Через зупинку транзиту українського зерна польські транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали несуть значні збитки. Бізнес застерігає: термінали пусті, витрати ростуть, тоді як влада зволікає з рішенням. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.
“Ми маємо розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товару в обіг. Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила генеральна директорка групи CSL Лаура Головач.
Впродовж багатьох місяців на польських кордонах спостерігається відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Така ситуація призвела до відчутних витрат та загрози звільнень.
“Польські термінали, ймовірно, всі порожні, втім, несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – додала Головач.
Заборона на імпорт збіжжя (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшник) з Українитриває з 15 квітня 2023 року.
Раніше польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Фермери з ЄС знову протестують проти українського імпорту
Позначка: Збитки
-
Логістичні компанії Польщі скаржаться на відсутність українського зерна
-
Протиправне виділення землі на Хмельниччині: екскерівник Держгеокадастру отримав підозру
Повідомлено про підозру колишньому очільнику Держгеокадастру у Хмельницькій області, чиї незаконні дії призвели до збитків державі майже 2 млн 500 тис. грн. Про це 29 липня повідомляє ДБР.
Зазначається, що у 2021 році посадовець здійснив протиправне оформлення документів для передачі у приватну власність земель Борисівської сільської ради Шепетівського району. Однак вказані землі є власністю територіальної громади і тому не могли відчужуватися рішенням колишнього посадовця.
Загалом було підготовлено та видано 27 наказів щодо передачі підставним особам ділянок на загальну площу у 49 га загальною вартістю 2,4 млн гривень. Зрештою землі перейшли у володіння до двох осіб, а вже у 2023 році на вказаній території почав функціонувати кар’єр із видобування піску, гравію, глин і каоліну.
Наразі вирішується питання щодо арешту вказаних ділянок та повернення їх у власність громади, а також можливість відшкодування збитків державі.
Фігуранту повідомлено про підозру – зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою;службове підроблення за попередньою змовою групою осіб.Йому загрожує позбавлення волі на строк до 6 років.
У ДБР нагадали, що колишній очільник Держгеокадастру у Хмельницькій області є фігурантом ще кількох розслідувань. Загалом ДБР викрило протиправну видачу посадовцем підставним особам 135 га на загальну суму понад 6,5 млн грн. -
РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики
Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Таким є прогноз Freedom Finance Global, передає The Moscow Times.
За оцінками аналітиків, через новий механізм стелі, який тепер буде встановлений на 15% нижче за середньоринкові ціни, скарбниця РФ недорахується 1,5 трлн рублів, сировинних податків щорічно. Це близько 18% від суми, яку Мінфін запланував зібрати цього року (8,9 трлн рублів)
“Цей захід здатний чинити помітний тиск на російську економіку, і насамперед на доходи федерального бюджету. Ризики посилюються тим, що країна, як і раніше, сильно залежить від сировинних доходів, а більша частина нафти експортується до держав, де стеля може бути застосована через обмеження доступу до страхування, логістики та фінансових розрахунків”, – зазначає аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
Введена наприкінці 2022 року нафтова “стеля” знаходилася на позначці $60 за барель: за ціни вище нафту з Росії було заборонено возити на західних танкерах та страхувати за допомогою західних фінансових інститутів. Нова стеля, за рішенням Єврокомісії, становитиме $47,6 за бочку, а її наступний перегляд відбудеться за три місяці.
Російський сорт Urals в червні у середньому продавали за кордон $59,8 за барель. Але через санкції ЄС вартість російської нафти може обвалитися в окремих випадках до $45 “при врахуванні логістичних та політичних знижок”.
“Це призведе до подальшого зниження валютних надходжень та посилить фіскальний тиск на економіку РФ”, – зазначає Чернов.
Нафтогазові доходи бюджету вже стрімко падають: за підсумками першого півріччя вони виявилися на 14% нижчими за торішні, а в травні та червні спад у річному вираженні перевищував 30%. Як підсумок: за півроку у скарбниці утворилася “дірка” на 3,8 трлн рублів – у 6 разів більше, ніж за той же період 2024-го.
Як вважають експерти Інституту енергетики та фінансів, зниження стелі цін на нафту “може стати найсерйознішою проблемою” для російського нафтового експорту з моменту запровадження європейського ембарго наприкінці 2022 року.
В останні місяці вартість Urals трималася нижче за стелю, і тому її знову почали активно возити грецькі судноплавні компанії. Вони замінили “тіньові” танкери, які потрапили під санкції та були виключені з нафтової торгівлі. Таких, за даними ІЕФ, вже 426, а це понад половина (55%) від усього дедвейту “тіньового флоту”.
Зазначається, що через знижену стелю ці вантажоперевізники знову відмовляться від російської нафти, а ось замінити їх достатньою кількістю суден “тіньового флоту” вже може і не вийти. Як наслідок, ймовірно “відчутне скорочення морського експорту нафти з РФ, а також різке подорожчання послуг санкційний список західних країн”. -
Автовиробник Stellantis зазнає €2,3 млрд збитків за перше півріччя
Автовиробник Stellantis заявив, що за перші шість місяців 2025 року зазнав попереднього чистого збитку у розмірі €2,3 млрд, повідомляє Reuters. Причинами стали витрати на реструктуризацію та нові імпортні мита США.
Мита, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа, вже коштували компанії €300 млн, оскільки вона знизила обсяги поставок і скоротила виробництво для корекції виробничих потужностей. Однак ця цифра лише початок – за оцінками сума може подвоїтися або навіть перевищити €600 млн, якщо ситуація не зміниться.
Загальний річний ефект від мит Stellantis оцінює у €1-1,5 мільярда.
Компанія також зафіксувала €3,3 мільярда євро передподаткових витрат. Вони пов’язані зі скасуванням окремих програм, зокрема проєкту з виробництва водневих паливних елементів, а також із резервами на штрафи за порушення екологічних норм США, ще до змін Трампа.
У 2024 році понад 40% з 1,2 мільйона авто, які компанія продала у США, були імпортованими – переважно з Мексики та Канади. На ці постачання запроваджено мита у 25%, а на авто з ЄС – до 30%, хоча їх запровадження відкладено до 1 серпня. -
Збитки у 25,5 млн грн: підполковнику ЗСУ повідомлено про підозру
Повідомлено про підозру заступнику командира однієї з військових частин (особа, уповноважена з питань проведення закупівель) підполковнику Збройних Сил України. Про це 11 липня повідомляє Офіс генпрокурора.
Зазначається, що перевищуючи надані йому службові повноваження, офіцер в межах виконання договору від 20.02.2023 на загальну суму 91,6 млн грн здійснив закупівлю лісоматеріалів у приватної фірми з порушенням вимог чинного законодавства.
Зокрема, він безпідставно включив в договір умови доставки лісоматеріалів до зони проведення активних бойових дій (виключно передній край оборони), а не до військової частини, що спричинило збитки державному бюджету у вигляді зайво використаних і сплачених бюджетних коштів на загальну суму 25,533 млн гривень.
Збитки підтверджуються висновком судової економічної експертизи.
Також проведено обшуки на території військової частини та за місцем проживання підозрюваного військовослужбовця.
Раныше повыдомлялося, що судитимуть екскомбрига бригади ТРО, який привласнили понад мільйон “бойових”.
Також повыдомлялося, що на Дніпропетровщині начальника відділення персоналу штабу військової частини визнано винним у заволодінні майном в особливо великих розмірах та засуджено до 7 років 6 місяців ув’язнення з конфіскацією майна. -
У РФ підрахували збитки від транспортного колапсу
Транспортний колапс спричинив російським авіакомпаніям збитки у кілька десятків мільярдів рублів тільки за перші два дні. Про це пише Коммерсантъ.
За підрахунками авіакомпаній та експертів, тільки перша доба скасувань рейсів у трьох аеропортах через атаку українських безпілотників обійшлася авіакомпаніям, за підрахунками на основі відкритих даних, щонайменше в 3,9 – 5,9 млрд руб.
За даними Мінтрансу, 5 липня в Шереметьєво, Пулково і Стригіно (Нижній Новгород) було скасовано понад 250 рейсів, затримано – понад 270. Станом на 18:00 6 липня в Шереметьєво, Пулково і Стригіно скасовано 171, 90 і 26 рейсів, затримано більш ніж на дві години – 56, 37 і 13 рейсів відповідно.
“За попередніми оцінками, від скасування рейсу літака розмірності одного з найпоширеніших у РФ типів повітряних суден Boeing 737-800 у двокласному компонуванні на 158 пасажирів (20 місць бізнес-класу і 138 місць економ у компонуванні “Аерофлоту”) авіакомпанія може втратити 15-23 млн руб. залежно від напряму”, – йдеться у публікації.
