Російський диктатор Володимир Путін підписав закон про запровадження цілорічного призову до армії. який з 28 жовтня затвердила Держдума.
Документ пеердбачає, що з 2026 року заходи щодо відбору до армії відбуватимуться з 1 січня до 31 грудня, не тільки під час сезонних кампаній.
Новобранців відправлятимуть до військ як і раніше — з 1 квітня до 15 липня і з 1 жовтня до 31 грудня — під час весняного та осіннього призову, але призовні комісії та лікарські комісії в військкоматах працюватимуть цілий рік.
Закон встановлює граничний термін явки у військкомат після розміщення електронного порядку денного у реєстрі – 30 діб.
За умови, що призовник втратив право на відстрочку або не одержав повістку до початку сезонного відправлення до військ, він зобов’язаний самостійно з’явитися у військкомат протягом двох тижнів з моменту старту цього періоду для звірки даних. Призовні комісії зможуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від призову заочно.
Автори поправок – голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов та його перший заступник Андрій Красов – заявили, що нові заходи нібито дозволять “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати та “підвищити якість призову”.
Проект Ідіть лісом заявив, що насправді новий формат “означає постійну активність військкоматів, що створює умови для безперервного проведення облав, вручення повісток та тиску на призовників протягом усього року”.
Раніше Центр нацспротиву заявив, що Росія активізує примусову мобілізацію українців на окупованих територіях, намагаючись прискорити її темпи
Росія почала мобілізацію на всій ТОТ – ЗСУ
Позначка: Закон
-
Путін запровадив в РФ цілорічний призов до армії
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який стосується організації праці в умовах воєнного стану. За цим законом військовозобов’язані працівники на підприємствах критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу будуть бронюватися на 45 днів з моменту підписання трудових договорів. Ця ініціатива спрямована на підтримку фронтових підприємств і забезпечення їх ефективної роботи в умовах загострення ситуації на сході країни.
-
В РФ ухвалили закон про цілорічний призов до армії
Держдума РФ узаконила цілорічний призов на військову службу. Відповідні поправки прийнято у третьому, остаточному читанні. Тепер заходи щодо відбору до армії відбуватимуться з 1 січня до 31 грудня, а не лише під час сезонних кампаній, як зараз. Про це повідомляє TheМoscow Тimes.
Зміни набирають чинності з 2026 року. Вони стосуються медичного огляду, психологічного відбору та засідань призовної комісії. При цьому відправлятимуть новобранців до військ як і раніше – з 1 квітня до 15 липня і з 1 жовтня до 31 грудня – на підставі указу президента.
Також закон встановлює граничний термін явки у військкомат після розміщення електронного порядку денного у реєстрі – 30 діб. Крім того, якщо призовник втратив право на відстрочку або не отримав повістку до початку сезонного відправлення до військ, він зобов’язаний самостійно з’явитися у військкомат протягом двох тижнів з моменту старту цього періоду для звірки даних. При цьому призовні комісії можуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від призову заочно.
Закон встановлює нові терміни подання заяв про заміну військової служби на альтернативну цивільну. Тепер призовникові потрібно звернутися до військкомату до 1 квітня, якщо його вирішили відправити в армію з 1 жовтня по 31 жовтня того ж року, і до 1 жовтня – якщо він має опинитися у військах з 1 квітня по 15 липня наступного року.
За словами авторів поправок, нові заходи дозволять “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати та “підвищити якість призову”.
Правозахисники вважають, що влада хоче створити постійно діючу інфраструктуру для поповнення армії на тлі війни з Україною. -
В Україні ухвалили закон про перепоховання загиблих військових
Верховна Рада прийняла закон, який регулює питання перепоховання загиблих осіб, які боронили незалежність України. Згідно з цим законом, поховання героїв, учасників бойових дій та інвалідів від війни буде безкоштовним для їх родичів або осіб, які візьмуть на себе відповідальність за цей процес. Витрати на поховання таких осіб будуть покриватися з державного бюджету. Закон також встановлює вимоги до перепоховання останків загиблих воїнів і передбачає можливість створення родинних поховань безкоштовно.
-
Підписано закон про направлення підрозділів ЗСУ у Туреччину і Британію
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає направлення підрозділів Збройних Сил України до інших країн. Це рішення важливе для захисту українських морських кордонів, і передбачає направлення військових підрозділів до Туреччини та Великої Британії на період воєнного стану. Цей крок сприятиме отриманню важливої військової техніки та підвищить навички її використання для захисту територіальної цілісності України.
-
У Греції парламент ухвалив норму про 13-годинний робочий день
Парламент Греції ухвалив новий закон, який дозволяє працювати до 13 годин на день за виняткових обставин. Закон передбачає, що працівники можуть працювати додаткові години за певними умовами, зокрема за додаткову оплату. Проте 40-годинний робочий тиждень залишається стандартом, а понаднормова робота повинна бути адекватно оплачена. Профспілки вважають, що новий закон надає перевагу роботодавцям, особливо у країні, де не дотримуються стандартів безпеки на робочому місці. Закон також передбачає гнучкий графік роботи, розбиття відпустки на частини і прискорений прийом на роботу.
-
У школах з’явиться поліція охорони: підписано закон
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює нові заходи безпеки в школах. До цього часу законодавство не містило чітких правил щодо перебування сторонніх осіб в школах. Тепер закон передбачає залучення поліції для здійснення превентивних заходів на території шкіл. Мета закону – забезпечити безпеку у навчальних закладах та зберегти їхню матеріальну базу. Закон також встановлює правила доступу до шкіл, обов’язковість технічних засобів для виклику поліції та заборону на перебування осіб із судимістю за насильницькі злочини чи цькування у школах.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни до закону щодо підтримки цивільного населення України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, відмовлять у наданні одноразової підтримки для початку роботи або самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту в Латвії, залишається стабільною, але кількість прибулих зменшилася. Українці, які працюють офіційно в Латвії, отримують підвищення доходів. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро у 2026 році. Планується перегляд переліку послуг і заходів підтримки для українців. Нові правила також передбачають зміни у сфері охорони здоров’я та інших видів допомоги. Ці зміни мають бути затверджені парламентом.
-
У РФ схвалили закон щодо резервістів
Уряд Російської Федерації підтримав законопроект, що дозволить президенту Володимиру Путіну залучати резервістів не лише під час воєнного часу, а й у мирний період. Згідно з цим проектом, громадяни, які є в мобілізаційному резерві, будуть використовуватися для оборонних завдань у разі збройних конфліктів або терористичних операцій. Їх закликатимуть на “спеціальні військові збори”, рішення про які буде приймати президент. Це стосуватиметься лише тих, хто підписав контракт з Міноборони про перебування в резерві. Законопроект також передбачає додаткові виплати для резервістів, які беруть участь у спеціальних зборах. Нові правила внесуть зміни до кількох законів, включаючи закони про оборону, статус військовослужбовців та військовий обов’язок.
-
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.