Європейська комісія запропонувала інтегрувати Україну до зони роумінгу ЄС з 1 січня 2026 року. Це означатиме, що українці зможуть користуватися своїми мобільними номерами для дзвінків, SMS та мобільного інтернету в усіх країнах ЄС без додаткових витрат. Також громадяни ЄС, які відвідують Україну, зможуть користуватися мобільним зв’язком за тарифами своїх домашніх операторів без додаткових платежів. Домовленість між операторами зв’язку буде продовжена до 2025 року, що забезпечить безперервність умов для обох сторін. Україна приєднається до зони роумінгу ЄС після ухвалення пропозиції Радою ЄС. Цей крок став додатковим до підписання закону про імплементацію норм законодавства ЄС з питань електронних комунікацій українським президентом.
Позначка: Євросоюз
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи спрямовані на зменшення залежності Євросоюзу від постачань з Росії. Проте, для досягнення повної незалежності потрібно значні інвестиції у сумі €241 млрд та десятиліття на їх впровадження. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. У документі йдеться про поступове припинення використання російського ядерного палива до 2030-х років, але це потребуватиме значних зусиль у розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Для забезпечення безпеки постачань також розглядаються альтернативні джерела, такі як Казахстан, Канада та Нігер, але існують певні труднощі, зокрема в конверсії урану. Угорщина й Словаччина виступають проти відмови від російського палива, стверджуючи, що це може призвести до зростання цін та загрожувати енергетичній безпеці. Єврокомісія також розглядає можливість використання відмови від російського ядерного палива як торгової міри замість санкцій.
-
ЄС скликає онлайн-нараду глав МЗС щодо ситуації на Близькому Сході
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу проведуть термінову онлайн-зустріч 17 червня, щоб обговорити загострення ситуації між Ізраїлем та Іраном. Про це у неділю, 15 червня, йдеться у повідомлені дипломатичної служби ЄС.
“У зв’язку з серйозністю подій на Близькому Сході верховна представниця ЄС Кая Каллас ініціювала відеозустріч міністрів закордонних справ у вівторок”, – зазначається в заяві.
Там наголосили, що Європейський Союз уважно відстежує розвиток подій і глибоко стурбований ризиком дестабілізації в регіоні.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що провела розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу і підтвердила прихильність Європи до миру, стабільності та дипломатичних зусиль, спрямованих на зменшення напруження в регіоні.
“Наголосила, що Ізраїль має право на самозахист, тоді як Іран є основним джерелом нестабільності в регіоні. ЄС завжди чітко заявляв: Іран не повинен отримати ядерну зброю. Ситуація потребує невідкладного дипломатичного вирішення”, – написала вона у соцмережі X.
Нагадаємо, 13 червня Ізраїль завдав авіаударів по території Ірану, зокрема по ядерних, військових і енергетичних об’єктах. У відповідь Іран атакував Ізраїль за допомогою ракет і безпілотників.
За попередніми оцінками, внаслідок ізраїльських ударів загинули близько 140 осіб, серед них – іранські високопосадовці. В Ізраїлі внаслідок обстрілів Ірану загинули 15 людей. МЗС України повідомило про загибель п’яти українських громадян, зокрема трьох дітей, у місті Бат-Ям. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що Іран здійснив спробу замаху на нього, випустивши ракету “просто у вікно його спальні”.
Раніше стало відомо, що Ізраїль не виключає ударів по верховному лідеру Ірану аятолі Алі Хаменеї у межах зусиль зі знищення іранської ядерної програми.
Трамп закликав Ізраїль та Іран укласти угоду -
Україні отримала €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в п’ятницю, 13 червня.
“Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету”, – написав він.
За словами Шмигаля, загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Євросоюзу вже 7 млрд євро. -
В ЄС буде спецпредставник з питань українців – ЗМІ
В ЄСстворять посаду спецпредставника щодо питань українців на території Євросоюзу. ЇЇ обійматиме Ілва Йоганссон – єврокомісарка з питань внутрішніх справ з 2019 по 2024 роки, передає Politico з посиланням на джерела.
Зазначається, що роль спеціального посланника полягатиме в “посиленні координації, представленні інтересів українців та впровадженні практичних інструментів підтримки” їх у Євросоюзі.
Як відомо, Йоганссон неодноразово відвідувала Україну, зокрема табір біженців на кордоні з Румунією, а у 2022 році була нагороджена орденом України “За заслуги” ІІ ступеня. -
В ЄС схвалили “заборонні” мита на продукцію й добрива з РФ та Білорусі
Рада Євросоюзу ухвалила нові тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива з Росії та Білорусі, які досі не перебували під додатковими митами. Про це оголосила пресслужба Ради ЄС12 червня.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського та білоруського імпорту і зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. На додачу це має стимулювати виробництво всередині ЄС.
“Дотримання тарифів буде ретельно відстежуватися, щоб гарантувати захист європейської індустрії добрив та сільськогосподарських виробників. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово, з трьохрічним перехідним періодом”, – ідеться в повідомленні.
Тарифи ЄС з 1 липня будуть поширюватись вже на всю сільськогосподарську продукцію з Росії.
Категорії, що потрапили під нові тарифи, охоплюють близько 15% від всього сільськогосподарського імпорту з Росії до ЄС станом на 2023 рік.
Стосовно добрив з Росії, у 2023 році категорії, до яких застосували мита, складали 25% імпорту у цій сфері – близько 3,6 млн тонн вартістю 1,28 млрд євро. -
У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про введення 18-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії. Ці санкції спрямовані на провідні галузі російської економіки, зокрема енергетику, банківський сектор та критичний експорт. Серед заходів є заборона на транзакції з газопроводами “Північний потік-1” і “Північний потік-2”, зниження верхньої межі ціни на нафту, санкції проти російських суден та обмеження у банківському секторі. Крім цього, запропоновано розширити заборону на імпорт нафтопродуктів з російської сирої нафти та інші обмеження на експорт товарів та технологій. Ці заходи призначені для тиску на Росію через її дії в Україні та в цілому в міжнародній політиці.
-
Зеленського запросили на три саміти – МЗС
Президент Володимир Зеленський отримав запрошення на саміти НАТО, Великої сімки і Євросоюзу. Про це сазав речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу у вівторок, 10 червня.
За його словами, для України було важливо отримати запрошення на саміт НАТО, але потрібні також сильні рішення на цьому засіданні.
“Для нас, як для держави, важливе наповнення цієї зустрічі й нам важливо, щоб за підсумками цього саміту був сигнал все-таки сили і єдності, в тому числі, що стосується України. От зараз йде робота над тим, щоб вийти на ці рішення підсумкові, які за підсумками саміту НАТО в Гаазі будуть. І я думаю, що від цього буде залежати, в тому числі і участь України, рівень участі України”, – розповів він.
Також Зеленський отримав запрошення на засідання очільників країн G7 в Канаді. Підготовка до саміту й форматів триває, але безпосередньо новини про фінальне рішення щодо участі будуть ближче до дат подій.
“Тому що ви розумієте, що багато факторів впливає, і йдеться не лише про зустрічі і рішення, йдеться і про безпекову ситуацію. Все-таки в нас країна в повномасштабній війні. Але я можу підтвердити, що запрошення на обидві події є і підготовка до участі в них теж є. Оце факт”, – пояснив речник МЗС.
Окрім того, Володимир Зеленський отримав запрошення на саміт ЄС.
“Обов’язково на полях таких заходів пропрацьовуються двосторонні зустрічі. Ці три випадки не є виключенням. Я переконаний, що двосторонні зустрічі на полях цих заходів будуть. Які? Над цим ми зараз і працюємо. Будемо інформувати, коли буде більше ясності”, – додав Тихий. -
Єврокомісія презентує 18 пакет санкцій – ЗМІ
Єврокомісія презентує 18 пакет санкційних обмежень проти Росії у вівторок, 10 червня. Про це повідомив редактор з питань Європи Радіо Свобода Рікард Йозвяк у соцмережі Х.
“Єврокомісія сьогодні презентує свій новий пакет санкцій проти Росії державам-членам. 18 з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ключова пропозиція, звісно, полягає у зниженні нафтової стелі з 60 доларів США до 45”, – написав він.
Раніше стало відомо, що Євросоюз активно розробляє 18 пакет санкцій проти РФ. детально розбирався, що саме він міститиме. -
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів.