Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Загалом аналітики зафіксували зростання обсягів експорту зернових і зниження обсягів всіх інших видів продукції. Основною продукцією, що нині експортується, є кукурудза.
Структура експорту продукції АПК, за даними УКАБ, у січні має такий вигляд:
Позначка: Зерно
-
Україна скоротила експорт агропродукції у січні
- зернові культури: 3,4 млн т (кукурудза – 83% та пшениця – 16%). Зростання до показника попереднього місяця: +13%;
- олійні культури: 351,7 тис. т (соя – 63%, ріпак – 35% та соняшник – 1%). Падіння: -32%;
- рослинні олії: 479,7 тис. т (соняшникова олія – 82%, ріпакова – 10% та соєва – 7%). Падіння: -6%;
- макухи після вилучення рослинних олій: 411,0 тис. т (соняшникова – 73%, соєва – 27%). Падіння: -32%;
- інші види агропромислової продукції: 349,9 тис т. Падіння: -15%.
-
Чотири країни ЄС хочуть ще більших обмежень для української агропродукції
На вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії Рада ЄС з питань сільського господарства розглянула питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту аграрного ринку ЄС від українського аграрного імпорту. До яких висновків прийшли та чи чекають на Україну зміни в торгівлі агропродукцією? Ключові претензії Польща, Угорщина, Словаччина та Австрія наполягають на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів. “У контексті угод про вільну торгівлю… Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли б наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною”,- йдеться в документі. Загалом ці країни висунули чотири ключові претензії та вимоги щодо української агропродукції.
Перша – недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Друга – уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Третя – чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Четверта – компенсаційний фонд. Держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну. -
Морським коридором експортовано 100 млн тонн зерна – Кулеба
Віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що українським морським коридором вже було перевезено 100 мільйонів тонн зерна. Він зазначив, що Росія спробує завадити українському експорту, але морський коридор продовжує працювати стабільно. У 2023 році через цей коридор було доставлено 168,9 мільйонів тонн вантажів, з них 100 мільйонів тонн – зерна. Це важливо для України та інших країн, які залежать від української агропродукції. Кулеба підкреслив, що це досягнення є результатом наполегливої роботи працівників портів, моряків, логістів та інших фахівців. Україна завдяки цьому залишається важливим гравцем на світовому ринку продовольства.
-
Сибіга закликав запровадити санкції проти тіньового зернового флоту РФ
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав країни Європи вжити системних санкцій проти тіньового флоту Росії, який використовується для вивезення викраденого українського зерна з тимчасово окупованих територій. Росія викрала більше 2 мільйонів тонн зерна з України і постачала його на ринки різних країн. Українська розвідка вже виявила 45 суден, які брали участь у цьому незаконному бізнесі. Україна вже ввела санкції проти більшості з них. Сибіга закликав європейських партнерів діяти разом для протидії цьому злочину та загрозі глобальній продовольчій безпеці. Він також закликав Frontex приєднатися до цих зусиль. Міністр вимагає, щоб російська інфраструктура та покупці були піддані санкціям ЄС, і планує очистити Чорне море, Азовське море та Балтійське море від російських тіньових флотів до 2026 року.
-
В Україні зібрали майже 60 млн тонн зерна
Україна завершила збір врожаю у 2025 році, зібравши 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. Після збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тонн. У порівнянні з іншими країнами Євросоюзу, Україна займає друге місце за виробництвом зернових, переганяючи Німеччину та Польщу. У виробництві кукурудзи Україна є лідером, зібравши 23,5 млн тонн, що перевищує загальний обсяг виробництва цієї культури в ЄС. У соняшнику також лідируємо, зібравши 9 млн тонн. Врожайність зернових в Україні трохи нижча за середній показник ЄС, але країна має великий потенціал для підвищення врожайності шляхом інвестицій, використання сучасних технологій та розвитку аграрної інфраструктури.
-
Молдова скасує обмеження на імпорт зерна з України
Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту. Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
“Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів. Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися. -
Укргідрометцентр прогнозує хороший врожай озимих
За даними Українського гідрометцентру, в Україні спостерігається сприятлива погода для перезимування озимих культур, що може привести до високого врожаю. Теплі дощі в жовтні та листопаді допомогли рослинам досягти необхідних фаз розвитку. Хоча зимові ризики існують, вони мінімізовані завдяки глобальному потеплінню. Прогнозується, що урожайність озимих культур у 2026 році може бути навіть вищою, оскільки ризики вимерзання посівів зменшені.
-
В Україні зібрали майже 51 мільйон тонн зерна
Станом на 21 листопада, в Українізібрано 50,93 млн тонн зернових культур на площі 10,23 тис. га, обмолочено 88% площ. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що пшениці намолочено 22,96 млн т з площі 5,05 млн га, ячменю – 5,42 млн т (1,36 млн га), гороху – 672,5 тис. т (275,1 тис. га), кукурудзи – 20,84 млн т (3,12 млн га), що становить 71% засіяних площ. Інших зернових і зернобобових зібрано 896,5 тис. т на площі 327,6 тис. га.
На Чернігівщини зібрали понад 4,57 млн т зернових з площі 637,90 тис. га. За ними йдуть сільгоспвиробники Хмельниччини із показником 4,89 млн т (574,7 тис. га), Вінниччини – 4,26 млн т (679,3 тис. га) та Одещини – 4,06 млн т (1,2 млн га).
Олійних культур уже зібрано 17,05 млн т. Зокрема, соняшнику – 9,01 млн т на площі 4,79 млн га, сої – 4,72 млн т (1,98 млн га), ріпаку –-3,31 млн т (1,26 млн га).
Загалом, соняшнику зібрано з 92% засіяних площ, сої – 96%, збір ріпаку завершений.
Також накопано вже 9,96 млн т цукрових буряків на площі 186,6 тис. га, що складає 94% засіяних площ. Інфорграфіка Мфнекономіки -
Україна наростила експорт агропродукції
У жовтні Україна збільшила експорт агропродукції на 20,8% порівняно з попереднім місяцем, вивезши 4,5 млн тонн товарів. Це зростання обумовлене прискоренням збирання врожаю, яке було розтягнуте через погодні умови. Найбільший приріст в експорті показали олійні культури та продукти їх переробки. У жовтні експортувалися зернові культури, олійні культури, рослинні олії, макуха після вилучення олій та інші види агропродукції. Кукурудзу українська сторона найбільше постачала до Європейського Союзу, Азії та Африки. Загалом, з початку сезону Україна експортувала 1,9 млн тонн кукурудзи, з яких понад половина припала на Європейський Союз. Італія, Туреччина та Корея були найбільшими покупцями української кукурудзи у жовтні.
-
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт з України певних товарів, таких як пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику та інші, незважаючи на укладення нової торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства стверджує, що нова угода не враховує пропозиції Польщі щодо мінімізації можливих негативних наслідків імпорту українських товарів на польське сільське господарство. Таким чином, заборона на імпорт з України до Польщі залишається в силі, незважаючи на угоду між ЄС та Україною, яка стосується імпорту товарів до всієї Європейської співдружності.