Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо збільшення державної допомоги за народження дитини. З 1 січня 2026 року виплата одноразової допомоги становитиме 50 000 гривень, а догляд за дитиною до одного року буде складати 7000 гривень на місяць. Для дітей з інвалідністю передбачено 10 500 гривень на місяць, а для безробітних жінок допомога по вагітності та пологах складатиме 7000 гривень. Також ухвалено закон про збільшення виплат для родин загиблих героїв з 8 до 12 тисяч гривень, який набуде чинності з 1 січня 2026 року.
Позначка: Законодавство
-
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС
Україна успішно завершила двосторонній скринінг з Європейською Комісією, який тривав з липня 2024 року. Тепер держави-члени ЄС отримають звіти з рекомендаціями щодо можливості розпочати переговори з Україною у різних сферах політики. Україна виявила відданість, професіоналізм та мотивацію в проведенні реформ і дотриманні стандартів ЄС. Це досягнення сталося на тлі конфлікту з Росією та є демонстрацією стійкості країни. Останнім етапом було завершення скринінгу за різними кластерами, але є певні перешкоди, зокрема вето Угорщини. Європейська Комісія розглядає можливість зміни правил для прискорення процесу вступу України та Молдови, але це стикається з опором деяких країн-членів ЄС. Це може сприяти руху України до ЄС швидше.
-
Україна проводить останню скринінгову зустріч з ЄС
Україна розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією з питань розділу про регіональну політику та координацію структурних інструментів у контексті вступу до ЄС. Під час цих зустрічей експерти розглядають законодавчу базу, програми, системи управління, контролю та аудиту, адміністративну спроможність, прозорість та комунікацію. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка підкреслив важливість реалізації плану України та участь регіонів у програмах співпраці з ЄС, зокрема розвитку Карпатського макрорегіону.
-
В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ
Литовський парламент ухвалив поправки, які дозволять армії країни швидше та ефективніше боротися з дронами, що становлять загрозу. Зміни внесено до законів про авіацію та використання військової сили, і всі парламентарі підтримали це рішення. За новими правилами, військова сила матиме можливість реагувати на безпілотники у заборонених або обмежених зонах, якщо вони порушують встановлені правила. Зміни також передбачають активацію обмежувальних зон та процедури інформування у разі порушення повітряного простору. Це рішення було ухвалено після інциденту з двома російськими дронами, один з яких був озброєним вибухівкою, які вторглися на територію Литви.нові правила дозволять армії реагувати на порушення повітряного простору безпілотниками та за необхідності застосовувати військову силу для нейтралізації загроз.
-
Молдова завершила скринінг з ЄС
Молдова та Європейський Союз завершили процедуру двостороннього скринінгу (аналізу законодавства на відповідність вимогам вступу до ЄС). Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов.
За її словами, Молдова пройшла процедуру скринінгу за 15 місяців, протягом яких були проаналізовані “понад 100 тисяч сторінок законодавчих документів”.
“Останнім проаналізованим розділом був Розділ 33 – “Фінансові та бюджетні положення”. Він знаменує перехід від реформ і технічних процесів до взяття на себе ролі повноправного члена ЄС”, – зазначила молдовська віцепремʼєрка.
Завершення скринінгу відбулось незадовго до парламентських виборів у Молдові 28 вересня, які чинна влада позиціонує як голосування за європейське майбутнє країни.
У липні в Кишиневі відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Раніше Молдова і ЄС підписали план розвитку країни на 1,9 млрд євро, з яких більша частина буде надана у вигляді кредиту і частина – у вигляді гранту. -
Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів
Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку у своїй компанії з управління нерухомістю за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути конфлікту інтересів. Віткофф працював над посередництвом у встановленні перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС. Він також розкрив активи на суму понад 350 мільйонів доларів, які включають елітну нерухомість, різні фінансові активи та схожі інвестиції. Відомо, що він заробив 57,7 мільйона доларів від продажу токенів World Liberty Financial. Ще одним активом була компанія SpaceX Ілона Маска. Щоб уникнути конфлікту інтересів, Віткофф перерахував 77 організацій, в яких він мав посади, і розкрив борги на суму щонайменше 31 мільйон доларів.
