У Словаччині є спірні конституційні зміни, які стали причиною занепокоєння для інших країн-членів Європейського Союзу. Нідерланди розглядають можливість вжиття дисциплінарних заходів проти Словаччини за статтею 7 Договору про ЄС, що може призвести до позбавлення права голосу країни в Раді ЄС. Нідерландський парламент вже висловив підтримку цьому кроку через обмеження прав ЛГБТ+ спільноти в Словаччині. Словацький прем’єр відмовився взяти участь у європейських ініціативах щодо військової підтримки України та висловив критику на адресу рішення ЄС надати Україні 140 мільярдів євро з російських активів.
Позначка: Євросоюз
-
ЄС пригрозив Лукашенку новими санкціями через кулі над Литвою
Європейський союз готовий до запровадження нових санкцій проти Білорусі, якщо Мінськ не припинить провокації на території держав-членів. Мова про інциденти з повітряними кулями, які виявили в Литві. Про це повідомляє прес-служба Європейської Ради.
У ЄС наголосили на інцидентах з вторгненням повітряних куль з контрабандою в повітряний простір Литви, які неодноразово були зафіксовані минулого тижня. Кулі були спрямовані з території Білорусі.
Євросоюз рішуче засудив дії правлячого режиму РБ та його очільника Олександра Лукашенка, а також пригрозив Мінську новими санкціями.
“Проти білоруського режиму було запроваджено санкції, і ЄС готовий вжити подальших заходів у відповідь, якщо такі дії триватимуть. Ми не потерпимо жодних гібридних кампаній, спрямованих проти ЄС або будь-якої з його держав-членів”, – ідеться у пресслужбі.
Інциденти з білоруськими кулями в Литві не тільки зірвали сотні авіарейсів, але й завдали шкоди аеропортам і тисячам пасажирів, створивши загрозу дестабілізації в країні.
В ЄС нагадали, що такі дії суперечать обіцянкам білоруського диктатора щодо поліпшення відносин.
Брюссель також закликав Мінськ взяти контроль над повітряним простором, кордоном і територією для протидії організованій злочинності.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів. -
ЄС погодив додаткові 50 млн євро на реконструкцію лікарень в Україні
На засіданні Керівного комітету Українського інвестиційного плану (Ukraine Investment Framework, UIF) погоджено виділення додаткового фінансування під гарантії ЄС для спільного проєкту МОЗ України та Світового банку Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL Ukraine). Про це 29 жовтня повідомляє Міністерство охорони здоровʼя.
Орієнтовно 50 млн євро планується спрямувати на реконструкцію лікарень, що зазнали значних ушкоджень внаслідок воєнних дій або працюють із підвищеним навантаженням. Йдеться насамперед про лікарні, які обслуговують в тому числі внутрішньо переміщених осіб.
Очікується, що додаткове фінансування дозволить покрити підготовчі та будівельні етапи реалізації проєктів. Зокрема, йдеться про проведення техніко-економічних досліджень, екологічно-соціальних оцінок, розробку проєктної та тендерної документації, здійснення будівельно-монтажних робіт, технічного нагляду, а також закупівлю сучасного медичного та лабораторного обладнання.
Відбір конкретних закладів для реалізації заходів відбуватиметься після остаточного підтвердження наявності фінансування.
Також окремо під час засідання обговорили формат залучення коштів Чеської Республіки через NRB (в межах програми Renovation and Modernization of Hospitals).
Ці кошти будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази лікарень, включаючи постачання обладнання, а також проведення ремонтних робіт в разі потреби.
За даними МОЗ, станом на 1 жовтня 2025 року, підтверджено пошкодження або повне руйнування 2 489 об’єктів у складі 804 закладів охорони здоров’я. Із них 2 162 зазнали часткових пошкоджень, ще 327 зруйновані повністю. Найбільших втрат зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Чернігівська та Миколаївська області. -
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО
Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
“Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу -
Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс
Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів. -
Мирну угоду Україна й РФ підпишуть у Будапешті – Орбан
Мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту вже є вирішеною справою, проте конкретних термінів він не назвав. Орбан поділився цією інформацією під час інтерв’ю для угорського телеканалу M1, яке цитує місцеве видання Index.
Під час розмови він навів приклад мирного саміту, що раніше проводився у Шарм-ель-Шейху. За його словами, рішення про підписання угоди може бути прийняте буквально протягом кількох днів активних переговорів.
“Залучені сторони, включаючи американців, довго вели переговори, а потім у суботу сказали, що підписання відбудеться в понеділок. Ось так треба це уявляти. Тож тут за 2-3 дні може бути встановлений мир і підписана угода”, – сказав він.
На думку Орбана, мир між Росією та Україною можливий лише за участі зовнішніх сил. Він переконаний, що ключову роль відіграватимуть США та Європа. При цьому прем’єр критикує європейських лідерів за небажання вступати в діалог із Москвою. На його думку, така позиція шкодить безпеці Європи.
Він також наголосив на необхідності укладення російсько-європейської угоди щодо системи безпеки в регіоні та майбутнього України. Орбан закликає європейські країни до прямого переговорного процесу із Росією.
Раніше стало відомо, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої анонсував майбутню зустріч у Будапешті. Хоча точної дати не було оголошено, президент США підкреслив, що зустріч відбудеться найближчим часом.
Згодом деякі західні ЗМІ повідомляли про нібито скасування саміту через ускладнення під час переговорів між держсекретарем США Рубіо та російським міністром Сергеєм Лавровим. Згідно з інформацією ЗМІ, заплановану зустріч було відкладено через відмову Росії від негайного припинення вогню проти України.
Попри це в Угорщині спростували такі заяви, наголосивши, що підготовка до зустрічі триває без перерв.
-
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
Фіцо: Словаччина не підтримує “українські” проєкти ЄС
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо наголосив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності. Про це в неділю, 26 жовтня, повідомил словацьке видання Aktuality.sk.
Фіцо підкреслив, що його країна не братиме участі в ініціативах Європейського Союзу, спрямованих на військову підтримку України. Він пояснив це тим, що участь у подібних ініціативах суперечить позиції нового уряду, орієнтованої на внутрішні пріоритети, а не на зовнішньополітичні конфлікти.
Також словацький прем’єр висловив критику на адресу санкцій Євросоюзу проти Росії, зауваживши, що, на його думку, обмежувальні заходи завдають більше шкоди європейським країнам, ніж самій Москві.
Окремо Фіцо назвав рішення ЄС передати Україні 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів, “великою помилкою”.
Він підкреслив, що такі дії підривають довіру до міжнародної фінансової системи та створюють небезпечний прецедент, який може негативно вплинути на економічну безпеку Європи.
Нагадаємо, що Словаччина готова схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії, однак за умови, що до фінальних документів саміту Євросоюзу буде внесено пункти, які відображають вимоги Братислави.
Словаччина приєднається до обговорення “стіни дронів” – речник ЄК
-
Орбан пояснив, чому Угорщина підтримала 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ
Будапешт не ветував останній пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії тому, що з нього прибрали все шкідливе для Угорщини. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, передає Telex у п’ятницю, 24 жовтня.
“Ми прибрали все, що було погано для Угорщини”, – сказав політик про новий пакет санкцій, ухвалений напередодні.
За словами Орбана, хоча це рішення “продовжує політику санкцій, яка є фундаментально неправильною”, воно “не впливає на Угорщину негативно”.
“Я думаю, що сума, яку угорська економіка втратила у війні, становить від 20 до 30 мільярдів євро”, – сказав Орбан. Прем’єр не уточнив, скільки з цього він пов’язує з санкціями ЄС проти Росії.