Єврокомісія відкрила процедуру розгляду проти чат-бота Grok, розробленого компанією xAI. Приводом стали сексуалізовані матеріали, які робот може створювати та поширювати. У тому числі йдеться про зображення та відео реальних людей, які іноді генеруються без їхньої згоди. Про це повідомляє Handelsblatt.
Зазначається, що Єврокомісія має намір застосувати Закон про цифрові послуги та домагатися відключення Grok на території Євросоюзу. Чат-бот доступний, зокрема, через платформу X. XAI і X належать Ілону Маску.
Раніше Grok вже піддавався критиці і за межами ЄС через можливе створення контенту за участю неповнолітніх. Раніше Брюссель відкладав початок процедури, очікуючи, чи набудуть чинності торгові мита, якими погрожував Євросоюзу президент США Дональд Трамп. Наразі Єврокомісія вирішила перейти до жорстких дій.
Позначка: Євросоюз
-
ЄС почав розгляд проти чат-бота Grok через сексуалізований контент
-
Євросоюз остаточно відмовився від російського газу
Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.
Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).
Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.
Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.
Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.
-
ЄС непокоїть концентрація влади в руках Трампа у “Раді миру”
Зовнішньополітична служба Європейського Союзу висловила занепокоєння концентрацією влади в руках президента США Дональд Трамп у його новій ініціативі “Рада миру”. Про цейдеться у внутрішньому документі, з яким ознайомилося Reuters.
У конфіденційному аналізі від 19 січня, розісланому країнам-членам ЄС, Європейська служба зовнішніх дій висловила занепокоєння широкими повноваженнями Трампа.
У статуті “Ради миру”, зазначає дипломатична служба ЄС, “виникає питання відповідності конституційним принципам ЄС”, а також підкреслюється, що “автономія правопорядку ЄС також суперечить концентрації повноважень у руках голови”.
У документі також сказано, що нова “Рада миру” “істотно відходить” від мандату, схваленого Радою Безпеки ООН у листопаді, який стосувався виключно конфлікту в Газі.
Нову раду, яку президент США запустив у четвер, очолює Трамп довічно. Передбачається, що спочатку вона займатиметься конфліктом у Газі, а згодом її мандат буде розширено на інші конфлікти. Країни-члени можуть входити до ради на трирічний термін, якщо ж вони сплатять по $1 млрд для фінансування діяльності ради -отримають постійне членство.
“Коли ця рада буде повністю сформована, ми зможемо робити майже все, що захочемо. І робитимемо це у взаємодії з Організацією Об’єднаних Націй”, – заявив Трамп, додавши, що потенціал ООН досі не був повністю використаний.
Після зустрічі європейських лідерів, присвяченої трансатлантичним відносинам, голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив журналістам: “Ми маємо серйозні сумніви щодо низки положень статуту “Ради миру” – зокрема щодо її мандату, системи управління та сумісності зі Статутом ООН”.
Кошта зазначив, що ЄС “готовий співпрацювати зі Сполученими Штатами в реалізації комплексного Мирного плану для Гази, за умови що “Рада миру” виконуватиме свою місію як перехідна адміністрація відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН 2803″.
У своєму аналізі дипломатична служба ЄС також зазначила, що “положення, за яким рішення держави-члена щодо рівня своєї участі потребує схвалення голови, є надмірним втручанням в організаційну автономію кожного члена”.
Кілька країн ЄС, зокрема Франція та Іспанія, уже заявили, що не приєднуватимуться до ради. Також у Норвегії заявили, що вважають неприйнятним для себе стати членом “Ради миру”.
Трамп відкликав запрошення Канади до Ради миру -
В ЄС прокоментували можливість приєднання до Ради миру
На позачерговому засіданні лідерів Європейського Союзу у Брюсселі 22 січня обговорять питання приєднання до Ради миру Трампа. Спочатку запрошення до Ради миру отримала США, а тепер запрошення отримала й Україна. Однак деякі країни, зокрема Норвегія, відмовилися вступати до цієї ради через те, що вони вважають, що ця організація підриває роботу ООН. Президентка Єврокомісії підтвердила, що Європейський Союз має спільну мету досягнення миру, тому питання Ради миру буде обговорюватися на європейській раді.
-
FT: ЄС готує жорстку відповідь США на 93 млрд євро
Європейський Союз готує жорсткі заходи у відповідь на дії США, пов’язані з намірами президента Дональда Трампа встановити контроль над Гренландією. Брюссель розглядає можливість запровадження мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро або обмеження доступу американських компаній до єдиного європейського ринку. Про це у понеділок, 19 січня, повідомляє Financial Times.
За даними видання, ситуація загострилася настільки, що стала найсерйознішою кризою у трансатлантичних відносинах за останні десятиліття. 27 послів країн ЄС обговорили можливі заходи у відповідь, щоб підготувати європейських лідерів до ключових переговорів із Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який розпочинається цього тижня.
Дії ЄС передбачають два основні сценарії. Перший – реактивація списку мит на суму 93 мільярди євро, який був підготовлений ще раніше, проте його реалізацію тимчасово призупинили, щоб уникнути торговельної війни.
Другий сценарій – застосування “Інструменту протидії примусу” (ACI), ухваленого ще у 2023 році, проте жодного разу не застосованого. Цей механізм дозволяє обмежувати інвестиції та блокувати експорт послуг, що може серйозно вдарити по великих американських технологічних компаніях на ринку ЄС.
Зазначається, що Франція виступає за жорсткішу позицію та активно підтримує застосування ACI. У той же час багато членів ЄС пропонують спершу вирішити ситуацію шляхом діалогу і комбінувати стратегії заощадження і примусу. Наразі Париж і Берлін координують свої дії, а їхні міністри фінансів планують провести спільну зустріч перед загальним обговоренням у ЄС.
Європейські політики наголошують, що прагнуть мирного врегулювання суперечки. Проте вони попереджають про рішучі дії у разі продовження тиску з боку Трампа. За словами одного з дипломатів, розроблені інструменти дають змогу протистояти подальшим погрозам президента США, але ЄС готовий залишити простір для діалогу.
На тлі напруженої ситуації, найбільші фракції Європарламенту вже вирішили відкласти заплановане голосування щодо зниження мит на американські товари.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Європа залишатиметься твердою в захисті суверенітету Гренландії та Данії, а також своїх стратегічних економічних і безпекових інтересів.
Через загострення кризи порядок денний зустрічей радників нацбезпеки західних країн у Давосі був змінений. Крім обговорення питань щодо України, значну увагу приділять ситуації навколо Гренландії.
Раніше повідомлялося, що глава Мінфіну США не став прямо відповідати, що важливіше для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО. Він назвав це “помилковим вибором”. Втім, він підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу.
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
-
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
Європейський Союз скликає екстрений саміт після заяв президента США Дональда Трампа, які викликали різку реакцію щодо територіальної цілісності та торговельних відносин між союзниками. Консультації на найвищому рівні стануть відповіддю на заяви США та запровадження торговельних мит проти низки європейських країн. Про це пізно ввечері в неділю, 18 січня, повідомляє Politico.
Як зазначає видання зустріч лідерів 27 країн ЄС пройде найближчими днями, про її підготовку повідомили після екстреного засідання послів Євросоюзу у Брюсселі. В ході обговорень порушувалися заяви Трампа про купівлю Гренландії та економічні санкції проти країн, які виступають проти цього.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив скликання саміту, наголосивши на принципах міжнародного права, поваги до територіального суверенітету та солідарності з Данією і Гренландією. Також зазначено, що введення тарифів може зашкодити трансатлантичним відносинам та суперечить існуючим торговельним угодам.
За даними джерел у ЄС, саміт заплановано на 22 січня в очному форматі за участі всіх глав держав та урядів ЄС.
Раніше Дональд Трамп заявив про намір запровадити 10-відсоткові мита проти низки європейських країн, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, звинувативши їх у підтримці Гренландії.
Після цього ключові європейські лідери виступили із заявами про солідарність і готовність захищати суверенітет.
-
На “певному етапі” доведеться провести перемови з Путіним – ЄС
Перемови з головою кремлівського режиму Володимиром Путіним відбудуться на певному етапі процесу встановлення миру в Україні. В них візьме участь і ЄС. Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється написання “Піньо”, “Піньйо”) під час розмови з журналістами в Брюсселі 12 січня.
За її словами, переговори з Путіним неминучі, але сьогодні він не має наміру брати участь у них.
“Ми дуже-дуже наполегливо працюємо заради миру в Україні. Нині мир в Україні залежить від однієї єдиної особи – це, як ви дуже добре знаєте, президент Путін. Тому, очевидно, в певний момент доведеться провести переговори й з Путіним”, – заявила Піньо.
Тим часом у цьому напрямку “ведеться багато роботи”, наголосила вона.
“На жаль, ми не бачимо жодних ознак того, що Путін має намір брати участь у таких переговорах… Але в певний момент ми справді надіємося, що відбудуться якісь такі переговори, які зрештою призведуть до миру в Україні”, – вважає речниця.
Пінью додала, що в ЄС стурбовані також тому, що “йдеться і про нашу безпеку, оскільки Україна є і ми розглядаємо її як частину нашої Європи”. -
Замість армії США: ЄС розглядає ідею єдиних військ
У Європейському Союзі розглядають ідею створення єдиних військових сил, які могли б поступово замінити присутність американських військових на території Європи. Таку пропозицію озвучив європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс під час виступу у Швеції. Про це в неділю, 11 січня, повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
Кубілюс зазначив, що альтернативним підходом могло б стати формування потужного постійного європейського війська, чисельністю приблизно 100 тисяч осіб, що підвищило б обороноздатність континенту.
“Як нам замінити 100-тисячні американські регулярні військові сили, які є основою європейських збройних сил?” – запитав він у своїй промові у Швеції.
Також єврокомісар виступив із пропозицією створити Європейську раду безпеки, до якої мають увійти провідні країни ЄС та Велика Британія. На його думку, такий орган сприяв би оперативнішому ухваленню рішень у сфері європейської безпеки. Він запропонував, щоб до складу ради входило близько 10-12 членів – ключові постійні представники та деякі ротаційні.
Ця ініціатива пролунала на тлі останніх подій, пов’язаних із намірами президента США Дональда Трампа зміцнити позиції Америки у Гренландії. За даними The Economist, Сполучені Штати навіть готують угоду з місцевою владою Гренландії, оминаючи уряд Данії, аби укласти стратегічний договір COFA.
Тим часом європейські держави спільно з Копенгагеном працюють над заходами для протидії планам США.
Трамп наказав розробити план вторгнення в Гренландію – ЗМІ
-
Каллас пропонує відповідь на застосування Орєшніка
Використання Росією балістичної ракети Орєшнік є ескалацією проти України та має на меті попередити Європу та США. Про це написала високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі Х в п’ятницю, 9 січня.
“Путін не хоче миру, відповіддю Росії на дипломатичні зусилля є ще більше ракет і руйнувань. Ця смертоносна схема повторюваних масштабних російських ударів буде повторюватися, доки ми не допоможемо Україні її зламати. За повідомленнями Росії, застосування ракети Орєшнік є явною ескалацією проти України і має на меті попередити Європу та США”, – зазначила вона.
Каллас наголосила, що країни ЄС повинні “глибше зануритися у свої запаси засобів протиповітряної оборони і негайно їх поставити”.
“Ми також повинні ще більше підвищити вартість цієї війни для Москви, зокрема шляхом введення більш жорстких санкцій”, – резюмувала вона. -
ЄС торік купив скрапленого газу з Росії на 7,2 млрд євро – ЗМІ
У 2025 році Кремль отримав приблизно 7,2 млрд євро від експорту скрапленого природного газу до ЄС. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на звіт правозахисної НУО Urgewald.
Євросоюз пообіцяв заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, але аналіз показує, що Європа все ще отримує величезні обсяги газу з російського СПГ-комплексу на півострові Ямал у Сибіру.
За даними правозахисної НУО Urgewald, у 2025 році до терміналів ЄС було транспортовано понад 15 млн тонн СПГ з Ямалу, що принесло Кремлю приблизно 7,2 млрд євро.
Як йдеться у звіті, хоча Європа скоротила постачання трубопровідного газу з Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, частка ЄС у світових поставках з Ямалу зросла за останній рік з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році.
Цей імпорт є законним, і ЄС не поспішає забороняти російські поставки СПГ, зокрема через залежність Центральної та Східної Європи від цього джерела енергії.
Однією з двох європейських судноплавних компаній, яка надає логістичні послуги для Ямал СПГ, є Seapeak, що базується у Великій Британії. Останній аналіз показує, що Seapeak транспортувала 37,3% СПГ з Ямалу на своїх суднах, а грецька компанія Dynagas – 34,3%.
Як повідомляється, російський завод Ямал залежить від доступу до портів ЄС та використання криголамних танкерів класу Arc7 для перевезення СПГ, які були побудовані спеціально для цього проєкту.
Одинадцять із 14 спеціалізованих криголамних танкерів Arc7, які транспортують СПГ з Ямалу, належать компанії Seapeak, що є власністю американської інвестиційної фірми Stonepeak, та компанії Dynagas.
Британія заявила, що цього року перейде до заборони надання морських послуг суднам, що перевозять російський СПГ. Суднам довелося б погоджуватися на значно довші маршрути транспортування, якби вони не мали можливості розвантаження або перевантаження в портах ЄС, включаючи Зебрюгге в Бельгії.
За даними Urgewald, у 2025 році 58 суден прибули до бельгійського терміналу, доставивши 4,2 млн тонн СПГ. За той самий період лише 51 судно прибуло до китайських портів, доставивши 3,6 млн тонн.
Торік2025 році 87 суден доставили 6,3 млн тонн СПГ до французьких портів Дюнкерк і Монтуар, що зробило Францію найбільшим імпортером. Французька енергетична компанія TotalEnergies залишається ключовим інвестором російського проєкту Ямал.
Доступ до європейських портів дозволяє танкерам льодового класу швидко повертатися в Арктику, щоб забрати більше СПГ, замість того, щоб здійснювати тижневі рейси до Азії.