Екстремальна спека в Європі призвела до великих збитків у економіці на десятки мільярдів євро. Науковці попереджають, що наслідки лише посилюватимуться. Відповідно до аналізу, через спеку, посухи та повені цього літа, Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Економічний удар від цих природних катастроф вже склав 0,26% від ВВП ЄС у 2024 році, а до 2029 року збитки можуть зрости до 126 млрд євро. Найбільше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія. Учені вважають, що екстремальні погодні явища цього літа були посилені глобальним потеплінням. Аналіз наслідків таких природних катастроф враховує не лише прямі збитки, а й непрямі, такі як перебої в транспорті або обмеження робочого часу через спеку. Учені закликають звертати увагу на широкий спектр наслідків екстремальної погоди, оскільки вони можуть бути так само руйнівними, як і прямі збитки.
Позначка: Збитки
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала великих втрат, збиток склав $58 млн у порівнянні з прибутком $179 млн у попередньому році. Виручка компанії скоротилася на 13% і становила $3,55 млрд. Основною причиною збитків стало припинення роботи вугільної групи, що позбавило компанію власного коксівного вугілля і послабило її позиції. Також додатковими факторами стали зупинка іншого гірничо-збагачувального комбінату та падіння цін на сталь і руду. В Україні продажі впали на 16%, до $1,13 млрд, через відсутність реалізації коксівного вугілля. На зовнішніх ринках виручка також зменшилася, але зросла в Північній Америці завдяки збільшенню експорту чавуну. Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і зменшенні боргів, але фінансова стійкість компанії залишається під питанням.
-
МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ
Згідно з повідомленням МВФ, Угорщина може зазнати втрат у розмірі понад 4% ВВП через відмову ЄС від російських енергоресурсів. Росія є ключовим постачальником газу і нафти для Угорщини, а також іграє важливу роль в енергопостачанні країни. Залежність Угорщини від російських енергоресурсів зросла за останні роки, що створює вразливість перед можливими перебоями та ціновими шоками. Щоб зменшити ризики, Угорщині рекомендують швидко диверсифікувати джерела постачання енергії, підвищувати енергоефективність та глибше інтегруватися на ринок електроенергії. Реалізація комплексу заходів може допомогти знизити енергетичні ризики на 30% і скоротити витрати на енергетику до 10% ВВП протягом п’яти років, а також сприятиме досягненню кліматичних цілей ЄС.
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості. -
Австралія приєдналася до міжнародного Реєстру збитків
Австралія завершила офіційні процедури та приєдналася до Реєстру збитків, завданих агресією РФ у війні проти України. Про це поінформувало Міністерство юстиції.
Відтепер Учасниками та Асоційованими членами Реєстру є 44 держави та Європейський Союз.
У відомстві нагадали, що Реєстр є першим елементом міжнародного компенсаційного механізму, необхідність якого була визнана резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України” від 14 листопада 2022 року.
Про створення оголосили на IV Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку, Республіка Ісландія, 16-17 травня 2023 року.
Вже з 2 квітня 2024 року Реєстр приймає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих російською агресією проти України.
Наразі можливість подання заяв доступна за 11 категоріями. -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень. -
Санкції США загнали у збитки російського танкерного гіганта
Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів “тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
Зауважимо, Совкомфлот зафіксувала чистий збиток у розмірі $393 млн у першому кварталі 2025 року. -
Логістичні компанії Польщі скаржаться на відсутність українського зерна
Через зупинку транзиту українського зерна польські транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали несуть значні збитки. Бізнес застерігає: термінали пусті, витрати ростуть, тоді як влада зволікає з рішенням. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.
“Ми маємо розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товару в обіг. Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила генеральна директорка групи CSL Лаура Головач.
Впродовж багатьох місяців на польських кордонах спостерігається відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Така ситуація призвела до відчутних витрат та загрози звільнень.
“Польські термінали, ймовірно, всі порожні, втім, несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – додала Головач.
Заборона на імпорт збіжжя (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшник) з Українитриває з 15 квітня 2023 року.
