На тимчасово окупованих територіях Запорізької області цьогоріч врожайність зернових культур виявилася надзвичайно низькою. Раніше середня врожайність соняшника тут становила 15-17 центнерів на гектар, але зараз вона впала до 1-5 центнерів на гектар. Однією з причин такої ситуації є тиск окупантів, які змушують фермерів продавати свою продукцію за дуже низькими цінами. Також впливає субсидії за лояльність, які надаються лише тим фермерам, які співпрацюють з окупантами. На врожайність також впливає відсутність доступу до сучасних агротехнологій через окупацію цих територій. У цілому в Україні наразі обмолочено понад 62% площ під зерновими та зернобобовими культурами і намолочено майже 30 мільйонів тонн збіжжя.
Позначка: Зерно
-
В Україні зібрали понад 3,3 млн тонн ріпаку
Україна завершила кампанію зі збирання ріпаку, зібравши понад 3,3 млн тонн продукції з 1,27 млн гектарів. Також триває збір соняшнику, сої та цукрових буряків. Фермери почали збирати кукурудзу, обмолотивши вже 90 тис. гектарів і зібравши 389 тис. тонн зерна. Загалом на 19 вересня в Україні обмолочено вже майже 7,1 млн гектарів землі і зібрано 29,77 млн тонн збіжжя. Основна частина врожаю припадає на пшеницю, ячмінь, горох та інші зернові культури. Найвищі показники збору зерна демонструють південні області України, з Одеською областю на чолі.
-
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм
Російські компанії, які стикаються з західними санкціями, вирішили повернутися до практики бартерних угод, яка була популярна в 1990-х роках. Це дозволяє їм уникнути банківських операцій при співпраці з китайськими партнерами. Китайські банки боються втратити можливість працювати з Росією через ризик попадання під санкції. За даними Reuters, за останні два роки було укладено вісім бартерних угод між російськими та китайськими компаніями. Це свідчить про зростаючу популярність цього виду угод. Угоди часто включають обмін сільськогосподарською продукцією з Росії на різноманітні товари з Китаю. Китайські компанії вважають бартерні угоди важливим інструментом співпраці з російськими партнерами через проблеми з грошовими розрахунками та локалізацією.
-
В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю
Українські фермери зібрали вже понад 29 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур на площі понад 7 мільйонів гектарів. Намолочено більше 22 мільйонів тонн пшениці, 5 мільйонів тонн ячменю, понад 600 тисяч тонн горошку та 192 тисячі тонн кукурудзи. Лідерами за обсягами збору є фермери Одеської області. Також активно збирають олійні культури – ріпак, сою та соняшник. Уже розпочали збір кукурудзи в шести областях України.
-
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що Україна з початку маркетингового року 2025/2026 експортувала 5,028 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Зазначено, що з цієї загальної кількості 3,42 мільйона тонн складає пшениця, 685 тисяч тонн – ячмінь, і 890 тисяч тонн – кукурудза. Наголошено, що поставок жита поки не було здійснено, а також відзначено зменшення поставок борошна з 14,4 тисяч тонн минулого року до 11,3 тисяч тонн у поточному.
-
Росіяни вдарили по складах із зерном на Одещині, є поранений
Війська РФ атакували двома балістичними ракетами фермерське господарство у Білгород-Дністровському районі Одеської області, внаслідок удару зазнав поранень 53-річний чоловік. Про це повідомила Одеська обласна прокуратура.
Зазначається, що пошкоджено майно фермерського господарства, а саме складські приміщення із зерном. -
Болгарія забезпечила третину зброї для України від ЄС
Болгарія передала Києву третину загального обсягу озброєння, поставленого ЄС з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що ще робить ця країна для України, які у нас з нею взаємовідносини? Боєприпаси та вибухівка для України З початку війни третина зброї, яку використовує Україна, походить з Болгарії. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, ця країна має надзвичайно сильні традиції в оборонній промисловості. “Тут виробляється велика кількість боєприпасів та вибухівки, які підтримують Україну та її боротьбу за свободу. З початку війни третина зброї, що використовується Україною, походить з Болгарії”,- йдеться у заяві президентки ЄК. За її словами, фактично, у Болгарії найвищий обіг кадрів відносно ВВП в ЄС і вона є єдиною країною, де найбільшим приватним роботодавцем є компанія оборонної промисловості.
Президентка ЄК додала, що виробничі потужності в Болгарії мають зрости до 2 млн снарядів до кінця року. “Ви плануєте розширити виробництво боєприпасів, що відповідають стандартам НАТО. Це нове виробництво створить понад 1000 робочих місць тут, у регіоні, що означає сталий розвиток“,– сказала фон дер Ляєн. Згідно з планами, в Болгарії буде збудовано два заводи концерну Rheinmetall, один із яких – на базі VMZ.
Фон дер Ляєн зазначила, що Болгарія активно сприяє обороні та безпеці як України, так і Європи. “Ваша галузь є джерелом національної та європейської гордості, за що я вам дякую”,- резюмувала Урсула фон дер Ляєн. Також вона заявила, що російський диктатор Володимир Путін не змінився за свої 25 років правління. Саме тому необхідно посилити оборонні позиції перед загрозою з боку Москви. Проукраїнський прем’єр та проросійський президент На політичній арені Болгарії існує протистояння між проукраїнськими (проєвропейськими) та проросійськими силами, що значно впливає на внутрішню і зовнішню політику країни.
Наразі у Болгарії діє уряд на чолі з прем’єр-міністром Росеном Желязковим. Він є представником правоцентристської партії “Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЕРБ), яка сформувала уряд у широкій коаліції з іншими партіями, включаючи ліві та центристські. Це сталося після тривалої політичної кризи та низки дострокових виборів, які були спричинені розбіжностями між ключовими політичними силами. Цей блок є одним із найбільш послідовних прихильників України. Саме його уряди були ініціаторами передачі військової допомоги Києву.
До проросійських сил, своєю чергою, відноситься президент Болгарії Румен Радев. Його позиція є найбільш помітною серед проросійських сил. “Військового вирішення конфлікту немає. Це Україна винна в затягуванні війни”, – говорив він. Він також блокував призначення прозахідного посла в Києві.
Таким чином, у Болгарії спостерігається чіткий розкол між урядом, який підтримує Україну, і президентом та опозиційними партіями, які займають проросійську позицію. Таємна військова допомога Цікаво, що довгий час постачання болгарської зброї до України трималося в секреті. Так було через розкол у внутрішній політиці, зокрема через проросійські ухили частини її еліти. Офіційна Софія з початку повномасштабного вторгнення намагалася наголошувати, що вона не озброює Україну. Однак згідно з розслідуванням німецької щоденної газети WELT, це була димова завіса. Виявилося, що Болгарія втрутилася і за допомогою посередників забезпечила Києву життєво важливі постачання зброї, боєприпасів і дизельного пального на критичному етапі бойових дій 2023 р.
Також відомо, що минулого року Болгарія надіслала 150 бронемашин і самохідних гаубиць “Гвоздика” радянського виробництва. А на початку цього року передала Україні свою стару військову техніку, виготовлену за радянськими стандартами.
Уряд Болгарії тримав це в таємниці, щоб не накаляти ситуацію в країні та не викликати гнів проросійських сил. Тоді достеменно не було відомо, що саме надсилалось Києву, але відомо, що основна допомога – це боєприпаси, а також ракети для ключових зенітно-ракетних комплексів С-300.
Болгарія передає зброю Україні не даром, а за гроші, які вона отримує від союзників по НАТО і ЄС. Завдяки цьому вона може інвестувати в закупівлю нового західного озброєння. Попри вигоди для болгарської армії, яка отримує хороші гроші за старе озброєння, проросійські сили в країні залишаються противниками військової допомоги Україні. Гуманітарна та фінансова допомога Крім того, що Болгарія забезпечує Україну зброєю, вона ще надає тимчасовий захист та допомогу українським біженцям. Уряд країни продовжив програму гуманітарної підтримки, що передбачає безкоштовне розміщення та фінансову допомогу до 4 березня 2026 р. Ця програма забезпечує розміщення, покриваючи витрати на проживання. Згідно з програмою дорослі з тимчасовим захистом мають право на оплачувану медичну страховку протягом перших 90 днів. Діти, вагітні жінки, пенсіонери та особи з інвалідністю отримують безоплатну медичну допомогу на весь період дії статусу. Українські діти також мають право на безкоштовне навчання в державних школах та відвідування дитячих садків.
