Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.
Позначка: Європа
-
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
-
Єврорада не ухвалила 18-й пакет санкцій проти РФ
Європейська Рада не змогла ухвалити 18-й пакет санкцій для Росії за війну, яку вона веде проти України. Це випливає з висновків по Україні, які були ухвалені в ході засідання Євроради на рівні глав держав та урядів у четвер, 26 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Європейський Союз разом з партнерами має намір обмежити здатність Росії продовжувати вести свою агресивну війну… Європейська Рада закликає до подальших заходів проти російського тіньового флоту, який використовується Росією для обходу санкцій та створює значні екологічні та безпекові ризики. У цьому контексті вона закликає Раду швидко прийняти новий пакет санкцій. Вона також підкреслює важливість подальшого посилення заходів проти обходу”, – йдеться в документі.
Крім того, лідери ЄС заявили, що, відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки “Росія не припинить свою війну агресії проти України та не компенсує їй збитки, завдані цією війною”. Редактор Радіо Свободи Рікард Юзвяк повідомив, що лідери ЄС домовилися продовжити всі санкції проти Росії ще на шість місяців.
“Лідери не дійшли згоди щодо останнього пакета санкцій – 18-го. Словаччина досі не дала зеленого світла. Дискусії, ймовірно, відновляться між послами найближчими днями”, – написав журналіст у соцмережі Х.
При цьому Юзвяк не згадав про Угорщину, яка теж погрожувала блокувати санкції.
-
Макрон: Європа має визначити умови для діалогу з Росією
Президент Франції Еммануель Макрон акцентував на важливості для європейських країн якомога швидше визначитися з умовами для можливого відновлення контактів з Російською Федерацією в майбутньому. Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами на саміті НАТО в Гаазі 25 червня, трансляцію якого здійснював телеканал France24.
Він зазначив, що війна Росії проти України є вже третьою війною, яку ця держава веде на європейському континенті.
Він закликав європейські нації чітко окреслити рівень готовності до оборони і визначити умови для майбутнього діалогу з Росією щодо обмеження озброєнь та відновлення довіри. Французький президент наголосив, що ці питання потребують стратегічного планування вже сьогодні, аби забезпечити більше почуття безпеки в майбутньому.
Макрон також наголосив на необхідності єдності та координації зусиль всередині Європи. Він застеріг від розбіжностей між країнами і закликав уникати будь-яких комерційних конфліктів. За його словами, тільки об’єднані підходи дозволять ефективно реагувати на потенційні загрози.
Окрему увагу президент Франції звернув на реальність російської загрози. Він підкреслив, що російська агресія продемонструвала нелогічність певних кроків у минулому і змусила переглянути політику, включаючи необхідність переозброєння як частини стратегії захисту.
Зауважимо, що раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц звернувся до США, заявивши, що для вирішення припинення війни в Україні необхідно посилити економічний тиск на Росію.
-
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду. -
Ринок елекрокарів Європи росте, продажі Tesla валяться
Продажі нових автомобілів Tesla у Європі у травні впали на 27,9% порівняно з аналогічним місяцем минулого року на фоні зростання продажів електромобіліву регіоні на 27,2%. Про це повідомляє Reuters у середу, 25 червня.
За даними Європейської асоціації виробників автомобілів (ACEA), загальні продажі автомобілів у Європі зросли на 1,9%, причому найбільше зростання спостерігалося за рахунок гібридів із підзарядкою та автомобілів на альтернативному паливі.
“Європейські продажі Tesla падають вже п’ять місяців поспіль, оскільки клієнти переходять на дешевші китайські електромобілі, а в деяких випадках протестують проти політики генерального директора Tesla Ілона Маска. Частка Tesla на європейському ринку впала до 1,2% у травні з 1,8% рік тому”, – пише Reuters. -
Ціни на газ обвалилися на тлі новин з Близького Сходу
Ціни на природний газ на нідерландському ринку TTF різко знизилися на понад 12% до 35,3 євро за МВт-годину. Це сталося після заяви президента США про досягнення перемир’я між Ізраїлем та Іраном. Ринок газу добре забезпечений і очікуються подальші зниження цін. Це може також вплинути на український ринок газу, де ціни можуть знизитися. Крім того, ціни на нафту теж зменшилися через стабільне постачання і відсутність ризиків у протоці Ормуз. Тегеран згодився на перемир’я з Ізраїлем, але пізніше запустив ракети в їхньому напрямку. Європейський Союз розглядає можливість припинення імпорту російського газу, але Угорщина блокує це рішення.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Кремль заявив про “страшний популізм” у Європі
У Європі до влади прийшли політики, які начебто не мають довгострокового плану дій і цим пояснюється їхній “агресивний курс” щодо Росії. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю РБК в четвер, 19 червня.
Він вважає, що в європейських країнах “переміг страшний популізм”.
“В результаті цього популізму в більшості європейських країн до влади прийшли малокомпетентні політики, які не мають довгострокового плану дій і не здатні думати за обрій наступних виборів. Вони живуть тільки до наступних виборів. Доля свого народу та країни на кілька наступних десятиліть чи століть – це категорії, якими думають китайці і ми, до речі, – їх не цікавлять”, – заявив Пєсков.
На його думку, політика щодо Росії – “це наслідок таких тектонічних зрушень на європейському континенті”.
Речник Кремля констатував “повну шалену ворожість, заперечення Росії з боку європейців”. Пєсков вважає, що Європа “потрапила в жахливу ситуацію” і тепер платить “величезну економічну ціну”.
На його думку, благополуччя Європи базувалося на “дешевій безпеці від Америки і дешевій енергії від Росії, а зараз це раптом все пропало”.
“Причому якщо безпеку від Америки забрали самі американці, то тут (дешева енергія – ред.) вони самі собі відрізали ногу”, – додав Пєсков і цинічно додав, що “здоровою логікою це пояснити неможливо”.
Раніше Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”. -
Rheinmetall і американська Anduril спільно вироблятимуть дрони та ракети
Німецький концерн Rheinmetall і американська компанія Anduril Industries оголосили про стратегічне партнерство. Про це компанії повідомили у середу, 18 червня.
Вказано, що партнери планують організувати в Європі виробництво американських ударних дронів Fury і крилатих ракет Barracuda. Також планується виробництво твердопаливних ракетних двигунів із залученням інших європейських фірм.
Barracuda – це лінійка недорогих крилатих ракет із різним бойовим навантаженням і дальністю дії, причому модель Barracuda-M оптимізована для масового виробництва, що допомагає вирішити проблему дефіциту високоточних боєприпасів для США та їхніх союзників.
У свою чергу дрон Fury – фактично реактивний дрон-винищувач з функцією штучного інтелекту, який супроводжуватиме F-35 і деякі інші західні літаки.
Раніше Rheinmetall і американська корпорація Lockheed Martin створять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot.
Також повідомлялося, що Rheinmetall буде виробляти супутники. Для цого було створено спільне підприємство з фінським виробником супутників ICEYE.