Позначка: Захист

Надійний щит: коли може з’явитися в Україні антидроновий купол

Справа часу Очільник профільного міністерства зазначив, що Україна вже володіє конкретними стратегічними рішеннями та колосальним практичним багажем для втілення цього масштабного замислу. Урядовець підкреслив, що в сучасному світі жодна інша країна не стикалася з такою інтенсивністю повітряних викликів, як наша країна, адже наше небо цілодобово перебуває під тиском сотень ворожих безпілотників.
Авіаційний аналітик Валерій Романенко в ефірі 24 Каналу висловив припущення, що подібний оборонний механізм може запрацювати уже в найближчій перспективі. На його переконання, це перетворить польоти російських БпЛА над нашими мирними містами на поодинокі випадки, а не на щоденну критичну небезпеку.
За словами фахівця, підґрунтя для реалізації такого проєкту вже сформовано. Вітчизняні розробники створили низку передових систем управління боєм, а влітку 2025 року були фіналізовані ключові контракти на отримання вузькоспеціалізованих радіолокаційних вузлів для боротьби з безпілотниками.
Нині головна проблема полягає в різній продуктивності роботи мобільних розрахунків залежно від часу доби. Якщо у світлу пору для ліквідації одного “Шахеда” вистачає потужності 5 зенітних безпілотників, то вночі цей показник зростає вдвічі – до 10 одиниць. “Такими темпами не виходить збивати “Шахеди” засобами, які в рази дешевші, ніж самі дрони. Тому потрібне створення системи”, – зазначив Романенко. Для формування надійного щита Україна вже накопичує значні ресурси. Йдеться про сотні технічних комплексів. До переліку озброєння входять:
– спеціалізовані зенітні дрони та ракети-перехоплювачі;
– платформи типу Vampire, оснащені снарядами APKWS;
– кероване лазером ракетне озброєння (від британських Martlet до шведських RBS та американських Tempest);
– радари антидронового призначення (зокрема, комплекс Cerberus).
Кожна одиниця такої техніки має компактний радар, що “бачить” ціль на відстані 15-20 км, та оптико-електронний блок для верифікації об’єкта. “Усі ці радари будуть об’єднані в єдину систему. Наприклад, радар Cerberus не лише виявляє цілі, але якщо ціль виходить за межі його досяжності, автоматично передає її на наступний радар з цієї ж мережі”, – пояснив експерт. Потреба в єдиній системі Своє бачення ситуації висловив і народний депутат, секретар Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Він зауважив, що вітчизняний антидроновий “купол”, який має нищити загрози на підльоті до стратегічних об’єктів, навряд чи копіюватиме ізраїльську модель. “Я думаю, пан Федоров висловився, що це не буде “Залізний купол”, який ми бачили в Ізраїлі, коли там немає такої інтенсивності обстрілів, а коли є – то він все рівно повністю не справляється із захистом Ізраїля, такої маленької країни, і яку так масово ніхто не обстрілює”, – сказав політик. Він акцентував увагу на тому, що навіть в умовах Ізраїлю при критичних навантаженнях система не демонструє стовідсоткової ефективності. “Я думаю, що Федоров має на увазі, у першу чергу, комплекс, який вони збираються організувати, тому що у нас є багато засобів, які на жаль, не працюють в одній системі саме захисту неба”, – вважає Костенко. Парламентар підкреслив, що головною вадою поточної ситуації є відсутність цілісного радіолокаційного покриття, яке функціонувало б як єдиний механізм. Наявну кількість радарів необхідно інтегрувати в загальну мережу, яка б транслювала дані до автоматизованих центрів управління. Це дозволить централізовано відстежувати маршрути “Шахедів”. “І щоб під них були підв’язані засоби знищення. А в нас вони різні. Це і літаки Повітряних сил. Це системи ППО Повітряних сил. Це армійська авіація Сухопутних військ, яка на вертольотах літає і збиває ці “Шахеди”. Це мобільні групи, яких мабуть тисячі по всій країні, і які використовують у більшості своїй кулемети для збиття “Шахедів”. Це підрозділи РЕБ, які досить ефективно працюють, збивають систему GPS і систему управління цих “Шахедів”. І це антишахедні підрозділи антишахедних дронів”, – додав нардеп. “Залізний купол” Ізраїлю Ізраїльський “Залізний купол” був створений для захисту держави від різноманітних аеродинамічних загроз, зокрема балістичних і крилатих ракет, а також – артилерійських снарядів.
Створенням технології займалася організація Rafael Advanced Defense System LTD. Ця приватна структура, що має тісні робочі контакти з ізраїльським оборонним відомством, спеціалізується на розробці військових рішень для сухопутних, морських та повітряних сил. Важливо зазначити, що у фінансуванні проєкту активну участь взяли США, виділивши грант у розмірі 200 млн доларів.
Представники компанії-виробника стверджують, що їхній продукт є найдосконалішою протиракетною розробкою на планеті, демонструючи показник успішності перехоплення цілей, що перевищує 90%.
Структура кожної батареї включає:
– сучасні радіолокаційні станції (радари);
– високотехнологічні командні пункти керування вогнем;
– пускові установки з ракетами-перехоплювачами.
Алгоритми цієї системи здатні миттєво прораховувати траєкторію ворожого об’єкта та визначати ймовірну точку його падіння. Завдяки радарам комплекс розмежовує снаряди: ті, що становлять пряму загрозу населеним пунктам, підлягають знищенню, а ті, що летять у безлюдні зони, ігноруються. Перехоплювачі, що базуються на пересувних або стаціонарних платформах, вражають ціль безпосередньо у небі, мінімізуючи шкоду на землі.
Відомо, що імпульсом для створення “Залізного купола” став збройний конфлікт 2006 року з ліванським угрупованням “Хезболла”. Тоді масовані обстріли ізраїльських територій спричинили численні жертви серед цивільного населення та суттєві економічні втрати. Проте стратегічна робота над створенням “щита” триває вже понад тридцять років у тісному союзі з Вашингтоном:
– 1986 рік: початок співпраці в межах американської програми “Зоряних воєн” (SDI), ініційованої Рональдом Рейганом;
– 1991 рік: новий етап розробок після атак іракськими ракетами Scud під час конфлікту в Перській затоці, що змусило керівництво Ізраїлю прискорити втілення оборонних проєктів;
– 2010-2011 роки: на початку 2010-го комплекс успішно завершив цикл армійських тестів. А вже у квітні 2011-го система продемонструвала свою дієвість у реальному бою, ліквідувавши ракету над містом Беер-Шева.
Галина Гірак

