Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.
Позначка: Євросоюз
-
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
-
Трамп проведе розмову з Зеленським та ЄС – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп проведе телефонну розмову з українським колегою Володимиром Зеленським та лідерами країн ЄС в понеділок, 15 грудня. Про це повідомляє німецька газета Die Welt, цитуючи американського високопосадовеця.
Співрозмовник розповів виданню, що Трамп проведе переговори з Зеленським та європейськими лідерами стосовно “мирного плану”.
Угода, яка тепер обговорюється у Німеччині, включає “дуже сильні” гарантії безпеки для України від США, схожі на пакт про взаємну оборону НАТО, стверджує джерело.
Мовиться про “дуже сильне стримування” за допомогою американської зброї, запевнив чиновник журналістів.
Сполучені Штати нині сподіваються від Росії схвалення цієї угоди.
Раніше західні ЗМІ, посилаючись на обізнані джерела, заявили, що Сполучені Штати й Україна під час переговорів досягли консенсусу з багатьох питань – президент США Дональд Трамп “задоволений прогресом”. -
Виступ Віткоффа та Кушнера в Раді ЄС зірвався через техпроблеми
Голови МЗС Євросоюзу, які зібралися на засідання Ради ЄС у Брюсселі 15 грудня, не змогли провести онлайн-розмову зі спецпредставниками президента США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером через технічні проблеми. Про це повідомила висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас після завершення Ради ЄС у закордонних справах.
За її словами, виступ Віткоффа та Кушнера на Раді ЄС 15 грудня не відбувся через технічні перешкоди.
“Я не маю багато чого повідомити за підсумками обговорень зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, оскільки не знаю, чи це була кібератака, але технічні засоби точно спрацювали некоректно”, – розповіла вона.
Каллас додала, що не можна сказати, що “вони провели обговорення”.
Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США, який тривав понад п’ять годин.
Раніше спецпредставник американського президента Стів Віткофф заявив про “великий прогрес”.
Зеленський оцінив переговори з представниками США -
Два мільйони боєприпасів Києву: ЄС оголосив про досягнення мети
Мета ЄС щодо постачання двох мільйонів боєприпасів великого калібру до України у 2025 році досягнута вчасно. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у понеділок, 15 грудня, повідомляє Euractiv.
“Ми досягли цілі ініціативи щодо двох мільйонів набоїв. Це необхідно для того, щоб Україна могла захистити себе”, – оголосила Каллас.
Каллас представила ініціативу щодо подвоєння поставок у 2025 році після того, як до листопада 2024 року країни ЄС відправили понад 1 мільйон набоїв Україні.
Цього року Каллас запланувала до 2026 року витратити 5 млрд євро на два мільйони патронів великокаліберних артилерійських боєприпасів. Це частина пропозиції на суму 40 млрд євро, висунутої в березні для підтримки Києва. Проте ініціатива перебувала в глухому куті з червня, коли головна дипломатка ЄС вперше оголосила про виконання 80% зобов’язань.
Паралельно Чехія торік запустила кампанію під назвою “чеська ініціатива”, щоб відправляти Україні дефіцитні 155-мм снаряди та інші боєприпаси, що відповідають стандартам НАТО. Прага координувала закупівлі з більш ніж 16 країнами.
В умовах зменшення підтримки з боку США дві ініціативи з постачання боєприпасів виявилися недостатніми, щоб заповнити прогалину, зазначає видання.
З початку літа військова допомога Європи Києву у вересні-жовтні склала 4,24 млрд євро, що значно менше за 9,8 млрд євро, які європейці надали в травні-червні.
З літа ЄС прагнуть закупити пакети американської зброї на суму 500 млн доларів (близько 429 млн євро) для України через інструмент НАТО PURL. Але такі “важковаговики”, як Франція та Італія, не зробили жодних внесків через цей механізм. -
Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі
Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній. -
Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС
У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.
“Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.
Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.
Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.
Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.
-
В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії
Рішення Євросоюзу щодо безстрокового знерухомлення активів центробанку Росії є історичними і фактично відкриє двері для запуску так званого репараційного кредиту для України. Про це написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у Фейсбук в суботу, 13 грудня.
Вона зазначила, що тепер російські активи залишатимуться знерухомленими безстроково, аж до моменту, коли РФ відшкодує Україні збитки, завдані повномасштабною агресією. А раніше знерухомлення мало поновлюватись кожні шість місяців одностайним голосуванням. Це призводило до ризику блокування рішення щодо продовження блокування будь-якою державою з 27 членів ЄС
“Відтепер такого перегляду не буде. Це рішення ліквідовує будь-які сумніви в незворотності цього курсу, демонструє сталу політичну волю ЄС та готує ґрунт для системного використання цих активів”, – зазначила Мудра.
За її словами, Євросоюз “фактично відкрив двері для запуску так званого репараційного кредиту — фінансового інструменту, який дозволяє передати Україні активи РФ вже зараз, у вигляді кредиту, якій підлягає поверненню тільки після того як РФ заплатить компенсації”.
“Таким чином, Україна отримує реальні ресурси на оборону, бюджет та компенсації постраждалим вже наступного року – без очікування закінчення війни. Це рішення результат трирічної системної юридичної та дипломатичної роботи нашої команди, спільно із громадянським суспільством та експертами”, – резюмувала Ірина Мудра і подякувала Євросоюзу та іншим партнерам за послідовну, юридично обґрунтовану і принципову позицію. -
Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план
У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
Революційна процедура
“Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
Нереальний план?
Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
“Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
“І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
Особливий шлях
У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
“Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка. -
Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики замороженими російськими активами, якщо ці кошти будуть використані на оборонні потреби. Він надіслав листа главі Європейської ради з попередженням, що Словаччина буде блокувати рішення ЄС щодо фінансування військової підтримки України у майбутні роки. Фіцо вважає, що конфлікт в Україні не можна вирішити військовими засобами і критикує стратегію ЄС у цьому плані. Він не голосуватиме за виділення коштів на війну, посилаючись на свою мирну політику. Фіцо також похвалив мирні ініціативи президента США Дональда Трампа і висловив підтримку вступу України до ЄС, але зауважив, що існує скепсис серед держав-членів стосовно цього процесу. Словаччина залишається відповідальним партнером в гуманітарних питаннях, де країна приймає українських біженців та співпрацює над інфраструктурними проєктами.
-
Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу
Україна узгодила план реформ, які мають підтвердити готовність країни до вступу до Євросоюзу. Єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка підтвердили це в спільній заяві після засідання Ради ЄС. Один з ключових результатів – запуск “фронтлоудингу”, який дозволить підготуватися до закриття переговорних глав ще до зняття вето Угорщини. У документі наголошується на необхідності проведення реформ в галузі верховенства права та протидії корупції. Зазначено 10 ключових пріоритетів, включаючи зміни до законодавства, покращення діяльності НАБУ та САП, реформування судової системи та інші заходи. Ці кроки вважаються критичними для успішного вступу України до ЄС.