Польська нафтопереробна компанія Orlen більше не закуповуватиме російську нафту для свого нафтопереробного заводу в Чехії після 30 червня. Про це в понеділок заявив генеральний директор компанії Іренеуш Фафа́ра, інформує Reuters.
У компанії уточнили, що контракт із російською Роснафтою на постачання для чеського заводу Литвинов був останнім, що пов’язував Orlen із російською нафтою.
“Сьогодні ми звільнили Центральну Європу від російської нафти”, – зазначив Фафара на пресконференції.
Зауважимо, у квітні уряд Чехії заявив, що вперше в історії країна стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації потужностей на нафтопроводі TAL, який веде з заходу.
Після вторгнення Росії в Україну Чехія прагнула позбутися часткової залежності від нафтопроводу Дружба, що десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини щорічного імпорту нафти країною.
Наприкінці минулого року чеський оператор нафтопроводів MERO завершив модернізацію ділянки нафтопроводу TAL (Transalpine Pipeline), який транспортує нафту з танкерів в італійському порту Трієст до Німеччини, де вона надходить у систему IKL і прямує до Чехії.
У компанії Orlen наголосили, що наразі чеські нафтопереробні заводи отримують сировину з Північного моря, Середземномор’я, Саудівської Аравії, Південної й Північної Америки та Африки.
ЄС витрачає на нафту та газ з РФ більше, ніж на допомогу Україні – звіт
Позначка: Заборона
-
Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen
-
В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом
Парламент Ірану проголосував за офіційну заборону на використання супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX. Про це повідомляє агентство ISNA.
Депутати запровадили покарання за використання, купівлю, продаж, імпорт, виробництво або поширення будь-яких засобів доступу до інтернету та комунікаційних пристроїв, які не пройшли внутрішню сертифікацію та “використовуються з наміром протидії системі”. До таких засобів, зокрема, належить і обладнання Starlink.
За порушення закону передбачені штрафи, удари батогом або позбавлення волі терміном до двох років.
Раніше іранська влада вже забороняла використання Starlink і запроваджувала жорсткі обмеження на ввезення обладнання. Втім, громадяни обходили ці обмеження, купуючи термінали нелегально та за завищеними цінами.
Як повідомляє агентство West Asia News Agency, за минулі два роки кількість користувачів значно зросла, і вже досягла 30 тисяч.
За оцінками аналітиків, на котрих посилається Jerusalem Post, нині в Ірані діють приблизно 20 тисяч терміналів Starlink. Кожен із них коштує на чорному ринку понад 2000 доларів – це майже у 20 разів перевищує середню місячну зарплату у країні.
У розпал 12-денної війни з Ізраїлем іранська влада запровадила “майже повне відключення інтернету по всій країні”, писало Bloomberg із посиланням на дані сервісу NetBlocks. У звіті від 22 червня зазначалося, що обмеження продовжуються.
15 червня Маск повідомив про активацію системи Starlink над Іраном. Утім, як зауважує Jerusalem Post, без наземного термінала цей сигнал не працює.
Тегеран звернувся до міжнародної спільноти з проханням допомогти відключити Starlink. У березні Рада з регулювання радіозв’язку, створена під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку, заявила про “серйозну стурбованість повною відсутністю прогресу” в цьому питанні. У Раді наголосили, що в Ірані заборонено користуватись телекомунікаційними послугами, не схваленими національним урядом. -
У Німеччині ініціюють заборону AfD. Мерц проти
Соціал-демократична партія Німеччини (СДНП) одноголосно ухвалила пропозицію про підготовку процедури заборони партії Альтернатива для Німеччини (AfD). Однак проти цього кроку виступає канцлер Фрідріх Мерц і його блок ХДС/ХСС. Про це у неділю, 29 червня повідомило видання Zeit.
У СДНП планують, що спочатку робоча група на рівні федеральних земель збере необхідні матеріали. Після цього, якщо буде достатньо доказів антиконституційного характеру AfD, справу передадуть Федеральному конституційному суду.
У резолюції СДПН зазначено, що заборона партії “жодним чином не може замінити політичні дебати щодо її ідеології”, тому робоча група має розробити концепцію протидії політиці AfD.
Лідер СДПН Ларс Клінгбейль заявив, що це “їхнє історичне завдання знову вивести AfD з парламенту”.
“У нас є конституція, яка забезпечує необхідні інструменти. Вони повинні бути використані”, — зазначив Клінгбейль.
Тим часом консервативний блок Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), включно з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, не підтримують цю ініціативу, оскільки, на їхню думку, заборона AfD може навпаки посилити її.
У матеріалі сказано, що ХДС/ХСС хочуть боротися з AfD політичними методами. -
Іран заборонив гендиректору МАГАТЕ відвідувати свої ядерні обʼєкти
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі більш не матиме доступу до ядерних обʼєктів Ірану. На додачу до цього, Тегеран заборонить встановлювати там камери. Про це заявив речник парламенту країни Хамід Реза Хажі Бабаї, інформує іранське агентство Mehr.
Рішення Ірану пов’язане з “виявленням конфіденційних даних про об’єкти в документах, одержаних від ізраїльського режиму”.
“Нещодавня 12-денна війна є продовженням 47-річної ворожнечі, яку ведуть Сполучені Штати проти іранського народу. Суть цієї ворожнечі полягає не в ракетах чи ядерній програмі, а в народі Ірану”, – додав він.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
В Ірані заборонили відвідувати ядерні обʼєкти гендиректору МАГАТЕ
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі більш не матиме доступу до ядерних обʼєктів Ірану. На додачу до цього, Тегеран заборонить встановлювати там камери. Про це заявив речник парламенту країни Хамід Реза Хажі Бабаї, інформує іранське агентство Mehr.
Рішення Ірану пов’язане з “виявленням конфіденційних даних про об’єкти в документах, одержаних від ізраїльського режиму”.
“Нещодавня 12-денна війна є продовженням 47-річної ворожнечі, яку ведуть Сполучені Штати проти іранського народу. Суть цієї ворожнечі полягає не в ракетах чи ядерній програмі, а в народі Ірану”, – додав він.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
У Палаті представників США заборонили WhatsApp
У Палаті представників США було прийнято рішення заборонити використання месенджера WhatsApp через стурбованість щодо конфіденційності даних. Головний адміністративний директор Палати повідомила про цю заборону, запроваджену через недоліки у захисті даних користувачів та відсутність шифрування. Співробітникам було наказано видалити додаток, а дозволеними стали інші платформи, такі як Microsoft Teams, Signal, iMessage та інші. Компанія Meta, власник WhatsApp, відреагувала на це рішення, наголошуючи на високих стандартах безпеки свого месенджера та відсутності можливості читання повідомлень третіми сторонами.
-
Суд Малайзії заборонив у країні Telegram
Високий суд Малайзії тимчасово заборонив роботу Telegram у країні через позов Комісії з комунікацій та мультимедіа (МСМС). Про це повідомляє Bloomberg.
Претензії до мессенджера виникли через два телеграм-канали: Edisi Siasat і Edisi Khas. Регулятор вважав, що їхній контент порушує закон, “підриваючи довіру до державних інститутів та погрожуючи громадському порядку”.
Edisi Siasat має майже 1,2 млн підписників, а Edisi Khas — близько 1,5 тис підписників. Обидва канали поширюють неперевірений контент, пов’язаний з державними установами та правоохоронними органами
Комісія зазначила, що це перше обмеження роботи будь-якої соцмережі в Малайзії. Вона послідувала після безуспішних спроб домовитися з платформою про усунення “шкідливої” інформації.
Регулятор також заявив, що всі соцмережі “несуть відповідальність” за те, що публікується “в їхніх цифрових просторах”.
Адміністрації месенджера пообіцяли дати достатньо часу на надання аргументів на свій захист. -
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції. -
У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО. -
В Ірані вводять масову заборону на вигул собак
У Ірані розповсюджується заборона на вигул собак у багатьох містах країни, включаючи Ісфахан і Керман. Влада пояснює це турботою про громадський порядок, безпеку та здоров’я. Ставлення до собак в Ірані завжди було напруженим через ісламські традиції, де собаки вважаються нечистими. Релігійні консерватори довгі роки домагаються повної заборони на утримання та вигул собак, вважаючи це порушенням ісламської культури.