До суми входять витрати авіакомпанії на аеропортові послуги за усередненими тарифами, витрати на роботу екіпажів, недоотримана виручка тощо.
Зазначається, що відхід одного борту на запасний аеродром обходиться в середньому в 1,5-2 млн руб. на чотири години. Обсяг додаткових витрат авіакомпаній у зв’язку зі збоями розкладу в усій країні за добу може досягати в середньому 20 млрд руб. А розмір таких непрямих збитків тільки за трьома регіонами може становити кілька десятків мільярдів
Крім того, туроператорам доводиться нести додаткові витрати. Авіакомпанії у зв’язку з різким зростанням затримок не завжди встигають забезпечувати розміщення та харчування для пасажирів, у низці випадків не вистачає номерного фонду.
За попередніми даними, за 5-6 липня витрати можуть скласти кілька десятків мільйонів рублів. Будь-які затримки призводять до зсуву розкладу на наступні два-три дні, що ускладнює ситуацію і може кратно збільшувати витрати туроператорів. -
Збитки у 190 млн: на Черкащині незаконно видобували каоліни
У Звенигородському районі Черкаської області директор структурного підрозділу одного з місцевих підприємств організував незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.Державі заподіяно 190 мільйонів гривень збитків. Про це 30 червня повідомляє Офіс генерального прокурора.
Зазначається, що з листопада 2020 року до березня 2023 року посадовець налагодив масштабний видобуток вторинних каолінів з порушенням правил користування надрами. Загалом за цей період у протиправний спосіб видобуто майже 14 тисяч тонн корисних копалин.
Площа видобутку копалин перевищувала межі спецдозволу на надрокористування й контур підрахунку запасів.
Посадовцю повідомили про підозру. Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. -
Роснєфть втратила майже 60% прибутку за рік
У першому кварталі 2025 року чистий прибуток головної видобувної компанії Росії, Роснєфть, зменшився на 58%, що становить 170 млрд рублів порівняно з 399 млрд рублів у минулому році. Виручка компанії також знизилася на 12%, до 2,28 трлн рублів. Операційна діяльність приносила компанії 365 млрд рублів, але цього було недостатньо, щоб покрити всі капітальні витрати у розмірі 403 млрд рублів. Роснєфть пояснила зниження прибутку погіршенням макроекономічної ситуації, зокрема зниженням ціни нафти Urals, новими санкціями, а також зміцненням рубля. Підвищення ключової ставки Центробанку РФ також вплинуло на фінансове становище компанії, збільшивши витрати на відсотки за кредитами на 1,8 раза. Щоб покрити всі витрати, Роснєфть залучила 1 трлн рублів боргу, що вчетверо більше, ніж у попередньому році.
-
Реєстр збитків почав приймати заяви про знищену нежитлову нерухомість
Україна відкрила нову категорію в Реєстрі збитків – це категорія для нежитлової нерухомості, яка була пошкоджена або знищена внаслідок збройної агресії Росії. Ця інформація була оприлюднена заступницею голови Офісу Президента України Іриною Мудрою в соціальній мережі Facebook. Фізичні особи, які володіли такою нерухомістю і зазнали збитків після 24 лютого 2022 року, тепер можуть подати заявки на відшкодування. Це може включати повну вартість знищеної нерухомості або витрати на ремонт. Цей крок визначений як важливий для справедливості і відбудови України. Всього вже відкрито 10 категорій заяв для різних видів збитків, включаючи вимушене внутрішнє переміщення, смерть близького члена сім’ї, тілесні ушкодження та інші.
-
Ощадбанк домігся арешту у Франції активів РФ на 87 млн євро
Ощадбанк зареєстрував арешт на російські активи у Франції на суму близько 87 мільйонів євро у справі компенсації за втрачені кримські активи банку. Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов повідомив, що це сталося в рамках багаторічної роботи банку в різних юрисдикціях та відповідає міжнародному праву. Франція визнала рішення Арбітражного трибуналу з позовом Ощадбанку до РФ про компенсацію понад 1,11 млрд доларів за збитки через привласнення майна в Криму. Ощадбанк має переважне право на задоволення вимог коштом заарештованих активів за французьким законодавством. Банк також фіксує всі збитки після 2022 року для подальших позовів проти РФ.