Більше половини дорослих чоловіків і жінок в Україні, які не проходять військову службу, виявили готовність захищати країну зі зброєю в руках. За результатами опитування, проведеного КМІС, 63% чоловіків і 46% жінок виявили цю готовність. У порівнянні з іншими країнами, в Україні ця готовність виявилася найвищою. Більшість українців виступає за мирне вирішення конфлікту шляхом переговорів, але не очікується його завершення найближчим часом.
Позначка: Захист
-
Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників
Адміністрація президента США Дональда Трампа просить Конгрес виділити додаткові 58 млн доларів на зміцнення безпеки виконавчої та судової гілок влади. Це рішення було ухвалено після стрілянини, в результаті якої загинув активіст Чарлі Кірк. Білий дім підтримує ідею збільшення ресурсів для захисту законодавців, але деталі про це має вирішити Конгрес. Стрілянина в Юті на цьому тижні підняла тривогу щодо безпеки публічних осіб, зокрема після минулорічної спроби замаху на самого Трампа. Чарлі Кірк, засновник Turning Point USA, був вбитий під час виступу в університеті, а потім ФБР опублікувало знімки особи, яка, можливо, причетна до його вбивства.
-
У НАТО відповіли щодо інтеграції Східного вартового з ППО України
Генерал Алексус Гринкевич, верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі, на пресконференції 12 вересня оголосив про місію Східний вартовий, яка буде спрямована на захист території Альянсу. Ця місія не передбачає інтеграції з системою протиповітряної оборони України. Глава НАТО підкреслив, що ця операція охопить весь східний фланг Альянсу і посилить здатність НАТО ефективно захищати свою територію. Також було обговорено ідею створення “стіни дронів” на східному кордоні НАТО, яка має важливе значення для забезпечення надійної оборони Європи. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте висловив підтримку України та наголосив, що НАТО може навчитися багато від українського досвіду у сфері оборонно-промислового комплексу та перехоплення безпілотників. Європейські лідери та єврокомісар також підтримали ініціативу створення “стіни дронів” для підвищення рівня оборони Європи.
-
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові вправи у відповідь на вторгнення російських безпілотників у Польщу. Планується також політична відповідь. Генеральний секретар Марк Рютте та інші лідери НАТО вже засудили дії Росії. Військову відповідь керуватиме Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі альянс оцінює ситуацію та визначає необхідні постачання для дій. Гринкєвич зазначив, що країни-члени НАТО працюють над удосконаленням озброєння, що дозволить зменшити витрати на військові операції. Альянс планує зробити висновки та покращити свою позицію для протистояння вторгненням.
-
Макрон відправив у Польщу для захисту неба винищувачі Rafale
Президент Франції Еммануель Макрон вирішив допомогти Польщі у захисті її повітряного простору та направив туди три винищувачі Rafale. Він зазначив, що це рішення ухвалив після вторгнень російських дронів до Польщі. Макрон підкреслив важливість безпеки на європейському континенті і заявив, що Франція не поступиться перед загрозами Росії. Він обговорив це питання з представниками НАТО та Великої Британії. У свою чергу, Росія відкинула звинувачення у причетності до атаки на Польщу, а Польща назвала ці заяви бездоказовими.
-
НАТО розробляє захист від російського глушення GPS
НАТО розпочало розробку системи захисту від російського глушення GPS після інциденту з літаком голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції в Люксембурзі 2 вересня, повідомляє Independent.
Під час посадки літака в Пловдиві 31 серпня навігаційні системи були виведені з ладу, і пілотам довелося користуватися паперовими картами. Літак благополучно приземлився.
Рютте назвав інцидент частиною ширшої російської кампанії гібридних загроз, до якої він відніс кібератаки на Національну службу охорони здоров’я Великої Британії та підрив підводних кабелів у Балтійському морі. Генсек Альянсу акцентував, що загроза з боку Росії зростає щодня та може зачепити будь-яку точку Європи.
“Ми працюємо день і ніч, щоб протидіяти цим загрозам, запобігти їм і гарантувати, що вони не повторяться”, – заявив Рютте.
Болгарська служба управління повітряним рухом підтвердила факт інциденту та зазначила, що кількість випадків глушення та підміни GPS-сигналів у регіоні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні
Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
“Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю. -
Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”
На Сумщині 47 окрема інженерна бригада ЗСУ облаштовують “антидронові тунелі” – спеціальні конструкції з рибальської сітки, що захищають військові та цивільні маршрути від атак FPV-дронів. Генштаб оприлюднив фотозвіт процесу у суботу, 9 серпня.
“Антидронові тунелі” – спеціально облаштовані конструкції з натягнутих сіток, які дозволяють безпечно переміщати особовий склад, військову техніку, озброєння, поранених, а також цивільний транспорт у прифронтових районах. Вони створюють бар’єр від дронів-камікадзе.
Найефективнішим матеріалом для побудови таких безпечних коридорів є рибальська сітка, оскільки вона міцна та малопомітна для операторів ворожої техніки.
“Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів”, – розповідає капітан Віталій Кособуцький, котрий нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
Подібні споруди ще називають “коридорами життя”, оскільки служать для зменшення вогневого впливу FPV-дронів.
За словами Кособуцького, військові інженери спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів, деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
У Генштабі відзначили, що у сучасних умовах війни це один з найефективніших методів забезпечення захищеної логістики, зважаючи на те, що FPV-дрони здатні точно вражати цілі навіть у відкритому просторі.
Тож, з огляду на зростаючу загрозу з боку дронів, такі споруди є критично важливим елементом сучасної оборонної інфраструктури України.