Європейська комісія готує план, який передбачає поступове виведення обладнання китайських компаній Huawei Technologies та ZTE з телекомунікаційних мереж країн Європейського Союзу. Цей план може стати юридично зобов’язуючим для держав-членів ЄС, які не виконають нові вимоги, загрожує процедурами порушення законодавства та фінансовими санкціями. Віцепрезидентка Єврокомісії Генна Вірккунен пропонує уніфікувати підходи до захисту телекомунікаційної інфраструктури. Крім того, Єврокомісія може припинити фінансування за програмою Global Gateway державам поза ЄС, які використовують китайське обладнання. Китай вважає, що такі дії гальмують його технологічний розвиток та призводять до економічних втрат. Тема китайських технологій стала актуальною з новим терміном президента Трампа у США, і Nokia закликає європейські уряди зменшити залежність від китайського обладнання.
Позначка: Євросоюз
-
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, хоча на них накладені санкції Євросоюзом. Один з таких танкерів, Zircone, що базується в Латвії, прибув до Ризького порту для заправки суден з російського флоту. Ця діяльність викликає обурення через порушення безпеки. Судна Zircone та Rina обслуговують лише ті судна, які не перебувають під санкціями ЄС або США. Після вторгнення Росії в Україну компанія Fast Bunkering змінила свою назву та інші дані, але продовжує діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
-
США підтримують план ЄС щодо заморожених активів РФ – ЗМІ
США підтримують плани Євросоюзу з використання заморожених російських активів для допомоги Україні та завершення війни. Єврокомісія запропонувала план, що дозволить країнам ЄС використовувати частину російських активів у Європі без їх конфіскації. США підтримують ці кроки. Але Бельгія застерігає від цього, вказуючи на загрозу дронів, що є можливим посланням від Москви. Росія відкидає зв’язок з цими інцидентами та погрозами. Трамп уникав участі у переговорах щодо долі російських активів.
-
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян
Європейський Союз прийняв рішення ужесточити візові правила для громадян Російської Федерації та скасувати можливість отримання багаторазових віз. Ця новина була оголошена Єврокомісією. Тепер росіяни повинні будуть подавати окрему заявку на візу кожного разу, коли планують відвідати країни ЄС. Це рішення прийнято з метою зменшення можливих безпекових ризиків, особливо у зв’язку з подіями в Україні. Євросоюз наголосив, що подорож до ЄС є привілеєм, який потребує відповідального підходу. Нові правила також передбачають винятки для журналістів та правозахисників, але загалом умови в’їзду для росіян стануть більш строгими.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
Єврокомісія намагається вирішити питання щодо ризиків перепрофілювання російських активів в Бельгії для надання кредиту на репарації в Україні. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив занепокоєння щодо можливих юридичних та фінансових ризиків. Єврокомісія проводить переговори з урядом Бельгії, але тиск часу великий через бюджетну кризу в країні. Україна потребує кредиту на 140 млрд євро, оскільки стикається зі значним дефіцитом бюджету. Бельгійське керівництво вимагає гарантії від ЄС та інших країн на суму понад 170 млрд євро. У разі успішних переговорів Комісія планує запропонувати законодавство щодо кредиту найближчим часом, проте існує ризик затягування процесу. Важлива також підтримка України від МВФ, яка залежить від кредиту ЄС.
-
ЄС відкриє Україні доступ до оборонного фонду
Євросоюз 5 листопада уклав угоду про приєднання України до Європейського оборонного фонду, який має бюджет близько 8 млрд євро. Цей Фонд фінансує спільні дослідження та розробки в оборонній сфері між країнами ЄС з метою зміцнення їх конкурентоспроможності та технологічної незалежності. Україна отримає доступ до спільних європейських проектів у цій галузі. Основний аспект угоди – стимулювання інвестицій у оборону для реалізації плану ReArm Europe, який передбачає виділення до 800 млрд євро на оборону в країнах ЄС. Ця угода вважається важливим кроком у зміцненні оборонних можливостей Європейського союзу.
-
В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам
Єврокомісія підтвердила свої плани щодо обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але поки не уточнила конкретні деталі. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт заявив, що зараз вони розглядають додаткові заходи у співпраці з країнами-членами. Він не підтвердив конкретну інформацію, що росіянам можуть заборонити отримувати багаторазові Шенгенські візи. У 2022 році ЄС вже призупинив дію Угоди про спрощення візового режиму з Росією і ввів ряд рекомендацій для держав-членів стосовно російських заявників. Кількість виданих російським громадянам шенгенських віз значно зменшилася з 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років.