На засіданні Ради Євросоюзу було прийнято рішення виділити Україні 3,056 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вважає це рішення сигналом довіри до реформ в країні. Водночас було затверджено транш у 3,2 млрд євро. Україна має виконати низку реформ, щоб отримати повний обсяг фінансування. Потім в уряді пообіцяли виконати всі необхідні реформи для отримання фінансування від ЄС.
Позначка: Євросоюз
-
Зеленський дав обіцянку главі ЄК щодо переговорів
Президент України Володимир Зеленський розповів про свою розмову з президентом США Дональдом Трампом та дипломатичні можливості у спілкуванні з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Він наголосив на підтримці Європи у вирішенні конфлікту на сході України та вказав на важливість об’єднаної підтримки для країни. Зеленський також зазначив, що Україна прагне вступити до Євросоюзу і отримує підтримку в цьому процесі. У свою чергу, Урсула фон дер Ляєн підтвердила активну участь ЄС у забезпеченні миру в Україні. Тим часом, Росія та США домовилися про можливу зустріч своїх лідерів, але Путін відмовився від зустрічі з Зеленським, посилаючись на відсутність умов для цього.
-
Боррель розповів про заморожену допомогу Україні
Колишній очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив, що в Європейському фонді миру заблоковано 6,6 мільярда євро на військову допомогу Україні через вето, наложене Угорщиною. Це сталося через відмову прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана підтримувати європейські санкції проти Росії. Боррель зазначив, що після його відставки ЄС не надавав Україні жодної нової військової допомоги, оскільки Угорщина заблокувала цей процес. Тепер ситуація потребує двостороннього рішення, і якщо Угорщина не погодиться на поновлення санкцій, то їх не буде.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія Газпром втрачає свої позиції на газовому ринку Європи, зменшивши обсяги поставок газу до 9,93 млрд кубометрів за січень-липень 2025 року. Це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо такий темп збережеться, обсяг експорту до кінця року може скласти близько 17 млрд кубометрів, що є найнижчим показником з 1970-х років. Газпром втратив транзит газу через Україну з початку 2025 року, що також вплинуло на зниження видобутку газу в Росії. Крім того, спроби знайти нові ринки для газу, такі як угода з Китаєм чи проект газового хабу в Туреччині, не вдалися. Уряд Росії розглядає можливості використання надлишкового газу всередині країни.
-
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП
Європейська посолка в Україні Катаріна Матернова у своєму пості на Facebook повідомила, що повернення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) стало можливим завдяки громадському тиску, складним переговорам та здатності лідерів почути критику. Вона також висловила подяку президенту Зеленському та всім політичним силам за єдність у голосуванні за відновлення незалежності цих інституцій. Закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП, був прийнятий Верховною Радою 22 липня, але через протести громадян та занепокоєння партнерів з Євросоюзу, Зеленський вніс законопроєкт про скасування обмежень. В результаті 31 липня Верховна Рада підтримала цей законопроєкт, а президент підписав його, що відновило незалежність НАБУ та САП.
-
Лукашенко заговорив про “союз” Росії та ЄС
Олександр Лукашенко, глава Білорусі, висловив бажання про “співпрацю” між Євросоюзом та Росією. Він вважає, що об’єднання ЄС та Росії створило б могутню силу, але це не сподобалося би американцям. Лукашенко також назвав лідерів ЄС “кульгавими качками” і висловив думку, що європейському народові не подобається політика їхніх лідерів. Також відомо, що в Білорусі вводять штрафи за відсутність картоплі у магазинах за законом, підписаним Лукашенком.
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Зеленський пообіцяв виконати зобовʼязання перед ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністером Данії Метте Фредеріксен і обговорив з нею європейську інтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 29 липня.
“Звісно, ми говорили про європейську інтеграцію України, про відкриття першого переговорного кластера. Зараз Данія головує в Раді ЄС. Нам потрібно максимально використати цей час, щоб реалізувати всі необхідні рішення”, – написав глава дердави.
Зеленський запевнив, що зі свого боку Україна “робить усе, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС”.
“Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді. Вдячний Данії за його підтримку. Ми погодилися, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня”, – нагадав президент.
Також лідери узгодили двосторонні контакти і в межах ширших міжнародних форматів. -
“Останнє китайське” від ЄС. Рада ризикує допомогою
Європейський союз передав сигнал українському керівництву про готовність заморозити фінансову допомогу. Причина цьому – новий закон щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що йде мова Так, видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на поінформовані джерела в Києві повідомляє, що відповідного листа отримав Кабмін.
За інформацією ЗМІ, йдеться про програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Загалом, вона передбачає виділення Києву до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до державного бюджету України.
Опозиційна депутатка й колишній міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”.
Причому йдеться про відміну всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих надходжень. Звіт європейських експертів Як повідомляє F.A.Z., експерти Єврокомісії підготували великий звіт щодо подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
В документі обшуки й арешти в НАБУ описані як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Фахівці ЄС дійшли до висновку, що події навколо НАБУ підривають довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпають “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. Попередження саме для Ради Меседж від Євросоюзу був адресований саме народним депутатам. Адже саме вони мають знайти голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414, пише Європейська правда з посиланням на джерела в уряді та парламенті.
“Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним”, – говориться в статті.
Водночас за інформацією видання, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. Днями ЄС схвалив 4-й транш за цією програмою в урізаному обсязі. Україна у серпні має отримати 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд через зрив реформ. Ці кошти нібито не підпадають під можливе заморожування, але вони вже надійдуть у меншому обсязі, ніж планувалося, і у разі зволікання з іншими реформами, що прописані в умовах Ukraine Facility – подальші транші також скоротять. Надія є Паралельно з цим парламентський Антикорупційний комітет сьогодні одноголосно підтримав законопроект щодо відновлення колишніх повноважень НАБУ та САП
Під час розгляду НАБУ підтвердило, що не має зауважень щодо цього законопроєкту, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Завтра документ має ще затвердити правоохоронний комітет, після чого в четвер його внесуть на голосування в парламент.