Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці
Позначка: Захист
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
-
Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні
Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
“Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю. -
Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”
На Сумщині 47 окрема інженерна бригада ЗСУ облаштовують “антидронові тунелі” – спеціальні конструкції з рибальської сітки, що захищають військові та цивільні маршрути від атак FPV-дронів. Генштаб оприлюднив фотозвіт процесу у суботу, 9 серпня.
“Антидронові тунелі” – спеціально облаштовані конструкції з натягнутих сіток, які дозволяють безпечно переміщати особовий склад, військову техніку, озброєння, поранених, а також цивільний транспорт у прифронтових районах. Вони створюють бар’єр від дронів-камікадзе.
Найефективнішим матеріалом для побудови таких безпечних коридорів є рибальська сітка, оскільки вона міцна та малопомітна для операторів ворожої техніки.
“Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів”, – розповідає капітан Віталій Кособуцький, котрий нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
Подібні споруди ще називають “коридорами життя”, оскільки служать для зменшення вогневого впливу FPV-дронів.
За словами Кособуцького, військові інженери спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів, деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
У Генштабі відзначили, що у сучасних умовах війни це один з найефективніших методів забезпечення захищеної логістики, зважаючи на те, що FPV-дрони здатні точно вражати цілі навіть у відкритому просторі.
Тож, з огляду на зростаючу загрозу з боку дронів, такі споруди є критично важливим елементом сучасної оборонної інфраструктури України. -
Уряд посилив захист викривачів корупції у війську
У середу, 6 серпня, Кабінет Міністрів погодив законопроєкт, який створює додаткові права для військовослужбовців, які виявляють факти корупції або пов’язані з нею порушення. Ця ініціатива передбачає, що військовослужбовці матимуть можливість надсилати повідомлення про корупцію у визначені підрозділи або особи, обирати канали для звітування, а також не обов’язково повідомляти безпосереднього командира. Мета цих змін – забезпечити прозорість в Збройних Силах, забезпечити військовослужбовцям безпечний механізм повідомлення про корупцію та захистити їх від можливих переслідувань чи тиску.
-
Зеленський анонсував посилення захисту звільнених з полону
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українці, які були звільнені з російського полону, отримають належний захист і відновлення. Наразі готується законопроєкт з цієї проблеми. Зеленський також зазначив, що провів нараду з українцями, які були звільнені, де обговорювалися питання реабілітації, прав і соціальної адаптації. Отже, уряд працює над заходами, які допоможуть полоненим українцям повернутися до нормального життя після полону. Також було зазначено про підготовку нових обмінів полоненими, що є важливим кроком на шляху до врегулювання конфлікту.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 порушення закону про державну мову. За інформацією пресслужби мовного омбудсмана, станом на 15 липня було проведено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. У результаті виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та надано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Серед міст з найбільшою кількістю порушень – Київ, Одеська, Харківська та Дніпропетровська області.
-
На Запорізькому напрямку з’явився антидроновий тунель
У Запорізькій області почали зводити захисні тунелі для прикриття доріг від атак ворожих FPV-дронів. Перший такий об’єкт уже завершили на одному з найнебезпечніших напрямків – Оріхівській трасі. Про це поінформував начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, повідомляє Zprz.city.
“Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі – її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план – понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – зазначив Федоров.
Проєкт реалізується за кошти Спільного оборонного фонду. У роботах задіяні військові, котрі поділилися власним бойовим досвідом для розробки конструкції.
Тунелі дозволяють безпечніше транспортувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. Для цивільних це означає менші ризики під час руху прифронтовими дорогами.
Останнім часом FPV-дрони стали однією з головних загроз. Вони здатні швидко і прицільно вражати як техніку, так і живу силу, особливо на відкритих ділянках доріг. Тож нові захисні споруди – відповідь на реалії сучасної війни. -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови. Цю інформацію оголосив Тарас Мельничук, представник уряду у Верховній Раді. Попередні кандидатури на цю посаду – Павла Полянського та саму Івановську – були схвальними активістами, які вважали, що вони не мають необхідного досвіду для цієї роботи. Раніше Тарас Кременя був уповноваженим, але його призначення завершилося через п’ять років. Уряд взяв рішення про звільнення Кременя та призначення Івановської на його місце. Цей вибір був зроблений за допомогою голосування. Деякі політики закликали повторно призначити Кременя, але рішення вже було прийняте.
-
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації