В ніч на п’ятницю дрони вразили два важливі об’єкти військово-промислового комплексу Росії. Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО Андрій Коваленко в Телеграм 25 липня.
“Невинномиський азотний завод у Ставропольському краї – виробник хімічної сировини для вибухівки, зокрема азотної кислоти й аміачної селітри. Це ключовий постачальник для виробництва боєприпасів, включно з артилерійськими снарядами, авіабомбами та РСЗВ”, – написав він.
Крім того, за словами Коваленка, був уражений Котовський пороховий завод у Тамбовській області – одне з найстаріших і стратегічно важливих підприємств російського ВПК.
“Спеціалізується на виробництві широкого спектра порохів – для стрілецької зброї, артилерії, РСЗВ, авіаційних і ракетних систем. Його продукцію використовують десятки оборонних підприємств. Фактично, без Котовська не стріляє ні Град, ні Смерч”, – підкреслив Коваленко.
Раніше в соцмережах повідомили про атаки на Невинномиський АЗОТ і завод у Котовську. План Килим оголосили у восьми аеропортах РФ.
Також цієї ночі БПЛА атакували об’єкти у передмістях Таганрога та Новочеркаська Ростовської області РФ.
Позначка: Заводи
-
В Росії уражено два важливі заводи – ЦПД
-
Російські заводи масово залучають робітників з Азії
У 2024 році великі та малі промислові підприємства Росії найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що на 16% більше за урядову квоту. Це робиться через потреби ринку праці та відсутність відповідних кадрів в Росії. Іноземці, які працюють на російських підприємствах, є відповідальними та не схильними до конфліктів. Дефіцит кадрів пов’язують з війною в Україні та політикою імпортозаміщення. Особливо це стосується будівництва та оборонно-промислового комплексу. Крім того, КНДР планує відправити працівників до Росії для збільшення виробництва дронів.
-
Оборонний завод в Тулі зупинив роботу після ударів ЗСУ – ЗМІ
Збройні сили України двічі за три дні здійснили атаку на російське оборонне підприємство в Тулі – АТ “Конструкторське бюро приладобудування імені академіка А. Г. Шипунова”, яке спеціалізується на розробці високоточної зброї. Перша атака відбулася 18 червня, коли п’ять безпілотників атакували територію підприємства, завдавши значних пошкоджень. Друга атака сталася в ніч проти 20 червня, коли один із дронів влучив у приміщення, де здійснюється завантаження готової продукції. Результатом цієї атаки стали пошкодження даху та стін приміщення. Роботу підприємства було повністю призупинено. Конструкторське бюро імені Шипунова є відомим підприємством оборонної промисловості Росії, яке займається розробкою високоточної зброї для різних видів військ. Підприємство перебуває під санкціями США та ЄС з 2014 року.
-
У Volkswagen 20 тисяч працівників погодилися на звільнення
Німецький автоконцерн Volkswagen досяг важливого етапу у програмі скорочення витрат: близько 20 тисяч працівників погодилися достроково залишити компанію. Дві третини з них йдуть на пенсію. Про це повідомляє Bild у вівторок, 3 червня.
Цю програму раніше погодили з профспілками наприкінці минулого року. Загалом до 2030 року концерн планує скоротити 35 тисяч робочих місць на німецьких заводах. Ті, хто добровільно звільняється, отримують грошову компенсацію – залежно від стажу вона може сягати 400 тисяч євро.
Окрім звільнень, із 2026 року компанія зменшить кількість місць для стажування – з 1400 до 600 на рік.
За оцінками керівництва, ці заходи дозволять зекономити до 1,5 мільярда євро на оплаті праці щорічно.
Також близько 130 тисяч співробітників погодилися на замороження зарплат: замість підвищення 5% відраховуватимуть у спеціальний фонд, з якого фінансуватимуть, зокрема гнучкі графіки роботи. Крім того, компанія скасувала виплати підвищеної відпускної допомоги.
Раніше повідомляли, що Volkswagen не закриє жодного заводу, але проведе масштабне скорочення. -
Путін попросив Сі Цзіньпіна побудувати заводи в РФ
Росія зацікавлена в появі на своїй території китайських виробництв. Про це заявив диктатор РФ Володимир Путін під час переговорів з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, повідомляє видання The Moscow Times.
Хазяїн Кремля додав, що РФ готова забезпечити “комфортні умови для діяльності компаній з Китаю в Росії” і вважає російсько-китайські відносини “зразком міждержавного спілкування у 21 столітті”.
Обсяги вивезення в Китай російської мінеральної сировини б’ють рекорди, стверджує Путін.
“Торік Росія не тільки лідирувала з експорту нафти до Китаю, а й вийшла на перше місце з постачання трубопровідного газу. Крім того, ми другі з відвантажень до Китаю вугілля і треті – з експорту скрапленого природного газу”, – запевняє російський диктатор.
Проте Китай, що став найбільшим торговим партнером РФ після початку розв’язаної нею повномасштабної війни проти України, поки що утримується від значних інвестицій у реальний сектор російської економіки, зазначає видання. Зокрема, статистика російського Центробанку за три роки жодного разу не зафіксувала значного припливу капіталу з “дружніх” держав.
Сумарний обсяг прямих іноземних інвестицій у РФ постійно скорочується – на 63 млрд доларів минулого року, на 80 млрд доларів у 2023 році та на 138 млрд доларів – у 2022-му.
З 2022 року економіка Росії, за даними Центробанку РФ, втратила 57% вкладень іноземних інвесторів, а їхній загальний обсяг опустився до 216 млрд доларів – мінімуму з 2009 року.
Як ми вже писали, лідер Китаю Сі Цзіньпінь та російський диктатор Володимир Путін провели зустріч у Москві в четвер, 8 травня. За її результатами було опубліковано спільну заяву, де Москва і Пекін висловилися за “мирне врегулювання” війни в Україні, а також розкритикували США.
Раніше ми повідомляли, що Сі Цзіньпін прибув у Кремль і зустрівся з Володимиром Путіним.