Україна проти того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримував Росію: блокування України до шляху до ЄС є підтримкою Путіна. Ба навіть більше – Україна не має “щось” пропонувати Орбану. Це радше він мусить запропонувати щось нашій державі, яка захищає всю Європу від Росії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час саміту розширення ЄС у вівторок, 4 листопада.
“Я не думаю, що я маю щось запропонувати Віктору Орбану. Я думаю, що Віктор Орбан повинен запропонувати щось Україні, яка захищає всю Європу від Росії. І навіть тепер, під час цієї війни, ми не маємо від нього жодної підтримки, підтримки нашого бачення життя…
Ми все одно не хотіли б, щоб Віктор підтримував Росію, тому що блокування України в ЄС є дуже конкретною підтримкою Путіна. І це, на мою думку, точно не дуже добре”, – наголосив голова держави.
За його словами, угорці підтримують українців, так само як й українці поважають будь-яку націю Європи.
“Ми як лідери (країн – ред.) не маємо права думати про себе і про наші вибори, тому що це лиш одна хвилина в історії наших народів. Це ніщо порівняно з тим, що може бути зруйновано, зруйновані відносини між людьми. Найважливіше – не втратити це добросусідство”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, антиукраїнська позиція Орбана та його адміністрації активізувалася максимально з 2022 року. Офіційний Будапешт з того часу раз у раз робить недружні заяви або навіть дії проти України. Зокрема, недавно стало відомо, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Раніше Орбан заявив, що мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту “вже є вирішеним ділом”, проте конкретних термінів він не назвав.
Позначка: Європа
-
Орбан має запропонувати щось Україні, а не навпаки – Зеленський
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ
Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
“Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно. -
Лукашенко мріє, що ЄС платитиме Білорусі за “чисте повітря”
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив думку, що Європа буде платити йому за чисте свіже повітря, яке утворюється завдяки збереженим у країні лісам і болотам. Він вважає, що коли настане час, країни Європи будуть платити Білорусі за те, що вони зберігають ці природні ресурси. Лукашенко також висловив обурення тим, що зараз Європа накладає санкції на його країну замість того, щоб платити за чисте повітря.
-
ЗМІ дізналися зміст мирного плану від Європи
Європейці готують мирний план для України, який складатиметься із 12 пунктів, що розписані довкола двох фаз: “припинення вогню” і “переговори”. Про зміст цього плану у середу, 29 жовтня, пише Радіо Свобода.
Зазначається, що ініційований Фінляндією план не є готовою мирною угодою, про що свідчить його попередня назва “Елементи миру в Україні”. Він не обговорювався на вищому рівні ЄС і офіційно не був схвалений жодною країною. Очевидно, це просто “чернетка” мирного плану.
12 пунктів плану розподілені навколо двох фаз: перша – “припинення вогню”, друга – “переговори”.
Пункти мирного плану ЄС
У документі зазначається, що таке припинення вогню “розпочнеться через 24 години після того, як сторони приймуть цей план”. При цьому лінія зіткнення “буде заморожена в точці, де вона знаходиться на початку припинення вогню”.
Натякаючи на те, що Сполучені Штати відіграють провідну роль у переговорах, також пропонується, що моніторинг припинення вогню розпочнеться “негайно під керівництвом США, використовуючи супутники, безпілотники та інші технологічні засоби”.
Також під час фази припинення вогню планується, що Україна та Росія домовляться про “пакт про ненапад”, що означає, що Москва припинить атаки на Україну.
Київ також повинен утримуватися від спроб повернути контрольовані РФ території в українських регіонах, таких як Крим, Донбас, Херсон та Запоріжжя, військовим шляхом.
Запорізьку АЕС пропонують передати з-під контролю Росії неназваній третій стороні та розпочати переговори про те, щоб дозволити Україні знову взяти під контроль станцію.
Згідно з планом, також будуть передбачені “заходи щодо зміцнення довіри”, які викладені як “вибрані символічні санкції, що скасовуються після того, як припинення вогню триватиме узгоджену кількість днів”.
Інша ідея полягає в тому, що Росію знову запросять до міжнародних організацій. Хоча це прямо не зазначено, можна припустити, що йдеться про Раду Європи, з якої РФ виключили у 2022 році, та Міжнародний олімпійський комітет.
Також пропонується, щоб під час фази припинення вогню було створено “Раду миру” під головуванням Трампа для нагляду за реалізацією остаточного мирного плану – ідею, яка, очевидно, запозичена з нещодавно оприлюдненого мирного плану для Гази.
Гарантії безпеки для України, над якими “коаліція рішучих” працює вже кілька місяців, є восьмим пунктом плану, хоча жодних додаткових деталей не надається.
Дев’ятий пункт є суперечливим, оскільки стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою “посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій”
Десятий пункт передбачає початок перемовин щодо управління окупованими територіями.
Одинадцятий пункт стосується відновлення України, в рамках якого буде створено фонд, для якого можуть бути використані заморожені російські активи.
Останній пункт передбачає поступове скасування санкцій проти РФ в міру реалізації плану. Також Україна та Росія розпочнуть процес узгодження компенсації за воєнні збитки за допомогою заморожених активів на Заході, загальна сума яких становить понад 200 млрд євро, які пропонується повернути після досягнення угоди між Києвом та Москвою.
Також пропонується так званий механізм швидкого відновлення, за яким усі санкції та ізоляційні заходи проти РФ автоматично запроваджуються у разі повторного нападу на Україну. -
У США пояснили скорочення військ у Європі
США повертають з Європи бойову бригадну групу повітрянодесантної дивізії без її заміни. Про це повідомило Командування армії США в Європі в середу, 29 жовтня.
“У рамках цілеспрямованої діяльності міністра війни США щодо забезпечення збалансованого розміщення американських збройних сил 2-а піхотна бойова бригадна група 101-ї повітряно-десантної дивізії буде передислокована до штату Кентуккі за графіком без заміни”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що “це не виведення американських військ з Європи та не сигнал про ослаблення зобов’язань перед НАТО”.
“Швидше, це позитивна ознака зростання європейського потенціалу і відповідальності. Наші союзники по НАТО відгукуються на заклик президента Трампа взяти на себе основну відповідальність за конвенційну оборону Європи. Ця зміна в розміщенні збройних сил США не змінить ситуацію з безпекою в Європі”, – заявили в командуванні.
Підкреслюється, що США зберігають потужну присутність на всьому європейському театрі військових дій і зберігають здатність перегруповувати сили та засоби для досягнення цілей та підтримки американських пріоритетів, включаючи зобов’язання президента Дональда Трампа захищати союзників по НАТО, інформує командування.
Відомо, що ця бригада розміщувалася на румунській базі Михайло Когелничану. З її відходом ротація американських сил там припиниться. -
В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи
У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
“Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, – сказав речник Тома Рейньє.
ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
“Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ. -
Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві
Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.
Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.
Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.
“Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.
Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.
Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.
Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.
У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.
Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.
Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.