Президент Франції Еммануель Макрон говорить, що на карта в Україні поставлена стабільність Європи та мир, яким насолоджувалися цілі покоління європейців.
“Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб домогтися припинення вогню, почати переговори з метою побудови цього міцного і тривалого миру, тому що на карта в Україні поставлена наша безпека та наші спільні принципи”, — заявив президент Франції у своїй промові, виголошеній у Вестмінстерському парламенті перед членами Палати лордів і Палати громад. Тим часом, європейські держави все активніше готуються до війни проти Росії.
Порти готуються приймати військові вантажі
Найбільший порт Європи – нідерландський Роттердам – готується до можливого конфлікту з Росією, резервуючи місце для кораблів з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти комерційні вантажі у випадку війни, повідомляє Financial Times.
Генеральний директор адміністрації порту Роттердама Баудевейн Сіменс в інтерв’ю виданню розповів, що порт координує свої дії з сусіднім портом Антверпен у Бельгії на випадок прибуття британської, американської та канадської техніки і поставок.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – зазначив Сіменс.
“Якщо доведеться перевозити великі обсяги військової техніки, ми будемо звертатися до Антверпена або інших портів, щоб вони частково взяли на себе вантажі, і навпаки. Ми все менше сприймаємо один одного як конкурентів. Звичайно, конкуруємо, де потрібно, але співпрацюємо, де можемо”, – додав він.
Сіменс повідомив, що один або кілька кораблів зможуть пришвартовуватися до порту протягом кількох тижнів – чотири або п’ять разів на рік, хоча місце швартування може змінюватися. Контейнерний термінал Роттердама – єдине місце, де порт може безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також кілька разів на рік тут проходитимуть амфібійні військові навчання.
Порт уже мав досвід обробки привезеного озброєння – особливо під час війни в Перській затоці у 2003 році, – однак навіть у розпал холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу. Порт Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військових, дислокованих у Європі.
Витрати на оборону
Німецький міністр фінансів Ларс Клінгбайль виправдав значне збільшення військових витрат Німеччини, заявивши, що це необхідно для протистояння загрозі з боку російського правителя Володимира Путіна і для того, щоб німецькі діти ніколи не відчули війни.
Представляючи Бундестагу фінансовий план на 2025 рік, Клінгбайль сказав, що “мир в Європі перебуває під загрозою” і збройні сили терміново потребують інвестицій після того, як у останні десятиліття вони були “паралізовані бюджетною економією”.
“Я знаю, як важко багатьом людям змиритися з тим, що війна повернулася в Європу. Але наша власна сила є необхідною умовою для того, щоб ми могли повернутися до справжнього миру в Європі, де кордони не можуть бути змінені силою”, – сказав міністр.
За його словами, у уряді не хочуть, щоб “хоч одна дитина в нашій країні коли-небудь відчула війну, і ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб цього досягти”.
Позначка: Європа
-
Європа готується до війни. Обіцяють не залишити Україну
-
Макрон зробив заяву щодо підтримки України
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейці “ніколи не відмовляться від України”, адже на кону стоїть європейська безпека. Про це він сказав під час виступу у парламенті Великої Британії перед членами Палати лордів і Палати громад. Про це у понеділок, 8 липня, пише Le Monde.
“Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб досягти припинення вогню, розпочати переговори щодо побудови міцного та тривалого миру, тому що на кону в Україні наша безпека й наші спільні принципи”, – сказав Макрон.
Він зазначив, що протягом останніх кількох років союзники наполегливо працювали, щоб підтримати український народ, допомагаючи йому чинити опір. Президент Франції підкреслив, що в Україні на карту поставлені стабільність Європи та мир, якими останні десятиліття “насолоджуються покоління”.
Як відомо, Міністерство оборони США оголосило про поставки Україні додаткової оборонної зброї згідно з розпорядженням президента Дональда Трампа.
Додамо, видання Axios повідомляє, що США вже відправили необхідну зброю для української армії.
Трамп пригрозив Путіну “невеличким сюрпризом” -
Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату
Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі. -
Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ
Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
“Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт. -
Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники кількох європейських країн, зокрема Данії, Австрії та Польщі, висловили свою реакцію на атаку Росії на Україну, яка сталася в останні дні. Вони вважають, що Європа повинна вжити рішучих заходів, таких як інвестиції у зміцнення української оборони та посилення тиску на Росію. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа повинна активно втрутитися у ситуацію та надати фінансову підтримку для української оборони. Також було зазначено про призупинку поставок американських ракет до України. Представники Австрії та Польщі також висловили своє засудження за агресію Росії та закликали до посилення міжнародного тиску на неї. Російська атака призвела до пошкоджень польського консульства в Києві, і Польща вислала протест до посольства Росії.
-
Каволі передав Гринкевичу командування силами НАТО в Європі
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), змінивши на цій посаді генерала армії США Крістофера Каволі. Церемонія передачі повноважень відбулася у Монсі, Бельгія, за участі генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Гринкевич, якому 54 роки, раніше очолював директорат з операцій Об’єднаного штабу збройних сил США та командував Дев’ятою повітряною армією США. Це призначення є підтвердженням залученості США до НАТО, оскільки посада Головнокомандувача союзних сил у Європі традиційно залишається за американським офіцером.
-
Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ
Європейські союзники НАТО готуються до можливого скорочення американських військ на континенті, хоча плани США ще не оголошені. Дипломати вважають, що президент Трамп може зменшити кількість військ у Європі та переключити їх на Азію та Близький Схід. Це може вплинути на оборонні плани НАТО, які сильно залежать від американської техніки та військових. Країни східного флангу Альянсу хвилюються через можливе скорочення військ США. Зменшення також вплине на ключові бази США в Німеччині та Італії. Європейські війська поки не готові повністю замінити американські можливості. Після вторгнення Росії в Україну адміністрація Байдена збільшила військовий контингент у Європі. Наразі загальна кількість становить близько 80 тисяч військових. Союзники розглядають сценарії зі зменшенням від 10 до 20 тисяч американських військ. Невпевненість викликає можливість прийняття рішень США без консультацій з європейськими союзниками.
-
В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України
Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй.