Єврокомісія врахувала більшість застережень Бельгії щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту з доходів від заморожених російських активів у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила, що була інтенсивна дискусія з Бельгією, і більшість її занепокоєнь було враховано у пропозиції Єврокомісії. Вони розробили сильні заходи для захисту держав-членів ЄС та зменшення ризиків. Єврокомісія також надсилає сильний сигнал українському народу, що має надію на мир, та закликає Росію сісти за стіл переговорів. Раніше Бельгію звинувачували у надмірних вимогах щодо гарантій у разі можливого позову від Росії. План надання Україні репараційного кредиту на 140 млрд євро заморожених російських резервів наразі зупинився через позицію Бельгії.
Позначка: Єврокомісія
-
Зеленський поговорив з фон дер Ляєн і Рютте
Президент Володимир Зеленський провів окремі телефонні розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це повідомила пресслужба українького лідера увечері в неділю, 30 литопада.
“Глава держави подякував Урсулі фон дер Ляєн за підтримку. Україна перебуває в повній координації з Єврокомісією. Лідери обговорили ситуацію в дипломатії та мають спільний погляд на ключові питання”, – йдеться у повідомленні.
За ловами Зеленського, глава ЄК дуже уважно сприймає необхідність посилення стійкості України в умовах постійних російських ударів по українській інфраструктурі та енергетиці.
Під час розмови з Рютте обговорювався “порядок денний на найближчі дні, які будуть дуже важливими”.
“Сторони тісно координують свої кроки. Глава держави наголосив, що в активності України та всіх партнерів надзвичайно ефективними будуть спільні заходи та спільні позиції. Володимир Зеленський і Марк Рютте домовилися продовжити контакти протягом найближчих днів”, – додали в ОП. -
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії. -
У Єврокомісії відреагували на обшуки в Єрмака
Антикорупційні розслідування в Україні свідчать про те, що антикорупційні органи в Україні працюють. Про це заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, коментуючи проведення обшуків у керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, передає Радіо Свобода 28 листопада. “Ми бачили новини про сьогоднішні обшуки, проведені НАБУ і САП. Наша позиція – добре відома: будь-які розслідування показують, що антикорупційні органи діють і мають дозвіл на роботу в Україні. Боротьба з корупцією була центральним елементом нашого пакета розширення, який визначає нашу загальну позицію з цього питання”, – зазначив він.
Речник наголосив, що боротьба з корупцією є ключовою для вступу країни до Європейського Союзу.“Це вимагає постійних зусиль для гарантування сильної спроможності боротися з корупцією і дотримання верховенства права”, – сказав Мерсьє.
Речник додав, що Єврокомісія продовжуватиме “уважно стежити за ситуацією”.
-
Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила занепокоєння тим, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укладати мирну угоду. Вона наголосила на необхідності продовжувати тиск на Росію до тих пір, поки Кремль не погодиться на мир. Фон дер Ляєн також зазначила, що відсутні конкретні сигнали про готовність Росії завершити конфлікт в Україні, тому потрібно продовжувати впливати на неї. Вона підкреслила важливість дотримання ключових принципів у мирній угоді, таких як повага до суверенітету та територіальної цілісності України, Європи та НАТО. Крім того, фон дер Ляєн зазначила необхідність повернення російськими викрадених українських дітей.
-
Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу
Скоординована участь представників ЄС у переговорах щодо миру для України, які пройшли у неділю в Женеві за участю США, України та ЄС, дозволила досягти значного прогресу. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн за результатами неформального засідання лідерів Євросоюзу, яке пройшло в гібридному форматі в Луанді (Ангола), де пізніше стартував саміт ЄС-Африканський союз.
“Хоч іще є над чим працювати, нині є міцна основа для руху вперед. При цьому ми мусимо бути єдиними та й надалі ставити інтереси України в центр наших зусиль. Ідеться про безпеку всього нашого континенту тепер і в майбутньому”, – наголосила вона.
За її словами, слід поважати територію та суверенітет України.
“Тільки Україна як суверенна країна може приймати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі в їхніх руках. Я також хочу наголосити на центральній ролі Європи в майбутньому країни. Завтра ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами з Коаліції охочих”, – додала вона.
Фон дер Ляєн також повідомила, що вона знову порушила питання тяжкого становища викрадених та зниклих безвісти українських дітей.
“Кожна дитина має повернутися додому. Я була рада, що ця тема турбує лідерів”, – підкреслила президент ЄК.
Як відомо, 23 листопада в швейцарській Женеві відбулися переговори між представниками України, держав Європи та США. За їх підсумками Україна та США підготували оновлений рамковий документ щодо миру.
Держсекретар США Марко Рубіо згодом заявив про “гнучкість” дедлайну, який встановив президент Дональд Трамп для України.
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь -
Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини
Європейська комісія розпочала юридичну процедуру проти Словаччини після того, як країна внесла поправки до конституції, яка проголошує пріоритет національного законодавства над нормами ЄС. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 21 листопада.
У вересні словацькі депутати на вимогу консервативного кабінету Роберта Фіцо схвалили зміни, що закріплюють перевагу місцевих законів у питаннях “національної ідентичності”. Поправка нібито має захистити країну від “прогресивної нісенітниці”, включно з одностатевими шлюбами та усиновленням. Уряд Словаччини наполягає, що поправка “відображає суспільні настрої” та “зміцнює суверенітет держави”. Водночас ЄК попереджає, що таке рішення підриває єдність правового простору Євросоюзу та може вплинути на виконання спільних правил.
Сьогодні Єврокомісія направила Братиславі офіційне повідомлення – перший крок процедури, яка може завершитися розглядом у суді ЄС. Словаччина має два місяці на відповідь. У разі відсутності прогресу країні можуть загрожувати фінансові санкції.
Нагадаємо, конституційні зміни, прийняті словацьким парламентом, передбачають закріплення лише двох біологічних статей – чоловічої та жіночої, а також переглядають правила усиновлення. Як відомо, Фіцо заявив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності.
-
В ЄС планують створити Військовий Шенген
Європейська комісія представила пакет заходів для створення єдиного військового простору в ЄС та модернізації оборонної промисловості. Мета цих заходів полягає в забезпеченні швидкого та безпечного переміщення військ, техніки та ресурсів по всій Європі, а також в прискоренні впровадження інновацій у сфері оборони. Запропонований “Військовий Шенген” передбачає гармонізовані правила щодо військової мобільності та спрощені процедури для транскордонних військових переміщень. Крім того, представлений пакет включає усунення регуляторних бар’єрів, створення надзвичайної системи швидкого реагування, покращення транспортних коридорів та інші заходи.
Окрім цього, була представлена Дорожня карта трансформації оборонної промисловості ЄС, яка спрямована на прискорення модернізації та підтримку нових оборонних гравців, інтеграцію технологічних і оборонних спільнот, впровадження новітніх технологій у військові можливості та збільшення виробничих потужностей через інновації.
Європейська комісія наголосила, що ці заходи вже починають реалізовуватися, а Регламент про військову мобільність буде представлений на розгляд Ради ЄС та Європарламенту для ухвалення.
-
Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана
Європейський союз планує провести переговори з Україною щодо можливого вступу на рівні робочих груп, не відкриваючи офіційно переговорні кластери. Це рішення було ухвалено через вето Угорщини. Єврокомісарка Марта Кос зазначила, що це не блокує процес вступу України до ЄС, а лише ускладнює ухвалення рішень. Деякі країни-члени ЄС, зокрема Угорщина, висловлюють опір розширенню ЄС, оскільки бояться конкуренції та впливу на внутрішні ринки. Є ідея прийняття нових країн без права голосу до внутрішніх реформ у ЄС. Україна показала позитивні результати в імплементації законодавства Євросоюзу, що вказує на просування у напрямку вступу до ЄС.
-
ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft
Європейська комісія розпочала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки (DMA). Це розслідування має на меті обмежити вплив технологічних гігантів та створити рівні умови для менших конкурентів. Два розслідування було ініційовано для визначення статусу “сторожових платформ” для хмарних сервісів цих компаній, а третє – для оцінки ефективності DMA у боротьбі з антиконкурентною практикою у секторі хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалено на тлі напруженості у відносинах із президентом США Дональдом Трампом, який підтримує американських технологічних гігантів. Microsoft і Amazon Web Services висловили готовність співпрацювати з регуляторами, переконані у конкурентній та інноваційній природі ринку хмарних послуг. Єврокомісія планує завершити розслідування протягом року, а фінальне рішення щодо регулювання хмарного сектора в рамках DMA має бути ухвалене протягом наступних 18 місяців. Amazon Web Services, Microsoft Azure і Google Cloud від Alphabet Inc. є найбільшими у світі постачальниками хмарних послуг.