Позначка: Заборона

  • Естонія закрила в’їзд для 261 російського бойовика

    Естонія закрила в’їзд для 261 російського бойовика

    Естонська влада запровадила заборону на в’їзд для 261 особи, що брали участь у війні проти України на боці РФ. Про це повідомив глава МЗС Естонії Маргус Цахкна на платформі Х.
    “Естонія запровадила заборону на в’їзд першим 261 російським бойовикам, які брали участь в агресивній війні проти України – і це лише початок. Сотні тисяч бійців з держави-агресора брали участь у цій жорстокій війні, вчиняючи звірства і сіючи насильство. Їм немає місця в Естонії та в Шенгенській зоні”, – зазначив він.

    Estonia 🇪🇪 imposed entry bans on the first 261 of Russian combatants who took part in the war of aggression against Ukraine 🇺🇦 – and this is only the beginning. Hundreds of thousands of fighters from the aggressor state have been involved in this brutal war, committing… — Margus Tsahkna (@Tsahkna) January 12, 2026 Естонія продовжить працювати над тим, “щоб двері залишалися зачиненими для колишніх російських комбатантів”, додав міністр.
    Окрім цього, Цахкна закликав решту країн вжити аналогічні кроки.
    Раніше росіянам обмежили можливість отримувати тимчасовий дозвіл на проживання або візи на навчання в Естонії.
    ЄС розглядає варіант повної заборони на в’їзд для росіян

  • У Франції планують заборонити соцмережі до 15 років

    У Франції планують заборонити соцмережі до 15 років

    У французькому парламенті розглядається законопроєкт про заборону соціальних мереж для осіб віком до 15 років з 1 вересня 2026 року. Автори проєкту посилаються на дослідження про небезпеку залежності, кібербулінгу, шкідливого контенту та серйозних проблем зі сном. Про це інформує le Monde у четвер, 1 січня.

    Згідно з документом, рішення щодо якого може бути ухвалене вже у січні, посилюється також заборона на використання мобільних телефонів в освітніх закладах: ними не можна буде користуватися навіть у старших школах. Натомысть у початкових та середніх школах заборона діє вже з 2018 року.

    Франція орієнтується на приклад Австралії, котру у грудні першою у світі запровадила заборону соціальних мереж для дітей. Там підлітки можуть користуватися такими платформами, як TikTok, Instagram або Snapchat, лише з 16 років. Уряд у Канберрі говорить про “історичний перелом заради захисту психічного здоров’я”.

    За даними ВООЗ, 11% підлітків мають проблеми з самоконтролем у використанні соціальних мереж. Дослідники вбачають зв’язок соцмереж із депресіями, падінням успішності у школі та негативним сприйняттям власного тіла.

    У майбутньому заборонити соціальні мережі можуть і в інших країнах. Наприклад, у Німеччині більшість уже виступає за заборону соцмереж для підлітків молодше 16 років. Згідно з опитуванням INSA для Bild, 60% респондентів виступають за заборону, 24% – проти. Міністерка у справах сім’ї Карін Прин вимагає відповідної реакції.

    Нагадаэмо, депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами.
    У Данії дітям до 15 років заборонили доступ до соцмереж

  • Токаєв заборонив “ЛГБТ-пропаганду” у Казахстані

    Токаєв заборонив “ЛГБТ-пропаганду” у Казахстані

    У Казахстані офіційно заборонили поширення інформації про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Відповідний закон підписав президент Касим-Жомарт Токаєв, повідомляє пресслужба глави держави.
    Згідно з документом, у країні запроваджують обмеження на поширення у публічному просторі, ЗМІ, телекомунікаційних мережах та на онлайн-платформах інформації, що стосується пропаганди педофілії та нетрадиційної сексуальної орієнтації. За розміщення та розповсюдження контенту з ознаками пропаганди ЛГБТ запроваджується штраф у 20 МРП (78.640 тенге ($150). При повторному порушенні протягом року штрафуватимуть на 40 МРП (157.280 тенге ($300), або призначатимуть адміністративний арешт до десяти діб.
    Як інформує Orda.kz, влада країни обґрунтовує необхідність обмежень “захистом дітей від шкідливого для їхнього здоров’я та розвитку інформації”.

  • Китай заборонить висувні дверні ручки на авто

    Китай заборонить висувні дверні ручки на авто

    Китай з 2027 року заборонить використання електричних висувних дверних ручок, які стали популярними на сучасних електромобілях, зокрема моделях Tesla та BYD, повідомляє Carscoops. Таке рішення ухвалене після серії смертельних аварій, у яких пасажири та рятувальники не змогли відкрити двері автомобілів після зіткнення через відмову електроживлення.
    Відповідно до нових вимог, усі легкові автомобілі масою до 3,5 тонни повинні бути оснащені внутрішніми та зовнішніми дверними ручками з механічним приводом. Вони мають забезпечувати можливість відчинення дверей навіть у разі повного знеструмлення або серйозних пошкоджень кузова. Проєкт відповідних змін у регулюванні в середині грудня оприлюднило Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю.
    Нові правила покликані полегшити роботу екстрених служб, які останніми роками дедалі частіше стикаються з труднощами під час евакуації постраждалих з електромобілів після аварій. Електричні або кнопкові ручки нерідко блокуються після удару, що суттєво ускладнює доступ до салону.
    Резонанс викликали кілька трагедій. Зокрема, 13 жовтня в Ченду пасажири загинули, оскільки очевидці не змогли відчинити двері автомобіля після ДТП. Ще одна аварія з трьома загиблими сталася нещодавно в місті Тунлін. В обох випадках фігурували електроседани Xiaomi SU7 Ultra. Внутрішні механічні ручки в цих авто були малопомітними, а рятувальники не могли до них дотягнутися навіть після розбиття скла.
    Заборона в Китаї може мати глобальні наслідки. Країна вже обігнала Японію та стала найбільшим експортером автомобілів у світі. Тому китайські бренди, відмовляючись від таких ручок на внутрішньому ринку, ймовірно, поширять ці зміни й на експортні моделі. Водночас західним автовиробникам, які продають свої автомобілі в Китаї, доведеться адаптувати глобальний дизайн до нових стандартів, щоб спростити виробництво та відповідати вимогам безпеки.

  • У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    Військовий суд в місті Майлен, в кантоні Цюрих (Швейцарія), засудив 49-річного швейцарця до 18 місяців умовного позбавлення волі за військову службу в Україні, де він воював проти російських загарбників. Про це повідомляє швейцарський мовник SRF.
    ЗМІ зазначив, що 49-річний Аві М. є швейцарцем і воював у складі української армії як снайпер, тоді як законодавством Швейцарії служба у складі збройних сил іноземної держави заборонена і кваліфікується як “найманство”.
    Аві М. сам розповідав про свою службу в інтервʼю ЗМІ, а також говорив про неї в соцмережах.
    Обвинувачення вимагало шість місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення, вказуючи на попередні судимості чоловіка та необхідність запобігти його подальшій службі за кордоном.
    Захист виступив за виправдання, стверджуючи про відсутність доказів того, що Аві М. “брав участь у бойових діях або був на фронті”, за винятком повідомлень ЗМІ. Адвокати посилались і на покази матері чоловіка, яка казала, що “не вірить 80% того, що розповідає” її син.
    Військовий суд у четвер засудив Аві М. до 18 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном чотири роки. Сам чоловік не був присутній у суді – він уже певний час живе в Ізраїлі, де виховує сина.
    Для Швейцарії це був перший судовий процес проти добровольця, який воював на боці України проти російських сил, зазначає SRF.

  • ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    Європейський союз вирішив відкласти введення заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Раніше планувалося, що до цього часу всі нові авто в ЄС повинні мати нульові викиди, що призвело б до заборони продажу машин із ДВЗ. Проте зараз вирішено, що автовиробники можуть продовжити використовувати бензинові та дизельні двигуни, але з обов’язковим скороченням викидів на 90%. Це рішення вважають кращим для захисту економіки країн-членів ЄС, де автопромисловість важлива. Мета залишається та ж – знизити викиди CO2 автомобільним сектором для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

  • У Німеччині заблокували конфіскацію “тіньового” танкера

    У Німеччині заблокували конфіскацію “тіньового” танкера

    Німецький суд вирішив, що митниця не може конфісковувати танкер Eventin, який є частиною російського “тіньового флоту”. Євросоюз вважає цей танкер порушником санкцій і заборонив йому заходити до європейських портів. Танкер з українською агропродукцією на борту опинився в німецьких водах після аварії, але власники стверджують, що їхня мета не була перевезення санкційної нафти до ЄС. Суд підтримав аргументи власників та дозволив танкеру залишити територію ЄС. Однак питання про подальші дії танкера і його вантажу залишається невирішеним, і можливо, справа дійде до суду ЄС.

  • Австрія запровадила заборону на носіння хіджабу в школах

    Австрія запровадила заборону на носіння хіджабу в школах

    Нижня палата парламенту Австрії прийняла рішення заборонити носіння хіджабу дівчатам до 14 років у школах. Це рішення підтримали більшістю голосів, за винятком представників партії Зелених. Заборона стосується головних уборів, що прикривають голову відповідно до ісламських традицій. Її не поширюють на шкільні заходи поза межами будівлі. За порушення такої заборони можуть накласти штрафи від 150 до 800 євро з 2026/27 навчального року. Міністр освіти підкреслив право на особистий розвиток незалежно від обмежень, вважаючи хіджаб знаком пригнічення. Ультраправа партія Австрії висловила підтримку забороні, а ісламська релігійна громада критикує її як порушення фундаментальних прав.

  • У Грузії посилили правила проведення протестів

    У Грузії посилили правила проведення протестів

    У Грузії парламент ухвалив новий закон, який встановлює більш суворі правила для проведення протестів. Згідно з цим законом, організатори зобов’язані попереджати поліцію про мітинги за п’ять днів до їх проведення. Якщо акція планується спонтанно, поліцію потрібно повідомити негайно. Якщо поліція вважає, що протест порушує закон, є 15 хвилин на розійтися, інакше діяння вважаються незаконними. Порушникам може загрожувати адміністративний арешт чи навіть кримінальна відповідальність. Закон також обов’язує організаторів повідомляти муніципальні органи про масштабні акції.

  • В Австралії вперше у світі заборонили соцмережі для дітей віком до 16 років

    В Австралії вперше у світі заборонили соцмережі для дітей віком до 16 років

    У вівторок, 9 грудня, австралійська влада прийняла закон, який забороняє особам молодше 16 років використовувати соцмережі. Ця ініціатива стала першою в світі. Заборона стосується популярних платформ, таких як TikTok, Youtube, Meta і X. Всі облікові записи австралійських дітей і підлітків мають бути видалені, а нові сторінки більше не можна створювати. Платформам, які порушать це правило, загрожує штраф до 49,5 мільйонів доларів. Подібні заборони також планують ввести в Малайзії, Данії, Норвегії та Європейському Союзі.