх людських жертв, дронові атаки унеможливлюють надання гуманітарної допомоги. Працівники неурядових організацій, медики та державні службовці не можуть безпечно пересуватися ураженими районами, а цивільне населення позбавляється доступу до базових послуг, медицини та харчування.
    Найбільше від цього страждають літні люди та особи з інвалідністю, які залишаються в небезпечних районах через обмежені можливості евакуації, додали в ММПЛ.
    Як відомо, внаслідок атаки РФ на Київ загинули дев’ять осіб. Серед них – 11-річна дівчинка. Її тіло знайшли під завалами разом із матір’ю. Постраждали ще понад 30 людей. У місті пошкоджено п’ять багатоквартирних будинків.
    Удар по Києву: зруйнований під’їзд, є загиблі

  • Світ встановив новий рекорд з енергетичних викидів CO₂ – звіт

    Світ встановив новий рекорд з енергетичних викидів CO₂ – звіт

    Світові викиди вуглекислого газу від енергетичного сектору за 2024 рік зросли до нового рекорду – вже четвертий рік поспіль. Про це мовиться у щорічному статистичному огляді світової енергетики Energy Institute, оприлюдненому у четвер, 26 червня.
    Звіт акцентує складність відмови від викопного палива в умовах геополітичної нестабільності, зокрема російсько-української війни, яка змінила маршрути постачання нафти й газу з Росії, та конфлікту на Близькому Сході, що підвищує ризики для енергетичної безпеки.
    Зауважується, що 2024 рік став найспекотнішим в історії спостережень: середня температура вперше перевищила доіндустріальний рівень на 1,5°C.
    Загалом світове енергопостачання зросло на 2% – вперше з 2006 року. Збільшились показники з усіх джерел: нафти, газу, вугілля, атомної, гідро- та відновлюваної енергії. Це призвело до зростання викидів СО₂ приблизно на 1% – до 40,8 гігатонни.
    Найбільше з викопного палива зросло використання природного газу – на 2,5%. Вугілля зросло на 1,2% і залишилося найбільшим джерелом генерації у світі. Споживання нафти зросло менш ніж на 1%.
    Водночас вітрова та сонячна енергетика зросли на 16% – у дев’ять разів швидше, ніж загальне зростання попиту на енергію.
    Аналітики зазначають, що попри рекордні темпи розвитку “зеленої” енергетики, світ не встигає досягти мети – утричі збільшити відновлювані потужності до 2030 року, як домовлено на кліматичному саміті COP28 у Дубаї.