У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%.
Позначка: Європа
-
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
-
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники кількох європейських країн, зокрема Данії, Австрії та Польщі, висловили свою реакцію на атаку Росії на Україну, яка сталася в останні дні. Вони вважають, що Європа повинна вжити рішучих заходів, таких як інвестиції у зміцнення української оборони та посилення тиску на Росію. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа повинна активно втрутитися у ситуацію та надати фінансову підтримку для української оборони. Також було зазначено про призупинку поставок американських ракет до України. Представники Австрії та Польщі також висловили своє засудження за агресію Росії та закликали до посилення міжнародного тиску на неї. Російська атака призвела до пошкоджень польського консульства в Києві, і Польща вислала протест до посольства Росії.
-
Каволі передав Гринкевичу командування силами НАТО в Європі
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), змінивши на цій посаді генерала армії США Крістофера Каволі. Церемонія передачі повноважень відбулася у Монсі, Бельгія, за участі генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Гринкевич, якому 54 роки, раніше очолював директорат з операцій Об’єднаного штабу збройних сил США та командував Дев’ятою повітряною армією США. Це призначення є підтвердженням залученості США до НАТО, оскільки посада Головнокомандувача союзних сил у Європі традиційно залишається за американським офіцером.
-
Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ
Європейські союзники НАТО готуються до можливого скорочення американських військ на континенті, хоча плани США ще не оголошені. Дипломати вважають, що президент Трамп може зменшити кількість військ у Європі та переключити їх на Азію та Близький Схід. Це може вплинути на оборонні плани НАТО, які сильно залежать від американської техніки та військових. Країни східного флангу Альянсу хвилюються через можливе скорочення військ США. Зменшення також вплине на ключові бази США в Німеччині та Італії. Європейські війська поки не готові повністю замінити американські можливості. Після вторгнення Росії в Україну адміністрація Байдена збільшила військовий контингент у Європі. Наразі загальна кількість становить близько 80 тисяч військових. Союзники розглядають сценарії зі зменшенням від 10 до 20 тисяч американських військ. Невпевненість викликає можливість прийняття рішень США без консультацій з європейськими союзниками.
-
В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України
Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй. -
Екстремальна спека. Європа перегрівається
В Європі знову екстремальна спека. Двоє людей загинули через рекордну спеку у Франції, повідомило в середу національне міністерство екології, а всього лише за один день допомога через небувало високу температуру повітря знадобилася понад 300 мешканцям країни. Рекордно спекотна погода, що охопила весь континент, — наслідок антропогенного зміни клімату, заявило кліматичне агентство ООН, і такі періоди спеки трапляються тепер все частіше.
Рекордні температури
Так, в Іспанії та Англії червень 2025 року став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень. Червень 2025 року у Франції став другим найспекотнішим з початку спостережень у 1900 році.
На материковій частині Португалії в червні зафіксували рекордну денну температуру — 46,6°C. Так спекотно було в містечку Мора за 90 км від Лісабона, це максимум для материкової частини Португалії, повідомили метеорологи з Португальського інституту моря та атмосфери. Середньомісячні дані ще не опубліковані.
Наслідки
В Італії від сильної спеки загинули двоє людей, а в італійській комуні Тецце-суль-Брента (провінція Віченца) робітник на будівництві опинився в комі після денного чергування на спеці. Його напарник також звернувся за медичною допомогою, почувши себе погано, повідомляє італійське інформаційне агентство Ansa.
А в Ломбардії до вересня заборонили роботи на відкритому повітрі в період з 12:30 до 16:00. Ця заборона перш за все стосується будівельних майданчиків, ремонтних робіт на дорогах, сільськогосподарських робіт.
Аномальна спека призвела 1 липня до відключень електроенергії в центрі Флоренції — через зростання навантаження на мережу від працюючих кондиціонерів. Також у вівторок на досить тривалий час відключалася електроенергія в італійському Бергамо.
В Туреччині спека спричинила лісові пожежі. Міністр лісового господарства Туреччини Ібрагім Юмакли повідомив, що за останні три дні пожежники та рятувальники в країні виїжджали на 263 лісові пожежі. Всього рятувальники вже евакуювали понад 50 000 осіб — переважно мешканців західної провінції Ізмір.
Температура в Греції наближається до позначки 40°C вже на протязі кількох днів. Лісові пожежі палають біля кількох прибережних міст, вогонь знищив кілька будинків. Місцеві жителі були змушені евакуюватися.
Що можна зробити
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк підкреслив, що чергова хвиля спеки свідчить про необхідність змін — зокрема відмови від різних видів викопного палива, використання якого є однією з головних причин зміни клімату.
“Підвищення температури, підвищення рівня моря, повені, посухи та лісові пожежі загрожують нашому життю, нашому здоров’ю, можливості жити в чистому, здоровому та стійкому навколишньому середовищі”, — сказав Фолькер Тюрк, виступаючи в Раді ООН з прав людини.
За даними Міжурядової групи експертів ООН з зміни клімату, періоди спеки тепер повторюються все частіше і охоплюють все більшу територію, хвилі спеки стануть ще більш вираженими — через те, що планета продовжує нагріватися. Прискорюють цей процес, за даними експертів ООН, антропогенні фактори.
Європейська комісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
Відповідно до Кліматичного закону ЄС, Євросоюз та його держави-члени взяли на себе зобов’язання зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
Закон встановлює першу проміжну ціль – скорочення чистих викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року.
Тепер Єврокомісія хоче встановити наступну проміжну ціль на 2040 рік. -
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ
Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
“Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
“Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати. -
Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen
Польська нафтопереробна компанія Orlen більше не закуповуватиме російську нафту для свого нафтопереробного заводу в Чехії після 30 червня. Про це в понеділок заявив генеральний директор компанії Іренеуш Фафа́ра, інформує Reuters.
У компанії уточнили, що контракт із російською Роснафтою на постачання для чеського заводу Литвинов був останнім, що пов’язував Orlen із російською нафтою.
“Сьогодні ми звільнили Центральну Європу від російської нафти”, – зазначив Фафара на пресконференції.
Зауважимо, у квітні уряд Чехії заявив, що вперше в історії країна стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації потужностей на нафтопроводі TAL, який веде з заходу.
Після вторгнення Росії в Україну Чехія прагнула позбутися часткової залежності від нафтопроводу Дружба, що десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини щорічного імпорту нафти країною.
Наприкінці минулого року чеський оператор нафтопроводів MERO завершив модернізацію ділянки нафтопроводу TAL (Transalpine Pipeline), який транспортує нафту з танкерів в італійському порту Трієст до Німеччини, де вона надходить у систему IKL і прямує до Чехії.
У компанії Orlen наголосили, що наразі чеські нафтопереробні заводи отримують сировину з Північного моря, Середземномор’я, Саудівської Аравії, Південної й Північної Америки та Африки.
ЄС витрачає на нафту та газ з РФ більше, ніж на допомогу Україні – звіт -
Європейські порти переповнені через мита Трампа
Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
“Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
“Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями. -
Європа готується до першої хвилі спеки
Європейські країни готуються до першої потужної хвилі спеки цього року, повідомляє The Guardian. У кількох регіонах температура може сягнути рекордних +42 °C.
В Іспанії 27 червня державне метеоагентство оголосило спеціальне попередження. Найбільше постраждають південні області країни. Влада закликає громадян уникати перебування на сонці, пити достатньо води та дбати про людей з підвищеним ризиком – зокрема літніх і вагітних.
У Португалії спека може спровокувати масштабні лісові пожежі – небезпека охоплює до двох третин території країни. У Лісабоні синоптики прогнозують температуру до +42 °C.
Французький Марсель, де стовпчики термометрів наближаються до +40 °C, відкрив безкоштовні громадські басейни – це спроба допомогти населенню пережити спеку.
В Італії, зокрема в Неаполі, Палермо та на Сицилії, температура підніметься до +39 °C. Там вже заборонено працювати на відкритому повітрі в найспекотніші години. Профспілки закликають запровадити подібні обмеження й в інших регіонах.
У Греції, де температура також перевищує +40 °C, 26 червня на південь від Афін спалахнула масштабна пожежа. Влада провела евакуацію та закрила частину дороги до мису Суніон, де розташований древній храм Посейдона — одна з ключових туристичних пам’яток.