Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
Позначка: Заморожені активи
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
-
МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ
Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки. -
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі недосягнення угоди щодо використання російських активів для надання репараційного кредиту Україні. Європейські лідери шукають альтернативні способи фінансування для України, у тому числі можливість перехідного кредиту, фінансованого коштами ЄС. Однак це потребуватиме одностайної підтримки всіх 27 країн-членів ЄС. Бельгія, де зберігається більшість росактивів, має ключове значення в цьому питанні. Європейська комісія працює над варіантами фінансування та намагається переконати країни-члени до спільних дій.
-
В ЄС обурені планом Трампа нажитися на активах РФ
Європейські високопосадовці не стримуються у виразах, коментуючи намагання США отримати прибутки із заморожених російських активів, що зберігаються в Бельгії. Ця ідею міститься в одному з 28 пунктів “мирного плану” США. Про це, у п’ятницю, 21 листопада, повідомило видання Politico, яке на умовах анонімності поспілкувалося з європейськими чиновниками.
Йдеться про 140 мільярдів євро заморожених російських активів, щодо яких європейці останніми місяцями шукають юридичного рішення для передачі Україні в якості “репараційного кредиту”.
Тепер США хочуть їх використати для відновлювальних робіт під керівництвом Вашингтона після досягнення перемир’я. Ба більше, США хочуть отримати 50% прибутку від цієї діяльності.
Колишній французький чиновник у розмові з журналістами заявив, що ідея Віткоффа (спецпредставник президента США Стів Віткофф, який є співавтором плана Трампа – ред.) є “скандальною”.
“Європейці виснажують себе, намагаючись знайти життєздатне рішення щодо використання активів в інтересах українців, а Трамп хоче отримати з них вигоду. Цю пропозицію, найімовірніше, буде відкинуто всіма”, – сказав він.
Один високопоставлений чиновник ЄС у розмові з журналістами наголосив, що у Трампа немає повноважень розморозити російські активи, що зберігаються в Європі.
Видання пише, що інший посадовець одного з урядів ЄС вдався до барвистої лайки, щоб висловити своє обурення, тоді як високопоставлений політик ЄС сказав: “Віткоффу потрібно звернутися до психіатра”.
У виданні нагадали, що використання заморожених активів Росії є складним питанням, оскільки Бельгія, в якій зберігається велика частина активів, виступає проти цього рішення.
Тепер же дипломати та офіційні особи ЄС побоюються, що нова пропозиція адміністрації Трампа ще більше ускладнить переконання Бельгії приєднатися до плану. Один із європейських чиновників у розмові з журналістами сказав, що план США є аргументом проти просування “репараційного кредиту” Україні, оскільки ЄС піддаватиметься тиску з боку Вашингтона. -
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”. -
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії, яка відбулася в п’ятницю, 8 листопада, не принесла прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. За інформацією Euronews, офіційний Брюссель висловив занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання цих активів для фінансування України. Бельгія вимагає ретельного та прозорого вивчення всіх можливих варіантів перед ухваленням найкращого рішення. ЄС сподівається досягти угоди з Бельгією, але визнає, що часу на це залишається мало.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зіткнулася з труднощами у виконанні плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через протистояння з Бельгією. Прем’єр-міністр Бельгії висловив обурення та страх перед можливими фінансовими та юридичними ризиками для своєї країни. Бельгія вимагає твердих гарантій для захисту себе від цих ризиків та закликає інші країни ЄС поділити з нею цей ризик. У разі невирішення питання з репараційним кредитом, урядам доведеться надавати фінансову підтримку Україні самостійно. Бельгія пропонує альтернативні варіанти фінансування України, включаючи запозичення в ЄС. На думку європейських чиновників, наявність репараційного кредиту від ЄС відобразить стабільність української економіки та приверне інвесторів.
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, зокрема Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за це рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск зауважив, що деякі країни, наприклад, Угорщина, чинять опір усім ініціативам, пов’язаним із Україною. Важливість передачі заморожених активів Україні полягає в тому, що країна не зможе виграти війну або захистити себе без належної фінансової підтримки. Туск також наголосив, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України і зміцнення її обороноздатності є справедливим. Нагадаємо, що на початку жовтня лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо надання Україні “репараційного кредиту” у розмірі 140 млрд євро, забезпеченого замороженими російськими активами.
-
ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ
Європейський союз вирішив відкласти прийняття рішення про використання 140 мільярдів євро заморожених активів Центрального банку Росії для допомоги Україні до грудня. Таке рішення було ухвалено після того, як Бельгія, де знаходиться більшість цих активів, вимагала гарантій, що не несе ризику пов’язаного з кредитами. Лідери ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень, які розглядатимуться на наступному саміті. Головна мета полягає в досягненні остаточної угоди до кінця року.