Раніше польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Фермери з ЄС знову протестують проти українського імпорту -
Протиправне виділення землі на Хмельниччині: екскерівник Держгеокадастру отримав підозру
Повідомлено про підозру колишньому очільнику Держгеокадастру у Хмельницькій області, чиї незаконні дії призвели до збитків державі майже 2 млн 500 тис. грн. Про це 29 липня повідомляє ДБР.
Зазначається, що у 2021 році посадовець здійснив протиправне оформлення документів для передачі у приватну власність земель Борисівської сільської ради Шепетівського району. Однак вказані землі є власністю територіальної громади і тому не могли відчужуватися рішенням колишнього посадовця.
Загалом було підготовлено та видано 27 наказів щодо передачі підставним особам ділянок на загальну площу у 49 га загальною вартістю 2,4 млн гривень. Зрештою землі перейшли у володіння до двох осіб, а вже у 2023 році на вказаній території почав функціонувати кар’єр із видобування піску, гравію, глин і каоліну.
Наразі вирішується питання щодо арешту вказаних ділянок та повернення їх у власність громади, а також можливість відшкодування збитків державі.
Фігуранту повідомлено про підозру – зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою;службове підроблення за попередньою змовою групою осіб.Йому загрожує позбавлення волі на строк до 6 років.
У ДБР нагадали, що колишній очільник Держгеокадастру у Хмельницькій області є фігурантом ще кількох розслідувань. Загалом ДБР викрило протиправну видачу посадовцем підставним особам 135 га на загальну суму понад 6,5 млн грн. -
РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики
Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Таким є прогноз Freedom Finance Global, передає The Moscow Times.
За оцінками аналітиків, через новий механізм стелі, який тепер буде встановлений на 15% нижче за середньоринкові ціни, скарбниця РФ недорахується 1,5 трлн рублів, сировинних податків щорічно. Це близько 18% від суми, яку Мінфін запланував зібрати цього року (8,9 трлн рублів)
“Цей захід здатний чинити помітний тиск на російську економіку, і насамперед на доходи федерального бюджету. Ризики посилюються тим, що країна, як і раніше, сильно залежить від сировинних доходів, а більша частина нафти експортується до держав, де стеля може бути застосована через обмеження доступу до страхування, логістики та фінансових розрахунків”, – зазначає аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
Введена наприкінці 2022 року нафтова “стеля” знаходилася на позначці $60 за барель: за ціни вище нафту з Росії було заборонено возити на західних танкерах та страхувати за допомогою західних фінансових інститутів. Нова стеля, за рішенням Єврокомісії, становитиме $47,6 за бочку, а її наступний перегляд відбудеться за три місяці.
Російський сорт Urals в червні у середньому продавали за кордон $59,8 за барель. Але через санкції ЄС вартість російської нафти може обвалитися в окремих випадках до $45 “при врахуванні логістичних та політичних знижок”.
“Це призведе до подальшого зниження валютних надходжень та посилить фіскальний тиск на економіку РФ”, – зазначає Чернов.
Нафтогазові доходи бюджету вже стрімко падають: за підсумками першого півріччя вони виявилися на 14% нижчими за торішні, а в травні та червні спад у річному вираженні перевищував 30%. Як підсумок: за півроку у скарбниці утворилася “дірка” на 3,8 трлн рублів – у 6 разів більше, ніж за той же період 2024-го.
Як вважають експерти Інституту енергетики та фінансів, зниження стелі цін на нафту “може стати найсерйознішою проблемою” для російського нафтового експорту з моменту запровадження європейського ембарго наприкінці 2022 року.
В останні місяці вартість Urals трималася нижче за стелю, і тому її знову почали активно возити грецькі судноплавні компанії. Вони замінили “тіньові” танкери, які потрапили під санкції та були виключені з нафтової торгівлі. Таких, за даними ІЕФ, вже 426, а це понад половина (55%) від усього дедвейту “тіньового флоту”.
Зазначається, що через знижену стелю ці вантажоперевізники знову відмовляться від російської нафти, а ось замінити їх достатньою кількістю суден “тіньового флоту” вже може і не вийти. Як наслідок, ймовірно “відчутне скорочення морського експорту нафти з РФ, а також різке подорожчання послуг санкційний список західних країн”.