-
Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Сейм Польщі прийняв нове законодавство, яке регулює допомогу українським громадянам, які покинули свою країну через російську агресію. Закон визначає порядок виплат та умови легального перебування в Польщі для українців. Це сталося після того, як президент Польщі ветував попередні зміни в програмі підтримки українців. Згідно з новим законом, допомога буде залежати від працевлаштування та навчання дітей у польських школах. Люди з інвалідністю будуть мати виняток. Також передбачено перевірку працевлаштування українців щомісяця; якщо вони не працюють, виплати будуть призупинені. Закон також встановлює обмеження щодо доступу до медичних послуг для дорослих українців. Цей закон також продовжує легальний статус перебування українців у Польщі до 2026 року. Попередні норми забезпечували тимчасовий захист до 2025 року. Україна і Польща також співпрацюватимуть у розробці систем для збиття ворожих дронів, що було оголошено прем’єр-міністром Польщі.
-
Міноборони відреагувало на законопроєкт про дисципліну в армії
Міноборони провело консультації з головами комітетів Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності та з питань нацбезпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс. Про це повідомила пресслужба відомства у суботу, 6 вересня.
Вказано, що міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту президентом проєкту закону Про військового омбудсмена.
Водночас Міноборони підтримало позицію парламентських комітетів про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
“Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості”, – йдеться у повідомленні.
На думку відомства, запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання. Це фактично перетворить судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.
“Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права”, – резюмували в Міноборони.
Як відомо, 4 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №13260, який передбачає жорсткіше покарання для військових за самовільне залишення частини (СЗЧ) в умовах воєнного стану. -
У НАБУ та САП забрали незалежність: що це означає
Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосувало 263 депутата.
Документ вже підписав голова Ради Руслан Стефанчук, наступний, хто це має зробити – президент. За непідтвердженою інформацією, Володимир Зеленський все ж таки поставив свій підпис. Які були повноваження НАБУ – це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який попереджав, виявляв, припиняв, розслідував та розкривав корупційні та інші кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності, а також запобігав вчиненню нових.
САП – це самостійний орган прокуратури, який процесуально керує справами НАБУ. Зміни в роботі органів Законопроєкт № 12414 передбачає суттєве посилення ролі Генерального прокурора. Тепер він отримує право:- вимагати будь-яке кримінальне провадження для перевірки, включно з можливістю надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві;
- давати обов’язкові письмові вказівки детективам;
- закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
- самостійно вирішити суперечки про підслідність;
- самостійно підписувати підозри топ-чиновникам;
- керуючий САП втрачає право входити до групи прокурорів – це вирішує лише Генеральний прокурор.
Окрім цього, як зазначають аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, документ скасовує так звану “виняткову підслідність” у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ і САП. Її скасовують повністю – Генеральний прокурор зможе передавати будь-які провадження в будь-якому напрямі.
Також скасовуються більшість положень, що надають САП процесуальну незалежність у топ-корупційних справах. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного (наприклад, після анонсованого аудиту проваджень) щодо інших осіб стане предметом “торгу”, додають аналітики.
“Пропонується надати право підозрюваному спецсубʼєкту – посадовцю категорії “А”, депутату, судді, керівнику великого підприємства з великою часткою державної чи комунальної власності тощо – заявляти клопотання про закриття провадження і стосовно себе. Проте таке клопотання йтиме напряму до Генерального прокурора. Фактично підозрюваному необхідно буде “просто домовитись” з Генеральним прокурором, адже саме він відтепер вирішуватиме долю топ-корупційних та всіх інших справ від їх початку і до завершення”, – говориться в аналізі.
Ще одна зміна – це продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України (особливості розслідування в умовах воєнного стану). Що кажуть у НАБУ і САП Зазначимо, що напередодні працівники СБУ та прокуратури провели щонайменше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків була участь працівників НАБУ у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким співробітникам інкримінують можливі зв’язки з Росією.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Сьогодні директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу в Києві заявили, що законопроект №12414 фактично руйнує незалежність відомств.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Клименко і Кривонос закликали президента не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето. Реакція Євросоюзу Брюссель попередив Київ, що “незалежність антикорупційних органів – ключ до реформ і фінансової допомоги”.
“НАБУ та САП повинні бути незалежними для боротьби з корупцією та довіри громадськості”, – сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Він нагадав, що ЄС надає мільярди лише за умови прогресу в реформах, прозорості та верховенства права, тому натякає, що це може коштувати Україні підтримки.
“Зберегти досягнення реформ зараз важливіше, ніж будь-коли”, – додав Мерсьє. -
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування