Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує умови для розвитку мобільного зв’язку в країні. За першим віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим, цей закон має допомогти забезпечити якісний мобільний зв’язок для 98% населення України до 2030 року. Закон передбачає скорочення термінів отримання дозволів на будівництво мобільних мереж, а також можливість використовувати пересувні базові станції без ризику демонтажу. Це дозволить швидше розвивати мобільний зв’язок у селах, на трасах, а також на віддалених територіях країни та на деокупованих територіях.
Позначка: Закон
-
Мінʼюст отримав доступ до банківської таємниці
Міністерство юстиції отримало право на доступ до інформації, що вважається банківською таємницею, з метою представлення інтересів України у закордонних судах. Президент підписав відповідний закон, який дозволяє Мін’юсту отримувати цю інформацію для захисту інтересів країни в міжнародних арбітражах. Раніше відділу було ускладнено отримати важливі докази у справах, пов’язаних з Росією, через обмеження на доступ до банківської таємниці. Новий механізм надає можливість запитувати інформацію безпосередньо у банків, що дозволяє ефективніше захищати інтереси України в міжнародних судових інстанціях.
-
Виплати і додаткові дні відпустки: президент анонсував рішення для армійців
Президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам. Про це сказав глава держави у своєму зверненні у четвер, 31 липня.
Як повідомляє президент, підписано закон, який забезпечить належне фінансування для Сил оборони. Зокрема, йдеться про кошти на зброю, дрони, виплати військовим та сім’ям загиблих героїв.
Президент підкреслив, що це рішення гарантує своєчасні виплати військовим на передовій, а також підтримку для родин загиблих захисників.
Окрім цього, Зеленський повідомив про погодження з військовим командуванням додаткової 15-денної відпустки для українських воїнів. Це нововведення має набрати чинності вже в серпні.
У той же час ухвалено закон, який розширює можливості для ветеранських підприємств, сприяючи їхньому розвитку та підтримці. Як зазначив глава держави, сьогоднішній день видався продуктивним.
Нагадаємо, сьогодні, 31 липня, Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн.
Також повідомлялося, що Кабінет Міністрів 30 липня ухвалив рішення на виконання закону щодо призначення одноразової грошової допомоги родинам загиблих добровольців.
-
Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП -
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП
В Єврокомісії позитивно оцінили ухвалений Радою 31 липня закон про НАБУ і САП, вважаючи його відповіддю на ключові виклики щодо незалежності антикорупційних органів. Водночас у Брюсселі наголосили, що це ще не завершення процесу реформ. Про це заявив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, інформує РБК-Україна.
“ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію”, – зазначив речник.
Він нагадав, що меседжі Єврокомісії завжди були однозначними, зауваживши, що Україна має будувати майбутнє як держава-член ЄС на міцному фундаменті та зберігати незалежні антикорупційні органи, які є “наріжним каменем верховенства права”.
В ЄК констатували, що голосування закону відновило ключові запобіжники для забезпечення незалежності антикорупційних органів.
“Ухвалений закон відповідає основним викликам щодо незалежності НАБУ та САП. Водночас нам потрібно ознайомитися з остаточним текстом… Це ще не завершення процесу”, – мовиться у коментарі.
Також Єврокомісії додали, що шлях України до членства в ЄС вимагатиме постійних зусиль для забезпечення ефективної боротьби з корупцією та дотримання принципів верховенства права.
Своєю чергою, Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Рада виправила свої помилки. Втім, додала, що боротьба з корупцією має залишатися пріоритетом.
“Рада виправила рішення минулого тижня, яке завдало шкоди, підриваючи незалежність НАБУ та САП. Сьогоднішній закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ. Підтримка фундаментальних цінностей та боротьба з корупцією мають залишатися пріоритетом”, – зазначила Кос.The Rada corrected last week’s damaging vote undermining NABU’s & SAPO’s independence. Today’s law restores key safeguards, but challenges remain. The EU supports 🇺🇦 citizens’ demands for reform. Upholding fundamental values & fighting corruption must remain the priority. — Marta Kos (@MartaKosEU) July 31, 2025 Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.Згодом глава держави підписав документ. -
Трамп підвищив мита для Бразилії і пригрозив Індії
Індія платитиме США мита у 25% та “штрафні” тарифи за членство в БРІКС і торгівлю з Росією. На додачу до цього, підписано указ про запровадження тарифів у 40% проти Бразилії. Про це свідчить заява президента США Дональда Трампа перед журналістами та повідомлення від Білого дому.
“Нині ми ведемо переговори. І це також пов’язано із БРІКС. Вони (індійці – ред.) мають БРІКС – по суті, група країн, налаштованих проти Сполучених Штатів. І Індія є членом цієї групи. Це атака на долар. А ми не дозволимо нікому атакувати долар”, – сказав лідер США.
Трамп додав, що остаточний підсумок переговорів стане відомим дуже скоро – “до кінця цього тижня”.
За його словами, в Індії “дуже високі тарифи”, тому скоро стане зрозуміло – або Індія укладає з США торгівельну угоду, або Делі платить буквально за все.
Трамп також 30 липня підписав виконавчий указ, який з 1 серпня запроваджує додатковий тариф у 40% на всі товари з Бразилії. Разом зі “стандартним” митом у 10% загальний обсяг тарифів складе 50%.
У Білому домі заявили, що причиною стала політика Бразилії. Адміністрація президента США не погоджується з тим, що робить президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва стосовно колишнього президента країни Жаїра Болсонару. Останнього в Бразилії переслідують за “спробу державного перевороту”.
Незадовго до підписання указу Лула да Сільва заявив в інтерв’ю американському виданню The New York Times, що Бразилія не піддасться залякуванню, незважаючи на ризики для бразильської економіки.
“Бразилія ніколи не буде вести переговори так, ніби вона маленька країна протистоїть великій країні. Бразилія вестиме переговори як суверенна країна…”, – заявив він американським журналістам. -
ППО та закон про НАБУ: Зеленський провів розмову з прем’єром Канади
Президент Володимир Зеленський 29 липня обговорив із прем’єр-міністром Канади Марком Карні зміцнення ППО та збільшення фінансування виробництва дронів, а також санкції проти Росії. Про це повідомили в Офісі глави держави.
Під час розмови Зеленський поінформував про актуальні оборонні потреби українських воїнів. Лідери зокрема обговорили зміцнення ППО додатковими системами та ракетами, а також збільшення фінансування для спільного виробництва дронів, зокрема перехоплювачів.
Окрему увагу приділили необхідності тиску на Росію, передусім санкційного, аби позбавити Кремль можливості фінансувати продовження війни.
Також сторони обговорили результати зустрічі української делегації з російською стороною, яка відбулася минулого тижня в Стамбулі. Президент зазначив, що Україна досі очікує на відповідь щодо пропозиції провести зустріч на рівні лідерів до кінця серпня.
Своєю чергою, Марк Карні висловив підтримку президентського законопроєкту, котрий гарантує незалежність та ефективність антикорупційних органів і запобігає будь-яким впливам і втручанням з боку Росії в роботу антикорупційних органів України.
“Лідери погодилися: тепер важливо, щоб 31 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт у цілому”, – додали у пресслужбі. -
ЄС погрожує блокувати €50 млрд допомоги через НАБУ і САП – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах. -
Євросоюз погрожує блокувати €50 млрд Україні – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах. -
Зеленський підписав закон про військову підготовку студентів-медиків
Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. Про це йдеться у картці законопроєкту на сайті парламенту.
Закон передбачає, що всі студенти медичних спеціальностей, які пройшли професійно-психологічний відбір і є придатними до військової служби за станом здоров’я, мають обов’язково проходити військову підготовку за програмою офіцерів запасу медичної служби.
За новими нормами, Кабінет міністрів затвердить порядок проведення цієї підготовки за поданням Міністерства оборони.
Військова підготовка буде проводитися у навчальних закладах, що мають відповідну ліцензію на освітню діяльність у медичних і фармацевтичних сферах.
Закон також визначає, що заклади вищої освіти всіх форм власності, які проводять підготовку за медичними та фармацевтичними спеціальностями, будуть зобов’язані забезпечити виконання цієї програми для своїх студентів.
Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими проводитиметься підготовка, визначатиметься Міністерством оборони у співпраці з іншими відповідними державними органами.