Керівництво Європейського Союзу затвердило продовження персональних санкцій проти Росії через війну з Україною. Висока представниця ЄС Кая Каллас повідомила про це в соцмережі. Вони також готують нові обмеження щодо російських продажів нафти, “тіньового флоту” танкерів та банків. Ці санкції призначені для обмеження доходів, які використовуються для фінансування війни. Не вказано конкретно, про які саме санкції йдеться, але ймовірно, що це стосується персональних санкцій, оскільки термін дії попереднього рішення закінчується. Персональні санкції ЄС зараз застосовуються до близько 2 400 осіб та компаній. Також у ЗМІ з’явилася інформація, що Угорщина та Словаччина вимагають зняти шістьох російських олігархів зі списку санкцій ЄС, проте поки невідомо, чи було ухвалено таке рішення.
Позначка: Євросоюз
-
Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи ERA (Extraordinary Revenue Acceleration). Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в середу, 10 вересня.
“Цей транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ. Це більше, ніж допомога – це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації”, – написала вона.
Свириденко подякувала президентту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскіс за лідерство й непохитність.
“Ці кошти означають врятовані життя, відбудовані міста та впевнене європейське майбутнє України”, – додала очільниця уряду. -
Євросоюз виділить €6 млрд на дрони для України
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Україна отримає від Євросоюзу кредит у розмірі 6 мільярдів євро для розвитку виробництва безпілотників. Ці кошти будуть надані за рахунок російських активів, які знаходяться в Європейському союзі. Фон дер Ляєн також зазначила, що це фінансування допоможе Україні не лише сьогодні, а й у майбутньому, забезпечуючи безпеку країни. Крім того, Євросоюз пропонує нову програму “Якісна військова перевага”, яка буде підтримувати інвестиції в Збройні сили України. Президент ЄК наголосила, що Європа вже надала значну військову та фінансову допомогу Україні, але для подальшої підтримки потрібні і зусилля Росії. Таким чином, це фінансування від ЄС допоможе Україні розвинути свій оборонний потенціал та зміцнити безпеку країни.
-
Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами
Європейська комісія розподілила 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів Євросоюзу в рамках нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe). Головні отримувачі цих коштів – Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Ця програма була створена відповідь на російську агресію проти України та для посилення європейської оборони. Державам-членам надаватимуть довгострокові кредити за низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як боєприпаси, ракети, системи штучного інтелекту та інше. Польща має найбільший обсяг кредитів, що становить майже 30% від загальної суми програми. Ці кошти будуть використані для зміцнення східного флангу НАТО та закупівлі різних видів озброєння, необхідного для захисту кордонів. Україна не може отримувати прямі кредити в рамках цієї програми, але може брати участь у спільних закупівлях та її підприємства рівняються до європейських оборонних підрядників. Країни мають подати офіційні заявки з планами інвестицій до 30 листопада, а перші кредити очікуються на початку 2026 року.
-
Україна і ЄС вийшли на фініш у скринінгу кластерів
Україна наближається до завершення перевірки свого законодавства на відповідність стандартам Європейського Союзу. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка повідомив у соціальній мережі, що переговори щодо вступу до ЄС досягли фінальної стадії. Зараз обговорюються питання, пов’язані з ресурсами, сільським господарством та політикою згуртованості. Особливу увагу приділяють аграрній політиці, підтримці фермерів, розвитку сільських територій та системам контролю. Це дуже важливі теми у переговорах з ЄС, які потребують широкого взаєморозуміння між усіма сторонами.
-
У Путіна назвали “винних” у затягуванні війни
Речник Кремля, Дмитро Пєсков, заявив, що країни Євросоюзу ускладнюють мирний діалог щодо України та затягують завершення війни. Він вважає, що позиція Європи щодо України є шаленою, особливо в контексті висловлення президента Єврокомісії про необхідність перетворити Україну на “сталевого дикобраза”. Пєсков також вважає, що все більше країн у світі розуміють позицію Росії стосовно України. Він висловив негативне ставлення Росії до можливого розміщення військових Європи в Україні та зазначив, що захід готує план захисту України з трьома рівнями, на третьому з яких будуть сили стримування під керівництвом Європи.
-
ЄС відправив переговірників у Вашингтон – Кошта
Необхідно більше санкцій, щоб змусити Росію зупинити війну в Україні. Європейська команда прямує до столиці США, щоб працювати над цим з американцями. Про це у п’ятницю. 5 вересня, повідомив президент Європейської Ради Антоніу Кошта на спільній пресконфренції з президентом України Володимиром Зеленським в Ужгороді.
“Ми працюємо з США та іншими партнерами, щоб посилити наш тиск за допомогою подальших санкцій, прямих санкцій і вторинних санкцій. Більше економічних заходів, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей, зупинити цю війну в Україні. В Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша європейська команда направляється у Вашингтон, щоб працювати з нашими американськими друзями”, – заявив Кошта.
Він зазначив, що Європа працює разом з Україною над спільним майбутнім, підтримуючи відбудову України і її шлях до вступу до ЄС.
“Ми вас підтримуємо у вашій боротьбі у цій війні, оскільки вона продовжується. Ми вас підтримуємо у зусиллях, спрямованих на досягнення миру, у мирних переговорах. І ми також підтримуємо ваше майбутнє як повноправного члена у Європейському Союзі”, – заявив президент Євроради.
Напередодні стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами, а також президентом України Володимиром Зеленським. Трамп був дуже незадоволений тим, що Європа досі купує російську нафту.
Зеленський закликав Орбана почути сигнали від Трампа -
Сі Цзіньпін доручив Фіцо просувати інтереси Китаю в ЄС
Лідер КНР Сі Цзіньпін подякував Словаччині за “прихильність”до Китаю, а також висловив надію, що Братислава й надалі помагатиме Пекіну в “зміцненні відносин” з Євросоюзом. Про це він заявив словацькому прем’єр-міністру Роберту Фіцо, який був присутній на військовому параді в Пекіні, повідомляє Reuters.
Китай покладає надії, що окремі країни ЄС відстоюватимуть його інтереси на тлі введених Брюсселем мит на китайські електромобілі. Слід зауважити, що Словаччина виявилася однією з п’яти країн Євросоюзу, які виступили проти цих заходів.
Сі Цзіньпін гадає, що Словаччина справить “позитивну” роль у просуванні діалогу між Китаєм і ЄС.
Слід зазначити, що Фіцо раніше заявляв про плани щодо переведення відносин з Китаєм у “швидкісний режим”.
Словаччина, як і Угорщина, прагне залучити інвестиції китайських компаній, орієнтованих на європейський ринок. Проте на відміну від Будапешта, Братислава поки що не змогла здобути значні вигоди від співпраці з КНР. Лиш торік відносини вдалося вивести на рівень стратегічного партнерства.
Як відомо, Роберт Фіцо підтвердив, що вже у п’ятницю, 5 вересня, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.
Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні -
Запрацювала нова стеля цін на російську нафту
Починаючи з 3 вересня, “стеля” цін на російську нафту становитиме 47,6 доларів за барель замість попередніх 60 доларів. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в Телеграм у середу.
“Відсьогодні запрацювала нова “стеля” цін на російську нафту. Ліміт тепер становить $47,6 за барель замість попередніх $60. Таке рішення було ухвалене раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти РФ”, – зазначив він.
Єрмак подякував європейським партнерам за врахування рекомендацій санкційної групи щодо зниження “стелі” цін на нафту РФ.
Раніше стало відомо, що нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити бюджет РФ кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Мова йде про суму у $19 млрд.
Мерц пропонує економічно виснажити Росію -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року.