У результаті повномасштабної агресії Росії багато українців змушені шукати тимчасовий захист у Швейцарії. Проте зміни в умовах надання статусу захисту торкнулися нових прибульців з України після 1 листопада 2025 року. Вони більше не отримають автоматичний статус захисту S, якщо прибувають з семи областей західної України. Швейцарський уряд визнав повернення до цих областей безпечним і необхідним, оскільки вони знаходяться далеко від зон бойових дій. Українці, які вже мають статус захисту S, зберігають свої права на працю і соціальні послуги. Швейцарія раніше полегшила доступ до ринку праці для українських біженців, а Латвія змінила фінансову допомогу для біженців з України.
Позначка: Захист
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії після тривалих дебатів схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на запобігання насильству щодо жінок і домашнього насильства. Проти цього рішення виступили європейські дипломати та близько п’яти тисяч протестувальників. Деякі члени парламенту вважають конвенцію неефективною, інші вбачають у ній загрозу традиційним цінностям. Президент має 10 днів для ухвалення рішення щодо цього закону. Якщо Латвія припинить дію конвенції, вона стане другою державою після Туреччини, яка вийшла з цього документа.
-
Нідерланди профінансують кібербезпеку України за британською програмою
Нідерланди вирішили сприяти у підвищенні кіберзахисту в Україні, виділивши додаткові кошти для цифрової безпеки країни. Міністерство закордонних справ Нідерландів оголосило про надання 10 мільйонів євро для участі в британській кіберініціативі, яка має підтримати Україну у протистоянні російським кібератакам. Це допоможе посилити захист інформаційних систем країни та розвивати її кіберможливості. Крім того, Нідерланди також планують виділити кошти для енергетичного сектору України та підтримки військової сфери, зокрема на виробництво дронів.
-
Німеччина розмістить тисячі дронів на кордоні з РФ
Влада Німеччини має намір виділити 900 млн євро трьом оборонним компаніям на поставку 12 000 бойових дронів, якими буде забезпечена німецька бригада в Литві. Усі три компанії співпрацюють із Збройними силами України. Про це пише Financial Times.
Контракти по 300 млн євро кожен після затвердження бюджетним комітетом Бундестагу повинні отримати два стартапи і важковаговик німецької оборонної індустрії Rheinmetall, найбільший виробник озброєнь у Європі, розповіли троє обізнаних із ситуацією осіб. Rheinmetall, котра співпрацює з американським виробником дронів Anduril та ізраїльською компанією UVision, тільки у вересні представила свій перший бойовий дрон. Натомість стартапи Helsing і Stark спеціалізуються на безпілотних технологіях.
Helsing – найбільший стартап у європейському оборонному секторі, котрий оцінюється у 12 млрд євро на підставі залучених інвестицій, зокрема від засновника Spotify Деніеля Ека. За минулий рік компанія, зокрема, оголосила про плани постачити Україні 6000 ударних дронів і придбала німецького виробника літаків Grob Aircraft. Серед інвесторів Stark – венчурний фонд Sequoia Capital і мільярдер, венчурний інвестор Пітер Тіль, співзасновник PayPal і Palantir. В Україні працює команда Stark, котра займається розробками та тестуванням безпілотних технологій.
Дрони, які поставлять три виробники, планують відправити до Литви, де Німеччина навесні 2025 року вперше після Другої світової війни розмістила війська біля російських кордонів. Бронетанкова бригада Бундесверу, яка до 2027 року має налічувати 5000 солдатів, дислокована у Литві на постійній основі.
Потреба забезпечити східний фланг НАТО безпілотниками, здатними як відбивати російські провокації, так і завдавати ударів, стала особливо очевидною у минулі місяці. Проникнення російських безпілотників зафіксували в Польщі та Румунії, також БпЛА неодноразово з’являлися у Німеччині, Данії, Норвегії і Бельгії.
Влада Німеччини виділяє рекордні кошти на оборону, щоб, як заявив у травні канцлер Фрідріх Мерц, створити “найсильнішу конвенційну армію в Європі”.
Раніше повдомляли, що ЄС не вистачає можливостей для виявлення безпілотників. Для формування повноцінної мережі на суші та на морі, здатній як відстежувати, так і знищувати цілі, знадобиться не менше року.
Німеччина скерує €10 млрд на дрони -
Україна матиме 150 літаків Gripen – Зеленський
Україна розраховує на 150 бойових літаків Gripen. Перші з них мають бути вже наступного року. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на своєму каналі в Telegram.
Зеленський поінформував, що разом зі Швецією Україна значно збільшить свою бойову авіацію. Він наголосив, що це амбітне завдання, і його треба виконати.
“Ми розраховуємо на 150 таких літаків для України, і перші мають зʼявитися наступного року”, – написав президент.
Глава держави додав, що Gripen для України є частиною гарантій безпеки, що зможуть захистити українське небо на 100%.
“Такої масштабної угоди щодо бойової авіації для України ще не було. Історичне досягнення. Працюємо, щоб повністю реалізувати. Швеціє, дякую”, – підсумував Зеленський.
