Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з керівниками НАТО, Європейської ради та Європейської комісії для обговорення перемовин зі США. Зустріч відбулася в понеділок, 8 грудня, і була визнана як продуктивна. Сторони обговорили питання миру, безпеки та стійкості для України, а також ініціативи PURL і репараційного кредиту. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також висловив позитивне ставлення до зустрічі, підтримуючи прогрес на шляху до миру для України. Попередньо у Лондоні також відбулися переговори, де обговорювалися дипломатичні зусилля та гарантії безпеки для України.
Позначка: ЄС
-
Україна не зможе без грошей ЄС – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна очікує на продовження фінансування від Європейського Союзу. Він висловив сподівання, що Європа знайде спосіб допомогти Україні, наприклад, через репараційну позику, яка б дозволила використати заморожені активи Росії. Президент вірить, що ці кошти будуть корисні для відновлення країни і підтримки в разі продовження війни. Бельгія висловила сумніви щодо юридичних і фінансових ризиків такого рішення і вимагає додаткових гарантій від країн ЄС.
-
Франція приховує від ЄС, в яких банках є заморожені росактиви – ЗМІ
Франція є власником другої за величиною суми заморожених активів Банку Росії, проте не розголошує своїм партнерам у Євросоюзі, де саме знаходяться ці кошти. У той же час Єврокомісія включила до свого плану “репараційного кредиту” для України 25 млрд євро, які знаходяться за межами бельгійського депозитарію Euroclear. Більшість цих коштів (близько 18 млрд євро) знаходиться у французьких банках, ще 7 млрд євро – у бельгійських. Французька влада не розголошує деталі про те, в яких саме банках знаходяться ці кошти, посилаючись на банківську таємницю. ЗМІ припускають, що основна частина цих грошей може бути у BNP Paribas – найбільшому банку Франції. Французькі чиновники не підтримують використання цих коштів для репараційного кредиту Україні через різні умови договорів у комерційних банках та Euroclear, де зберігаються ці активи.
-
ЄС виділяє 30 млн євро на підтримку демократичних сил Білорусі
Європейський союз вирішив надати ще 30 мільйонів євро на підтримку демократичних сил у Білорусі. Цю інформацію надала єврокомісарка Марта Кос під час конференції у Брюсселі. Загалом, ЄС уже виділив 200 мільйонів євро для підтримки демократії в Білорусі після виборів, які, за словами Кос, були сфальсифіковані. Ця допомога спрямована на підтримку правозахисників, журналістів, громадянського суспільства та політичних в’язнів. Лідерка опозиції Світлана Тихановська висловила подяку ЄС та Європейському парламенту за їхню підтримку в боротьбі за демократію в Білорусі.
-
ЄС заморозить активи Росії безстроково – ЗМІ
Єврокомісія виявила спосіб, який дозволить замороженим російським активам залишатися в Європі безстроково, навіть без одноголосної підтримки країн ЄС. Брюссель готовий застосувати положення, що дозволяє банкам не розморожувати кошти в умовах серйозних економічних потрясінь, заявляють джерела згідно з Financial Times. Це означає, що санкції проти Росії можуть залишатися в силі без необхідності їх щорічного продовження. Такий механізм дозволить обійти право вето однієї країни, зокрема Угорщини, яка часто блокує рішення стосовно Росії. Цей крок стає важливим у контексті плану надання Україні “репараційної позики” зі заморожених активів російського Центробанку. ЄС пропонує механізм, за яким надає кредит Києву, який буде повертатися лише у разі реальних відшкодувань від Росії. Це дозволить ЄС використовувати заморожені резерви як джерело ліквідності. Експерти визнають, що ця схема складна, але може допомогти Україні уникнути фінансових проблем. ЄС хоче захистити активи від можливих спроб Росії повернути до них доступ. Новий механізм має бути обговорений на наступному саміті Європейської Ради 18 грудня.
-
Угорщина і Словаччина судитимуться через російські газ та нафту
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна разом із Словаччиною будуть оскаржувати план Європейського союзу щодо заборони імпорту російського газу й нафти в Європейському суді. Він назвав цей план RePowerEU санкційним заходом, який, на його думку, порушує національні компетенції країн-членів ЄС у сфері енергетики. Сіярто вважає, що ця заборона може призвести до проблем з енергопостачанням та підвищенням цін на енергоносії. Також він звинуватив ЄС в “масштабному юридичному шахрайстві” через введення плану RePowerEU без одноголосного схвалення.
-
Соратник Путіна зробив заяву щодо війни з Європою
У сербському виданні Політика російський сенатор Олексій Пушков заявив, що Росія не має наміру вступати у військові конфлікти з європейськими країнами, оскільки не має жодних територіальних або політичних претензій до них. Путін раніше висловив погрози війни проти Європи, якщо ті розпочнуть війну проти Росії, проте генсек НАТО відмовився коментувати ці заяви.
-
Стратегія безпеки: Туск емоційно звернувся до США
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що Європа є союзником, а не ворогом США, і закликав дотримуватись цього принципу. Він наголосив, що Європа і США мають спільних ворогів і повинні разом працювати над забезпеченням спільної безпеки. Ця заява була зроблена у контексті обговорення оновленої Стратегії національної безпеки США, яка вказує на необхідність зосередитись на стабільності відносин з Росією, збільшенні відповідальності Європи за власну оборону та запобіганні подальшому розширенню НАТО.
-
Німеччина намагається врятувати ДВЗ від європейської заборони
Європейська заборона на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року більше не виглядає непорушною. Як повідомляє Carscoops, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом дозволити європейським автовиробникам продавати нові моделі з ДВЗ і після 2035 року.
За словами єврокомісара з питань сталого транспорту та туризму Апостолоса Ціцікостаса, цей лист “дуже добре сприйняли в Брюсселі”. Він також наголосив, що ЄС має захищати власних виробників та зберігати промислову конкурентоспроможність.
У розмові з Handelsblatt Ціцікостас також підтвердив, що ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня, відкладено на кілька тижнів – Єврокомісія досі допрацьовує регуляторний пакет. У ньому буде “все – від перегляду вуглецевих цілей до норм для автопарків і багатьох інших пунктів”.
Комісар зазначив, що документ враховуватиме сучасні технологічні тенденції, включно з потенціалом “нульових та низьковикидних палив” – синтетичного пального та передових біопалив.
Хоч він і не підтвердив напряму, що ДВЗ на таких видах палива дозволять після 2035-го, тенденція свідчить: це дедалі більш імовірно. Незважаючи на це, він наголосив, що амбіції ЄС залишаються незмінними, але їх потрібно адаптувати до реальності: “Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але мусимо враховувати геополітичні зміни. Не можна підривати нашу конкурентоспроможність, водночас допомагаючи європейській індустрії зберегти технологічне лідерство”. -
Угорщина заблокувала в ЄС альтернативу рішення про “репараційний кредит”
Угорщина заблокувала ухвалення потенційного рішення про випуск єврооблігацій для фінансування України. Відповідну ідею Єврокомісія висунула як альтернативу “репараційній позиці” коштом заморожених активів Росії. Про це повідомляє видання Politico.
Під час засідання послів держав ЄС у Брюсселі у пʼятницю, 5 грудня, Будапешт відхилив ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС, для фінансування України.
ЗМІ зауважив, що це “позбавляє ЄС потенційного “плану Б” на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро”.
Додамо, що премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявив: його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Як ми вже писали, Європейський Союз недавно затвердив остаточні правила поетапної відмови від імпорту російського природного газу. Однак очільник угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде оскаржувати у вищому суді Євросоюзу це рішення, бо воно нібито порушує установчі документи Євросоюзу.