За даними УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), станом на кінець 2024 р. в Болгарії перебувало близько 74 740 українців, які мали дійсний статус тимчасового захисту.
Крім того, Болгарія виділяєкошти на гуманітарні потреби через міжнародні організації, такі як Управління ООН з координації гуманітарних питань та Червоний Хрест.
Приміром, минулого року Болгарія схвалила фінансову допомогу Україні в розмірі 60 тис. євро. Кошти пішли на участь у чотирирічній програмі Організації економічного співробітництва та розвитку. Історія з зерном Попри загальну підтримку, відносини між країнами були ускладнені ситуацією з експортом українського зерна.
Після повномасштабного вторгнення Росії та блокування чорноморських портів, значна частина українського зерна почала експортуватися через країни-члени ЄС, зокрема через Болгарію. Це призвело до надлишку зерна на внутрішньому ринку Болгарії, що, своєю чергою, викликало падіння закупівельних цін для місцевих фермерів.
Болгарські аграрії влаштували масові протести, блокуючи дороги та вимагаючи відновлення заборони на імпорт українського зерна. Ці протести були схожі на аналогічні акції в Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
Водночас уряд Болгарії зайняв більш проукраїнську позицію, ніж деякі сусідні країни. У вересні 2023 р. парламент Болгарії скасував заборону на імпорт українського зерна, що викликало різку критику з боку фермерів.
Тодішній прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Дєнков вкрай гостро відреагував на позицію місцевих аграріїв.
Він назвав дії протестувальників “терористичними”. “Болгарія не може йти проти європейських цінностей, особливо враховуючи, що місцеві фермери отримують значні субсидії від ЄС”, – підкреслював він. Загалом, попри внутрішні політичні та економічні суперечки, офіційна позиція Болгарії залишається на боці України, а її внесок у військову підтримку є одним із найвагоміших серед країн ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Несподіваний союзник: що робить Болгарія для перемоги України
Болгарія передала Києву третину загального обсягу озброєння, поставленого ЄС з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що ще робить ця країна для України, які у нас з нею взаємовідносини? Боєприпаси та вибухівка для України З початку війни третина зброї, яку використовує Україна, походить з Болгарії. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, ця країна має надзвичайно сильні традиції в оборонній промисловості. “Тут виробляється велика кількість боєприпасів та вибухівки, які підтримують Україну та її боротьбу за свободу. З початку війни третина зброї, що використовується Україною, походить з Болгарії”,- йдеться у заяві президентки ЄК. За її словами, фактично, у Болгарії найвищий обіг кадрів відносно ВВП в ЄС і вона є єдиною країною, де найбільшим приватним роботодавцем є компанія оборонної промисловості.
Президентка ЄК додала, що виробничі потужності в Болгарії мають зрости до 2 млн снарядів до кінця року. “Ви плануєте розширити виробництво боєприпасів, що відповідають стандартам НАТО. Це нове виробництво створить понад 1000 робочих місць тут, у регіоні, що означає сталий розвиток“,– сказала фон дер Ляєн. Згідно з планами, в Болгарії буде збудовано два заводи концерну Rheinmetall, один із яких – на базі VMZ.
Фон дер Ляєн зазначила, що Болгарія активно сприяє обороні та безпеці як України, так і Європи. “Ваша галузь є джерелом національної та європейської гордості, за що я вам дякую”,- резюмувала Урсула фон дер Ляєн. Також вона заявила, що російський диктатор Володимир Путін не змінився за свої 25 років правління. Саме тому необхідно посилити оборонні позиції перед загрозою з боку Москви. Проукраїнський прем’єр та проросійський президент На політичній арені Болгарії існує протистояння між проукраїнськими (проєвропейськими) та проросійськими силами, що значно впливає на внутрішню і зовнішню політику країни.