Раніше голова держави заявив, що шведські винищувачі Gripen є пріоритетними для української армії. Перші поставки можуть відбутися вже в наступному році. -
Уряд виділив 6 млрд на відновлення енергоінфраструктури та залізниці
Уряд України виділив 6 мільярдів гривень з резервного фонду державного бюджету на зміцнення обороноздатності країни. Ці кошти будуть використані на будівництво захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктури, зокрема у паливно-енергетичному секторі, залізничному транспорті та системах життєзабезпечення. Частина грошей піде на укріплення енергетичних та транспортних систем, які є життєво важливими для країни. Виділені кошти також допоможуть оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
-
Енфілд став свідком поразки своїх господарів
У неділю, 19 жовтня, англійська Прем’єр-ліга стала свідком сенсаційного поєдинку на полі Ліверпуля.
У єдиноборстві зійшлися два гранди чемпіонату – Ліверпуль і Манчестер Юнайтед.
Центральний матч восьмого туру АПЛ проходив на стадіоні Енфілд.
Футболісти МЮ відразу ж, на 2-й хвилині матчу, розписалися у воротах суперників. Такий швидкий гол став можливим завдяки зусиллям Мбемо, який, зігравши в один дотик, учинив гольовий випад, залишивши голкіпера мерсисайдців Мамардашвілі доїдати облизня.
До перерви команди здійснювали обмін атаками повсюдно: у відповідь на кожну атакувальну дію однієї команди слідувала атака з боку їхніх суперників.
Взаємну феєрію наступальних дій можна проілюструвати, зокрема, ударами Гакпо і Фернандіша, які м’ячем кожен потрапили у штангу.
У другому таймі Ліверпуль узяв у свої руки ініціативу, якої в цьому матчі було предостатньо в обох сторін. Але прагнення зрівняти рахунок у грі додавало сил господарям поля.
Забити ніяк не виходило.
Лише на 78-й хвилині зустрічі їхні старання увінчалися успіхом: своє завдання вести напад Гакпо виконав на сто відсотків.
Однак гравців Ліверпуля засмутив подальший розвиток подій на полі.
Затягнені труднощі з реалізацією голеьових моментів ніяк не вплинули на бажання їхніх суперників і собі виграти матч.
До кінця довів розпочате командою діло Магвайр, гравець захисту, який закинув м’яч у сітку воріт команди суперника, вигравши верхову дуель у протистоянні з гравцем Ліверпуля.
І в залишкові 10 хвилин, тобто аж до кінця поєдинку, манкуніанці просто не дозволили господарям поля відібрати в них сенсаційну перемогу. Гравцям Ліверпуля, незважаючи на здійснений фінальний штурм, уникнути поразки не вийшло.
Статистика матчу Ліверпуль – Манчестер Юнайтед восьмого туру чемпіонату Англії
Ліверпуль – Манчестер Юнайтед – 1:2
Голи: Гакпо, 78 – Мбемо, 2, Магвайр, 84
Очікувані голи (xG): 2.75 – 1.25
Володіння м’ячем: 63% – 37%
Удари: 19 – 12
Удари у площину: 6 – 4
Кутові: 9 – 4
Фоли: 8 – 14в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
Євросоюз обговорив питання підвищення оборонної готовності та співпраці з Україною, оскільки зростає кількість випадків використання дронів для порушення повітряного простору країн ЄС. Міністри оборони країн-членів ЄС розглянули стратегію на майбутнє, яка передбачає досягнення конкретних цілей до 2030 року. Основними аспектами є усунення прогалин у військових можливостях, зосередження ресурсів на спільних проєктах та підтримка України. Важливу роль у безпеці Європи від дронів відіграє співпраця з українськими партнерами. Ця стратегія ЄС не замінює роботу НАТО, а доповнює її. Важливо мати чіткий план заходів для захисту всієї Європи.
-
Рахункова палата провела аудит проекту щодо захисту енергооб’єктів
Рахункова палата повідомила, що уряд України виділив 35,9 млрд грн на захист критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. З цієї суми фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано лише 18,71 млрд грн. Проєкт мав належну нормативно-правову основу, але не відповідав усім вимогам проєктного менеджменту. Також виявлено проблеми з моніторингом та фінансуванням проєкту. На момент аудиту більшість робіт залишилися незавершеними, а фортифікаційні споруди не були добудовані. Рахункова палата надала рекомендації уряду та Агентству відновлення щодо удосконалення процесу реалізації проєкту та контролю над ним.
-
Німеччина скерує €10 млрд на дрони
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про плани країни витратити 10 млрд євро на розробку безпілотників і підкреслив готовність рішуче відреагувати, якщо Росія порушить німецькі кордони. Він заявив про це під час зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі. Крім цього, Німеччина пропонує очолити систему протиповітряної оборони ЄС. Також вирішено розмістити винищувачі у Польщі для патрулювання. Ці кроки прийняті в контексті зростаючої загрози безпілотників і нестабільної ситуації з Росією.