Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”. Про це свідчить офіційна заява Європейської комісії.
ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
“Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі Сполученими Штатами в усьому демократичному світі”, – зазначили в Єврокомісії.
В ЄК додали, що європейські цифрові правила забезпечують “безпечні, чесні та рівні умови для всіх компаній”, а також застосовуються цілком справедливо та без дискримінацій.
ЄС висунув США вимогу надати роз’яснення, а в Єврокомісії пообіцяли “швидко та рішуче” відреагувати за потреби.
“За потреби ми швидко та рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від невиправданих заходів”, – сказано у повідомленні. Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.
Позначка: Євросоюз
-

В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців
-

Орбан пророкує останній рік “миру в Європі”
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не виключає можливості “війни в Європі” у 2026 році. Про це він сказав в інтерв’ю угорській провладній газеті Magyar Nemzet.
Угорський урядовець відповів таким чином на запитання про те, чи 2025-й стане останнім роком “миру в Європі”.
“Так, цього не можна виключати”, – сказав він.
За його словами, “остання велика війна в Європі” закінчилася в 1945 році, і з того часу минуло вісімдесят років.
“Довгий час ядерна зброя масового знищення стримувала народи континенту від війни. Всі вважали, що європейський конфлікт неминуче переросте в ядерну світову війну. Цей страх діяв протягом 80 років. Однак тепер з’являється цілком новий світ…
Відбувається перерозподіл фінансової, військової та політичної влади, що може навіть спровокувати війну. Військові напруження в Європі є наслідком занепаду Західної Європи та Європейського Союзу”, – пожалівся прем’єр.
Орбан переконаний, що “ми наближаємося до війни”, але нібито завдяки йому цей процес минулого тижня в Брюсселі “вдалося уповільнити темпи наближення війни”. Схоже, мовиться про невдалу спробу надати Україні репараційної позики з використанням російських активів.
“Дехто хотів прискорити цей процес до гіпершвидкості, але нам вдалося їх зупинити. Однак процес не зупинився. Ми тільки зупинили його прискорення. Сьогодні в Європі є два табори: прихильники війни і прихильники миру. Нині перевагу мають провоєнні сили. Брюссель хоче війни, Угорщина хоче миру”, – стверджує Орбан. -

ЄС продовжив економічні санкції проти РФ
Рада ЄС 22 грудня продовжила ще на шість місяців, до 31 липня 2026 року, дію економічних обмежувальних заходів проти Росії через її війну в Україні. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України.
Наразі вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з Росії до ЄС, де-SWIFT-транзакцію кількох російських банків. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти санкціям за обхід.
Як зазначають у пресслужбі Ради ЄС, доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, доцільно зберігати чинними всі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо необхідно.
У ЄС нагадали, що з 24 лютого 2022 року Євросоюз ухвалив 17 безпрецедентних та жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У своїх висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила своє рішуче засудження війни Росії проти України, яка є явним порушенням Статуту ООН, та підтвердила свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейська Рада також підтвердила непохитну відданість ЄС наданню постійної політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки Україні та її народу стільки, скільки потрібно, і такої інтенсивності, як це необхідно.
Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
Рагіше ЗМІ писали, що презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року. -

Допомога Києву: ЄС схвалив виняток для трьох країн
Угорщина, Словаччина та Чехія не матимуть фінансових зобов’язань в рамках рішення про 90 млрд євро фінансової підтримки ЄС Україні у 2026-2027 роках. Про це йдеться у висновках Європейської ради, пише Європейська правда.
Зазначається, що завдяки посиленій співпраці щодо інструменту, заснованого на статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, “будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Союзу як гарантії для цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини”.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що позика надається на безвідсотковій основі та не стане тягарем для бюджету України, й країна має погасити її лише тоді, коли отримає репарації. від Росії.
-

Зеленський відреагував на фінансову допомогу ЄС
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського Союзу за рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 млрд євро на період 2026-2027 років. Про це глава держави написав у Telegram у п’ятницю, 19 грудня. “Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026-2027 роках. Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість”, – заявив президент. Зеленський додав, що важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. “Дякую за результат і єдність. Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту”, – наголосив глава держави.
-

В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта
Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.
Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.
“Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.
Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.
“У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.
За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.
Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.
-

Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії
Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
“Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
“Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
“Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
“Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України. -

Євросоюз розширив санкції проти тіньового флоту РФ
Євросоюз запровадив обмежувальні заходи проти 41 нафтового танкера тіньового флоту Росії. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у четвер 18 грудня.
“Сьогодні Рада запровадила обмежувальні заходи щодо ще 41 судна, які є частиною російського тіньового флоту нафтових танкерів і сприяють отриманню енергетичних доходів Росією”, – йдеться у повідомленні.
Цим рішенням 41 танкер внесено до списку суден, яким заборонено доступ до портів та надання широкого спектру послуг, пов’язаних із морським транспортом.
“Цей крок спрямований проти танкерів не з країн ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, обходять механізм обмеження ціни на нафту або підтримують енергетичний сектор Росії. Санкції поширюються на судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у транспортуванні краденого українського зерна та культурних цінностей з України”, – заявили у Раді ЄС.
Загалом із сьогоднішнім рішенням Євросоюзу загальна кількість підсанкційних суден тіньового флоту РФ сягнула майже 600.
“ЄС готовий посилити тиск на Росію та її ланцюжок створення додаткової вартості тіньового флоту, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали в Раді ЄС. -

Сербія вперше за понад 10 років проігнорує саміт ЄС-Західні Балкани
Сербія вперше за понад десятиліття не візьме участі у саміті ЄС-Західні Балкани у Брюсселі 17 грудня. Про це заявив президент Александар Вучич, передає N1.
Ліде країни зазначив, що не їде на саміт і від Сербії не буде на ньому жодного представника.
“Вперше за останні 13 чи 14 років ані я, ані хтось інший від нас не поїде на цю міжурядову конференцію. Ніхто не представлятиме Республіку Сербія”, – сказав Вучич.
Політик пояснив, що це “його особисте рішення”, аби у цьому не звинувачували нікого іншого.
Вучич додав, що багато спілкувався з європейськими лідерами за останню добу.
“Я справді вдячний за повагу, виявлену до Сербії з боку Урсули фон дер Ляєн та Антоніу Кошти. Також вдячний президенту Макрону, з яким я говорив вчора увечері. Я вірю, що все, що я роблю, я роблю задля сербських громадян… Таким чином я захищаю Сербію та її Інтереси”, – заявив він. Вучич підкреслив, що Сербія “залишатиметься на шляху євроінтеграції, доки він є президентом”.
Ймовірною причиною бойкоту стало рішення ЄС не відкривати третій кластер переговорів, на що Сербія розраховувала.
-

Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році
Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
“Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
“Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський.