Український парламент розглядає законопроект, який передбачає автоматичне “заморожування” майна боржників з метою виконання судових рішень і рішень інших органів. Ця цифрова реформа виконавчого провадження передбачає інтеграцію всіх державних реєстрів майна та фінансових активів з Єдиним реєстром боржників. За новим законом, коли боржник потрапляє до реєстру, його майно автоматично блокується, рахунки заблоковуються, а державний виконавець отримує право самостійно визначати спосіб стягнення боргу. Це може призвести до того, що навіть “недоторкане” житло може бути продане на торгах. Така система, на перший погляд, спрощує процедуру стягнення боргів, але може порушити права громадян та створити загрозу соціальній стабільності. Експерти вважають, що система потребує додаткового контролю та може призвести до затримок у доступі громадян до їхніх коштів та майна. Більшість боржників – звичайні українці, серед яких є внутрішньо переміщені особи, родини військових та інші, які опинилися в скрутному положенні через війну.
Позначка: Законопроект
-
У Болгарії готують продаж бургаського заводу Лукойл
У Болгарії планують ухвалити закон, який дозволить уряду взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Це рішення призначене для захисту заводу від американських санкцій, які спричинили руйнування бізнесу Лукойл після їх введення. Згідно з інформацією, законопроєкт передбачає можливість продажу заводу без участі чи скарги з боку Лукойл. Лідер правлячої партії ГЕРБ і колишній прем’єр-міністр Бойко Борисов заявив, що законопроєкт скоро буде внесений до парламенту. Експерти вважають, що такий крок спрямований на забезпечення енергетичної безпеки країни та запобігання кризі постачання. Нещодавно Лукойл оголосив про продаж своїх закордонних активів, включаючи можливу угоду щодо заводу у Бургасі.
-
Рада збільшила виплати сім’ям полеглих героїв
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає збільшення щомісячної грошової виплати членам сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед країною. Розмір виплати буде зростати з однієї до півтори мінімальної заробітної плати. Закон передбачає також рівномірне розподілення виплат між двома та більше членами сімей загиблих громадян. Ця ініціатива має спростити процес отримання допомоги для сімей загиблих громадян, які мають особливі заслуги перед Україною.
-
Вперше з 2014 року. Змінились виплати на дитину
Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо збільшення державної допомоги за народження дитини. З 1 січня 2026 року виплата одноразової допомоги становитиме 50 000 гривень, а догляд за дитиною до одного року буде складати 7000 гривень на місяць. Для дітей з інвалідністю передбачено 10 500 гривень на місяць, а для безробітних жінок допомога по вагітності та пологах складатиме 7000 гривень. Також ухвалено закон про збільшення виплат для родин загиблих героїв з 8 до 12 тисяч гривень, який набуде чинності з 1 січня 2026 року.
-
В Раді схвалили нову підставу для відстрочки від мобілізації
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №13574 щодо 12-місячної відстрочки від мобілізації молоді, яка відслужила за контрактом під час воєнного стану. Про це йдеться в дописі парламенту, опублікованому на його Telegram-каналі.
Право на відстрочку матимуть військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 25 років, що уклали контракт на один рік під час воєнного стану та вже звільнені зі служби.
Протягом 12 місяців після звільнення такі громадяни не підлягатимуть повторному призову на військову службу під час мобілізації, якщо самі не виявлять бажання повернутися на службу.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, доповнивши її новою частиною, яка передбачає відповідне право на відстрочку.
Така норма необхідна для врегулювання ситуації, коли молоді військовослужбовці після звільнення з контрактної служби втрачали право на відстрочку та могли бути мобілізовані знову вже наступного дня після постановки на облік, заявили у ВР.
Як ми вже писали, в суботу, 1 листопада, у Резерв+ набув чинності новий порядок оформлення і продовження відстрочок від мобілізації.
В Україні змінили правила оформлення відстрочок -
Джакарта заборонить продаж і споживання м’яса собак та котів
У місті Джакарта планують прийняти новий закон, який заборонить споживання та торгівлю м’ясом собак і котів. Це рішення призначене для боротьби зі сказом і покращення умов утримання тварин. Губернатор міста висловив намір зробити такі дії незаконними і отримав підтримку від активістів. Організація Dog Meat Free Indonesia повідомила, що кожного місяця в місті забивають близько 9,500 собак для продажу м’яса, більшість з яких привозять нелегально з інших регіонів, де поширений сказ. Ветеринар пояснила, що це може призвести до розповсюдження хвороби і втрати безпечних зон. Також зазначено, що багато собак, які потрапляють на м’ясо, є викраденими домашніми тваринами.
-
В Україні планують розширити можливості для іноземців, які захищають країну
Уряд зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення правового статусу іноземців та осіб без громадянства,.
Документ передбачає кілька важливих змін у правовому статусі іноземців та осіб без громадянства, які активно допомагають Україні в умовах війни.
Пропонується збільшити термін перебування іноземців, у яких завершився контракт, на законних підставах на території України. Якщо наразі цей період обмежений трьома місяцями, то після ухвалення змін він буде подовжений до шести місяців. Це дасть можливість іноземцям, які завершили контрактну службу, залишатися в країні ще певний час без порушення закону.
Законопроєкт також пропонує змінити умови імміграції для тих іноземців, які мали посвідку на тимчасове проживання в Україні. Зокрема, пропонується зараховувати період військової служби за контрактом до терміну безперервного проживання на території країни, що дозволить полегшити отримання дозволу на імміграцію для тих, хто служив в Україні.
Особлива увага приділяється іноземцям та особам без громадянства, які безпосередньо брали участь у захисті України в умовах воєнного стану. Зокрема, пропонується встановити квоти для імміграції для осіб, які надавали допомогу ЗСУ, Нацгвардії та іншим підрозділам, що перебували в районах бойових дій або брали участь у виконанні бойових завдань. Такі особи можуть отримати посвідку на тимчасове проживання, а також спеціальне посвідчення учасника бойових дій або інвалідності внаслідок війни.
Документом також пропонується запровадити “посвідчення іноземця для виїзду за кордон”.
Як очікується, ухвалення закону уточнить правові підстави та умови для перебування іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, їхніх батьків і дітей на території України. Реалізація акта також позитивно впливатиме на інтереси іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті України. -
В Україні планують створити “чорний список” банківських клієнтів
До Верховної Ради подали законопроєкт щодо створення реєстру дропів – осіб, через рахунки яких проводяться підозрілі фінансові операції. Відповідний законопроєкт №14161 зареєстровано на сайті парламенту.
У пояснювальній записці зазначається, що через те, що в Україні зростає кількість випадків використання платіжних інструментів у незаконних схемах, зокрема у сфері азартних ігор, букмекерської діяльності та продажу підакцизних товарів, у парламенті зареєстрували проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
Виникають ситуації, коли фізичні особи передають свої платіжні реквізити третім особам, а зловмисники використовують ці інструменти для незаконних операцій.
Пропонується створення реєстру осіб, чії платіжні операції потребують посиленого контролю. Реєстр вестиме Національний банк України.
Зконопроєкт передбачає:
- банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених дропів та підприємства, які використовували міскодінг;
- до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
- банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобовʼязані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.
Впровадження системи дозволить перейти від загальних обмежень на P2P-перекази до більш адресного контролю, який торкнеться лише ризикових клієнтів. Це має підвищити ефективність боротьби з тіньовими фінансовими потоками без створення додаткового тиску на добросовісних користувачів. Дропи – це фізособи-клієнти банків, які дозволяють використовувати свої картки у якості транзитного каналу переказу для відмивання незаконних коштів з використанням P2P (person-to-person, “з картки на картку”) переказів. Найчастіше “дропами” можуть стати пенсіонери, студенти з низьким рівнем доходів чи представники соціально незахищених верств.
Нагадаємо, з червня в Україні при переказі грошей з картки на картку діяють нові обмеження. Щомісячний ліміт зменшили до 100 тисяч гривень. Нелегальні послуги через дропи: викрито мережу процесингових центрів
-
Сенат США відкладе розгляд санкцій проти РФ
Лідер фракції Республіканської партії в Сенаті США Джон Тьюн заявив, що розгляд нового закону про санкції проти Росії буде відкладено до саміту президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Цей законопроєкт надасть президенту Трампу право встановлювати високі мита на імпорт із країн, що купують російські енергоносії та не підтримують Україну. Сенатори розглядали можливість прийняття закону протягом наступних 30 днів, але Трамп заявив, що це може зачекати через майбутню зустріч з Путіним.
-
У Португалії ухвалили закон, що забороняє одяг, який закриває обличчя
Португальський парламент підтримав закон про заборону одягу, який закриває обличчя з гендерних або релігійних мотивів. Це стосується переважно ісламських жіночих вбрань, таких як бурка і нікаб. Заборона винесена на розгляд депутатами праворадикальної партії Chega і передбачає винятки для літаків, дипломатичних установ та релігійних споруд. За порушення закону передбачено штраф від 200 до 4 тисяч євро. Президент Португалії може ветувати закон або направити його на розгляд до конституційного суду.