Верховна Рада прийняла закон, який передбачає введення заходів безпеки в школах. Ці заходи мають забезпечити безпеку учнів і вчителів під час війни і після неї. До цього у законодавстві не було чітких правил щодо безпеки в школах, що створювало ризики. Закон встановлює правила перебування в школах, обов’язковість наявності “тривожної кнопки” для виклику поліції, заборону на перебування сторонніх осіб та осіб із небезпечними предметами на території шкіл. Також він забороняє залучати до роботи у школах осіб із судимістю за насильницькі злочини чи цькування.
Позначка: Закон
-
Італія першою в ЄС ухвалила закон про регулювання ШІ
У Італії був ухвалений новий закон про штучний інтелект, що став першим у Європейському Союзі. Цей закон встановлює правила використання штучного інтелекту, які відповідають законодавству ЄС. Серед основних принципів закону – орієнтованість на людину, прозорість, безпека та важливість інновацій. Закон також встановлює міжгалузеві правила для охорони здоров’я, праці, освіти та інших сфер, вимагаючи контролю та простежуваності за діями штучного інтелекту. Також закон обмежує доступ дітей до штучного інтелекту без згоди батьків. Уряд призначив спеціальні агентства для розвитку ШІ та кібербезпеки. Нові кримінальні положення передбачають покарання за незаконне використання штучного інтелекту, такі як діпфейки, крадіжку даних та шахрайство. Закон також передбачає інвестиції у компанії, що займаються ШІ та кібербезпекою.
-
У Польщі ухвалили закон про допомогу українцям
У польському Сенаті 17 вересня був прийнятий новий закон про іноземців і допомогу громадянам України. Цей закон був розроблений після вето президента Кароля Навроцького на попередню законодавчу ініціативу щодо статусу українців у Польщі. Сенат не вносив жодних змін до закону, який був прийнятий Сеймом на минулому тижні, тому він вважається остаточно прийнятим парламентом і чекатиме на підпис президента Навроцького. Закон продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, у Польщі до 4 березня 2026 року. Також він посилює контроль над отриманням соціальної допомоги іноземцями, зокрема програми 800+, яка тепер буде пов’язана з професійною активністю та навчанням дітей у польській школі. Є винятки, наприклад, для батьків дітей з інвалідністю. Також у законі встановлені обмеження щодо доступу до медичних послуг для дорослих громадян України, зокрема медичних програм, лікувальної реабілітації та стоматологічного лікування.
-
У Києві протестують проти посилення покарання для військових
У Києві на Майдані незалежності ввечері вересня проходить акція протесту проти проголосованого у першому читанні проголосували закон про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору. Про це повідомляє Українська правда.
Протестувальники тримають у руках саморобні плакати: “Ви караєте не тих”, “Ми маємо захистити тих, хто захищає нас”, “Репресії – не дисципліна”.
Раніше ветеранка Аліна Сарнатська на своїй сторінці у Facebook зазначала про вимоги до влади припинити утиски військовослужбовців. Зокрема, не ухвалювати законопроект №13452, скасувати норми закону №8271 від 2022 року, а також прийняти закон про військового омбудсмена.
За її словами, акція мирна і закликала уникати голосних звуків та вогню, фаєрів, колонок, гучномовців, слідкуємо за безпекою і запобігати провокаціям. -
Президент підписав закон про держполітику у сфері нацпам’яті
Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
Серед ключових нововведень:- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць. -
Президент підписав закон про держполітику національної пам’яті
Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
Серед ключових нововведень:- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць. -
У Південній Кореї розслідують можливі порушення закону репером Psy
Поліція Сеула розпочала розслідування щодо південнокорейського репера Psy (справжнє ім’я -Пак Че Сан), відомого завдяки світовому хіту Gangnam Style. Артиста підозрюють у порушенні закону про охорону здоров’я. Про це повідомляє Yonhap.
За даними слідства, починаючи з 2022 року співак отримував рецепти на психотропні препарати Ксанакс і Золпідем через посередників, зокрема менеджера, не відвідуючи лікаря особисто. Інформація про це надійшла від анонімного джерела, після чого поліція провела обшук у медичному закладі та вилучила документи.
Лікар виконавця заперечує порушення, наголошуючи, що Psy лікувався дистанційно. У свою чергу агентство артиста P Nation оприлюднило заяву, де йдеться:
“Psy діагностували хронічний розлад сну, тож він приймає снодійні таблетки, як призначив лікар. Але він не отримував ніяких рецептів через посередників, хоча були випадки, коли треті особи отримували ліки від його імені”. -
Зеленський підписав закон про відпустки військовим
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує щонайменше 15 днів відпустки військовим. Вони також матимуть додаткові 14 днів відпочинку. Про це заявив заступник голови Офісу президента Павло Паліса в Telegram.
Згідно з документом, 15 днів відпустки тепер надаються обов’язково, а решта 15 днів (із загальних 30 днів на календарний рік) – залежно від можливостей конкретного підрозділу.
Документ також передбачає серію нововведень: учасники бойових дій зможуть скористатися додатковими 14 днями відпустки, норма про які раніше не діяла під час воєнного стану.
Контрактники віком від 18 до 24 років, без вищої освіти, за умови, що вони ще навчаються, матимуть право на відпустку для складання іспитів.
Закон набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування.
Як ми вже писали, Зеленський підписав закон, згідно з яким дозволено військову службу за добровільним контрактом для громадян віком 60 років і старше.
Президент підписав укази щодо служби в ЗСУ -
Федоров анонсував покращення мобільного зв’язку
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує умови для розвитку мобільного зв’язку в країні. За першим віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим, цей закон має допомогти забезпечити якісний мобільний зв’язок для 98% населення України до 2030 року. Закон передбачає скорочення термінів отримання дозволів на будівництво мобільних мереж, а також можливість використовувати пересувні базові станції без ризику демонтажу. Це дозволить швидше розвивати мобільний зв’язок у селах, на трасах, а також на віддалених територіях країни та на деокупованих територіях.
-
Мінʼюст отримав доступ до банківської таємниці
Міністерство юстиції отримало право на доступ до інформації, що вважається банківською таємницею, з метою представлення інтересів України у закордонних судах. Президент підписав відповідний закон, який дозволяє Мін’юсту отримувати цю інформацію для захисту інтересів країни в міжнародних арбітражах. Раніше відділу було ускладнено отримати важливі докази у справах, пов’язаних з Росією, через обмеження на доступ до банківської таємниці. Новий механізм надає можливість запитувати інформацію безпосередньо у банків, що дозволяє ефективніше захищати інтереси України в міжнародних судових інстанціях.