Жителя німецького Гамбурга звинуватили в крадіжці в особливо великих розмірах. Зокрема, 31-річного чоловіка підозрюють в тому, що він привласнив собі понад дві тонни кави з роботи. Про це повідомила в четвер поліція Гамбурга.
Фабрика в Гамбургу на початку серпня звернулась до поліції через підозру, що один з працівників краде каву і потім перепродає її. На початку тижня правоохоронці затримали 31-річного чоловіка, в автомобілі якого знайшли близько пів тонни свіжообсмаженої кави, розфасованої в однокілограмові мішки.
За запитом прокуратури Гамбурга поліцейські обшукали квартиру та два гаражі, що належать працівникові.
“Вони вилучили ще 1900 кілограмів кави, понад 20 тисяч євро готівкою та високоякісний наручний годинник як можливі доходи від злочину та докази”, – сказано в повідомленні.
Чоловіка на час слідства відпустили, але його автомобіль конфіскували.
Як ми вже писали, правоохоронні органи Німеччини екстрадували в Україну жителя Житомирської області, якого підозрюють у торгівлі людьми, вимаганні та шахрайстві.
Німеччина екстрадувала в Україну фальшивомонетників
Позначка: Зерно
-
В Німеччині працівник фабрики вкрав дві тонни кави
-
Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка
Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста. -
ГУР опублікувало дані про 42 судна тіньового флоту Росії
Головне управління розвідки Міноборони України опублікувало на порталі War&Sanctions дані про 42 судна російського тіньового флоту, плавуче сховище Лукойлу та викрадачів зерна і вугілля з тимчасово захоплених територій України. Про це йдеться в повідомленні ГУР, опублікованому на його Facebook-сторінці.
У розділі Морські судна порталу War&Sanctions опублікована інформація, зокрема, про плавуче сховище, яке використовується підсанкційною нафтовою компанією Лукойл у Каспійському морі для перевалки нафти на танкери тіньового флоту.
“Під санкційним та дипломатичним тиском все більше держав скасовують або відмовляють у реєстрації під їх прапорами суден, причетних до обходу санкцій. У відповідь Росія застосовує шахрайські схеми: використовує фальшиві прапори, створює фейкові морські реєстри з підробленими сайтами, підроблює реєстраційні документи”, – зазначили в ГУР.
За даними Міжнародної морської організації (IMO), понад 300 суден у світі ходять під фальшивими прапорами та з підробленими документами.
Для протидії цим зловживанням на порталі War&Sanctions створений функціонал, що відображає підроблені реєстраційні дані суден. Досі була опублікована інформація про понад 100 танкерів російського та іранського тіньового флоту, які використовують фальшиві прапори Панами, Малаві, Коморських островів, Гвінеї, Палау та інших країн.
“На всі такі судна має поширюватись повна заборона на будь-які операції з ними: обслуговування, заходи в порти, територіальні води, вільні економічні зони і міжнародні протоки. Країни прапору та IMO мають посилити контроль, виявляти порушників і своєчасно інформувати міжнародну спільноту”, – наголосили в ГУР.
Розділ “Морські судна” порталу War&Sanctions сьогодні містить дані вже про понад 1000 суден та 155 капітанів, причетних до перевезення зброї, викрадену продукцію із захоплених територій України, обході санкцій та іншу протиправну діяльність.
Як відомо, Росія відкрито почала захищати “тіньовий флот” військовими силами, що може стати тестом для міжнародної спільноти щодо готовності посилювати санкції.
Додамо, російський тіньовий флот тепер перевозить понад 80% усієї російської сирої нафти.
Росія втроє збільшила свій “тіньовий флот” -
Україна продала мільйон тонн пшениці нового врожаю
За даними Мінагрополітики, станом на 8 серпня Україна експортувала 2,135 млн тонн зернових і зернобобових, з них 1 млн тонн пшениці. У цьому сезоні було відвантажено пшениці – 1,091 млн тонн, ячменю – 329 тис. тонн, кукурудзи – 706 тис. тонн і борошна – 5 тис. тонн. У порівнянні з попереднім роком, цього року темпи експорту значно нижчі. Також було повідомлено, що в Україні зібрали майже 20 млн тонн нового урожаю, що становить 47% від усіх засіяних площ. Прогнозується, що цього року буде найнижчий урожай пшениці за останні 13 років.
-
В Україні обмолотили половину засіяних площ ранніх зернових
На 8 серпня українські фермери зібрали майже 20 мільйонів тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Одеська, Кіровоградська та Полтавська області лідирують у намолоченні зерна. Згідно з даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, пшеницю обмолочено на площі 3 713,4 тисяч гектарів, ячмінь на 1 165,8 тисяч гектарів, а горох на 223,7 тисяч гектарів. Усього інші зернові та зернобобові культури обмолочено на 195,1 тисяч гектарів. Одеська область зібрала найбільше зерна – 3 089,1 тисяч тонн, за нею йдуть Кіровоградська та Полтавська області. Ріпаку вже зібрали 2 538,2 тисяч тонн на площі 1 023,4 тисяч гектарів.
-
Зеленський ввів санкції за розкрадання зерна та надр на ТОТ
Президент України Володимир Зеленський впровадив рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти 39 фізичних та 23 юридичних осіб, більшість з яких є російськими, через їхню участь у незаконному вивезенні зерна з окупованих територій України та видобутку корисних копалин у цих регіонах. Санкції передбачають заборону на в’їзд в Україну, замороження активів та інші обмежувальні заходи. Міністерство закордонних справ України отримало завдання повідомити про це Європейський Союз, США та інші країни та порушити питання про введення санкцій і в них. Більшість підсанкційних компаній мають російську реєстрацію, але деякі з них зареєстровані на тимчасово окупованих територіях України та в інших регіонах Росії. Вони або пов’язані з компаніями, які вивозили зерно, або мають відношення до “тіньового флоту”, який брав участь у цих діях.
-
Логістичні компанії Польщі скаржаться на відсутність українського зерна
Через зупинку транзиту українського зерна польські транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали несуть значні збитки. Бізнес застерігає: термінали пусті, витрати ростуть, тоді як влада зволікає з рішенням. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.
“Ми маємо розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товару в обіг. Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила генеральна директорка групи CSL Лаура Головач.
Впродовж багатьох місяців на польських кордонах спостерігається відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Така ситуація призвела до відчутних витрат та загрози звільнень.
“Польські термінали, ймовірно, всі порожні, втім, несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – додала Головач.
Заборона на імпорт збіжжя (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшник) з Українитриває з 15 квітня 2023 року.
Раніше польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Фермери з ЄС знову протестують проти українського імпорту -
В Україні зібрали понад 10 млн тонн нового врожаю
В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:- Пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
- Ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
- Горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:- Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
- Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн.
- Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн;
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
-
В Україні зібрали понад 10 млн тонн зерна нового врожаю
В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:- Пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
- Ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
- Горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:- Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
- Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн.
- Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн;
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
-
Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”.