30.01.2026
Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:
Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.

26.01.2026

Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

НАТО створить безлюдну зону на кордоні з РФ і Білоруссю

НАТО планує створити на східному фланзі майже безлюдну, роботизовану зону з високотехнологічними засобами спостереження та озброєння. Це допоможе зберегти життя солдат на першому етапі потенційного наступу. Про це заявив бригадний генерал Бундесверу Томас Ловін в інтерв’ю виданню Welt am Sonntag.
За його словами, такі плани Альянсу є відповіддю на посилення загроз з боку Росії. За концепцією, вздовж кордонів НАТО з Росією та Білоруссю буде створено багатошарову оборонну систему, що поєднуватиме датчики, автоматизовані засоби та роботизовані системи, які зможуть виявляти противника та стримувати його просування на ранніх етапах.
Лоувін описав цю ділянку як “своєрідну гарячу зону”, завдання якої – ламаючи ініціативу супротивника, скоротити його бойову здатність ще до фактичного зіткнення з великими операційними силами НАТО. У такій зоні можуть бути задіяні озброєні безпілотники, напівавтономні бойові машини, роботизовані наземні системи та автоматизовані системи ППО й ПРО.
Крім того, у рамках посилення східного флангу планується розміщення значно більших запасів озброєння та боєприпасів у прикордонних державах, ніж це було раніше, щоб гарантувати швидке реагування та логістичну підтримку в разі загострення ситуації.
Генерал також підкреслив, що хоча високі технології відіграватимуть важливу роль, останні рішення про застосування сили залишаються за людиною, відповідно до існуючих міжнародних правил та етичних стандартів.
Видання пише, що такі зміни відбуваються на тлі посилення оборонних спроможностей НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та зростання напруги в трансатлантичних відносинах. Східний фланг альянсу вже зазнав значного збільшення військової присутності та планування оборонних операцій.
Напередодні у США назвали РФ “керованою загрозою”. Москва не в тій ситуації, щоб претендувати на гегемонію в Європі. Європейське НАТО перевершує Росію за масштабами економіки та чисельністю населення.

Держвідновлення дооблаштовує захист на великих об’єктах Укренерго

Державне агентство відновлення майже завершило зведення захисних споруд на великих підстанціях НЕК Укренерго, які вже довели ефективність. Про це повідомив голова установи Сергій Сухомлин, передає Укрінформ.
“Агентство майже закінчило будівництво захисту на великих об’єктах Укренерго. Це третина від тих критично важливих об’єктів, які є в Укренерго. По більшій частині роботи проводила і продовжує вести сама компанія. Мовиться про великі підстанції потужністю 750 МВт та 330 МВт. І побудована система захисту на сьогодні достатньо ефективно великі трансформатори захищає”, – зазначив Сухомлин.
Він наголосив, що за весь час жоден об’єкт, захист на якому звело Агентство відновлення, не був знищений, при тому що по окремих об’єктах в один день було по 12-13 прямих влучань Шахедів.
Також Агентство відновлення додатково отримало завдання від уряду щодо будівництва захисних споруд на невеликих підстанціях 110 МВт та 150 МВт, по яких з вересня почали прицільно бити росіяни.
Нині роботи ведуться до 120 підстанціях. Вони вже мають перший рівень захисту, тепер же, після зміни тактики обстрілів, потребують його посилення.

Прокуратура відзвітувала про перевірку 281 дитячого закладу в Україні

Прокуратура разом з уповноваженими службами посилила заходи щодо захисту прав і безпеки дітей, особливо тих, які перебувають у державних закладах. Було створено 45 груп для контролю. Проведено перевірки 281 дитячого закладу та 722 сімейних форм виховання, щодо понад 26 тисяч дітей. Виявлено порушення, такі як погані умови проживання, жорстоке поводження, зловживання бюджетними коштами. Зареєстровано 214 кримінальних проваджень, з них 118 – проти посадовців, 96 – проти батьків та опікунів. 94 дитини було врятовано з небезпечних умов проживання. Також посилено контроль за кримінальними справами, в яких діти є потерпілими.

Шмигаль заявив про ефективність захисту другого рівня на енергооб’єктах

Перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що захист другого рівня, який створений на об’єктах енергетичної інфраструктури, успішно справився з масованими атаками, дозволяючи зберегти важливе обладнання. В Україні розроблено дев’ять різних рівнів захисту для об’єктів критичної інфраструктури. Бетонні захисні конструкції другого рівня витримали численні атаки російських дронів і ракет, підтверджуючи свою ефективність. Шмигаль зауважив, що економічно вигідніше будувати об’єкти пасивного захисту, ніж використовувати активний захист. Понад 15 тисяч енергетиків задіяно на відновлення світла після атак Росії.

Європа має три сценарії захисту Гренландії від США – ЗМІ

Європейські країни хвилюються через заяви президента США Дональда Трампа про важливість Гренландії для Америки. Чиновники ЄС розглядають різні варіанти, як захистити острів від можливих дій Америки. Є три сценарії захисту Гренландії, які розглядаються, включаючи дипломатичні заходи, економічний тиск на США та сподівання, що Трамп змінить свої пріоритети. Напередодні зустрічі з міністрами Данії та Гренландії, Трамп висловив думку, що Данія має покинути Гренландію та перейти під контроль США, що викликало обурення у країнах Європи.

В ЄС зафіксували зростання числа українців з тимчасовим захистом

Тимчасовим захистом у Європейському союзі станом на 30 листопада 2025 року користувалися 4,33 млн осіб з України. Це на 30 600 (+0,7%) більше, ніж наприкінці жовтня, повідомляє Євростат 12 січня.
Найбільше українців під захистом перебували у Німеччині – 1,24 мільйона, у Польщі – 968,8 тисячі та в Чехії – 392,7 тисячі.
Протягом листопада кількість українців збільшилася у 21 з 26 країн ЄС, найбільший приріст зафіксовано у Німеччині, Польщі та Іспанії, а найбільше скорочення – у Франції та Литві.
Щомісячна кількість нових рішень стосовно надання тимчасового захисту українцям у листопаді знизилася до 53 735, що на 32,5% менше порівняно з вереснем і на 27,8% менше, ніж у жовтні.
Українці складали понад 98% усіх бенефіціарів тимчасового захисту.
Дорослі жінки становили 43,6% від загальної кількості, дорослі чоловіки – 25,7%, а неповнолітні – 30,7%.
Найвищі показники тимчасового захисту на тисячу жителів спостерігалися в Чехії, Польщі та Словаччині, тоді як середній показник по ЄС становив 9,6 на тисячу осіб.

“Тіньові” танкери міняють прапори на російський, щоб “захиститись” – ЗМІ

Танкери, які перевозять підсанкційну нафту, почали змінювати прапор на російський, леліючи надію, що це буцімто “врятує” їх від затримання з боку США. Про це повідомило американське видання The Wall Street Journal, посилаючись на дані Lloyd’s List Intelligence.
Протягом останніх двох тижнів понад 15 танкерів, які задіяні в перевезенні підсанкційної нафти, змінили прапор і почали плавати під російським, зазначає ЗМІ.
Судна під російським прапором, як і раніше, становлять невелику частину “тіньового” флоту.
За даними S&P Global Market Intelligence, за останні три місяці 2025 року 25 танкерів було перереєстровано під російський прапор. З них 18 змінили прапор у грудні
Підсанкційні танкери мають надію, що під прапором країни “з сильним флотом”, вони зможуть обійти американську блокаду перевезень венесуельської нафти й уникнути перехоплення Береговою охороною США.
Утім, судячи з останніх подій, надії власників цих суден на Росію виявилися даремними.