Вони самі – зброя Президент України Володимир Зеленський заявив, що має намір звернутися до європейських партнерів із проханням допомогти фінансово для підвищення зарплат військових. За його словами, це необхідно для подолання нестачі новобранців та збереження оборонного потенціалу країни в умовах триваючої війни.
Про це повідомив Bloomberg. “Раніше європейці відмовлялися фінансувати зарплати нашим військовослужбовцям, лише зброю. Але наші військовослужбовці самі можуть бути зброєю, яка захищає всіх”, – зазначив глава держави. Вже не секрет, що мобілізаційна кампанія поступово втрачає підтримку серед населення, втомленого від війни, що триває вже четвертий рік. На відміну від Росії, яка залучає військових значними грошовими винагородами, Україна й досі покладається на добровольців.
Тому Зеленський уже обговорює суттєвішу фінансову підтримку військових з провідними західними лідерами, серед яких Урсула фон дер Ляєн, Марк Рютте, Еммануель Макрон, Кір Стармер та представники США. Він підкреслює, що йдеться не лише про допомогу, а – про стратегічну інвестицію в спільну безпеку.
Окрім того, президент наголосив, що Україна активно переходить до розгортання власного оборонного виробництва. Щорічні витрати на дрони, ракети та засоби радіоелектронної боротьби, за його словами, складають близько 25 млрд доларів.
Америка вже погодилися купувати українські безпілотники. Проте Україна прагне укласти більше договорів – на десятки мільярдів доларів. Переговори про це ведуть міністр оборони Денис Шмигаль, секретар РНБО Рустем Умєров та радник президента Олександр Камишин.
Тим часом уряд має забезпечити першочергове фінансування для таких напрямів, як розробка і закупівля нових зразків озброєнь та військової техніки. Це включає сучасні високоточні ракети, безпілотні комплекси, роботизовані системи, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряну оборону, артилерію, бронетехніку та інші важливі напрямки.
При цьому Кабмін має забезпечувати своєчасне та повне фінансування для утримання особового складу сил безпеки та оборони України, а також для виконання соціальних гарантій для військових і службовців. Охоронці в АТБ отримують більше Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський також вважає, що Україні важко змагатися з набагато більшою російською армією, яка має значні фінансові переваги. Він вважає, що для того, щоб заохотити українців приєднуватися до лав ЗСУ, необхідна фінансова мотивація.
Про це він заявив в інтерв’ю The Washington Post. “Переміщення більшої кількості військ на фронт залишається серйозною проблемою”, – зазначив він, однак не вдавався в подробиці, підкресливши, що всі питання, що стосуються мобілізації, є надзвичайно конфіденційними. Головнокомандувач нагадав, що Україна запустила програму для залучення контрактників віком від 18 до 24 років, пропонуючи їм значні бонуси. Нещодавнє опитування щодо цієї ініціативи показало, що для більшості респондентів головною мотивацією є фінансова складова. “Якщо збільшити мотивацію, то буде більше охочих вступити”, – підсумував він. Тим часом народний депутат України, член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський також сказав в інтерв’ю УНІАН, що збільшення фінансової мотивації для чоловіків могло б розв’язати проблему мобілізації в Україні.
Він уточнив, що в парламенті є розуміння того, що необхідне фінансове стимулювання мобілізації. “Головне тут – наскільки ми можемо це собі дозволити. Генерал Сирський правильно говорить, що головним мотиватором в сучасній війні, в бажанні воювати проти ворога, захищаючи державний суверенітет, є фінансова складова. Після 3,5 років війни на виснаження мова йде виключно про мотивацію фінансову. Знайти гроші не так просто, тим більше, що наші західні партнери найменше надають допомоги для фінансового забезпечення ЗСУ, а більше допомагають технікою, в соціальну сферу кошти спрямовують. Тому це одне з найбільш складних питань, яке ми намагаємося вирішити”,- сказав він. За словами політика, Росія за останній рік наростила військо, яке воює в Україні, практично на понад 100 тисяч осіб. На цьому фоні ми маємо думати про і формування резервів, і про збільшення особового складу. А для цього потрібно фінанси.
На питання про те, чи спрацювала мотиваційна ініціатива щодо залучення до підписання контракту в армію тих, кому 18-24 роки, Веніславський відповів, що не має права розголошувати цифри, бо це інформація для обмежено доступу. Але може сказати, що цей результат не такий, щоб був блискучим, але і провальним також його не назвеш.
Інформація стосовно можливого збільшення зарплат військових поки що теж не конкретизується. А щодо часу, коли це може відбутися, експерти припускають, що це може статися уже в 2026 році.
Зараз мінімальний розмір грошового забезпечення військового становить 20130 грн. На розмір грошового забезпечення також впливають чинники, за які військовим щомісячно нараховують надбавки: посада, військове звання, тривалість, інтенсивність та умови військової служби тощо.
У разі якщо захисники виконують спеціальні бойові завдання на передовій, то їм мають доплачувати 100 тис. грн. В цю суму не входить оклад, тому сукупна зарплата військових є ще більшою.
Самі військові теж говорять про те, що грошове забезпечення зокрема тих, хто служать у тилу, необхідно збільшувати. Про це сказав, наприклад, рекрутер Сил безпілотних систем Петро Конопля в інтерв’ю Радіо Свобода.
Він вважає, що держава має збільшити грошове забезпечення військових, бо інколи буває соромно, що у цивільному житті можна заробляти більше, ніж під час служби на тиловій посаді.
Він згадав, як до нього приходив чоловік, який має дружину і двох дітей, заробляє на своїй цивільній роботі 50 тис. грн. На аналогічній посаді, але у підрозділі, цей чоловік заробляв би значно лише 20 тис. грн. “Як йому йти – він заробляв 50, а зараз на 20 іти? Вважаю, що державі, людям, має бути соромно, що військовий отримує 20 тис. грн, а охоронець в АТБ 25”,- підсумував військовий. Галина Гірак
Позначка: Зарплата
-
Додатковий стимул: що може заохотити українців поповнювати лави ЗСУ
-
В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ
Акція протесту співробітників однієї із субпідрядних організацій пройшла на будівництві турецької АЕС «Аккую» у середу, 23 липня. Причина заходу полягає в затримці заробітної плати. Про це повідомляє російська провладна інформагенція РБК, посилаючись на коментар Росатому.
Причиною затримок виплат “послужили дії недружніх країн”, які конкурують із російськими проектами атомної галузі, заявила російська компанія. Мова про блокування “істотного обсягу коштів внаслідок впливу третіх сторін”.
Напередодні в соцмережах х з’явилися відеозаписи із будмайданчика, на яких робітники перекривають дорогу транспорту. На кадрах видно сутички та бійки, стверджувалося, що робітники протестують через невиплачену зарплату за кілька місяців.
Компанія Аккую нуклеар – дочірнє підприємство Росатома, що реалізує проект будівництва станції – перебуває у тісній взаємодії з основними підрядними організаціями.
У компанії запевнили, що реалізація проекту продовжується: на майданчику “ведуться роботи” на об’єктах чотирьох енергоблоків, допоміжних будівель та споруд атомної електростанції. Водночас “ведеться пошук вирішення питань” для забезпечення безперебійного фінансування проекту. АЕС Аккую зводиться на південному узбережжі Туреччини в провінції Мерсін.
Проект включає будівництво та запуск чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1200 покоління 3+. Потужність кожного блоку становитиме 1200 МВт, загальна потужність АЕС – 4800 МВт. -
Третій вихідний: чому Європа переходить на чотириденний робочий тиждень
Досвід уже є У зв’язку з запровадженням у Польщі пілотного проєкту переходу з п’ятиденного на чотириденний робочий тиждень у українців виникає запитання: що це дає і чи можливе таке у нашій країні.
В Держслужбі зайнятості пояснили, що в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе лише для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. Окрім того, в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.
За словами заступника начальника управління по роботі з роботодавцями Держслужби зайнятості Євгенії Підлісної, нині у нас відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте багато вакансій диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час.
Разом з тим народний депутат Даніїл Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE припустив, що в Україні можуть запровадити чотириденний робочий тиждень, але лише за згодою роботодавця і працівників, без обов’язкового впровадження, особливо у воєнний час. “Як експеримент я б підтримав це, але точно не варто робити обов’язковим під час війни. Роботодавець разом із трудовим колективом має самостійно вирішувати це питання”,- зазначив він. На думку Гетманцева, така опція мала б бути добровільною, щоб працівник і роботодавець могли домовитися про зручний режим роботи. “Можливо, це буде збереження 40 годин на 4 дні або інші домовленості між працівниками і роботодавцями. Думаю, що навіть у воєнний час український бізнес і люди можуть самі обирати найбільш прийнятний режим роботи”,- підсумував парламентар, додавши, що українці достатньо дорослі, аби приймати такі рішення без примусу з боку держави. До слова, не лише закордонні компанії наважуються на подібні експерименти. У 2019 році у СЕО продуктової ІТ-компанії у сфері електронної освіти, розробки комплексних веб продуктів, партнерського та CPА-маркетингу Brightа з’явилася ідея перевірити на практиці, як чотириденний робочий тиждень вплине на роботу. І у вересні того ж року компанія запровадила додатковий вихідний у п’ятницю. Кількість робочих годин при цьому не змінилася – 8 на день. Не вплинув новий графік і на зарплату.
Про це повідомляє Happy Monday.
У такому режимі працювали з вересня 2019 року по квітень 2020-го. Потім карантин вніс свої корективи, і роботу переформатували на дистанційну. У кожного з’явилося багато додаткового вільного часу, що іноді негативно впливало на емоційний стан. Тож у компанії вирішили повернутися до формату традиційного 5-денного робочого тижня, щоб дати працівникам можливість зайняти свій час із користю, з огляду на те, що результати експерименту виявилися не такими, як очікувалося. Виявилося, що чотириденний робочий графік позитивно вплинув на психологічний стан співробітників, але негативно – на швидкість процесів. Але, все одно, в компанії планують ще повернутися до формату чотириденного робочого тижня. Що доводить новий тренд На думку науковців, які вивчали можливі наслідки скорочення робочого тижня, чотириденний робочий графік на тиждень збільшує у людей продуктивність і вони стають щасливішими. Зважаючи на це, у 2019 році на Всесвітньому економічному форумі експерти закликали підприємців переходити на чотириденний робочий тиждень. З того часу експерименти з третім вихідним почастішали в різних країнах світу.
Причому і приватні компанії, і державні структури вже впроваджують або ще тестують чотириденний формат роботи.
Ідея офіційного переходу на чотириденний робочий тиждень набуває дедалі більшої популярності. У деяких державах цей принцип уже закріплений на законодавчому рівні, щонайменше для частини державних службовців, повідомляє Condé Nast Traveler.
Просуванням концепції займається організація 4 Day Week Global, яка у 2023 році розпочала свою кампанію в Німеччині. Вона просуває модель під гаслом “100-80-100”: 100% оплати, 80% часу на роботі і збереження 100% продуктивності.
Основою для натхнення стали вдалі приклади з країн на кшталт Іспанії, Португалії та Великої Британії. Ці експерименти продемонстрували, що зменшення тривалості робочого тижня позитивно впливає на самопочуття працівників, покращує баланс між роботою та особистим життям, а також підвищує ефективність.
У статті також згадуються приклади 10 країн, які на практиці або законодавчо протестували коротший тиждень:
– Японія.У Токіо з квітня 2025 року державні службовці працюють чотири дні на тиждень. Рішення було анонсовано ще в грудні 2024 року з метою боротьби зі зменшенням народжуваності та хронічною втомою, що призводить до передчасної смерті;
– Бельгія. У 2022 році ця країна стала першою в Європі, де на рівні закону затвердили можливість працювати чотири дні на тиждень. Хоча 40-годинний тиждень зберігся, працівники можуть самі обирати розподіл годин;
– Німеччина. У межах шестимісячного пілотного проєкту у 2023–2024 роках 41 компанія перейшла на новий формат роботи. Результати були багатообіцяючими: 73% роботодавців виявили бажання зберегти такий графік;
– Ісландія. Тут експерименти проводилися з 2015 до 2019 року. До 2022 року більш ніж половина населення країни працювала чотири дні на тиждень, що позитивно вплинуло на якість життя і продуктивність;
– Данія. Хоча офіційно чотириденний тиждень не впроваджено, середня тривалість робочого тижня в країні становить лише 37 годин, що вже близько до цієї моделі;
– Австралія.У серпні 2022 року 26 компаній з Австралії взяли участь у тестуванні коротшого робочого тижня в межах пілотного проєкту;
– Іспанія. У 2023 році у Валенсії було протестовано короткий тиждень, що охопив близько 360 тисяч людей. Після цього уряд запустив трирічну програму з метою стимулювати бізнес до впровадження цієї практики;
– ОАЕ. З січня 2022 року емірат Шарджа перейшов на чотириденний робочий тиждень у держсекторі. Хоча це ще не національна політика, у країні точиться активна дискусія щодо поширення цього досвіду;
– Нідерланди. Ця країна маєнайкоротший робочий тиждень у світі – у середньому 29 годин. За законом працівники мають право на неповний день, і роботодавець має надати вагомі причини для відмови. Це створює умови для гнучкої організації праці;
– Велика Британія. У 2022 році тут провели наймасштабніше у світі тестування чотириденного тижня. До експерименту долучилося понад 60 компаній і майже 3 000 працівників. Його результати виявилися настільки успішними, що багато підприємств закріпили нову практику на постійній основі. Як зазначається, ця модель виявилася ефективною як для продуктових магазинів, так і для IT-компаній.
Галина Гірак -
Середня зарплата зросла на чверть
Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва -
Вулвергемптон придбав універсального гравця, потроївши йому зарплату
Англійський клуб Вулвергемптон оголосив про успішний трансфер нападника Фер Лопеса з іспанської команди Сельта з Віго. Лопес підписав контракт на п’ять років із “вовками”. Вартість трансферу становить близько 23 мільйонів євро, а зарплата гравця збільшиться утричі після переїзду до Англії. Лопес відзначився 4 голами у 20 матчах минулого сезону і може грати на різних позиціях у нападі. Це уже шостий гравець з агентства Gestifute, який грає за Вулвергемптон. У той же час, тренер Манчестер Юнайтед відсторонив четверо гравців від занять з першою командою.
-
Вулвергемптон залучив універсального гравця, потроївши йому зарплату
Англійський клуб Вулвергемптон підписав контракт з іспанським нападником Фер Лопесом на п’ять років. Він перейшов зі своєї попередньої команди, Сельти з Віго, за суму близько 23 мільйонів євро. Заробітна плата гравця збільшиться утричі після переїзду до Англії. Лопес відзначився чотирма голами у 20 матчах минулого сезону і може грати на різних позиціях у нападі. Це шостий гравець з агентства Gestifute, який приєднався до Вулвергемптона. У той же час, головний тренер Манчестер Юнайтед відсторонив четверо гравців від тренувань з першою командою.
-
Яна Глущенко розповіла про нерівні виплати й борги Дизель шоу
Акторка Яна Глущенко, яка навесні цього року покинула Дизель шоу після десятиліття участі в проєкті, вперше публічно розповіла про умови роботи в команді та заборгованості, що залишилися після її виходу.
У YouTube-проєкті ТСН.ua Наодинці Глущенко зазначила, що всі учасники шоу мали фіксовану ставку, однак не всім платили однаково – частина акторів отримувала премії, а частина ні. Причини такої вибірковості їй не пояснювали.
“Ставка була одна у всіх. Але були акторам премії. І дехто їх не отримував. Я не запитувала чому так. Я спостерігала. Але я пішла не через гроші. Просто я хочу йти далі” – сказала акторка.
Звільнившись, Яна одразу отримала розрахунок по зарплаті, але досі чекає на виплати за участь у рекламних скетчах Дизель шоу. За її словами, система нарахування була складною – гонорари залежали від кількості епізодів, у яких знімався актор, та навіть від деталей, як-от поява в кадрі з їжею.
“Зарплата за рекламу залежала від того, скільки скетчів знімалося, в якій кількості ти знімаєшся, або якщо ти там в номерах їси. І потім вони якось там враховували і у нас у всіх була різна зарплата за рекламу. І нам, наскільки я знаю, вже давно, більше ніж півроку, не оплачується це все. Я навіть не знаю, яка сума. Але ще чекаю і сподіваюся, що дочекаюся” – зізнається Глущенко.
Нині акторка шукає нові шляхи для розвитку – як в кар’єрі, так і особисто. -
Українцям обіцяють зростання зарплат та пенсій
Уряд України підготував нові бюджетні орієнтири. За проєктом Бюджетної декларації, протягом двох наступних років українців чекає підвищення мінімальної зарплати та пенсій. Звідки планують брати кошти та які зарплати отримують українці зараз? Яким буде підвищення? На сьогодні мінімальна зарплата в Україні заморожена на рівні 8 тис. грн через складну економічну ситуацію, викликану війноюРФ проти України. Останній раз вона зросла 1 січня 2024 р. на 6%: з 6 700 грн до 7 100 грн. Крім того, з 1 березня в Україні разом із щорічною індексацією пенсій було здійснено перерахунок пенсій з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (мінімальної пенсії). Мінімальна пенсія зросла з 2 093 до 2361 грн.
Відомо, що Уряд пропонував відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.
Згідно з оприлюдненим документом, у 2025-2027 рр. розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8 000 грн, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 р.
Проте Міністерство фінансів пропонує підвищити її вже наступного року на рівень інфляції.
Мінфін вже закладає зростання мінімалки у бюджетну декларацію, враховуючи інфляцію. Уряд планує поетапне зростання мінімальної заробітної плати. Зокрема, за проєктом Бюджетної декларації, вона має зрости у 2026 р. – до 8 688 грн; у 2027 р. – до 9 374 грн; у 2028 р. – до 10 059 грн.
Також урядовці пропонують підвищити мінімальну пенсію до 2 564 грн у 2026 р., до 2 715 грн у 2027 р. і до 2 859 грн у 2028 р.
Своєю чергою максимальну пенсію планується підвищити до 25 640 грн, що на 2 тис.грн більше за нинішній показник (23 610 грн).
Також планується підвищити посадовий оклад (тарифну ставку) працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3 470 грн (зараз – 3 195 грн).
Крім того, передбачена зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, він становитиме: у 2026 р. – 3 288 грн (зараз – 3 028 грн), у 2027 р. – 3 482 грн, у 2028 р. – 3 667 грн.
Ці цифри оприлюднено у листі Міністерства фінансів “Про підготовку пропозицій до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки”, опублікованому на офіційному сайті відомства.
Підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2026 р. (108,6%).
Водночас підвищення стане можливим лише в разі наявності коштів. “У 2026 р. запропоновані розміри основних державних соціальних стандартів і гарантій може бути підвищено у разі позитивної динаміки розвитку економіки”,- кажуть в Мінфіні. Профспілки не задоволені Своєю чергою профспілкові об’єднання вважають, що прожити на гроші, які закладає Мінфін у Бюджетну декларацію, неможливо. На їх думку таке підвищення є надто повільним й таким, що не враховує реальні витрати громадян на фоні інфляції.
Вони наполягають, аби мінімальна зарплата з 1 січня 2026 р. становила щонайменше 12 195 грн. Це відповідає 50% від прогнозованої середньої зарплати станом на кінець минулого року. Профспілкові організації вимагають прирівняти тарифну ставку працівника I розряду ЄТС до фактичного прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Своєю чергоюзаступник голови СПО роботодавців Сергій Біленький зазначив, що профспілки вимагають збільшити мінімалку у 2025 р. до 8 500 грн. “Якщо фактичний прожитковий мінімум складе 9 639 грн, торішення підвищити мінімальну зарплату необхідно приймати з урахуванням реалій та фінансових можливостей бюджету”, – сказав він. З боку профспілки прозвучала теза про необхідність підвищення мінімальної зарплати у 2025 р. до 8 500 грн.
Своєю чергою, за оцінками експертів, реальний прожитковий мінімум становить щонайменше 6 685 грн, що відправляє одержувачів мінімальних пенсій за межу бідності. Звідки візьмуть кошти Джерел підвищення зарплат та пенсій може бути декілька. Серед ниї: податкові надходження та поліпшення адміністрування.
Передбачається покривати витрати на підвищення через додаткові надходження від боротьби з ухиленням, гуманітарну допомогу, гранти та скорочення витрат на обслуговування держборгу
Також зростання можливе завдяки макрофінансовій допомозі та міжнародній підтримці.
Представники Мінфіну підтверджували, що рішення про підвищення залежатиме від можливостей – а саме, обсягу макрофіндопомоги після завершення 2025 р. На 2026 рік поки йдеться про “чистий аркуш”: невідомо, чого очікувати від міжнародних партнерів (наприклад, США).
Також підвищення залежить від темпів економічного відновлення країни. Наразі прогнози НБУ й Мінекономіки вказують на поступове зростання ВВП(у 2026-2028 рр.). Якщо економіка відновлюватиметься, держбюджет зможе перенаправляти ресурси на зарплати, пенсії та соціальну допомогу. Номінальні зарплати зростають Щодо ситуації із зарплатами на сьогодні, то на ринку праці в Україні все ще бракує працівників, через що номінальні зарплати зростають. Але в реальному вимірі цей процес став повільнішим.
Про це йдеться у травневому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ. “Зростання номінальних зарплат в Україні підтримується браком працівників. Та через високу інфляцію сповільнюється підвищення реальних зарплат”,- кажуть в НБУ. Потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому обмежується зіставністю очікувань шукачів роботи щодо оплати праці з пропозиціями роботодавців. Водночас посилюється роль нецінових методів конкуренції за працівників, серед яких: надання житла; дистанційна робота тощо. Українці хочуть більше Цікаво, що українці хочуть вищих зарплат, ніж їм пропонують роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 тис. грн менше того, що просять шукачі.
Найбільша різниця між бажаною зарплатою і тією, яку готові платити роботодавці, зафіксована у таких сферах: “Сільське господарство, агробізнес” та “Страхування” – різниця складає понад 16 тис. грн. Фахівці в сільському господарстві просять зарплату в середньому – 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм лише 25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.
У сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 тис. грн. Зокрема претенденти сподіваються на зарплату в середньому 37 982 грн, а їм готові платити 27 289 грн. Зарплати держслужбовців високі Цікаво, що попри війну заробітні плати держслужбовців в Україні, серйозно перевищують середній рівень по країні. При цьому їх зростання відбувається не так швидко. Про це свідчать дані Мінфіну. Так, у березні 2025 р. середня зарплата в центральних держорганах України становила 54,2 тис. грн. Порівняно з березнем минулого року (46,9 тис. грн) вона збільшилася на 15,6%. За інформацією ПФУ, середня офіційна зарплата по Україні в березні склала 19,4 тис. грн, збільшившись за рік на 25,9%. Згідно з даними Мінфіна, лідирує за рівнем зарплат Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 115,9 тис. грн.
Вікторія Хаджирадєва -
Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників
Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Про це повідомляє Нацагентство України з питань державної служби.
Зазначається, що класифікація посад надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні – бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HRз HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком.
“Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці”, – заявили в нацагентстві.
Відповідно до закону, складовими заробітної плати державного службовця є:
Стала заробітна плата:- посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- надбавка за вислугу років (2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу) – з 1 квітня 2025 року.
- надбавка за ранг (визначається Кабінетом міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби), у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.
Варіативна заробітна плата:
- місячна премія (не може перевищувати 30% розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
- квартальна премія (не може перевищувати 90% розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
- премія за результатами щорічного оцінювання.
-
Середня зарплата для розрахунку пенсій зросла майже до 20 тисяч гривень
У квітні середня заробітна плата, з якої сплачуються страхові внески і яка використовується для обчислення пенсій в Україні, склала майже 19 856 гривень. Ця інформація була оприлюднена Пенсійним фондом України. Порівняно з минулими місяцями, зарплата поступово зростала: у березні 2025 року вона становила 19 430 гривень, у лютому – 18 589 гривень, а в січні – 18 660 гривень. У порівнянні з квітнем 2024 року, коли середня зарплата була 16 848 гривень, зафіксовано збільшення на 18% або близько 3008 гривень.