Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”.
Позначка: Зміна клімату
-
У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд
-
Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату
Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі. -
Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня
У третій декаді червня в Україні відзначили значні температурні коливання, брак опадів та ускладнення умов для розвитку рослин. Температура в західних і південних областях була близькою до норми, але в північних та східних – часто прохолодна для цього місяця. Опади були нерівномірними, переважно у північних областях, а в більшості місць опади склали лише 20-40% від норми. У деяких областях, як Херсонська, Одеська і Вінницька, опадів було менше 20%, або взагалі не було. Також були шквали, грози та град. Умови для розвитку сільськогосподарських культур були неоднаковими по всій країні. Недостаток вологи шкодив пізнім культурам, а ранім вже сформувався урожай. Засуха важко вражала південні області, де верхні шари ґрунту були дуже сухими. Також спостерігалися проблеми з ростом теплолюбних культур через понижений температурний режим та відсутність вологи. У західних областях умови для сільського господарства були сприятливіші. Крім того, у Дністровському водосховищі відзначили різке зниження рівня води через використання для електроенергії та недостатні опади, що спричинило критичний дефіцит води на річках України.
-
Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів
П’ята частина світового океану стала темнішою за останні 20 років, що призвело до зменшення так званої фотичної зони – верхнього шару води, куди проникає достатньо світла для фотосинтезу. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Global Change Biology, повідомляє The Guardian.
Більшість морських організмів зосереджені саме в освітлених шарах океану – до 200 метрів глибини. Тут мікроскопічні водорості – фітопланктон – виконують ключову роль у виробленні кисню та формуванні харчових ланцюгів. Зменшення світла змушує живі істоти підніматися ближче до поверхні, що звужує простір їхнього існування.
“Морські організми використовують світло майже для всього: для полювання, розмноження, синхронізації репродуктивних циклів. Світло – це ключ до їхньої біології. Але зі зменшенням світла їм доводиться підніматися ближче до поверхні, простору стає менше, тож вони буквально стискаються у верхніх шарах води”, – пояснив біолог Томас Девіс.
Використовуючи супутникові дані, дослідники з’ясували: за два десятиліття фотична зона зменшилася на 50 метрів у 9% океану і на 100 метрів у 2,6%. Загальна потемніла площа становить 75 мільйонів квадратних кілометрів – це як Європа, Африка, Китай і Північна Америка разом узяті.
Науковці вважають, що до цього призвели глобальне потепління та зміни в океанічних течіях.
Професор Олівер Целінскі з Інституту досліджень Балтійського моря імені Лейбніца назвав ці зміни тривожними:
“Такі зміни можуть порушити морські харчові ланцюги, змінити ареали проживання видів та ослабити здатність океану підтримувати біорізноманіття і регулювати клімат. Особливо вразливими є прибережні моря, що найближчі до людської діяльності. Їхня стійкість критично важлива як для екосистем, так і для добробуту людей”, – зазначив науковець. -
Кліматична криза ставить під загрозу урожаї бананів
Згідно з новим звітом Christian Aid, кліматична криза може призвести до великих проблем у вирощуванні бананів, який є найпопулярнішим фруктом у світі. Підвищення температури, екстремальні погодні умови та шкідники, які зумовлені зміною клімату, можуть призвести до втрати придатності для вирощування бананів на дві третини земель у Латинській Америці та Карибському регіоні до 2080 року. Це може призвести до серйозних втрат для сільських громад, що ставлять під загрозу не лише постачання бананів, а й доходи селян. Банани є четвертою за значущістю продовольчою культурою після пшениці, рису та кукурудзи, тому їх загроза може мати серйозні наслідки для світового господарства та харчування. Christian Aid закликає країни світу знизити викиди вуглецю та підтримати постраждалі громади.
-
Банани перебувають на межі зникнення через зміну клімату
За новим звітом Christian Aid, кліматична криза може призвести до загрози для бананів, які є найпопулярнішим фруктом у світі. Висока температура, екстремальні погодні умови та шкідники, спричинені зміною клімату, вже зменшують врожайність бананів у Латинській Америці та Карибському регіоні. Це може призвести до серйозних втрат для сільських громад, які залежать від вирощування бананів. Більшість світового експорту бананів постачається саме з цих регіонів, які є особливо вразливими до кліматичних змін. Організація також закликає найбільш забруднюючі країни світу припинити використання викопного палива та підтримати громади, які постраждали від цих змін.
-
Більше 80% відсотків коралових рифів на Землі під ризиком вимирання
Науковці попередили про наймасштабніше в історії відбілювання коралів, яке охопило понад 84% рифів світу. Цей процес відбувається через надмірне тепло, яке призводить до втрати коралами водоростей, необхідних для живлення. Без них корали стають білими, вразливими до хвороб і можуть загинути. Відбілювання почалося в 2023 році і вже зачепило корали у Тихому, Індійському та Атлантичному океанах через рекордні температури води, спричинені викидами парникових газів. Це може призвести до масової загибелі коралів та повного зникнення рифів у деяких регіонах. Живе коралове покриття зменшилося вдвічі з 1950-х років, і вчені прогнозують, що при підвищенні температури на 1,5 °C може зникнути від 70 до 90% коралових рифів, а при 2 °C – майже всі. Наразі планета вже нагрілася на 1,36 °C, і поріг в 1,5 °C може бути перевищений вже найближчими десятиліттями.