Військовий суд в місті Майлен, в кантоні Цюрих (Швейцарія), засудив 49-річного швейцарця до 18 місяців умовного позбавлення волі за військову службу в Україні, де він воював проти російських загарбників. Про це повідомляє швейцарський мовник SRF.
ЗМІ зазначив, що 49-річний Аві М. є швейцарцем і воював у складі української армії як снайпер, тоді як законодавством Швейцарії служба у складі збройних сил іноземної держави заборонена і кваліфікується як “найманство”.
Аві М. сам розповідав про свою службу в інтервʼю ЗМІ, а також говорив про неї в соцмережах.
Обвинувачення вимагало шість місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення, вказуючи на попередні судимості чоловіка та необхідність запобігти його подальшій службі за кордоном.
Захист виступив за виправдання, стверджуючи про відсутність доказів того, що Аві М. “брав участь у бойових діях або був на фронті”, за винятком повідомлень ЗМІ. Адвокати посилались і на покази матері чоловіка, яка казала, що “не вірить 80% того, що розповідає” її син.
Військовий суд у четвер засудив Аві М. до 18 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном чотири роки. Сам чоловік не був присутній у суді – він уже певний час живе в Ізраїлі, де виховує сина.
Для Швейцарії це був перший судовий процес проти добровольця, який воював на боці України проти російських сил, зазначає SRF.
Позначка: Заборона
-
У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України
-
ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто
Європейський союз вирішив відкласти введення заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Раніше планувалося, що до цього часу всі нові авто в ЄС повинні мати нульові викиди, що призвело б до заборони продажу машин із ДВЗ. Проте зараз вирішено, що автовиробники можуть продовжити використовувати бензинові та дизельні двигуни, але з обов’язковим скороченням викидів на 90%. Це рішення вважають кращим для захисту економіки країн-членів ЄС, де автопромисловість важлива. Мета залишається та ж – знизити викиди CO2 автомобільним сектором для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
-
У Німеччині заблокували конфіскацію “тіньового” танкера
Німецький суд вирішив, що митниця не може конфісковувати танкер Eventin, який є частиною російського “тіньового флоту”. Євросоюз вважає цей танкер порушником санкцій і заборонив йому заходити до європейських портів. Танкер з українською агропродукцією на борту опинився в німецьких водах після аварії, але власники стверджують, що їхня мета не була перевезення санкційної нафти до ЄС. Суд підтримав аргументи власників та дозволив танкеру залишити територію ЄС. Однак питання про подальші дії танкера і його вантажу залишається невирішеним, і можливо, справа дійде до суду ЄС.
-
Австрія запровадила заборону на носіння хіджабу в школах
Нижня палата парламенту Австрії прийняла рішення заборонити носіння хіджабу дівчатам до 14 років у школах. Це рішення підтримали більшістю голосів, за винятком представників партії Зелених. Заборона стосується головних уборів, що прикривають голову відповідно до ісламських традицій. Її не поширюють на шкільні заходи поза межами будівлі. За порушення такої заборони можуть накласти штрафи від 150 до 800 євро з 2026/27 навчального року. Міністр освіти підкреслив право на особистий розвиток незалежно від обмежень, вважаючи хіджаб знаком пригнічення. Ультраправа партія Австрії висловила підтримку забороні, а ісламська релігійна громада критикує її як порушення фундаментальних прав.
-
У Грузії посилили правила проведення протестів
У Грузії парламент ухвалив новий закон, який встановлює більш суворі правила для проведення протестів. Згідно з цим законом, організатори зобов’язані попереджати поліцію про мітинги за п’ять днів до їх проведення. Якщо акція планується спонтанно, поліцію потрібно повідомити негайно. Якщо поліція вважає, що протест порушує закон, є 15 хвилин на розійтися, інакше діяння вважаються незаконними. Порушникам може загрожувати адміністративний арешт чи навіть кримінальна відповідальність. Закон також обов’язує організаторів повідомляти муніципальні органи про масштабні акції.
-
В Австралії вперше у світі заборонили соцмережі для дітей віком до 16 років
У вівторок, 9 грудня, австралійська влада прийняла закон, який забороняє особам молодше 16 років використовувати соцмережі. Ця ініціатива стала першою в світі. Заборона стосується популярних платформ, таких як TikTok, Youtube, Meta і X. Всі облікові записи австралійських дітей і підлітків мають бути видалені, а нові сторінки більше не можна створювати. Платформам, які порушать це правило, загрожує штраф до 49,5 мільйонів доларів. Подібні заборони також планують ввести в Малайзії, Данії, Норвегії та Європейському Союзі.
-
Німеччина намагається врятувати ДВЗ від європейської заборони
Європейська заборона на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року більше не виглядає непорушною. Як повідомляє Carscoops, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом дозволити європейським автовиробникам продавати нові моделі з ДВЗ і після 2035 року.
За словами єврокомісара з питань сталого транспорту та туризму Апостолоса Ціцікостаса, цей лист “дуже добре сприйняли в Брюсселі”. Він також наголосив, що ЄС має захищати власних виробників та зберігати промислову конкурентоспроможність.
У розмові з Handelsblatt Ціцікостас також підтвердив, що ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня, відкладено на кілька тижнів – Єврокомісія досі допрацьовує регуляторний пакет. У ньому буде “все – від перегляду вуглецевих цілей до норм для автопарків і багатьох інших пунктів”.
Комісар зазначив, що документ враховуватиме сучасні технологічні тенденції, включно з потенціалом “нульових та низьковикидних палив” – синтетичного пального та передових біопалив.
Хоч він і не підтвердив напряму, що ДВЗ на таких видах палива дозволять після 2035-го, тенденція свідчить: це дедалі більш імовірно. Незважаючи на це, він наголосив, що амбіції ЄС залишаються незмінними, але їх потрібно адаптувати до реальності: “Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але мусимо враховувати геополітичні зміни. Не можна підривати нашу конкурентоспроможність, водночас допомагаючи європейській індустрії зберегти технологічне лідерство”. -
Фарерські острови заборонили заходити до портів риболовецьким суднам РФ
Парламент Фарерських островів, що входять до складу Данії та мають широку автономію, погодив поправки у законопроєкт щодо обмеження для російських рибопромислових компаній Норебо та Мурман Сіфуд. Про це повідомляє ЦТС.
Аналогічні заходи раніше вже запровадили Норвегія та Європейський Союз.
Фарерські острови майже півстоліття виступали для РФ перевалочною і сервісною базою в Північній Атлантиці. Втім, з 2022 року співпраця пішла на спад.
Зокрема влада островів закрила порти для всіх суден під російським прапором, зробивши виняток лише для рибальських. Через рік захід поширився і на ті, що не ведуть промисел у рамках двосторонньої угоди.
Ердоган не пустив російський лайнер до Стамбула -
Польща заборонила Комуністичну партію
Конституційний трибунал РП 3 грудня заборонив діяльність Комуністичної партії Польщі. Нині суд має негайно вирішити питання про виключення партії з державного реєстру. Про це інформує Rmf24.
Рішення мотивували тим, що цілі та діяльність цієї політичної сили не відповідають Конституції країни.
Відповідно до вироку, суд має невідкладно ухвалити постанову про виключення партії з офіційного реєстру партій, що фактично означає її ліквідацію.
У трибуналі зазначили, що в польському праві “немає місця для партії, яка прославляє злочини комуністичного режиму”, зважаючи на мільйони загиблих під час комуністичних репресій.
У Польщі з 2020 року намагалися ліквідувати компартію. Тоді процес ініціював генпрокурор країни. Аналогічний запит у листопаді цього року знову подав президент Польщі Кароль Навроцький.
Компартія Польщі існувала з 2002 року. ЇЇ членами були від кількасот до тисячі осіб. -
У ЄС хочуть заборонити дітям користуватися соцмережами
Депутати Європарламенту проголосували за резолюцію, яка вимагає заборонити дітям до 16 років використовувати соціальні мережі. Ця ініціатива базується на дослідженнях, які показали, що кожен четвертий підліток має негативний досвід від користування смартфонами. Зазначається, що механізми, вбудовані в соціальні мережі, можуть створювати залежність, що шкодить психічному здоров’ю дітей. Європейська Комісія планує перетворити цю резолюцію на закон і вивчити досвід Австралії, де вже незабаром введуть заборону на використання соцмереж для дітей. Також планується створення групи експертів у ЄС для розробки рекомендацій щодо захисту дітей від негативного впливу соціальних мереж.