Українці за півроку дії закону задекларували вже понад 7,4 тисячі одиниць зброї. Про це повідомила заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко, передає Департамент комунікації МВС.
“Україна – єдина країна у світі, яка запровадила декларування зброї під час війни. З початку дії закону, листопада 2024 року, до нас звернулося понад 6,5 тисячі громадян із заявами про декларування. За цей час уже задекларовано понад 7,4 тисячі одиниць зброї”, – розповіла вона.
Разом з тим МВС, НПУ та ДПСУ проводять заходи протидії незаконному обігу зброї на території України та за її межами.
Позначка: Зброя
-
У українців на руках понад сім тисяч легальних стволів – МВС
-
“ГРУ зламало тисячі камер відеоспостереження”: в ДПСУ відреагували
Українські інформаційні системи, до яких під’єднані системи відеоспостереження на кордоні, не були зламані. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі Суспільному у четвер, 22 травня.
За його словами, до ДПСУ не надходило інформації від прикордонників суміжних країн про зламування камер на прикордонних переходах.
Державна прикордонна служба України, яка також має систему відеоспостереження на кордоні, теж не зафіксувала зламу систем.
Він додав, що відбувається постійна комунікація на рівні навіть прикордонних підрозділів України з прикордонними підрозділами на місцях суміжних країн. Речник також пообіцяв, що ДПСУ поділиться інформацією, якщо з’явиться підтвердження такого впливу.
“За необхідності, ми можемо також надати всю необхідну допомогу”, – сказав Демченко. Видання The Guardian із посиланням на британську розвідку написало, що підрозділ російського ГРУ нібито “здобув доступ до камер відеоспостереження на кордоні України, щоб шпигувати й перешкоджати надходженню іноземної допомоги в країну”.
У своїй консультативній записці Національний центр кібербезпеки Великої Британії (NCSC) закликав приватні компанії, що беруть участь у наданні допомоги, “вжити негайних заходів для самозахисту”.
Зазначилося, що близько 10 000 камер було встановлено поблизу “військових об’єктів та залізничних станцій для відстеження переміщення матеріалів до України”, з яких 80% були розташовані в Україні та 10% у Румунії. Крім того, 4% камер, на які було спрямовано атаку, були у Польщі, 2,8% в Угорщині та 1,7% у Словаччині. -
Прокуратура роз’яснила ситуацію щодо вироку партизану із Сумщини
Житель села Кам’янка Сумської області, Віталій Куколя, який брав участь у захисті регіону від російського вторгнення, був визнаний винним у незаконному зберіганні зброї. Суд вирішив призначити йому 3 роки ув’язнення, але врахувавши обставини злочину, вирішено звільнити його з іспитовим строком на рік. Куколя планує подати апеляцію та в разі потреби звернутися до Міжнародного суду з прав людини. Прокуратура вважає чоловіка винним у відмові здавати зброю після деокупації регіону і виготовленні зброї на місці проживання. На даний момент вилучено гвинтівку, два пістолети та порох. Куколя раніше мав судимості за незаконне зберігання боєприпасів і наркотиків.
-
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ
Країни Європейського Союзу погодили створити фонд позик на €150 мільярдів, щоб допомогти державам-членам отримати кредити у Брюсселі для закупівлі озброєння через спільні тендери. Це рішення прийнято в контексті збільшення напруги відносно Росії та закликів до інвестування у власну безпеку. Ініціатива також спрямована на розвиток оборонної промисловості ЄС та посилення її конкурентоспроможності. Щоб заохотити участь європейських компаній, планується виділяти більшість коштів їм. Угода також обмежує участь компаній з-за меж ЄС та встановлює обов’язкові вимоги щодо частки замовлень для європейських компаній. Ця ініціатива не потребувала окремого голосування в Європарламенті та має набути чинності найближчим часом. Крім того, частина коштів з плану ReArm Europe також буде спрямована на військову підтримку України, що підкреслює підтримку ЄС у контексті геополітичної ситуації.
-
ЄС погодив фонд на €150 млрд для переозброєння й допомоги Україні – FT
Країни Європейського Союзу ухвалили рішення про створення фонду позик на суму €150 мільярдів для закупівлі озброєння через спільні тендери. Ця ініціатива спрямована на підтримку оборонного сектору Європи в контексті конфлікту Росії з Україною та закликів до збільшення інвестицій у безпеку. Головна мета фонду – розвиток оборонної промисловості в межах ЄС, і він також підтримуватиме компанії з країн-членів ЄС. Угода передбачає, що принаймні 65% вартості кожного оборонного замовлення повинні забезпечувати компанії з країн ЄС та інших європейських країн. Максимальна частка третіх країн у замовленнях оборонних систем обмежена, а участь компаній з-за меж ЄС може бути збільшена лише за певних умов. Ця ініціатива є частиною ширшого плану ReArm Europe на €800 мільярдів, частина коштів якого буде використана на військову підтримку України.
-
Данія оголосила новий 26-й пакет озброєння Україні
Данія оголосила про надання 26-го пакету військової допомоги Україні на суму понад 4,2 млрд данських крон (близько €560 млн) на період 2025–2028 років. Цей пакет включатиме артилерійські системи, боєприпаси в межах чеської ініціативи та обладнання для Повітряних сил України. Данія також планує розширити навчальні програми для українських військових. Головний міністр оборони Трольс Лунд Поульсен зазначив, що підтримка України є важливою, і Данія буде продовжувати стояти на її боці як на полі бою, так і на переговорах. Ці кошти виділяються через Український фонд Данії та частково компенсуються коштом Європейського фонду миру. Також передбачено фінансування артилерійських снарядів через чеську ініціативу, що допоможе забезпечити стабільні постачання снарядів ЗСУ у майбутньому. Міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен підкреслив, що підвищення обороноздатності України залишається важливим завданням, навіть у разі укладення мирної угоди.
-
Хакери РФ атакують компанії, які постачають зброю в Україну
Хакерська група Fancy Bear, яка пов’язана з Росією, атакує європейських постачальників зброї в Україну, в тому числі компанії в Болгарії. За допомогою хакерських атак, які тривають з 2023 року, група використовує вразливості у програмах електронної пошти для доступу до листів керівників збройових компаній і державних службовців. Fancy Bear використовує фішинг та міжсайтовий скриптинг для отримання конфіденційної інформації. Їх мета – збір розвідувальної інформації про оборонний сектор України та інші регіональні організації. Група також атакувала французькі установи та намагалася втрутитися у французькі вибори. ESET виявила щонайменше 17 організацій, які стали жертвами цієї кампанії.
-
На озброєння ЗСУ передали новий дрон зі смертельним “жалом”
Міністерство оборони України затвердило і ввело в експлуатацію в Збройних Силах безпілотний літальний комплекс під назвою Веспа-15, який виробляється в Україні. Цей дрон може летіти на великі відстані зі значними бойовими навантаженнями та має підвищену стійкість до радіоелектронних засобів протидії. Варто відзначити, що дрон може наносити удари не лише по ворожій піхоті, але і по бронетехніці, автомобілям та іншим об’єктам. Крім того, комплекс має різні модифікації для виконання завдань як вдень, так і вночі. Раніше Міноборони також затвердило безпілотні комплекси Амага-10 українського виробництва.
-
Україна сплатила $770 млн за зброю, яку так і не отримала – FT
Україна передала $770 мільйонів як передоплату іноземним постачальникам зброї, але частина озброєння так і не була доставлена. Наприклад, американець Таннер Кук уклав контракт на постачання боєприпасів на суму 49 млн євро, отримавши аванс у 17,1 млн євро, проте поставки не відбулися. Інша компанія, Regulus Global, також не виконала контракт на постачання артилерійських снарядів калібру 155 мм на суму до 1,7 мільярда доларів після отримання авансу від української компанії Спецтехноекспорт. У результаті Україна втратила щонайменше $770 млн на авансах за озброєння, яке так і не було поставлене. Внаслідок цього виникли зовнішні проблеми з контрактами, а також внутрішні скандали, що призвели до звільнення посадовців, висунення обвинувачень і розслідування десятків підозрілих контрактів. Наприклад, в одному випадку держкомпанія Укрспецекспорт придбала міномети від постачальників із Судану, які виявилися пов’язаними з ФСБ РФ і ПВК Вагнер.
-
Берлін підтримав вимогу Трампа про 5% ВВП на оборону
Німецький уряд планує збільшити витрати на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту, що складе понад 215 мільярдів євро на рік. Це рішення було оголошено після зустрічі міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля з державним секретарем США Марко Рубіо в Туреччині. Наразі Німеччина витрачає близько 2% свого ВВП на оборону, іноді не досягаючи цього рівня. Це рішення означає радикальні зміни в безпеці ФРН і планується досягти цієї мети до 2030 року. Підвищення витрат на оборону відбувається під тиском з боку США та НАТО, які вимагають від країн-членів Альянсу виділяти не менше 10% оборонних зусиль до 2023 року. Німеччина виражає підтримку американської позиції і планує спільно з іншими європейськими країнами збільшити витрати на оборону, щоб встановити більш справедливий баланс у співпраці зі США.