Європейська комісія восени представить план розвитку високошвидкісних залізничних перевезень у Європі. Про це єврокомісар з транспорту Апостолос Дзідзікостас розповів в інтерв’ю The Guardian.
Проєкт передбачає “довгострокове бачення більш пов’язаної, ефективної та конкурентної мережі” залізниць у межах ЄС.
Дзідзікостас наголосив на необхідності координації планування, фінансування та впровадження інфраструктури і рухомого складу, здатного працювати “без кордонів”. Високошвидкісні залізниці мають конкурувати з авіаперельотами за комфортом, швидкістю і вартістю, зазначив він.
За словами єврокомісара, пасажири обиратимуть поїзд не лише через його екологічність, а й за зручність і доступність.
Проблемами залишаються різні стандарти колії, рухомого складу і систем сигналізації, а також слабка координація між країнами. Згідно з опитуваннями, 75% громадян ЄС віддали б перевагу потягу, якби сполучення між столицями було швидким і надійним.
Комісія має на меті подвоїти обсяг високошвидкісних перевезень до 2030 року та потроїти – до 2050-го, створивши мережу завдовжки понад 49 тисяч км, витративши 546 млрд євро.
Дзідзікостас зазначив, що для реалізації плану потрібен скоординований підхід до фінансування: поєднання коштів ЄС, національних інвестицій і приватного капіталу. Також важливо уніфікувати правила експлуатації та дати доступ новим операторам.
Він визнав, що авіаперевезення часто дешевші й зручніші для пасажирів, адже залізничний сектор недофінансований і потребує значних вкладень в інфраструктуру та рухомий склад.
“Я оптиміст і люблю потяги”, – додав єврокомісар. – Уявляю день, коли можна пообідати в Копенгагені, сідати на поїзд і на вечерю приїхати до Праги”.
Позначка: Єврокомісія
-
ЄС планує подвоїти трафік високошвидкісних залізниць до 2030 року
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП
В Єврокомісії позитивно оцінили ухвалений Радою 31 липня закон про НАБУ і САП, вважаючи його відповіддю на ключові виклики щодо незалежності антикорупційних органів. Водночас у Брюсселі наголосили, що це ще не завершення процесу реформ. Про це заявив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, інформує РБК-Україна.
“ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію”, – зазначив речник.
Він нагадав, що меседжі Єврокомісії завжди були однозначними, зауваживши, що Україна має будувати майбутнє як держава-член ЄС на міцному фундаменті та зберігати незалежні антикорупційні органи, які є “наріжним каменем верховенства права”.
В ЄК констатували, що голосування закону відновило ключові запобіжники для забезпечення незалежності антикорупційних органів.
“Ухвалений закон відповідає основним викликам щодо незалежності НАБУ та САП. Водночас нам потрібно ознайомитися з остаточним текстом… Це ще не завершення процесу”, – мовиться у коментарі.
Також Єврокомісії додали, що шлях України до членства в ЄС вимагатиме постійних зусиль для забезпечення ефективної боротьби з корупцією та дотримання принципів верховенства права.
Своєю чергою, Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Рада виправила свої помилки. Втім, додала, що боротьба з корупцією має залишатися пріоритетом.
“Рада виправила рішення минулого тижня, яке завдало шкоди, підриваючи незалежність НАБУ та САП. Сьогоднішній закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ. Підтримка фундаментальних цінностей та боротьба з корупцією мають залишатися пріоритетом”, – зазначила Кос.The Rada corrected last week’s damaging vote undermining NABU’s & SAPO’s independence. Today’s law restores key safeguards, but challenges remain. The EU supports 🇺🇦 citizens’ demands for reform. Upholding fundamental values & fighting corruption must remain the priority. — Marta Kos (@MartaKosEU) July 31, 2025 Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.Згодом глава держави підписав документ. -
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн. -
Єврокомісія уріже транш фіндопомоги Україні
Четвертий у 2025 році транш фіндопомоги Україні у рамках механізму Ukraine Facility, який українська влада запросила ще у червні, буде наданий Україні у меншому обсязі, ніж планувалося, оскільки Україна не виконала 3 з 16 реформ, обіцяних Євросоюзу. Про це повідомив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє, передає Європейська правда.
“Четвертий транш є найбільшим як за обсягом коштів, так і за кількістю необхідних реформ. У разі виконання всіх індикаторі та за умови реалізації 16 реформ, Україна отримала б 4,5 млрд євро”, – зазначив він.
За його словами, Україна подала запит на часткову виплату цього траншу 6 червня 2025 року.
“У своєму запиті Україна заявила про виконання 13 із 16 необхідних реформ, тоді як виконання трьох інших наразі триває”, – пояснив посадовець.
Гійом Мерсьє додав, що Комісія оцінила 13 реформ як виконані та пропонує Раді ЄС здійснити виплату Україні в розмірі 3,05 млрд євро як четвертий транш у межах Ukraine Facility для України.
За словами речника ЄК, з трьох невиконаних реформ “одна стосується децентралізації, інша – закону про реформу АРМА, а третя – відбору суддів до Вищого антикорупційного суду”. -
Червоні лінії. Реакція Заходу на атаку на НАБУ
Європа вимагає пояснень від української влади щодо прийняття законопроєкту, який робить НАБУ та САП залежними від Генерального прокурора. Німеччина, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Естонія, Ісландія негативно висловилися про дії української влади. Існує загроза і для інвестицій в оборонний сектор України.
Загроза допомозі Україні
Депутат Європарламенту від партії Зелених Деніель Фройнд вважає обмеження незалежності НАБУ та САП великим кроком назад у боротьбі з корупцією в Україні та загрозою для процесу вступу країни до ЄС.
“Це явне порушення довіри. Цим кроком український уряд ставить під загрозу процес вступу до ЄС”, – сказав євродепутат.
Він також зазначив, що бачить закон як проблему для надання ЄС фінансової допомоги Україні. “ЄС дуже хоче допомогти Україні. Але він не може продовжувати перераховувати гроші, якщо країна рухається у неправильному напрямку”, – попередив депутат.
Єврокомісія надзвичайно стурбована прийняттям проєкту, що значно послаблює повноваження українських антикорупційних інститутів.
“Обидва інститути, НАБУ та САП, широко вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні. Вони відіграють ключову роль у порядку денному реформ України і повинні бути незалежними, щоб боротися з корупцією та зберігати суспільну довіру”, – підкреслив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн потребувала пояснень від президента України Володимира Зеленського.
“Повага до верховенства права та боротьба з корупцією – це основні принципи ЄС. Від України як країни-кандидата очікують повного дотримання цих стандартів. Компроміси тут неможливі”, – відзначив Мерсьє.
Немає незалежних НАБУ та САП – немає грошей
Єврокомісар з економічних питань Вальдіс Домбровскіс, який у Брюсселі курує фінансову допомогу Україні, зазначив, що фінансова допомога Києву та його прогрес на шляху до ЄС залежать від незалежності антикорупційних інститутів.
Домбровскіс підкреслив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура “мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості”.
Інвестиції в оборону
В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування відновлення.
У листі до Офісу президента України, датованому 22 липня, Джулія Фромгольц – керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР – висловила “глибоку стурбованість останніми подіями”, що стосуються НАБУ та САП, а
Також вона попередила про наслідки для України, якщо Київ не вживе заходів для виправлення проблеми.
“Якщо (питання, що виникло через прийняття закону) залишиться невирішеним – це не лише поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з корупцією, але й її зусилля щодо вступу до ОЕСР, а також підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокове відновлення”, – підсумувала вона. -
Фон дер Ляєн вимагає пояснень щодо НАБУ і САП
Керівництво Єврокомісії дуже стурбоване через український закон, який обмежив діяльність НАБ і САП та звернулося до Києва за поясненнями. Про це сказав речник ЄК Гійом Мерсьє, повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 23 липня.
“Ми дуже стурбовані прийняттям змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони ризикують суттєво послабити компетенції та повноваження антикорупційних інституцій України. Обидві інституції, НАБУ та САП, вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні”, – заявив він.
Мерсьє нагадав, що ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості.
“Президентка Європейської комісії контактувала з президентом Володимиром Зеленським щодо цих останніх подій. Президент фон дер Ляєн висловила свою серйозну стурбованість наслідками змін і попросила український уряд надати пояснення”, – розповів він.
Речник підкреслив, що повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами ЄС.
“Як країни-кандидата, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може”, – заявили у Єврокомісії.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикували в ЄС.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю -
Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП
Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежністьі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у соцмережі X у вівторок, 22 липня.
“Серйозно стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – зазначила вона.
Перед цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Тим часом спікер Ради Руслан Стефанчук дуже оперативно підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. Marta Kos -
В Україні надмірно роздута проблема корупції – Свириденко
Проблема корупції в Україні надто роздувається всередині українського суспільства та деяких соціальних групах. Про це заявила новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.
Чиновниця нагадала результати опитування, згідно з якими, хоч переважна більшість українців вважають корупцію вельми поширеною, та набагато менше людей справді натрапляють на такі випадки в реальності.
“Якщо бути відвертою, всередині українського суспільства та окремих соціальних груп ця проблема перебільшується і надмірно роздувається”, – сказала прем’єр-міністр.
За її словами, зовнішні спостерігачі “оцінюють Україну за іншими критеріями”.
Вона також захистила рішення уряду відхилити кандидатуру на пост глави Бюро економічної безпеки, попри те, що цього вимагали МВФ і Європейська комісія. На додачу, кандидата було затверджено конкурсною комісією.
Кабінет міністрів, за її словами, “діяв відповідно до встановлених процедур”. За її словами після обрання кандидатури конкурсною комісією, уряд проголосував колегіально і відправив рішення назад до комісії.