Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ
Позначка: Європарламент
-
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
-
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів. -
ЄП схвалив резолюцію про викрадених дітей України
Європарламент ухвалив резолюцію щодо повернення українських дітей, які були примусово вивезені та депортовані Росією. Депутати висловили рішучу засуду щодо дій Росії та Білорусі, які спрямовані на знищення української ідентичності шляхом насильницького вивезення дітей, їх незаконного усиновлення і інших злочинів. Європарламент закликав Росію негайно повернути всіх депортованих українських дітей, надати доступ до них міжнародним організаціям та брати на себе відповідальність за скоєні злочини. Також закликано ЄС та інші країни приєднатися до коаліції за повернення українських дітей та підтримувати зусилля української влади та організацій у цьому питанні.
-
Туреччину визнали не готовою до вступу в ЄС, Анкара відповіла
Європейський Парламент проголосував за доповідь, яка стверджує, що процес вступу Туреччини до Європейського Союзу не може бути відновлений через погіршення демократії та придушення критики у країні. Депутати засудили жорсткі дії проти протестів та переслідування протестувальників без належних доказів. Також було вказано, що уряд Туреччини не виправив демократичні недоліки, необхідні для вступу до ЄС. У відповідь, турецька влада розкритикувала звіт Європарламенту, вважаючи його спотвореним та упередженим. Туреччина висловила надію, що Європарламент підтримає відносини між Туреччиною та ЄС на основі взаємної вигоди. Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, але переговори були призупинені в 2016 році через різногляди у політиці та критику порушення прав людини та демократії.
-
У Європарламенті відбудуться дебати щодо України
У Європейському парламенті планують провести дебати щодо досягнення справедливого, сталого та всеосяжного мирного врегулювання для України. Ця дискусія запланована на середу, 7 травня. Речниця Європарламенту повідомила, що обговорення шляхів досягнення миру в Україні буде головною темою цієї сесії. Представники ЄС обговорять, як Європейський Союз може допомогти в цьому процесі, включаючи політичну, фінансову та військову підтримку. Також заплановано голосування щодо продовження призупинення ввізних мит і квот на певні товари з України. Раніше прем’єр-міністр України обговорив з головою Європарламенту питання продовження “транспортного безвізу”.
-
Кошта зробив заяву щодо причин знеструмлень у Європі
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що масове відключення електроенергії на Піренейському півострові, яке сталося вдень 28 квітня, може не бути наслідком кібератаки. Він говорив з прем’єр-міністрами Іспанії та Португалії із зусиллями операторів мереж встановити причину та відновити електропостачання. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що поки немає остаточних відомостей про причину відключення електроенергії, але найважливіше зараз – відновити електропостачання. Європейська комісія обіцяє надати допомогу у відновленні енергосистеми Піренейського півострова.