Україна отримала 1 мільярд євро в рамках програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від Євросоюзу. Ці кошти були забезпечені за рахунок прибутків від знерухомлених активів центробанку Росії. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це у четвер, 8 травня у своєму телеграм-каналі. Він зазначив, що ці гроші будуть використані на покриття важливих видатків бюджету та зміцнення держави. Шмигаль вважає, що цей транш є частиною справедливого підходу, оскільки агресор повинен відшкодувати збитки, які завдав Україні.
Позначка: Євросоюз
-
Туреччину визнали не готовою до вступу в ЄС, Анкара відповіла
Європейський Парламент проголосував за доповідь, яка стверджує, що процес вступу Туреччини до Європейського Союзу не може бути відновлений через погіршення демократії та придушення критики у країні. Депутати засудили жорсткі дії проти протестів та переслідування протестувальників без належних доказів. Також було вказано, що уряд Туреччини не виправив демократичні недоліки, необхідні для вступу до ЄС. У відповідь, турецька влада розкритикувала звіт Європарламенту, вважаючи його спотвореним та упередженим. Туреччина висловила надію, що Європарламент підтримає відносини між Туреччиною та ЄС на основі взаємної вигоди. Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, але переговори були призупинені в 2016 році через різногляди у політиці та критику порушення прав людини та демократії.
-
Торгівля з Україною: в ЕС оприлюднили обсяги експорту та імпорту
У 2024 році Євросоюз експортував до України товарів на суму 42,8 млрд євро та імпортував на суму 24,5 млрд євро, що призвело до торговельного профіциту у розмірі 18,3 млрд євро. За даними Євростату, це на 9,4% більше експорту та на 7% більше імпорту у порівнянні з попереднім роком. Головними експортними товарами були мінеральне паливо, електрообладнання та машини. Євросоюз також збільшив експорт мінерального палива до України через скорочення імпорту з Росії та Білорусі. У той же час, Україна імпортувала з ЄС сільськогосподарські продукти, зернові, жири та олії, а також олійні насіння та їх продукти. За рік імпорт зернових, жирів та олій та насіння олійних культур збільшився на велику суму.
-
ЄС планує запровадити санкції за застосування хімічної зброї в Україні
Європейська комісія пропонує розширити систему санкцій проти російських гібридних загроз та осіб, які підозрюються у використанні хімічної зброї в Україні. Це стосується 15 фізичних та юридичних осіб, які можуть бути включені до санкційного списку ЄС. Паралельно розглядаються санкції щодо російської військової промисловості та інших структур. Також планується внесення до списку нових суден та осіб, зокрема проти нафтової компанії Сургутнафтогаз. Європейський парламент закликає зміцнити підтримку України в усіх сферах до досягнення перемоги.
-
Кандидат у президенти Польщі зірвав прапор ЄС і витер ним взуття
У Катовіце кандидат у президенти Польщі Гжегож Браун став у центр скандалу, коли він зірвав прапор Європейського Союзу і витер ним взуття. Цей інцидент стався у Міністерстві промисловості, де Браун прибув з певною метою. У відеозаписі, що він опублікував у соцмережі, політик аргументував свої дії тим, що він вважає, що символи ЄС не мають правового захисту на території Польщі. Браун відмовився залишити прапор після вимоги співробітників міністерства, відзначивши, що вони мають боятися Бога. Після цього він кинув прапор на землю та став його витирати взуттям, підкреслюючи, що “Тут Польща, а не Брюссель”.
-
Угорщина заблокувала план ЄС з відмови від енергоносіїв Росії – ЗМІ
Єврокомісар від Угорщини Олівер Варгеї заблокував схвалення нового плану ЄС про відмову від російської нафти та газу. Це було зроблено за кілька годин до запланованого оприлюднення плану. Цей крок був сприйнятий як політичний, оскільки Угорщина має проросійську орієнтацію у енергетичній політиці. Варгеї не пояснив причину своєї дії, особливо враховуючи, що його посада в Єврокомісії стосується охорони здоров’я та захисту тварин. МЗС Угорщини та посольство в Брюсселі не дали коментарів щодо цього. Також варто відзначити, що парламент Угорщини проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду, а деяким депутатам заборонили вхід до парламенту.
-
ЄС планує заборонити російський газ до 2027 року – ЗМІ
Європейський Союз планує припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року, як частину стратегії зменшення енергетичної залежності від Росії. Незважаючи на спроби зменшити закупівлі після конфлікту в Україні, російський газ все ще залишається важко замінити. Єврокомісія планує заборонити укладення нових контрактів з РФ, включаючи короткострокові угоди, з метою подальшого зниження залежності. Ця ініціатива передбачає також заборону імпорту російського газу по довгостроковим контрактам з 2027 року. ЄС шукає альтернативних постачальників, таких як США, Катар, Канада та країни Африки. План може мати обмежений вплив на ціни та енергетичну безпеку ЄС, оскільки світові обсяги скрапленого природного газу зростають. Остаточна версія плану може змінитися перед його офіційним оголошенням.
-
У ЄС планують подвоїти військову допомогу Україні
Євросоюз планує збільшити військову підтримку України, можливо, удвічі вже у цьому році. Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс вважає, що кошти, які надаються на військову допомогу, можна використовувати ефективніше, інвестуючи їх у закупівлю озброєння в українських виробників. Він також зазначив, що виробленої в Україні зброї коштує значно менше, ніж аналогічне озброєння з ЄС чи США, що дозволить збільшити обсяг наданої Україні допомоги без збільшення витрат. Крім того, ЄС розглядає можливість надання безпекових кредитів для фінансування військових закупівель для України. Все це спрямовано на підтримку України у контексті конфлікту з Росією та реалізації стратегії “миру через силу”.
-
В ЄС готують нові санкції проти РФ
Країни Європи готують нові санкції проти Росії і планують узгодити їх зі США, якщо Росія не припинить війну в Україні. Французький міністр закордонних справ заявив, що ці санкції будуть 17-им пакетом. Деталі щодо нових санкцій не розголошені, але вони можуть бути дуже суворими. США також готують санкції проти Росії та країн, що продовжують торгувати з нею.
-
Країни ЄС пішли на вимушений крок через війну в Україні
Шістнадцять країн Європейського Союзу подали запит на отримання винятку з фіскальних правил ЄС, щоб мати можливість збільшувати витрати на оборону понад ліміти бюджетних витрат. Це дозволить їм збільшити видатки на оборону до 1,5% свого ВВП щороку протягом чотирьох років, залишаючись в рамках фіскальних правил ЄС. Причиною такого рішення стала агресивна війна Росії проти України та загроза для європейської безпеки, що змусили держави-члени звернутися за винятком. У Раді ЄС пояснили, що всі країни-члени зобов’язані збільшувати свої оборонні можливості, і система економічного управління ЄС надає гнучкість у таких випадках, коли обставини вимагають додаткових видатків на оборону.