Позначка: Заморожені активи

Використання активів Росії: у МВФ зробили заяву

Міжнародний валютний фонд уважно стежить за дискусіями щодо можливості використання заморожених російських активів для фінансування України. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу в п’ятницю, 5 грудня, передає РБК-Україна.

За її словами, МВФ вітає жорсткі дискусії в Європі щодо підтримки України та мету зробити це таким чином, “щоб це відповідало відновленню стійкості боргу України”.

Фонд уважно стежить за цими обговореннями, які включають варіанти, які передбачають використання заморожених активів Росії

“Менеджмент та керівництво МВФ послідовно рекомендують, щоб будь-які дії, пов’язані з використанням заморожених активів Росії, відповідали міжнародному та національному законодавству і не підривали функціонування міжнародної валютної системи. І ми впевнені, що російські політики цінують ці важливі міркування”, – сказала Козак.

Водночас представниця МВФ зазначила, що ресурси Фонду призначені для підтримки платіжного балансу з метою відновлення зростання і не пов’язані безпосередньо з погашенням будь-яких непогашених боргів.

05.12.2025
США зажадали від Європи не передавати Україні активи РФ

Раніше Сполучені Штати неодноразово закликали Євросоюз використати заморожені валютні резерви Росії для допомоги Києву. Втім, нині позиція змінилася після появи у Вашингтоні ідеї самостійно заробити на цих коштах під час післявоєнного відновлення України. Про це повідомляє Bloomberg.

Тепер адміністрація Дональда Трампа виступає проти спрямування активів на репараційний кредит.

Під час розмов з низкою країн ЄС представники США наполягали на необхідності заблокувати план Єврокомісії щодо використання російських резервів для забезпечення репараційного кредиту Україні, розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із ситуацією. За твердженням американських посадовців, ці активи потрібні для забезпечення мирної угоди між воюючими сторонами і не повинні використовуватися для продовження війни.

Власний план США, який за погодженням з путінським посланцем Кирилом Дмитрієвим склав спецпредставник Трампа Стів Віткофф, передбачав використання 100 млрд євро заморожених у ЄС резервів для післявоєнного відновлення України під контролем США. Водночас Вашингтон отримував би 50% прибутку від таких операцій. Хоча початковий план із 28 пунктів був скорочений і змінений, питання активів залишається одним із головних каменів спотикання – поряд зі статусом українських територій і наданням Києву надійних гарантій безпеки, розповіли деякі джерела.

У Вашингтоні ще влітку задумали повернути Росії її заморожені активи після підписання угоди щодо України й завершення війни, повідомило днями Politico з посиланням на два поінформовані джерела. За їхніми словами, тоді американські посадовці повідомили про це посланнику Євросоюзу з питань санкцій Дейвіду О’Саллівану під час його візиту до Вашингтона.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ

05.12.2025
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:
ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.

Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.

04.12.2025

Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ

Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.

Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію

Росія “не програє війну” Україні, заявки про її поразку – це “байка та повна ілюзія”. Тому російські активи після війни “доведеться повертати Кремлю”. Про це заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю бельгійському виданню La Libre.
Урядовець заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. Спробу передати Україні кошти країни-агресора де Вевер називає “крадіжкою”.
“Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші Центрального банку Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – стверджує чиновник.
За його словами, після завершення війни держава, яка програла її, мусить сама відмовитися від усіх активів, або їхньої частини. Втім, на його думку, Росія нібито перемагає у війні. Навіть більше – поразка Росії у цій війні є “небажаною”.
“Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – пояснив свої міркування де Вевер.
Він також зізнався, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.
“Хто вірить, що Путін спокійно прийме конфіскацію російських активів? Москва дала нам зрозуміти, що у разі конфіскації Бельгія та я особисто відчуватимемо наслідки “вічно”. Здається, це досить довгий термін”, – резюмував свою промову бельгійський прем’єр.

ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні

Єврокомісія врахувала більшість застережень Бельгії щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту з доходів від заморожених російських активів у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила, що була інтенсивна дискусія з Бельгією, і більшість її занепокоєнь було враховано у пропозиції Єврокомісії. Вони розробили сильні заходи для захисту держав-членів ЄС та зменшення ризиків. Єврокомісія також надсилає сильний сигнал українському народу, що має надію на мир, та закликає Росію сісти за стіл переговорів. Раніше Бельгію звинувачували у надмірних вимогах щодо гарантій у разі можливого позову від Росії. План надання Україні репараційного кредиту на 140 млрд євро заморожених російських резервів наразі зупинився через позицію Бельгії.

ЄК знайшла варіант для Бельгії щодо використання активів РФ

Європейська комісія шукає спосіб переконати Бельгію дати згоду на використання російських активів для надання Україні позики на 140 мільярдів євро. Це стало відомо від дипломатів та представників ЄС. Бельгія хвилюється, що інші країни ЄС можуть заблокувати продовження санкцій проти Росії, і в такому випадку їй доведеться компенсувати кошти Москві. Єврокомісія пропонує скористатися статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка дозволяє вживати заходів у разі економічної потреби між країнами-членами. План полягає у тому, щоб продовження санкцій затверджувалося кваліфікованою більшістю голосів, уникаючи можливого вето від окремих країн. Поки неясно, чи погодиться на цей план прем’єр-міністр Бельгії.

США обговорювали з ЄС повернення активів Росії – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути Росії заморожені активи після укладення мирної угоди та завершення війни проти України. За інформацією Politico, американські посадовці повідомили представника ЄС, що після підписання мирного плану США мали намір використати російські активи на відновлення України. Європейські посадовці висловили обурення через можливість того, що США заберуть частину активів, навіть якщо вони підуть на відновлення України. Також голова Єврокомісії запропонувала надати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро, але Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії. Бельгія також виступає проти виділення кредиту коштом російських активів. Заморожені активи російського Центробанку на суму близько 260 млрд євро, основна частина яких знаходиться в Бельгії, обговорюються для використання на допомогу Україні.

Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні

Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.

ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ

Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.