Позначка: Євросоюз

  • ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

    ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

    Нова біометрична система перевірки в’їзду-виїзду на кордонах Євросоюзу почне діяти з неділі, 12 жовтня. Вона має назву EES і буде стосуватися усіх громадян третіх країн (включно з Україною), які не є членами ЄС та не входять до Шенгенської зони. Чому ЄС вводить зміни Нова електронна система скасує вимогу проставляти штампи в паспортах вручну, а натомість створить цифрові записи.
    ЄС хоче модернізувати управління своїми зовнішніми кордонами, запобігти нелегальній міграції, боротися з шахрайством з особистими даними та ідентифікувати осіб, які перевищили термін перебування.
    Таким чином в блоці переконані, що зможуть стежити за тим, чи дотримуються люди, які подорожують до ЄС без візи, правил перебування до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Що передбачається З 12 жовтня під час в’їзду та виїзду з країн Шенгенської зони тепер буде:

  • Заміна штампів у паспортах на цифрові записи та фіксацію біометричних даних на в’їзді та виїзді.
  • Потрібно надавати персональні дані щоразу, коли ви перетинаєте зовнішні кордони європейських країн, які використовують EES.
  • Зберігатись дані біометричного документа (закордонного паспорта), дату і місце кожного в’їзду та виїзду; фото обличчя і відбитки пальців; попередні випадки відмови у в’їзді.
  • Створена база біометричних профайлів на кожну людину, які мають поновлюватися кожні три роки.
  • Getty Images/Кіоск EES у Євротунелі в Англії Де будуть проводитись перевірки: після прибуття до міжнародних аеропортів, портів, залізничних терміналів та автомобільних пунктів пропуску через кордон у Шенгенській зоні. Строки реалізації Нова система впроваджується поступово. Зокрема, EES є попередником іншої системи, яка має запрацювати наприкінці 2026 року – Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS).
    Громадянам країн, що не входять до Шенгенської зони, необхідно буде подати заявку на отримання авторизації ETIAS, надати особисту інформацію та деталі про свою поїздку, а також сплатити збір у розмірі 20 євро перед поїздкою.
    Дозвіл буде дійсним протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, залежно від того, що настане раніше.

  • ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
    Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
    ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
    Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
    За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
    Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
    Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
    Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
    Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • Європарламент спростив позбавлення безвізу країн

    Європарламент спростив позбавлення безвізу країн

    Європейський парламент підтримав законопроєкт, що впроваджує спрощений механізм призупинення безвізового режиму для країн, які можуть становити загрозу безпеці ЄС або порушувати права людини. Ця реформа стосується 61 держави, громадяни яких зазвичай можуть подорожувати до країн Шенгенської зони без віз на короткий термін. За новими правилами, Єврокомісія може ініціювати процедуру призупинення безвізового режиму для певної країни, спочатку тимчасово, а потім безстроково. Цей законопроєкт має бути затверджений Радою ЄС, щоб набрати чинності. До цього моменту лише для однієї держави, Вануату, було скасовано безвізовий режим з ЄС.

  • З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    Представники Європейського Союзу, які відвідали Україну, надали суворий сигнал Києву щодо необхідності проведення додаткових реформ для отримання членства в ЄС. Європейці зазначили, що працюють над подоланням опору Угорщини стосовно вступу України, а комісар ЄС Марта Кос відзначила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100%. Європейські чиновники підкреслили, що якщо Україна впроваджуватиме реформи та дотримуватиметься норм правової держави, то знайдуть шлях для обходу опозиції Віктора Орбана та підтримають прогрес країни на шляху до вступу в ЄС.

  • Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Французькі ринки впали через несподівану відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Інвестори вважають, що є потреба в проведенні нових виборів для вирішення політичної кризи у країні. Це призвело до зростання прибутковості французьких облігацій і зниження індексу CAC 40. Ослаблення євро також відзначилося після відставки Лекорню. Політична нестабільність у Франції вже призвела до відставок кількох прем’єр-міністрів і мала негативний вплив на економіку країни. Аналітики вважають, що ця ситуація може позначитися на економіці Євросоюзу в цілому. Кредитні рейтинги Франції були знижені під час уряду Лекорню, і далі можуть змінитися в залежності від розвитку подій.

  • ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    Євросоюз готується прийняти правові заходи для зупинки танкерів “тіньового флоту” Росії у Балтійському морі. Згідно із повідомленням керівника Офісу президента Андрія Єрмака, ці заходи можуть включати затримання принаймні 16 “безпрапорних” суден згідно з міжнародним правом. ЄС планує доопрацювати список санкцій, додаючи до нього 120 нафтотанкерів з “тіньового флоту” Росії, щоб утримувати їх від використання Балтійського моря. Ці кроки мають показати Кремлю, що спроби обійти санкції не будуть допущені. Росія вже веде гібридну війну проти Європи, тому обмеження її можливостей потрібно вживати якнайшвидше. Багато нафтових танкерів “тіньового флоту” Росії працюють без страхування та використовують неправдиві дані про свої маршрути.

  • ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    Європейський союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії через гібридні загрози ще на рік – до 2026 року. Ці заходи вживаються через гібридну діяльність Росії, яка включає маніпуляції та втручання у сферу іноземної інформації проти ЄС та його партнерів. Санкції стосуються 47 осіб та 15 компаній, серед яких є український політик Віктор Медведчук. Ці особи мають заморожені активи, їм заборонено отримувати кошти від громадян та компаній ЄС, а також в’їжджати на територію ЄС.

  • Нідерланди проти прискореного вступу України до ЄС

    Нідерланди проти прискореного вступу України до ЄС

    Нідерланди виступили проти швидкого вступу України до Європейського Союзу, вказуючи на необхідність узгодження рішень усіма країнами-членами ЄС. Прем’єр-міністр Нідерландів відкинув пропозицію про зміну правил для прискорення переговорів з Україною, залишаючи принцип одностайності як необхідний. Він також підтримав ініціативу щодо посилення тиску на Угорщину, яка блокує переговори. Україна завершила скринінг на відповідність європейським стандартам і закликає Єврокомісію прискорити підготовку до вступу для можливості отримання фінансової підтримки від ЄС у майбутньому. Угорщина продовжує виступати проти вступу України до Євросоюзу, нехтуючи можливими наслідками для її стосунків з Росією.

  • Зеленський провів переговори з керівництвом ЄС

    Зеленський провів переговори з керівництвом ЄС

    Президент України Володимир Зеленський побував на зустрічі з керівниками Євросоюзу в Копенгагені, де обговорили питання вступу України до Європейського союзу. Зеленський також висловив готовність долучитися до ініціативи “Стін дронів”, поділився досвідом та обговорив можливості використання російських активів для підтримки України. Він підкреслив важливість єдності та спільної безпеки, відзначивши підтримку Європи та висловив надію на подальшу плідну співпрацю. Також було зазначено, що Зеленський бере участь у саміті Європейської політичної спільноти, де вже зустрівся з кількома європейськими лідерами.