У італійському футбольному клубі Дженоа призначили нового головного тренера. Це став відомий колишній гравець Роми Даніеле Де Россі. Він вже почав працювати з командою і зустрінеться з журналістами у п’ятницю. Де Россі має досвід тренування Роми, де він виграв 14 матчів з 30. Дженоа наразі знаходиться на 18-му місці в Серії А, вигравши лише один матч у чемпіонаті. Він став головним тренером після відставки попередника.
Позначка: Журналісти
-
Родичі Путіна отримали десятки державних посад – ЗМІ
У минулі роки понад двадцять членів родини президента Росії Володимира Путіна отримали високі посади у державних структурах та компаніях, що мають державний участь. Наприклад, внук Євгена Путіна, Денис Путін, працював у Газпромі та потім перейшов у компанію Сибур. Діти сестер президента Росії також досягли успіху у кар’єрі: Анна Цивілєва стала заступницею міністра оборони, а її чоловік очолює Міністерство енергетики. Також розглядалися випадки, коли родичі Путіна займали важливі посади у державних структурах. Всього, за даними журналістів, 24 родича президента займають посади в державних органах або компаніях, пов’язаних з державою. Це викликало обурення у громадськості та підвищило сумніви у прозорості та справедливості системи.
-
Балканських найманців вербують через Telegram на війну проти України – ЗМІ
Група ветеранів-найманців з Балкан активно рекламує через Telegram можливість приєднатися до війни Росії проти України. Вони обіцяють високу оплату, громадянство Росії та допомогу для родин учасників. Журналісти виявили двох вербувальників, які вже мають досвід у бойових діях на окупованому Донбасі. Однак, Telegram відмовився коментувати цю ситуацію. Незважаючи на заборону у своїх країнах, вербування військових продовжується. Російські ЗМІ повідомляють про участь найманців з різних країн у війні проти України, серед яких і представники з Балкан.
-
Троє журналістів Die Welt дістали поранення через атаку дрона
Троє журналістів німецької газети Die Welt зазнали поранень внаслідок атаки російського ударного безпілотника на український військовий автомобіль. Про повідомила російськомовна редакція німецького таблоїда Bild у вівторок, 28 жовтня.
“Шеф-репортер німецької газети Welt Ібрагім Набер робив репортаж поблизу лінії фронту, супроводжуючи український підрозділ ППО при 42-й бригаді. Коли знімальна група працювала у відкритому полі, російський дрон типу Ланцет атакував військовий автомобіль, що стояв поруч. В результаті один солдат загинув, інший важко поранений, а в репортерській команді Набера постраждало троє людей”, – ідеться в повідомленні.
Оператор знімальної групи зазнав осколкового поранення у ноги, продюсер групи та Набер дістали лишень “легкі травми”: кілька днів вони погано чули та лікували забої.
Набер пояснює, як дрони змінили військову журналістику – в 10-12 км від лінії зіткнення тепер “зона смерті”: дрони “можуть вразити тебе в будь-якому місці і в будь-який момент”.
“Пам’ятаю, в лютому 2023 року ми могли супроводжувати українські війська всього в двох-двох з половиною кілометрах від російських позицій. У місті, серед білого дня. Тепер це неможливо. Через п’ять хвилин вже налетіли б перші дрони-камікадзе”, – пояснив журналіст.
Як ми вже писали, внаслідок російського удару дроном Ланцет у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін.
Росіяни вбили журналіста із Франції на Донеччині -
Росіяни використовують затонулий пором для шпигунства у Балтиці – ЗМІ
Російське Головне управління глибоководних досліджень кілька років тому встановило на затонулому поромі Естонія пристрої, котрі дозволяють точно орієнтуватися підводним дронам. Про це зазначили у спільному розслідуванні Sueddeutsche Zeitung та мовників NDR і WDR з посиланням на розвіддані кількох країн НАТО.
Російське відомство підпорядковується Міноборони Росії та володіє кораблями, котрі підозрюють у шпигунстві на користь Росії, хоча офіційно вони проводять дослідження.
Західні розвідувальні служби вважають, що російські військовослужбовці неодноразово пірнали та проводили навчання поблизу затонулого порома Естонія.
“Є підозра, що там могли бути встановлені датчики для моніторингу руху кораблів і підводних човнів, а також для запису звуків гвинтів та інших характерних сигналів підрозділів НАТО”, – пише SZ.
Затонулий пором розташований у стратегічному місці біля узбережжя Фінляндії біля входу у Фінську затоку. Дайвінг там заборонений.
Розвідслужби підозрюють, що Росія має шпигунські системи у різних місцях Балтійського моря та інших вод. Мюнхенська газета зазначає, що Литва на початку 2024 року оголосила про виявлення гідролокатора російського зразка. Схожі відкриття також були зроблені у Великій Британії, Ірландії та Латвії.
У розслідуванні зазначається, що російські датчики також можуть бути розташовані у німецьких територіальних водах, і “можливо, їх уже знайшли”. Пором Естонія, що прямував з Таллінна до Стокгольма, затонув у ніч з 27 на 28 вересня 1994 року в міжнародних водах біля узбережжя Фінляндії, ставши місцем останнього спочинку для більшості з 852 жертв. 137 людей врятували. Це була одна з найгірших морських катастроф кінця 20 століття.
Раніше стало відомо, що патрульні кораблі ВМС Естонії, починаючи з 27 грудня охоронятимуть підводний кабель Estlink 1, що забезпечує енергетичні зв’язки між Естонією і Фінляндією.
Швеція направить свої кораблі та літак у Балтику -
Зеленський відреагував на загибель журналістів у Краматорську
Український телеканал Freedom став жертвою російської агресії, коли дрон Росії вдарив по автомобілю з журналістами у Краматорську. У результаті цього нападу загинули журналістка Олена Губанова і оператор Євген Кармазін, а журналіст Олександр Количев отримав важкі поранення. Президент України Володимир Зеленський висловив їм співчуття та наголосив, що російська агресія проти журналістів має бути засуджена та припинена. Він закликав усіх у світі підтримувати Україну у боротьбі проти російського насильства та тиску на незалежність та правдиве висвітлення подій.
-
У Краматорську дрон росіян вбив журналістів телеканалу Freedom
Унаслідок атаки російського дрону у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін. Цю подію повідомив очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін у Telegram. Він підкреслив, що ці медійники висвітлювали правду про російські злочини та допомагали евакуювати цивільне населення. Їхню роботу високо цінили за їхню справедливість та чесність. Філашкін назвав їх великою втратою для області та всіх, хто знав їх.
-
Динамівський голкіпер розповів, як слід і як не слід сприймати гру команди
Воротар Динамо Руслан Нещерет дав інтерв’ю журналістам перед наступним матчем у Лізі конференцій. Він поділився своїми думками про гру команди та зазначив, що не слід звертати увагу на критику, а треба працювати над результатом. Нещерет також наголосив на важливості професіоналізму та віри в команду. У поточному сезоні він зіграв у 14 матчах і допустив 15 голів, але у чотирьох матчах зберіг свої ворота недоторканними. Також він успішно виступав у єврокубках.
-
Україна ініціює санкції проти журналістів престуру на ТОТ
МЗС України ініціює заборону на вʼїзд журналістам і іншим учасникам туру до тимчасово окупованих Авдіївки та Курахового на Донеччині, організованого Міністерством оборони РФ. Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий на брифінгу, повідомляє Укрінформ. Мова про AFP, AP, TF1, Al Arabiya, Al Hadath, One America, китайське видання Phoenix та турецьке Milliyet.
Речник МЗС зауважив, що Київ звʼязується з цими виданнями, щоб донести недопустимість таких дій і вимогу їх припинити.
Окрім журналістів, участь у цій поїздці, організованій російськими окупантами, взяли окремі громадяни. Тихий уточнив, що ці громадяни – блогери, колишні посадовці зі США, Словаччини, Бразилії, Чехії, Франції, Туреччини.
“Список таких імен у нас є. По всіх прізвищах з цього списку ми будемо ініціювати заборони на вʼїзд. Люди, які не поважають державний кордон України, не мають перетинати його в майбутньому. Для ЗМІ, які взяли участь у цьому турі, буде і ширший набір наслідків для їхньої репутації”, – зазначив Тихий.
Раніше речник нагадав про складну ситуацію українських журналістів: наразі щонайменше 28 осіб незаконно утримуються в Росії, що створює значні труднощі для їх звільнення. Як приклад він навів багаторічний процес звільнення кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка. Також Україна засуджує і вважає ганебним рішення Міжнародного паралімпійського комітету про поновлення членства паралімпійських комітетів Росії та Білорусі. -
Репортери без кордонів виділять €2 млн на підтримку медіа України
Міжнародна організація Репортери без кордонів (RSF) спрямує 2 млн євро на підтримку українських медіа за трьома напрямками до кінця 2026 року. Про це повідомила регіональна координаторка RSF з питань України Полін Мофре, передає Детектор медіа в четвер, 9 жовтня.
Під час панельної дискусії Підтримка ЄС незалежних медіа в Україні у межах Donbas Media Forum 2025 вона зауважила, що медійний проєкт фінансується Європейським Союзом і реалізується RSF. Він розпочався цього року і завершиться наприкінці 2026-го. Проєкт фокусується на трьох цілях. Першим напрямком є підтримка журналістів та медіа в Україн в умовах війни.
“Це надання обладнання, захисного спорядження через Центр свободи преси, який знаходиться у Львові, а також обладнання для роботи. Це підтримка через фінансову екстрену допомогу, щоб журналісти могли платити зарплати, орендувати приміщення, працювати, задовольняти свої основні потреби тижні чи місяці, не думаючи та не боячись цього. Це також підтримка журналістів, яким потрібно переїхати, щоб захистити себе. Ми знаємо, що, наприклад, наразі є деякі гострі потреби журналістів із Сумської, Донецької та деяких інших регіонів у переселенні. І це також психологічна підтримка журналістів”, – розповіла Мофре.Другим напрямком є підтримка незалежних медіа, третім є моніторинг ситуації в Україні – дій, скоєних проти журналістів, доступу до інформації – та адвокація.
Раніше RSF подала дев’ять скарг до Міжнародного кримінального суду проти Росії через воєнні злочини, скоєні проти журналістів, які працюють та висвітлюють повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Мофре нагадала, що минулого тижня на Донеччині, внаслідок російської прицільної дронової атаки, загинув французький фотожурналіст Антоні Лаллікана. Український фоторепортер, член Української Асоціації професійних фотографів Георгій Іванченко зазнав поранення – йому довелося ампутувати ногу.
Загалом було вбито 14 журналістів, які висвітлювали повномасштабне вторгнення РФ в Україну. За її словами, це також є способом вшанування їхньої пам’яті, визнання їхньої роботи, а також неймовірної праці українських і міжнародних журналістів, які приїжджають до України, щоб фіксувати події, викривати правду та документувати ситуацію.“26 українських журналістів зараз перебувають в російському полоні, важливо документувати це, а також підтримувати роботу, яку ви всі робите”, – наголосила Мофре. За словами регіональної координаторки RSF з питань України, у межах проєкту щодо надання допомоги не передбачений відкритий конкурс.
“Це завжди залежить від потреб. Тож медіа можуть звернутися до нас, після чого ми аналізуємо ситуацію та надаємо екстрену підтримку, яка становить приблизно від 8000 до 10 000 євро”, – пояснила Мофре.