Парламент Греції ухвалив новий закон, який дозволяє працювати до 13 годин на день за виняткових обставин. Закон передбачає, що працівники можуть працювати додаткові години за певними умовами, зокрема за додаткову оплату. Проте 40-годинний робочий тиждень залишається стандартом, а понаднормова робота повинна бути адекватно оплачена. Профспілки вважають, що новий закон надає перевагу роботодавцям, особливо у країні, де не дотримуються стандартів безпеки на робочому місці. Закон також передбачає гнучкий графік роботи, розбиття відпустки на частини і прискорений прийом на роботу.
Позначка: Закон
-
У школах з’явиться поліція охорони: підписано закон
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює нові заходи безпеки в школах. До цього часу законодавство не містило чітких правил щодо перебування сторонніх осіб в школах. Тепер закон передбачає залучення поліції для здійснення превентивних заходів на території шкіл. Мета закону – забезпечити безпеку у навчальних закладах та зберегти їхню матеріальну базу. Закон також встановлює правила доступу до шкіл, обов’язковість технічних засобів для виклику поліції та заборону на перебування осіб із судимістю за насильницькі злочини чи цькування у школах.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни до закону щодо підтримки цивільного населення України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, відмовлять у наданні одноразової підтримки для початку роботи або самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту в Латвії, залишається стабільною, але кількість прибулих зменшилася. Українці, які працюють офіційно в Латвії, отримують підвищення доходів. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро у 2026 році. Планується перегляд переліку послуг і заходів підтримки для українців. Нові правила також передбачають зміни у сфері охорони здоров’я та інших видів допомоги. Ці зміни мають бути затверджені парламентом.
-
У РФ схвалили закон щодо резервістів
Уряд Російської Федерації підтримав законопроект, що дозволить президенту Володимиру Путіну залучати резервістів не лише під час воєнного часу, а й у мирний період. Згідно з цим проектом, громадяни, які є в мобілізаційному резерві, будуть використовуватися для оборонних завдань у разі збройних конфліктів або терористичних операцій. Їх закликатимуть на “спеціальні військові збори”, рішення про які буде приймати президент. Це стосуватиметься лише тих, хто підписав контракт з Міноборони про перебування в резерві. Законопроект також передбачає додаткові виплати для резервістів, які беруть участь у спеціальних зборах. Нові правила внесуть зміни до кількох законів, включаючи закони про оборону, статус військовослужбовців та військовий обов’язок.
-
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-
Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”
У штаті Північна Кароліна прийняли новий закон, відомий як “Закон Ірини”, на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Закон посилює перевірку злочинців перед їх звільненням під заставу, забороняючи безготівкову заставу за насильницькі злочини та для рецидивістів. Також вимагає психічного обстеження обвинувачених перед виходом під заставу. Губернатор Штайн наголосив, що цей закон допоможе зменшити ризик насильства та підвищити безпеку громадян, спонукуючи судову владу робити особливо обережні вирішення стосовно застави у випадках підвищеного ризику.
-
ВР ухвалила закон про посилення безпеки в школах
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає введення заходів безпеки в школах. Ці заходи мають забезпечити безпеку учнів і вчителів під час війни і після неї. До цього у законодавстві не було чітких правил щодо безпеки в школах, що створювало ризики. Закон встановлює правила перебування в школах, обов’язковість наявності “тривожної кнопки” для виклику поліції, заборону на перебування сторонніх осіб та осіб із небезпечними предметами на території шкіл. Також він забороняє залучати до роботи у школах осіб із судимістю за насильницькі злочини чи цькування.
-
Італія першою в ЄС ухвалила закон про регулювання ШІ
У Італії був ухвалений новий закон про штучний інтелект, що став першим у Європейському Союзі. Цей закон встановлює правила використання штучного інтелекту, які відповідають законодавству ЄС. Серед основних принципів закону – орієнтованість на людину, прозорість, безпека та важливість інновацій. Закон також встановлює міжгалузеві правила для охорони здоров’я, праці, освіти та інших сфер, вимагаючи контролю та простежуваності за діями штучного інтелекту. Також закон обмежує доступ дітей до штучного інтелекту без згоди батьків. Уряд призначив спеціальні агентства для розвитку ШІ та кібербезпеки. Нові кримінальні положення передбачають покарання за незаконне використання штучного інтелекту, такі як діпфейки, крадіжку даних та шахрайство. Закон також передбачає інвестиції у компанії, що займаються ШІ та кібербезпекою.
-
У Польщі ухвалили закон про допомогу українцям
У польському Сенаті 17 вересня був прийнятий новий закон про іноземців і допомогу громадянам України. Цей закон був розроблений після вето президента Кароля Навроцького на попередню законодавчу ініціативу щодо статусу українців у Польщі. Сенат не вносив жодних змін до закону, який був прийнятий Сеймом на минулому тижні, тому він вважається остаточно прийнятим парламентом і чекатиме на підпис президента Навроцького. Закон продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, у Польщі до 4 березня 2026 року. Також він посилює контроль над отриманням соціальної допомоги іноземцями, зокрема програми 800+, яка тепер буде пов’язана з професійною активністю та навчанням дітей у польській школі. Є винятки, наприклад, для батьків дітей з інвалідністю. Також у законі встановлені обмеження щодо доступу до медичних послуг для дорослих громадян України, зокрема медичних програм, лікувальної реабілітації та стоматологічного лікування.
-
У Києві протестують проти посилення покарання для військових
У Києві на Майдані незалежності ввечері вересня проходить акція протесту проти проголосованого у першому читанні проголосували закон про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору. Про це повідомляє Українська правда.
Протестувальники тримають у руках саморобні плакати: “Ви караєте не тих”, “Ми маємо захистити тих, хто захищає нас”, “Репресії – не дисципліна”.
Раніше ветеранка Аліна Сарнатська на своїй сторінці у Facebook зазначала про вимоги до влади припинити утиски військовослужбовців. Зокрема, не ухвалювати законопроект №13452, скасувати норми закону №8271 від 2022 року, а також прийняти закон про військового омбудсмена.
За її словами, акція мирна і закликала уникати голосних звуків та вогню, фаєрів, колонок, гучномовців, слідкуємо за безпекою і запобігати провокаціям.