В Україні, станом на 18 липня, намолочено 7,226 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 2,355 млн га проти 2,62 млн тонн із 919,9 тис. га тижнем раніше. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Зазначається, що вже намолотили пшениці 4,671 млн тонн (проти 1,238 тис. тонн тижнем раніше) із 1,504 млн га (434,8 тис. га), ячменю 2,182 млн тонн (1,153 млн тонн) із площі в 660,6 тис. га (364 тис. га), гороху – 362,9 тис. тонн (225,1 тис. тонн) із 170,8 тис. га (119,7 тис. га).
По збору зернових та зернобобових лідирують Одеська область, яка намолотила 2,02 млн тонн із 722,1 тис. га, Миколаївська – 1,173 млн тонн із 488,7 тис. га, Кіровоградська – 963 тис. тонн із 238,6 тис. га.
Ріпак збирають у 14 областях. Його зібрано 614,1 тис. тонн (290,1 тис. тонн) із 360,3 тис. га (178,9 тис. га).
Позначка: Зерно
-
Темпи жнив в Україні істотно відстають від минулорічних
-
Темпи жнив в Україні відстають від минулорічних у 2,2 раза
В Україні, станом на 18 липня, намолочено 7,226 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 2,355 млн га проти 2,62 млн тонн із 919,9 тис. га тижнем раніше. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Зазначається, що вже намолотили пшениці 4,671 млн тонн (проти 1,238 тис. тонн тижнем раніше) із 1,504 млн га (434,8 тис. га), ячменю 2,182 млн тонн (1,153 млн тонн) із площі в 660,6 тис. га (364 тис. га), гороху – 362,9 тис. тонн (225,1 тис. тонн) із 170,8 тис. га (119,7 тис. га).
По збору зернових та зернобобових лідирують Одеська область, яка намолотила 2,02 млн тонн із 722,1 тис. га, Миколаївська – 1,173 млн тонн із 488,7 тис. га, Кіровоградська – 963 тис. тонн із 238,6 тис. га.
Ріпак збирають у 14 областях. Його зібрано 614,1 тис. тонн (290,1 тис. тонн) із 360,3 тис. га (178,9 тис. га). -
У Мінагрополітики знизили прогноз врожаю зернових на 5%
Заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що у 2025 році посівні площі в Україні зростуть завдяки розмінуванню, але врожай зернових буде меншим. Всього виробничі посівні площі залишаться на рівні минулого року, але додатково буде введено 270 тисяч гектарів завдяки розмінуванню. Прогнозується, що врожай пшениці складе 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж у 2024 році, а експорт пшениці очікується в межах 15-16 млн тонн. Врожай ячменю оцінюється на рівні 4,5 млн тонн, що на 10% менше, ніж у попередньому році. Урожай олійних культур також буде меншим: ріпаку очікується 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн. Найбільші ризики пов’язані з урожаєм соняшнику через посушливі умови на півдні країни, тому валовий збір може знизитися до 15 млн тонн і менше.
-
Україна різко знизила темпи експорту зерна
За даними Міністерства агропромислової політики, Україна експортувала 486 тис. тонн зернових культур з початку нового експортного сезону, що на 1,51 млн тонн менше, ніж у той самий період року тому. Найбільше було експортовано кукурудзи – 309 тис. тонн, що на 69,1% менше, ніж у минулому році. Експорт пшениці склав 172 тис. тонн, що на 76,5% менше, ніж рік тому. Ячменю було експортовано лише 2 тис. тонн, що на 99,2% менше, ніж у попередньому році. Жита поки що не експортували зовсім. Експорт борошна склав 1,7 тис. тонн, що на 37,0% менше, ніж у попередньому році.
-
В Україні знизився експорт зерна
Україна з початку нового сезону експортувала менше зернових та зернобобових культур порівняно з минулим роком. Зокрема, було експортовано 486 тис. тонн, що на 1,51 млн тонн менше. Найбільше експортували кукурудзу – 309 тис. тонн, що на 69,1% менше, ніж рік тому. Експорт пшениці склав 172 тис. тонн, що менше на 76,5%. Ячменю було експортовано лише 2 тис. тонн, що на 99,2% менше, ніж у минулому році. Жито ще не експортували. Експорт борошна склав 1,7 тис. тонн, на 37,0% менше, ніж у попередньому році.
-
Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною
Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія висловили незадоволення новою торгівельною угодою Європейського Союзу з Україною. Вони стверджують, що угода не враховує інтереси фермерів цих країн, а також веде до надмірного припливу української сільськогосподарської продукції на ринки ЄС. Країни вимагають перегляду угоди, повернення квот на українську продукцію до рівня до вторгнення Росії в Україну, а також введення санітарних та екологічних норм для українських виробників, що відповідають стандартам ЄС. Крім того, вони вимагають встановлення мінімальної ціни на українську агропродукцію, щоб боротися з недобросовісною конкуренцією від українських виробників.
-
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці для України
Прогнозується, що виробництво пшениці в Україні у 2025-2026 році буде менше на 1 мільйон тонн, ніж очікувалося раніше, і складе 22 мільйони тонн. Виробництво кукурудзи залишиться на попередньому рівні, а виробництво сої підвищиться на 1 мільйон тонн до 7,6 мільйонів тонн. Експорт пшениці з України зменшиться до 15,5 мільйонів тонн, а запаси зростуть до 1,59 мільйонів тонн. Урожай кукурудзи очікується на рівні 30,5 мільйонів тонн, з експортом 24 мільйонів тонн. Світове виробництво сої також збільшиться, зокрема в Україні, де очікується рекордний врожай у 7,6 мільйонів тонн. Глобальне виробництво пшениці знизиться на 0,04 мільйона тонн, а споживання зросте на 0,8 мільйонів тонн. Прогнозовані глобальні кінцеві запаси також зменшаться.
-
Син “сірого кардинала” Кремля отримав підозру від СБУ
Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на Дмитра Патрушева – заступника голови уряду Росії, який організував масове викрадення зерна з тимчасово окупованих регіонів України. Про це повідомила пресслужба СБУ в п’ятницю, 11 липня.
З початку повномасштабної війни за координації російського урядовця окупанти вивезли до РФ понад 4 млн тонн українських зернових культур на загальну суму понад 23 млрд гривень. Йдеться про масштабне розгарбування окупантами агропідприємств на тимчасово захоплених територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
У подальшому награбовану сільгосппродукцію Росія реалізовувала “тіньовим флотом” до країн Близького Сходу та північної Африки під виглядом російського товару.
СБУ нагадує, що Дмитро Патрушев є сином “сірого кардинала” Кремля Миколи Патрушева, який протягом чверті століття очолював спочатку ФСБ, а потім Раду безпеки РФ і зараз обіймає посаду помічника російського диктатора Володимира Путіна.
За наявними даними, саме Патрушев-“старший” пролобіював призначення свого сина на посаду міністра сільського господарства Росії і згодом – заступника голови уряду. Щоб організувати викрадення українського зерна, Дмитро Патрушев використовував делеговані йому повноваження міністра агрополітики РФ.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили йому про підозру у воєнних злочинах, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Оскільки зловмисник перебуває на території РФ, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності.
-
В Україні очікують збільшення урожаю зернових та олійних
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:- кукурудзи – 29,3 млн тонн (+ експорт до 24 млн);
- пшениці – 22,5 млн тонн (експорт 16,5 млн);
- ячменю – 4,9 млн тонн (експорт 2,3 млн);
- соняшника – майже 15 млн тонн (у 2024/25 було 12,7 млн);
- сої – 6,23 млн тонн (експорт 4 млн);
- ріпаку – 3 млн тонн (експорт 2,6 млн), через втрати озимих посівів.
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.
-
На Полтавщині пожежа знищила поле зернових
На Полтавщині масштабна пожежа знищила 130 гектарів ранніх зернових культур. Про це повідомляє ГУ ДСНС Полтавщини у середу, 9 липня.
Так, у селі Абазівка Полтавського району вигоріло поле ранніх зернових культур. Пожежу класифікували як надзвичайну ситуацію.
Вогнеборці ліквідували пожежу на площі близько 130 га.
До гасіння залучалися 25 осіб особового складу ДСНС та п’ять одиниць техніки.
Нині причина пожежі встановлюється.
Тоді як у Миргородському районі вогонь знищив лісову підстилку на площі 2,1 га та суху рослинність на площі 2 га.