Позначка: Законодавство

У НАБУ та САП забрали незалежність: що це означає

Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосувало 263 депутата.
Документ вже підписав голова Ради Руслан Стефанчук, наступний, хто це має зробити – президент. За непідтвердженою інформацією, Володимир Зеленський все ж таки поставив свій підпис. Які були повноваження НАБУ – це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який попереджав, виявляв, припиняв, розслідував та розкривав корупційні та інші кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності, а також запобігав вчиненню нових.
САП – це самостійний орган прокуратури, який процесуально керує справами НАБУ. Зміни в роботі органів Законопроєкт № 12414 передбачає суттєве посилення ролі Генерального прокурора. Тепер він отримує право:
вимагати будь-яке кримінальне провадження для перевірки, включно з можливістю надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві;
давати обов’язкові письмові вказівки детективам;
закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
самостійно вирішити суперечки про підслідність;
самостійно підписувати підозри топ-чиновникам;
керуючий САП втрачає право входити до групи прокурорів – це вирішує лише Генеральний прокурор.

Окрім цього, як зазначають аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, документ скасовує так звану “виняткову підслідність” у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ і САП. Її скасовують повністю – Генеральний прокурор зможе передавати будь-які провадження в будь-якому напрямі.
Також скасовуються більшість положень, що надають САП процесуальну незалежність у топ-корупційних справах. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного (наприклад, після анонсованого аудиту проваджень) щодо інших осіб стане предметом “торгу”, додають аналітики.
“Пропонується надати право підозрюваному спецсубʼєкту – посадовцю категорії “А”, депутату, судді, керівнику великого підприємства з великою часткою державної чи комунальної власності тощо – заявляти клопотання про закриття провадження і стосовно себе. Проте таке клопотання йтиме напряму до Генерального прокурора. Фактично підозрюваному необхідно буде “просто домовитись” з Генеральним прокурором, адже саме він відтепер вирішуватиме долю топ-корупційних та всіх інших справ від їх початку і до завершення”, – говориться в аналізі.
Ще одна зміна – це продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України (особливості розслідування в умовах воєнного стану). Що кажуть у НАБУ і САП Зазначимо, що напередодні працівники СБУ та прокуратури провели щонайменше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків була участь працівників НАБУ у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким співробітникам інкримінують можливі зв’язки з Росією.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Сьогодні директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу в Києві заявили, що законопроект №12414 фактично руйнує незалежність відомств.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Клименко і Кривонос закликали президента не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето. Реакція Євросоюзу Брюссель попередив Київ, що “незалежність антикорупційних органів – ключ до реформ і фінансової допомоги”.
“НАБУ та САП повинні бути незалежними для боротьби з корупцією та довіри громадськості”, – сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Він нагадав, що ЄС надає мільярди лише за умови прогресу в реформах, прозорості та верховенства права, тому натякає, що це може коштувати Україні підтримки.
“Зберегти досягнення реформ зараз важливіше, ніж будь-коли”, – додав Мерсьє.

22.07.2025

Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус

Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування

Україна завершила скринінг п’ятого з шести кластерів ЄС

Україна завершила оцінку відповідності національного законодавства стандартам ЄС у межах Кластера 4 Зелений порядок денний та стале з’єднання – п’ятого з шести тематичних блоків скринінгу, що здійснюється з Європейською комісією. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єрки з інтеграції.
Фахівці презентували прогрес за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, а також сфера охорони навколишнього середовища та клімату – що охоплює понад 200 законодавчих актів.
Зустрічі за наступним і останнім Кластером – Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості – розпочнуться у вересні 2025 року.
Блок охоплює такі питання, як сільське господарство, продовольча безпека, політика у галузі рибальства тощо.
Раніше уряд затвердив дорожні карти для Кластеру 1 Основи вступу, а також переговорні позиції за Кластерами 2 Внутрішній ринок і 6 Зовнішні відносини. Україна вже завершила скринінг також за Кластером 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток.
Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що країна готова відкривати перші кластери вже влітку, а також може стартувати спільно з Молдовою.

Україна завершила п’ятий з шести скринінгів ЄС

Україна пройшла скринінг транспортного законодавства в ЄС

Україна завершила скринінг за двома розділами переговорів про вступ до ЄС – 14 “Транспорт” і 21 “Транс’європейські транспортні мережі”. У Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, які охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Звіт Єврокомісії за результатами скринінгу підготують протягом шести тижнів.
Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.
Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС “Механізм Сполучення Європи”, до якої Україна вже долучена.
Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.
Загалом, у межах скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
У сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам.

Україна завершила скринінг трьох кластерів для вступу в ЄС

Україна успішно завершила перевірку трьох переговорних кластерів у рамках процедури приєднання до Європейського Союзу. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила про це у Брюсселі 20 травня. Ці кластери включають Основи, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Єврокомісія передала звіти щодо другого та шостого кластерів до Ради ЄС, що означає, що Україна виконала необхідні вимоги. Марта Кос зауважила, що скринінг усіх кластерів може бути завершений до осені. Вона також підкреслила, що інтеграція України в ЄС є важливою для безпеки, як для України, так і для Європи в цілому.

Україна успішно пройшла скринінг ЄС у сфері бізнесу

Україна успішно пройшла скринінг Європейського Союзу за розділом Підприємництво та промислова політика. Єврокомісія високо оцінила реформи, які спрямовані на підтримку бізнесу, дерегуляцію та розвиток промисловості. Це ще один важливий крок для України на шляху до початку переговорів про вступ до ЄС. Підготовка до скринінгу включала взаємодію різних урядових структур та органів влади. Україна презентувала свій прогрес у таких напрямах, як розвиток промислової політики, підтримка малого і середнього бізнесу, розвиток легкої промисловості, корпоративна відповідальність бізнесу, дерегуляція і цифровізація, розвиток соціальної економіки та відновлення сталеливарної промисловості. Європейська Комісія відзначила високий рівень підготовки української делегації, але також вказала на питання, які потребують уваги, зокрема – швидке впровадження Директиви щодо прострочених платежів. Позитивний результат скринінгу є важливим кроком для України на шляху до європейської інтеграції.

Уряд спростив імпорт вибухових речовин

Уряд затвердив спрощення процедури виробництва й закупівлі вибухових речовин для виробників боєприпасів, які не мають держконтрактів. Зміни включають у себе спрощення процедур імпорту вибухових речовин для таких виробників. Підприємства, які планують імпортувати товари, повинні пройти певні кроки, включаючи подачу заяви та отримання дозволу від відповідних урядових служб. Це рішення спростить процес для виробників боєприпасів, які не мають державних контрактів.