Росію не можуть виключити з проєкту будівництва Міжнародного термоядерного експериментального реактора (ITER) у Франції – найбільшого у світі наукового проєкту в галузі керованого термоядерного синтезу. Про це мовиться у відповіді єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена на запит депутатів Європарламенту.
“Угода щодо ITER не передбачає можливості припинення участі або призупинення прав жодного з членів, включно з участю в Раді ITER – керівному органі проєкту”, – зазначив Йоргенсен.
За його словами, документ передбачає лише “можливість добровільного виходу члена зі складу учасників”.
Росія не виконувала обов’язків ротаційного голови Ради ITER протягом останніх двох років.
Москва також здійснила свій внесок до проєкту у “натуральній формі”, – шляхом надання відповідних технологій.
“Двосторонні контакти та взаємодія з Росією зведені до мінімуму”, – запевнили у відповіді Єврокомісії.
Окрім того, у Брюсселі уточнили, що подальша робота, розвиток і експлуатація реактора не залежатимуть від російських прав інтелектуальної власності.
Єврокомісія планує до кінця 2025 року ухвалити Стратегію ЄС у галузі термоядерного синтезу, яка спиратиметься на провідну роль Європейського Союзу. Документ має на меті створити конкурентоспроможну промислову екосистему термоядерних технологій у Європі та розширити фінансування сектору.
Як повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії, реактор ITER матиме вагу 23 000 тонн і майже 30 метрів заввишки. Він розташований на території площею 180 гектарів. У проєкті беруть участь 35 країн, зокрема Франція, інші країни ЄС, Росія, Китай, Індія, Японія, Південна Корея та США.
Перші тестові запуски заплановано на 2025 рік. Повноцінний запуск реактора очікується у 2035 році.
Міжнародний Експериментальний Термоядерний Реактор – експериментальний проєкт, який передбачає побудову, випробовування і використання токамака, у якому завдяки реакції термоядерного синтезу вдасться отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації.
Позначка: ЄС
-
Росію не виключать з проєкту термоядерного реактора ЄС
-
Катар пригрозив ЄС зупинкою постачання газу
Катар погрожує припинити постачання скрапленого природного газу (СПГ) до країн Євроосюзу у відповідь наєвропейський закон про належну ретельність щодо примусової праці та шкоди довкіллю. Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист уряду Катару владі Бельгії.
Так, у листі ще від 21 травня міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі заявив, що країна реагує на директиву ЄС про належну ретельність у сфері корпоративної стійкості (CSDDD). Ця директива вимагає від великих компаній, що працюють в ЄС, виявляти та вирішувати проблеми з правами людини та навколишнім середовищем у своїх ланцюгах постачання.
“Простіше кажучи, якщо до директиви не буде внесено подальших змін, держава Катар та компанія QatarEnergy не матимуть іншого вибору, окрім як серйозно розглянути альтернативні ринки за межами ЄС для нашого СПГ та інших продуктів, які пропонують більш стабільне та сприятливе бізнес-середовище”, – йдеться в листі.
Речник представництва Бельгії при ЄС відмовився коментувати цей лист.
Тим часом речник Єврокомісії підтвердив отримання листа від Катару. За його словами, зараз законодавці та уряди країн ЄС ведуть переговори щодо внесення змін до директиви.
На початку цього року Брюссель вже запропонував зміни до директиви, щоб зменшити вимоги, зокрема шляхом відтермінування її запуску на рік – до середини 2028 року – та обмежити перевірки, які компанії повинні будуть проводити у своїх ланцюгах поставок.
Компанії, які не виконуватимуть вимоги, можуть зіткнутися зі штрафами у розмірі до 5% від світового обороту. Але Катар заявив, що ці зміни є недостатніми.
Зазначається, що Катар є третім за величиною у світі експортером скрапленого природного газу (СПГ) після США та Австралії. З початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році країна поставляв від 12% до 14% СПГ в Європу. -
Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції. -
Іран і Європа почали ядерні переговори
Представники Франції, Великої Британії та Німеччини зустрілися з іранськими дипломатами в Стамбулі, що провести переговори про ядерної програми Тегерану. Про це повідомляє французький телеканал France 24.
Перемови почались о 09:30 за київським часом та триватимуть близько до 15:30 за київським часом.
ЗМІ нагадав, що це перша зустріч, яка відбулась після нападу Ізраїлю на Ірану в середині червня, який спровокував 12-денне протистояння між обома країнами.
З того часу європейські країни погрожують Тегерану відновити санкції Організації об’єднаних націй (ООН) до кінця серпня. Можливість відновити санкційний режим закінчується вже в жовтні.
Напередодні переговорів речник Міністерства закордонних справ (МЗС) Ірану Есмаїл Бакаї заявив, що зустріч стане “випробуванням реалізму для європейців і цінною нагодою виправити їхні погляди на ядерне питання Ірану”.
Як ми вже писали, наприкінці червня президент США Дональд Трамп допустив можливість пом’якшення санкцій стосовно Ірану.
Іран назвав умову обговорення зі США ядерної угоди -
Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму
Ф’ючерси на природний газ (FrontMonth) на нідерландському TTF вранці 25 липня опустилися нижче €32 за мегават-годину – вперше з кінця квітня. Про це свідчать дані ICE, передає ExPro.
Rотирування сягнули €31,92/MWh, що на 1,3% нижче за попередній день.
Зниження цін пояснюють кількома факторами:- Технічна торгівля на ринку;
- Відновлення постачання газу з Норвегії після завершення технічного обслуговування на родовищі Troll;
- Очікуване прибуття 18 LNG-танкерів до європейських терміналів упродовж двох тижнів.
Крім того, попит на газ для генерації електроенергії може скоротитися через зростання виробництва атомної та сонячної енергії. За прогнозами, в Європі найближчими днями встановиться тепла та безхмарна погода.
Запаси газу в європейських ПСГ продовжують зростати. Станом на 23 липня в них зберігалося 70,6 млрд кубометрів палива — сховища заповнені на 66%. Деякі країни, зокрема Нідерланди, можуть досягти 90% заповнення навіть до 1 листопада.
Водночас ЄС погодився зробити графік досягнення цієї мети гнучкішим — тепер допустимо досягати 90% у період з 1 жовтня до 1 грудня. -
Сербія назвала умову підтримки санкцій ЄС проти Росії
Сербія підтвердила підтримку територіальної цілісності України та її європейських прагнень, але поки що відмовилася приєднуватися до санкцій проти Росії. Про це повідомляє австрійська газета Der Standard.
Сербський міністр у справах Європи Неманья Старович спробував розвіяти сумніви щодо позиції Белград стосовно України.
“Якщо нас критикують за те, що ми не робимо достатньо для України, то моя відповідь проста: дозвольмо українцям говорити за себе”, – зазначив він.
Сербія не підтримує санкції ЄС проти Росії, оскільки це “зовсім не вплине на Росію, але дуже сильно вплине на сербську економіку”, а також тому, що, не будучи членом ЄС, Сербія не має безпеки, яку надає членство в Союзі, пояснив позицію уряду сербський чиновник.
Він провів аналогію з пандемією, після якої Хорватія одержала 22 мільярди євро з фонду відновлення ЄС, а Сербія – “майже нічого”, а саме 165 мільйонів євро.
Проте Сербія готова повністю підтримати санкції ЄС, “якщо членство в ЄС буде наближатися”, тобто за кілька місяців до дати вступу, запевнив Старович.
За його словами, Белград “з першого дня чітко і недвозначно засудив” російське вторгнення в Україну.
Він додав, що Сербія підтримує членство України в ЄС, а також висловив задоволення тим, що Україна надала імпульс процесу розширення.
“Тепер ми, країни Західних Балкан, маємо стати частиною цього імпульсу”, – вважає міністр.
Як ми вже писали, президент Сербії Александар Вучич заявив, що не підписував декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі й цим “не зрадив Росію”.
Раніше Вучич разом зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо стали єдиними представниками Європи на рівні лідерів на урочистостях у Москві до Дня перемоги 9 травня. -
Захід посилює тиск на Китай, аби він менше допомагав РФ у війні
Президент США Дональд Трамп посилює тиск на Китай, намагаючись перекрити обхідні шляхи експорту через треті країни. Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн пригрозила Китаю, що у випадку посилення військової допомоги Росії він може забути про європейський ринок. Як вплине тиск Заходу на Китай та його позицію щодо російсько-української війни? Нова стратегія Трампа Президент США Дональд Трамп вирішив застосувати нову стратегію щодо Китаю. Він підвищує тарифи та посилює вимоги до ланцюгів постачання. Про це повідомляє Bloomberg.
Наразі США надсилають попередження низці держав із вимогою укласти двосторонні торговельні угоди до 1 серпня.
Інакше Вашингтон погрожує новими тарифами – на товари, що постачаються через треті країни. Зокрема, під приціл потрапляє Мексика, В’єтнам і навіть ЄС, який Китай використовує, як логістичний хаб для реекспорту.
Вашингтон вже включає вимоги до безпеки ланцюгів постачання у свої торгові угоди.
На думку аналітиків Bloombergце може поставити під загрозу 70% китайського експорту до США і завдати удару по економіці КНР. А саме може вдарити по 2,1% ВВП КНР.
Не секрет, що Пекін дедалі активніше використовує країни на кшталт В’єтнаму, Мексики та навіть ЄС для постачання товарів у США, минаючи прямі торгові бар’єри. Але США хочуть ці маневри перекрити.
Якщо у 2017 р. частка Китаю в загальному обсязі продукції з доданою вартістю, що надходить до США через треті країни, становила 14%, то у 2023 р. вона зросла до 22%.
Удар буде відчутнішим, якщо партнери почнуть уникати співпраці з китайськими компаніями через нові правила.
Водночас у Bloomberg зазначають, що поки незрозуміло, наскільки ефективно США зможуть контролювати ці обмеження. Сигнал Трампа Китаю Підвищення тарифів та посилення вимог до ланцюгів постачання – це сигнал Трампа Китаю про необхідність згортати підтримку війни РФ в Україні.
Китай вже прямим текстом попередили про можливі наслідки продовження нинішньої політики.
Так, посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що Китай повинен припинити “субсидування війни” в Україні через підтримку російського режиму та російських військових зусиль. В іншому випадку він зіткнеться з санкціями від президента США у вигляді вторинних тарифів
Тим часом Китай, додав посол США, вважає, що веде “веде опосередковану війну через Росію”. А деякі заяви китайського уряду свідчать, що Китай бажає втягування США та союзників у війну в Україні. “Ми бачимо в деяких заявах китайського уряду, що вони хочуть зайняти СШАта наших союзників цією війною, щоб ми не могли зосередитися на інших наших стратегічних викликах. Я вважаю, що Китай прорахувався. Я думаю, що їх потрібно дорікнути за те, що вони субсидують ці вбивства, які відбуваються на полях битв в Україні”,- зазначив він. ЄС пригрозив Китаю ЄС теж планує посилити тиск на Китай через допомогу РФ у війні з Україною. “Ми розраховуємо на те, що Китай не надаватиме Росії жодного військового обладнання, прямо чи опосередковано, оскільки всі ми знаємо, що озброєння агресора суперечитиме міжнародному праву.Це справді суттєво зашкодить відносинам між ЄС та Китаєм”, – сказала голова Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн. За її словами, те, як Китай надалі взаємодіятиме з війною Путіна, буде визначальним для майбутніх відносин між ЄС і Китаєм.
Це натяк на те, що у випадку військової допомоги Росії Китай може забути про європейський ринок. “Якщо порівнювати військову допомогу Росії та європейський ринок – це навіть не співмірно з точки зору китайських інтересів”, – розповів BBC директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь. До речі ЄС вперше в санкційній політиці ввів прямі обмеження щодо китайських банків.
Під санкції потрапили два китайські регіональні банки – Suifenhe Rural Commercial та Heihe Rural Commercial. Обидва розташовані поблизу кордону Китаю та Росії.
При цьому Китай активно лобіював виключення банків з санкційного пакета, погрожуючи реакцією та напряму вимагаючи від ЄС не вводити санкції проти китайських фінансових установ.
Але ЄС проігнорував китайські попередження та погрози та додав банки до “чорного списку”. Три варіанти поведінки Китаю Наразі є три варіанти того, як поводитиметься Китай у війні між РФ та Україноюнадалі. Перший – піде на ескалацію та почне активніше допомагати РФ. Другий – залишить все, як є. Третій – зменшить підтримку РФ. Саме від того, чи буде Захід рішучим у плані посилення економічного тиску на Піднебесну залежить те, який варіант обере Китай.
У липні китайські медіа процитували слова голови МЗС Китаю Ван Ї про те, що Пекін не хотів би поразки Росії. “Ван Ї заявив головному дипломату ЄС, що Пекін не хоче програшу Росії в Україні, оскільки побоюється, що після цього США зосередять усю свою увагу на Китаї”, – написала гонконзька газета South China Morning Post. За словами Самуся, мотивація Китаю – глобальне лідерство через власний прогрес та зменшення ролі США. Російсько-українська війна китайцями розглядається тільки в цьому контексті – послаблює чи посилює вона США. А Росія використовується як військовий проксі.
У розмові з BBC Україна керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук сказав, що пряма участь китайців у війні з Україною дасть потужну перевагу Росії. Китайці за останні кілька десятиліть дуже розвинули сухопутні війська, як і військово-морські та військово-повітряні сили.
Водночас більшість оглядачів вважають, що Китай не готовий до ескалації і найбільш вірогідним є сценарій збереження статус-кво.
Адже Китай вважається найбільшим бенефіціаром російсько-української війни в її нинішньому форматі. Китайці не беруть прямої участі у війні і великих економічних втрат від неї поки що не зазнають. Натомість отримують дешеві ресурси від Росії, яка стає все більш залежною, та мають додатковий геополітичний важіль впливу у стосунках з США та ЄС.
Водночас, якщо Захід посилить економічний тиск на Китай, то він може змусити РФ піти на згортання бойових дій РФ в Україні.
Посприяти цьому можуть два фактори. По-перше, позиція ЄС, з яким Китай прагне налагодити економічну співпрацю в умовах тарифної війни Трампа.
За словами Самуся, Європа для Китаю є одним з основних перспективних ринків, ареал майбутнього технологічного та економічного розвитку. Не тільки продавати щось, а отримати доступ до європейських технологій та інвестицій.
Другий фактор, це ультимативні “50 днів” Трампа щодо вторинних санкцій для країн, які щось купують у Росії. Теоретично це дуже серйозна економічна загроза для Китаю, Індії, Бразилії, Туреччини та інших торговельних партнерів Росії. Індія вже оголосила про готовність знайти заміну російській нафті. “Для Китаю економічна війна з США – це головне, товарообіг між країнами величезний. Тому Пекіну важливо не зазнати шкоди від Росії. Якщо Трамп буде дотримуватися задекларованих жорстких принципів, то це може вбити ту економічну модель, яку вибудовували китайці з американцями з часів Генрі Кіссінджера та Ден Сяопіна”, – каже Самусь. Тож якщо Захід виконає свої погрози та посилить економічний тиск на Китай, це може призвести до деескалації ситуації в Україні.
Вікторія Хаджирадєва -
Трамп: США та ЄС уклали угоду про купівлю зброї – частину дадуть Україні
США і ЄС уклали угоду, що передбачає: останній буде оплачувати 100% вартості всієї американської зброї та обладнання. Потім їх розподілятимуть і відправлятимуть більшу частину в Україну. Про це заявив голова Білого дому Дональд Трамп під час виступу на саміті з питань штучного інтелекту у Вашингтоні 23 липня.
Він зазначив, що згідно із домовленістю США будуть відправляти зброю до Євросоюзу, а потім країни-члени блоку самі її розподілять і більша частина піде на потреби ЗСУ.
“Вони збираються витратити ці гроші в США на наші оборонні компанії, і ми збираємося відправити (зброю – ред.) їм, а вони розподілять обладнання, яке ми відправимо. Чесно кажучи, так і мало бути ще три роки тому”, – стверджує Трамп.
Як відомо, 23 липня США схвалили продаж Україні двох пакетів військової допомоги на 322 мільйони доларів.
Раніше ЗМІ писали, що Сполучені Штати Америки ведуть перемови з кількома країнами стосовно передачі систем ППО Patriot для України. -
ЄС закликав Китай змусити Росію завершити війну
Європейський Союз закликає Китай вплинути на Росію з метою припинення військової агресії проти України. Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час саміту ЄС-Китай 24 липня, передає пресслужба Євроради.
“Ми закликаємо Китай, постійний член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, використати свій вплив на Росію, щоб та поважала Статут ООН та припинила свою військову агресію проти України”, – заявив президент Євроради.
Кошта підкреслив необхідність підтримки фундаментальних цінностей, закріплених у Статуті ООН, зокрема суверенітету, територіальної цілісності та поваги до міжнародно визнаних кордонів.
Президент Європейської ради заявив, що світ переживає період глобальної невизначеності, що характеризується економічною нестабільністю, геополітичною напруженістю, а також глобальними викликами для всього людства.
Кошта закликав Китай разом розробляти рішення спільних глобальних проблем та служити справі глобального миру.
-
Червоні лінії. Реакція Заходу на атаку на НАБУ
Європа вимагає пояснень від української влади щодо прийняття законопроєкту, який робить НАБУ та САП залежними від Генерального прокурора. Німеччина, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Естонія, Ісландія негативно висловилися про дії української влади. Існує загроза і для інвестицій в оборонний сектор України.
Загроза допомозі Україні
Депутат Європарламенту від партії Зелених Деніель Фройнд вважає обмеження незалежності НАБУ та САП великим кроком назад у боротьбі з корупцією в Україні та загрозою для процесу вступу країни до ЄС.
“Це явне порушення довіри. Цим кроком український уряд ставить під загрозу процес вступу до ЄС”, – сказав євродепутат.
Він також зазначив, що бачить закон як проблему для надання ЄС фінансової допомоги Україні. “ЄС дуже хоче допомогти Україні. Але він не може продовжувати перераховувати гроші, якщо країна рухається у неправильному напрямку”, – попередив депутат.
Єврокомісія надзвичайно стурбована прийняттям проєкту, що значно послаблює повноваження українських антикорупційних інститутів.
“Обидва інститути, НАБУ та САП, широко вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні. Вони відіграють ключову роль у порядку денному реформ України і повинні бути незалежними, щоб боротися з корупцією та зберігати суспільну довіру”, – підкреслив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн потребувала пояснень від президента України Володимира Зеленського.
“Повага до верховенства права та боротьба з корупцією – це основні принципи ЄС. Від України як країни-кандидата очікують повного дотримання цих стандартів. Компроміси тут неможливі”, – відзначив Мерсьє.
Немає незалежних НАБУ та САП – немає грошей
Єврокомісар з економічних питань Вальдіс Домбровскіс, який у Брюсселі курує фінансову допомогу Україні, зазначив, що фінансова допомога Києву та його прогрес на шляху до ЄС залежать від незалежності антикорупційних інститутів.
Домбровскіс підкреслив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура “мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості”.
Інвестиції в оборону
В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування відновлення.
У листі до Офісу президента України, датованому 22 липня, Джулія Фромгольц – керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР – висловила “глибоку стурбованість останніми подіями”, що стосуються НАБУ та САП, а
Також вона попередила про наслідки для України, якщо Київ не вживе заходів для виправлення проблеми.
“Якщо (питання, що виникло через прийняття закону) залишиться невирішеним – це не лише поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з корупцією, але й її зусилля щодо вступу до ОЕСР, а також підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокове відновлення”, – підсумувала вона.