Наразі у Болгарії діє уряд на чолі з прем’єр-міністром Росеном Желязковим. Він є представником правоцентристської партії “Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЕРБ), яка сформувала уряд у широкій коаліції з іншими партіями, включаючи ліві та центристські. Це сталося після тривалої політичної кризи та низки дострокових виборів, які були спричинені розбіжностями між ключовими політичними силами. Цей блок є одним із найбільш послідовних прихильників України. Саме його уряди були ініціаторами передачі військової допомоги Києву.
До проросійських сил, своєю чергою, відноситься президент Болгарії Румен Радев. Його позиція є найбільш помітною серед проросійських сил. “Військового вирішення конфлікту немає. Це Україна винна в затягуванні війни”, – говорив він. Він також блокував призначення прозахідного посла в Києві.
Таким чином, у Болгарії спостерігається чіткий розкол між урядом, який підтримує Україну, і президентом та опозиційними партіями, які займають проросійську позицію. Таємна військова допомога Цікаво, що довгий час постачання болгарської зброї до України трималося в секреті. Так було через розкол у внутрішній політиці, зокрема через проросійські ухили частини її еліти. Офіційна Софія з початку повномасштабного вторгнення намагалася наголошувати, що вона не озброює Україну. Однак згідно з розслідуванням німецької щоденної газети WELT, це була димова завіса. Виявилося, що Болгарія втрутилася і за допомогою посередників забезпечила Києву життєво важливі постачання зброї, боєприпасів і дизельного пального на критичному етапі бойових дій 2023 р.
Також відомо, що минулого року Болгарія надіслала 150 бронемашин і самохідних гаубиць “Гвоздика” радянського виробництва. А на початку цього року передала Україні свою стару військову техніку, виготовлену за радянськими стандартами.
Уряд Болгарії тримав це в таємниці, щоб не накаляти ситуацію в країні та не викликати гнів проросійських сил. Тоді достеменно не було відомо, що саме надсилалось Києву, але відомо, що основна допомога – це боєприпаси, а також ракети для ключових зенітно-ракетних комплексів С-300.
Болгарія передає зброю Україні не даром, а за гроші, які вона отримує від союзників по НАТО і ЄС. Завдяки цьому вона може інвестувати в закупівлю нового західного озброєння. Попри вигоди для болгарської армії, яка отримує хороші гроші за старе озброєння, проросійські сили в країні залишаються противниками військової допомоги Україні. Гуманітарна та фінансова допомога Крім того, що Болгарія забезпечує Україну зброєю, вона ще надає тимчасовий захист та допомогу українським біженцям. Уряд країни продовжив програму гуманітарної підтримки, що передбачає безкоштовне розміщення та фінансову допомогу до 4 березня 2026 р. Ця програма забезпечує розміщення, покриваючи витрати на проживання. Згідно з програмою дорослі з тимчасовим захистом мають право на оплачувану медичну страховку протягом перших 90 днів. Діти, вагітні жінки, пенсіонери та особи з інвалідністю отримують безоплатну медичну допомогу на весь період дії статусу. Українські діти також мають право на безкоштовне навчання в державних школах та відвідування дитячих садків.
За даними УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), станом на кінець 2024 р. в Болгарії перебувало близько 74 740 українців, які мали дійсний статус тимчасового захисту.
Крім того, Болгарія виділяєкошти на гуманітарні потреби через міжнародні організації, такі як Управління ООН з координації гуманітарних питань та Червоний Хрест.
Приміром, минулого року Болгарія схвалила фінансову допомогу Україні в розмірі 60 тис. євро. Кошти пішли на участь у чотирирічній програмі Організації економічного співробітництва та розвитку. Історія з зерном Попри загальну підтримку, відносини між країнами були ускладнені ситуацією з експортом українського зерна.
Після повномасштабного вторгнення Росії та блокування чорноморських портів, значна частина українського зерна почала експортуватися через країни-члени ЄС, зокрема через Болгарію. Це призвело до надлишку зерна на внутрішньому ринку Болгарії, що, своєю чергою, викликало падіння закупівельних цін для місцевих фермерів.
Болгарські аграрії влаштували масові протести, блокуючи дороги та вимагаючи відновлення заборони на імпорт українського зерна. Ці протести були схожі на аналогічні акції в Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
Водночас уряд Болгарії зайняв більш проукраїнську позицію, ніж деякі сусідні країни. У вересні 2023 р. парламент Болгарії скасував заборону на імпорт українського зерна, що викликало різку критику з боку фермерів.
Тодішній прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Дєнков вкрай гостро відреагував на позицію місцевих аграріїв.
Він назвав дії протестувальників “терористичними”. “Болгарія не може йти проти європейських цінностей, особливо враховуючи, що місцеві фермери отримують значні субсидії від ЄС”, – підкреслював він. Загалом, попри внутрішні політичні та економічні суперечки, офіційна позиція Болгарії залишається на боці України, а її внесок у військову підтримку є одним із найвагоміших серед країн ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття
Експерти розповіли, яким буде врожай цього року. За їх прогнозами, цьогоріч буде зібрано найменший врожай за останні десять років. В чому причини? Прогнози щодо врожаю Цьогорічні погодні аномалії призвели до того, що, за прогнозами експертів, пшениця в Україні вродить найменше за останнє десятиліття. “Україна переживає найгірший врожай пшениці за останнє десятиліття через заморозки, град і зливи, що суттєво знизило обсяги збору зернових”,- каже голова Союзу українського селянства Іван Томич в коментарі “Новини.LIVE”. За словами експерта, весна принесла фермерам заморозки, які знищили десятки тисяч гектарів озимих. Після цього частину полів довелося пересівати. Однак невдовзі зливи з градом завдали додаткових збитків, особливо в південних регіонах країни. Через ці фактори значно знизився потенціал врожайності – не лише пшениці, а й кукурудзи, ячменю та інших культур.
Згідно оцінок Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), зернових та олійних культур буде зібрано менше, ніж торік.
В цьому році Україна може зібрати 55 млн тонн зернових і 19 млн тонн олійних культур. “У 2025/26 МР в Україні валовий збір зернових та олійних культур прогнозується на рівні 73,4 млн т (-5% до аналогічного показника 2024/25 МР). При цьому врожай зернових складе 54,6 млн т (-3%), а олійних культур – 18,8 млн т (-11%)”, – кажуть в УКАБ. Зокрема врожай пшениці цьогоріч очікується на рівні 21 млн т (-6 % до минулого року), попри збільшення посівних площ на 2%. Показник середньої врожайності знизився на 17% (минулого року була висока врожайність на рівні 5,06 т/га.).
Врожай соняшнику оцінюють на рівні 10,1 млн т (-7%) через суттєве падіння врожайності, попри збільшення посівних площ.
Так, консалтингова агенція УкрАгроКонсалт знизила прогноз щодо збору культури на серпень з 14,1 до 13,3 млн тонн. Експерти агенції кажуть, що посуха на півдні та сході України посприяла зменшенню врожаю соняшника в цьому році.
На відміну від соняшника, аналітики покращили прогноз по кукурудзі. Наприкінці минулого місяця його підвищили на 2 млн тонн – до 32,5 млн тонн.
За прогнозом члена Економічного дискусійного клубу Олег Пендзина по соняшнику навпаки можемо зібрати на 8-10% більше, ніж було минулого року.
В УКАБ збір кукурудзи прогнозують на рівні 26,7 млн т, що майже дорівнює показнику попереднього року.
Валовий збір ячменю очікується на рівні 5,2 млн т (-1% до 2024/25 МР).
Найбільше скорочення врожаю прогнозують для сої – до 5,4 млн т (-19%) через значне скорочення посівних площ (-16%) та невелике скорочення врожайності.
Врожай ріпаку цього річ прогнозують на рівні 3,3 млнт(-8%) через складні погодні умови, зокрема заморозки, що призвело до зниження врожайності. Причини падіння виробництва агропродукції Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні з січня по липень 2025 р. сильно впало порівняно з минулим роком. “У 2025 р. виробництво сільськогосподарської продукції знизилося на 18,5% через несприятливі погодні умови та сезонність”,- кажуть в Державній службі статистики. Серед основних причин: сезонність виробництва продукції рослинництва; несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових і олійних культур і зниження їх врожайності.
За розрахунками фахівців, у січні – липні 2025 року індекс сільськогосподарської продукції в Україні становив 81,5% до січня – липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%. Врожай буде різним за регіонами Врожай буде найгіршим в Хмельницькій та Донецькій області, тоді як Запорізька, Закарпатська, Одеська та Миколаївська області показали зростання.
В Держстаті кажуть, що значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксоване на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%). Водночас окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Так, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищити рівень минулого року. Абсолютним лідером в Україні стала Миколаївщина, де індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.
Також, у службі зазначили, що спад більше зачепив сільгосппідприємства – там за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від тогорічного рівня. У господарствах населення показники вищі – 89,7% торішнього обсягу за цей період.
Своєю чергою в УКАБ відзначають, що ситуація щодо врожаю відрізняється на півдні та сході, де зафіксовані великі втрати, в порівнянні з центральними, західними та північними областями, де ситуація стабільна.
Фахівці УКАБ зазначили, що як і торік, спостерігається суттєва розбіжність у врожайності сільгоспкультур на півдні та сході нашої країни в порівнянні з центральними, західними та північними областями. Причинами є різна кількість опадів, що випала протягом періоду вирощування, весняні заморозки, аномальна літня посуха тощо. На півдні та сході аграрії повідомляють про дуже низьку врожайність або ж навіть втрату посівів, водночас в інших регіонах – про стабільні показники або навіть вищу врожайність, ніж торік.
Своєю чергою в УкрАгроКонсалт сказали, що, приміром, соняшник краще себе почуває у північних і західних областях, де регулярно йшли дощі. При цьому аналітики відмічають, що якість насіння може викликати занепокоєння через захворювання, які саме дощі і спровокували. Як врожай позначиться на цінах Експерти кажуть, що через поганий врожай зернових, можуть зрости ціни на хліб. Так, вони прогнозують підвищення цін на хліб і борошняні вироби до 20% у середньому за рік.
Частка борошна в собівартості хліба становить близько 40%, тому його подорожчання автоматично збільшує ціну кінцевого продукту. Крім того, на ціни впливають такі фактори, як: зростання вартості енергоносіїв, підвищення заробітної плати працівникам, зростання цін на пальне. “На 2025 р. ми бачимо тенденцію до подорожчання продукції. Це зрозуміло, тому що зросли затрати, насамперед на сировину, тобто борошно, на енергоносії, заробітна плата зросла. До кінця року, гадаю, будуть кроки в бік подорожчання. Воно становитиме 15-20%”, – каже Юрій Дученко, директор ТОВ “Київхліб” в коментарі Інтерфакс-Україна. Крім того, знизиться й експорт. За словами Томича, експортний потенціал пшениці може впасти до 15 млн тонн, що значно нижче попередніх років.
Своєю чергою зменшення врожаю соняшника призведе до дефіциту пропозиції сировини для перероблювання. Хоча надлишок пропозиції соєвої олії на світовому ринку дещо стримує зростання цін на соняшникову олію, прогнози зменшення врожаю все одно підтримують ціни на високому рівні. Крім того, багато заводів перероблювання соняшника вже перейшли на сою, що призвело до дефіциту соняшникової олії на внутрішньому ринку. Це, своєю чергою, підштовхує ціни на соняшник до рекордних значень.
Водночас більший врожай кукурудзи забезпечить тварин і птахів недорогим кормом. “Кукурудза – це в тому числі комбікорм, для тваринництва, для птахівництва. Дешева кукурудза може посприяти здешевшанню м’ясо-молочної продукції”,– повідомив Пендзин у коментарі УНІАН. Вікторія Хаджирадєва -
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника..