Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик через це головним капіталом бізнесу став його персонал. Через нестачу кадрів в деяких сферах працівникам пропонують більші зарплати. Хто ці щасливці та як оплачується їх праця? Контрольована рівновага Український ринок праці увійшов у 2026 р. без ілюзій, але з відчуттям контрольованої рівноваги.
Попри війну та економічну невизначеність, минулий рік не став роком зупинки розвитку. Майже половина компаній активно шукали нові ринки та клієнтів. Частина бізнесів відкривала нові напрямки, а окремі організації виходили на іноземні ринки та запускали офіси за кордоном.
Експерти кадрового порталу GRC констатують, що бізнес не повернувся до довоєнної реальності, але й не застряг у кризовій.
Як показали результати їх всеукраїнського щорічного дослідження “Барометр Ринку праці”, 91% компаній продовжують працювати у повному обсязі. Цей показник фіксує подальшу стабілізацію, адже це на 5% більше, ніж роком раніше.
Водночас відновлення залишається нерівномірним. 8% компаній функціонують частково, але планують відновлення своєї бізнес-активності. 1% компаній наразі не працюють, але готуються до відновлення діяльності. Найбільший тиск продовжують відчувати важка та видобувна промисловість, енергетика, виробництво, консалтинг та аудит, страхування, некомерційний сектор, а також сфера мистецтва та культури. Саме ці галузі найгостріше реагують на безпекові ризики, перебої з логістикою та скорочення інвестицій. Кадровий голод – системний ризик Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик. Минулого року, згідно з інформацією GRC, компанії зробили ставку на утримання команд. Для 65% роботодавців збереження персоналу в повному складі стало пріоритетним, понад 60% компаній намагалися утримати конкурентний рівень оплати праці. “Наприкінці 2025 р. компанії дедалі частіше говорили не про те, як утриматися на плаву, а про те, як закріпити позиції та не втратити головний актив – людський капітал”, – кажуть експерти кадрового порталу GRC. Там кажуть, що бізнес дедалі чіткіше усвідомлює, що заміна ключового спеціаліста сьогодні дорожча і складніша, ніж будь-яка інша операційна втрата. Паралельно компанії концентрувалися на збереженні клієнтів і ринків збуту.
Ключовим завданням для українського бізнесу у поточному році залишається закріплення стабільності. У центрі стратегій компаній – утримання персоналу, конкурентна оплата праці та збереження експертизи всередині команд.
Кадровий дефіцит, який став одним з головних ризиків минулого року, у 2026 р. лише посилює свою вагу, тому роботодавці дедалі частіше обирають модель “утримати й розвинути”, а не “скоротити й замінити”. На кого полюють роботодавці Наразі в Україні критично бракує кваліфікованих робітників, а слюсарі й зварювальники з розрядом стали одними з найбільш затребуваних фахівців. “Дефіцит кадрів уже штовхає зарплати вгору й робить робітничі професії одними з найперспективніших на ринку праці”, – сказала керівниця однієї з кадрових платформ Марія Абдулліна. За її словами, роботодавці буквально “полюють” за фахівцями з розрядом, готові підвищувати зарплати та покращувати умови праці, аби залучити або втримати працівників.
Своєю чергою експертка з ринку праці Валентина Гаврюшенко підтвердила високий попит на робітників. “Наразі через високий попит на робітників й обмежену пропозицію зарплати зростають по всій Україні, особливо у сферах з гострою нестачею персоналу. Зокрема, високий попит на працівників спостерігається у галузі логістики та транспорту, особливо не вистачає водіїв. Відчутний дефіцит кадрів і в низці інших сфер: у будівництві, машинобудуванні, металургії та технічних спеціальностях”, – зазначила вона в коментарі 24 каналу. Робітничі професії опинилися в унікальній позиції, адже без вищої освіти, але з реальною кваліфікацією, працівники можуть розраховувати на стабільний дохід і довгостроковий попит. “Через “кадровий голод” роботодавці змушені підвищувати рівень заробітних плат, аби залучити фахівців у ці критично важливі галузі”, – каже Гаврюшенко. За її даними, минулого року компанії в середньому підняли ставки на 10–20%.
Додатковим викликом є вікова структура працівників, адже у критично важливих галузях домінують фахівці віком 55+, які найближчими роками залишатимуть ринок праці. Молодь же системно не заходить у ці професії, що лише посилює дисбаланс. Скільки платять та як це залежить від регіону? В Україні середня зарплата станом на січень поточного року склала 27 500 грн. Це на 22% більше, ніж було рік тому. “Середня зарплата в Україні – 27 500 грн. Це на 22% більше, якщо порівнювати з січнем минулого року.”, – йдеться в даних порталу Work.ua. Найбільше зросла зарплата у маркувальників – на 150% до 25 тис грн. Далі йдуть: HTML-верстальник – 40 тис. грн (+86%), робототехнік – 27 тис. грн (+85%), інвестиційний аналітик – 50 тис. грн (+79%), швейцар – 25 000 грн (+72%), керівник відділу постачання – 65 тис. грн (+63%), варник – 35 тис. грн (+63%), інженер-програміст – 40 тис грн (+60%), shopify-розробник – 55 000 грн (+59%), вахтер – 14 тис. грн (+56%)
Найпопулярніша спеціальність – продавець-консультант. У середньому на таких вакансіях платять 22,5 тис. грн. На другому місці за кількістю розміщених вакансій – менеджер із продажу. Такі фахівці отримують у середньому 35 тис. грн. На третьому місці з зарплатою у 26 тис. грн – комірники.
Водночас кадровий портал robota.ua показує іншу статистику. У вакансіях середня зарплата склала 24 421 грн.
Зарплати суттєво різняться залежно від регіону. Найвищі доходи традиційно фіксують у столиці – 48 тис. Грн. На другому місті попри війну – Луганська область – (45 160 грн). На третьому – Київська область (31 200 грн). Водночас у Кіровоградській, Чернівецькій та Чернігівській областях середні зарплати залишаються значно нижчими на рівні 22-23 тис. грн, що ще більше ускладнює питання залучення кадрів у регіонах.
За галузевим розподілом лідерство за рівнем доходів зберігають IT та телекомунікації, однак саме ці сфери мають вищий поріг входу. Натомість у сфері мистецтва, творчості та розваг фіксуються найнижчі зарплати.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Зарплата
-
Бізнес почав цінити людський капітал
-
По 20 тис. щомісяця: стартувала подача заявок на доплату аварійним бригадам
В Україні розпочалася подача заявок на доплату у 20 тисяч гривень для працівників аварійно-відновлювальних бригад, котрі ліквідовують наслідки російських обстрілів. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у п’ятницю, 6 лютого.
За її словами, нині у відновлювальних роботах по всій країні задіяні понад 40 тисяч фахівців – енергетики, тепловики, газовики, працівники компаній водопостачання і водовідведення, комунальних служб та залізничники. Саме ці бригади виїжджають на пошкоджені об’єкти й відновлюють критичні системи після атак.
Доплата у розмірі 20 тисяч гривень передбачена за кожен місяць участі у роботах протягом січня-березня 2026 року. Перші нарахування здійснять вже до кінця лютого.
Свириденко наголосила, що уряд зробив процедуру максимально простою:- списки подають підприємства через портал Дія з 6 по 15 число наступного місяця – працівникам не потрібно подаватися самостійно;
- про отримання доплати можна дізнатися з повідомлення через Дію, воно надійде після 16 лютого. Також про включення у список можна дізнатися від роботодавця.
- відкривати нові рахунки не потрібно – кошти зараховуються на поточний рахунок працівника.
Раніше Свириденко повідомила, що українські енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники, залучені до відновлення енергосистеми, отримають доплату до зарплати. Із січня по березень її розмір складе 20 тисяч гривень.
-
У Дії стартувала подача заявок на виплату 20 тисяч аварійним бригадам
В Україні розпочалася подача заявок на доплату у 20 тисяч гривень для працівників аварійно-відновлювальних бригад, котрі ліквідовують наслідки російських обстрілів. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у п’ятницю, 6 лютого.
За її словами, нині у відновлювальних роботах по всій країні задіяні понад 40 тисяч фахівців – енергетики, тепловики, газовики, працівники компаній водопостачання і водовідведення, комунальних служб та залізничники. Саме ці бригади виїжджають на пошкоджені об’єкти й відновлюють критичні системи після атак.
Доплата у розмірі 20 тисяч гривень передбачена за кожен місяць участі у роботах протягом січня-березня 2026 року. Перші нарахування здійснять вже до кінця лютого.
Свириденко наголосила, що уряд зробив процедуру максимально простою:- списки подають підприємства через портал Дія з 6 по 15 число наступного місяця – працівникам не потрібно подаватися самостійно;
- про отримання доплати можна дізнатися з повідомлення через Дію, воно надійде після 16 лютого. Також про включення у список можна дізнатися від роботодавця.
- відкривати нові рахунки не потрібно – кошти зараховуються на поточний рахунок працівника.
Раніше Свириденко повідомила, що українські енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники, залучені до відновлення енергосистеми, отримають доплату до зарплати. Із січня по березень її розмір складе 20 тисяч гривень.
-
По 20 тисяч щомісяця: аварійні бригади отримають надбавки до зарплати
Українські енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники, залучені до відновлення енергосистеми, отримають доплату до зарплати. Із січня по березень її розмір складе 20 тисяч гривень. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 23 січня.
“Додаткові 20 тисяч гривень до зарплати отримуватимуть працівники енергетичних компаній, незалежно від форми власності, підприємств ЖКГ та Укрзалізниці, які безпосередньо залучені до аварійно-відновлювальних робіт. Ці фахівці щодня у складі ремонтних бригад виїжджають на пошкоджені об’єкти і відновлюють електро-, газо-, тепло- та водопостачання, роботу газової інфраструктури після обстрілів”, – написала вона.
Кошти нараховуватимуться протягом січня-березня цього року. Перші виплати за січень надійдуть в лютому. “Ми спростили механізм отримання виплат, щоб люди не витрачали сили та час на бюрократію. Підприємства подадуть персональні списки ремонтників. Кожному, хто має право на отримання, надійде повідомлення через Дію чи смс”, – зазначила Свириденко.
Нагадаємо, 22 січня енергосистема України пережила найважчий день з листопада 2022 року, коли стався блекаут по всій державі через російську ракетну атаку. Зараз найважча ситуація з енергопостачанням в Києві, Київській та Дніпропетровській областях. Зранку 23 ситуація в енергосистемі України суттєво ускладнилася через вихід в аварійний ремонт відразу кількох генеруючих об’єктів.
-
В Україні з 1 січня збільшилася мінімальна зарплата
В Україні починаючи з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата підвищилася з 8 тисяч до 8 647 грн. Про це йдеться у законі “Про державний бюджет на 2026 рік”, який набув чинності з 1 січня.
Також зросла погодинна мінімальна зарплата – з 48 грн до 52 грн.
А загальний показник прожиткового мінімуму із 1 січня зріс із 2920 грн до 3209 грн.
Для дітей до шести років прожитковий мінімум тепер становить 2 817 грн, для дітей від шести до вісімнадцяти років – 3512 грн, для працездатних осіб – 3328 грн, для осіб, які втратили працездатність – 2595 грн, для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, – 1600 грн.
Також установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, установлено на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
Крім того, документом унормовано, що у 2026 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до закону “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%; для дітей – 145% відповідного прожиткового мінімуму.
В той же час, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до закону “Про дошкільну освіту” у 2026 році не збільшується. -
Кіліан Мбаппе в претензії на ПСЖ на 100 млн, але може отримати лише 25 млн
Кіліан Мбаппе, як усім відомо, раніше виступав за ПСЖ на позиції нападника. Пішов із клубу він улітку 2024 року.
Але які міцні виявилися узи, що пов’язували гравця та клуб. Клуб заборгував футболісту майже 100 млн євро.
Відповідно до даних RMC Sport, мова про зарплату разом із бонусами у розмірі 55 млн євро.
Також відомо, що на форварда чинився психологічний тиск, щоб він підписав новий контракт із ПСЖ, усе це відбувалося у 2023 році.
Мбаппе звернувся до дисциплінарного комітету LFP, який постановив виплатити Мбаппе 100 млн євро.
Але футболіст отримає лише 25 млн євро, бо, як сказав адвокат Мбаппе, із суми будуть вирахувані податки, які врахує держава.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Бюджет 2026: які зарплати отримуватимуть військові, вчителі та лікарі
Цифри та факти 10 грудня президент Володимир Зеленський підписав закон про Державний бюджет на 2026 рік.
Цим документом передбачено:
– доходи в розмірі 2 904,6 млрд грн (загальний фонд – 2 610,86 млрд, спецфонд – 293,74 млрд);
– видатки – 4 767,3 млрд грн (загальний фонд – 4 378,5 млрд, спецфонд – 388,8 млрд).
Деякі важливі моменти:
– витрати на національну безпеку та оборону встановлені на рівні 2 806,2 млрд грн, або 27,2% прогнозованого ВВП;
– з 1 січня 2026 року зросте прожитковий мінімум до 3 209 грн (зараз він становить 2 920 грн) та мінімальна зарплата – до 8 647 грн (зараз – 8 000 грн);
– підвищення зарплат та виплат передбачено для освітян, медиків та працівників соціальної сфери;
– втричі, до 200 000 грн, збільшено депутатські фонди, кошти з яких витрачають на представницькі витрати, утримання помічників, оплату поїздок тощо;
– в бюджет не закладено підвищення зарплати військовослужбовцям. Що отримають захисники Отже, згідно з Держбюджетом на 2026 рік не передбачене збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців. “Проєктом бюджету збільшення грошового забезпечення в 2026 році не передбачається. Ми передбачаємо запровадження нової форми, контрактної, яка буде містити покращені умови для всіх військовослужбовців, зокрема для діючих військовослужбовців буде змога підписувати контракти за новою формою, отримувати по них більше коштів”,- зазначив міністр оборони Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Про зарплати військових у 2026 році висловився і глава держави. “Люди на першій лінії фронту отримують більше грошей, ми з вами це прекрасно розуміємо. Але підвищення виплат тій чи іншій частині військових залежить від додаткового бюджету”, – сказав Зеленський. Глава держави підкреслив, що зараз Україні необхідно залучити 45-50 млрд дол. на наступний рік, частина яких піде на різні потреби, у тому числі й на зарплати військових.
Зеленський додав: якщо ці кошти не будуть залучені, гроші на підвищення зарплат доведеться шукати всередині наявного бюджету. “Коли ви кажете: давайте ще збільшимо – я тільки за. Але це плюс ще до цього дефіциту. Це надзвичайно складна задача, яку не вирішиш просто перекиданням коштів. В наступному році будемо боротися за відповідні рішення з партнерами”,- наголосив президент. -
Стягнення зарплати через суд: КСУ дав роз’яснення щодо термінів
Велика палата Конституційного суду визнала неконституційним положення про обмеження тримісячного строку для того, щоб працівник міг звернутися до суду щодо виплати заробітної плати та інших сум, які йому належать. Це рішення було ухвалене за запитом Верховного суду щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю. Конституційний суд прийшов до висновку, що встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду є неприпустимим з точки зору Конституції. Вони зазначили, що таке обмеження порушує права працівників і перешкоджає їм отримати вчасну виплату за працю та коректний судовий захист. Таким чином, частина перша статті 233 Кодексу, яка була визнана неконституційною, втрачає чинність з моменту ухвалення рішення суду.
-
Гравець Реала готовий піти на фінансові поступки задля нового контракту
Антоніо Рюдігер готовий погодитися на зменшення своєї зарплати, аби залишитися в мадридському Реалі, повідомляє Defensa Central.
Згідно з наявними даними, німецький захисник готовий відмовитися від пропозицій клубів із Саудівської Аравії, щоб продовжити свою кар’єру в Реалі.
Вказується, що 32-річний футболіст готовий знизити свою теперішню річну зарплату з 9 мільйонів євро до 7 мільйонів євро, щоб залишитися в команді ще на один сезон. -
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: