Президентка Європейського парламенту, Роберта Мецола, заявила про те, що країни Європи продовжать посилювати санкції проти Росії та підтримувати Україну. Вони працюють над новим пакетом санкцій та планують посилити підтримку України у гуманітарній, військовій та дипломатичній сферах. Європа також намагатиметься відмовитися від російської нафти та газу, шукаючи інших надійних партнерів. Крім того, Європарламент підтримуватиме переговори про вступ України до Євросоюзу.
Позначка: Європарламент
-
Зеленський зустрівся з головою Європарламенту
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою в Києві. На зустрічі вони обговорили питання, які стосуються співпраці між Україною та європейськими інституціями, такі як вступ України до Євросоюзу, санкції проти Росії, соціальні програми та інші важливі теми. Зеленський висловив подяку за підтримку і наголосив на важливості співпраці між українським та європейським парламентами.
-
Вступ до ЄС є гарантією безпеки – Мецола
Голова Європарламенту Роберта Мецола виступила у Верховній Раді України, де підкреслила, що приєднання України до Європейського Союзу є гарантією безпеки. Вона зазначила, що євроінтеграція вже приносить конкретні результати, такі як угода про роумінг, яка корисна для громадян та бізнесу. Мецола також наголосила на фінансовій підтримці України зі сторони Європейського Союзу для проведення реформ і зміцнення інституцій. Вона закликала український парламент продовжити прийняття законодавства, яке допоможе реалізувати план реформ в країні. Також було оголошено відкриття постійного представництва Європарламенту у Києві та анонсовано нові санкції ЄС проти Росії.
-
Європарламент відкриває свій офіс в Києві
У Києві відкриють постійне представництво Європарламенту. Про це повідомила президентка інституції Роберта Мецола під час виступу у Верховній Раді. Вона зазначила, що це дозволить Європейському парламенту бути присутнім в Україні та співпрацювати з українськими колегами на постійній основі. Також було оголошено про відкриття переговорного “кластеру основ” як наступний крок на шляху України до членства в ЄС. Крім того, Мецола анонсувала новий пакет санкцій ЄС проти Росії, включаючи продовження відмови від російської нафти й газу та боротьбу з тіньовим флотом.
-
Президент Європарламент прибула з візитом у Київ
Президент Європарламенту Роберта Мецола прибула до Києва у середу, 17 вересня. Вона опублікувала фото на тлі поїзда Укрзалізниці з підписом “Наступна зупинка: Київ”.
-
У Європарламенті розкритикували тарифну угоду зі США
У Європарламенті розкритикували погоджену торговельну угоду зі США. Про це повідомляє ARD в понеділок, 28 липня.
Очільник торговельного комітету Європарламенту Бернд Ланге сказав, що не в захваті від угоди зі США, і Євросоюзу довелося піти на надто болючі поступки.
“15-відсоткові тарифи – це означає зростання попередніх тарифних ставок у чотири рази, натомість імпортні мита на американські товари до ЄС будуть нульовими”, – заявив він, назвавши це нерівними умовами.
За його словами, ЄС не вигідна обіцянка інвестувати у США 600 млрд євро, оскільки це не створить робочих місць у Євросоюзі і не відповідає європейським інтересам.Лідер Лівих у Європарламенті Мартіш Шірдеван заявив, що ЄС пішов на надмірні поступки і погодився на співпрацю, що дасть президенту США Дональду Трампу заробити мільярди доларів, а у ЄС опиняються під загрозою тисячі робочих місць.
Речниця Зелених у Європарламенті з торговельних питань Анна Кавацціні назвала угоду зі США “вкрай нерівною”, окремо зауваживши, що мита на сталь та алюміній залишаються, а також ЄС підписався на зобов’язання імпорту американського СПГ, який “Зелені” вважають шкідливим для боротьби зі зміною клімату.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50% Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заяви, що угода про торгівлю між США і ЄС дала змогу уникнути ескалації трансатлантичних торгівельних відносин.
-
Європарламент відхилив вотум недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав вотум недовіри Єврокомісії, очолюваній Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час засідання ЄП у четвер, 10 липня.
Так, під час розгляду питання вотуму недовіри Єврокомісії “за” проголосували 175 євродепутатів. “Проти” виступили 360 членів ЄП і ще 18 утрималися.
Як відомо, ініціатива щодо вотуму недовіри Єврокомісії належить євродепутатові Георге Піпереа з румунської ультраправої партії Альянс за об’єднання румунів (AUR).
Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
У свою чергу Урсула фон дер Ляєн відкинула звинувачення в тому, що її листування з керівниками фармацевтичних компаній під час епідемії коронавірусу у 2021 році суперечило інтересам Євросоюзу.
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого -
Орбан закликав лідерку Єврокомісії піти у відставку
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн піти у відставку. Його заява у середу, 9 липня, у соцмережі X з’явилася напередодні запланованого в Європарламенті голосування щодо вотуму недовіри Єврокомісії, ініційованого групою ультраправих парламентарів.
“Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – написав Орбан.
Вотум недовіри ініціював румунський ультраправий депутат Георге Піперя, він звинувачує фон дер Ляєн у відсутності прозорості щодо текстових повідомлень, які вона надсилала голові фармацевтичної компанії Pfizer під час переговорів щодо вакцин проти Covid.
Президентка Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Ініціативу румунського євродепутата підтримала частина ультраправих, зокрема партія Орбана. Водночас найбільша сила в Європарламенті, Європейська народна партія (ЄНП) фон дер Ляєн, категорично відкинула вотум недовіри Єврокомісії, а лідер групи Манфред Вебер назвав це марною тратою часу.
Голосування було призначене минулого тижня після того, як пропозиція зібрала 72 підписи, одну десяту від 720 місць у Європарламенті, де в липні минулого року фон дер Ляєн була переобрана 401 голосом. Для ухвалення вотуму недовіри потрібно дві третини голосів.
Заява угорського прем’єра з’явилася через день після того, як Європейська комісія в щорічному звіті заявила, що Угорщина не досягла “жодного прогресу” у виконанні низки вимог, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення громадянського суспільства і забезпечення незалежності ЗМІ.
Віктор Орбан давно має суперечки з Брюсселем, який критикує Будапешт за віступ від демократії. -
Європарламент проголосував за вступ Болгарії до єврозони
Депутати Європарламенту у вівторок, 8 липня, схвалили заявку Болгарії на перехід на євро та її приєднання до єврозони з 1 січня 2026 року. Про це повідомляє Укрінформ.
Доповідь про відповідність Болгарії усім необхідним критеріям була підтримана на пленарному засіданні в Страсбурзі 531 голосом, 69 депутатів висловились “проти”, 79 утрималися.“Сьогоднішнє голосування посилає чіткий сигнал: Болгарія готова приєднатися до єврозони. Всі критерії були виконані, і цей крок знаменує собою ключову віху на шляху до повної європейської інтеграції Болгарії – як для країни, так і для її громадян”, – заявила доповідачка Єва Майдел.
Висновок парламенту буде передано країнам-членам єврозони, які мають надати Болгарії остаточний дозвіл на вступ. Після цього підтвердження Болгарія стане 21 членом єврозони.
Нагадаємо, у червні Єврокомісія дала згоду на запровадження євро у Болгарії. Країна виконала всі необхідні умови, щоби перейти на єдину європейську валюту з 1 січня 2026 року. Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України
-
Європарламент остаточно схвалив нові правила в’їзду в ЄС
Європейський парламент у вівторок, 8 липня, остаточно схвалив поступове розгортання системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС, про введення якої давно йшлося. Про це повідомили на сайті Європарламенту.
Європейський парламент схвалив 572 голосами “за”, 42 “проти” і 67 тих, хто утримався, поступове запровадження системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС протягом 180 днів.
Після введення в експлуатацію система реєструватиме дані, включаючи ім’я, тип проїзного документа, час і місце в’їзду та виїзду, а також біометричні дані, такі як зображення осіб та відбитки пальців, громадян третіх країн, які в’їжджають та виїжджають із Шенгенської зони за короткостроковими візами або користуються безвізовим режимом.
Згідно з узгодженим графіком, 10% перетинів кордону мають бути зареєстровані в системі до 30-го дня, а 35% – до 90-го дня. До 170-го дня мають бути зареєстровані усі перетини, зазначили у євроінституції.
Система включає заходи на випадок непередбачених обставин у разі виникнення проблем з центральним розгортанням системи. Вибір щодо поступового розгортання є добровільним, тобто країни ЄС можуть розгорнути систему одразу, якщо захочуть.
Рада ЄС тепер має офіційно ухвалити закон, перш ніж він буде опублікований в Офіційному журналі ЄС. На третій день після публікації він набуде чинності.
Протягом 30 днів після набуття чинності агентство ЄС eu-LISA, як вказано, має розробити план розгортання для EES, а протягом 60 днів з тієї ж дати кожна держава-член блок – національний план розгортання. Система в’їзду-виїзду (EES) є однією із сумісних баз даних ЄС для управління кордонами та безпеки. Після того, як її буде повністю введено в експлуатацію, фізичне проставлення штампів у паспортах буде замінено записами до EES, які будуть доступні для консультацій у режимі реального часу для інших держав-членів Шенгенської зони відповідно до їхніх потреб у сфері безпеки.