Європейська комісія готує рішення щодо цілковитої заборони імпорту ядерного палива з Росії до країн Європейського Союзу в межах реалізації політики RePowerEU. Про це заявила офіційна представниця Єврокомісії Ана-Каїса Ітконен, передає РБК-Україна.
“Що стосується ядерної енергетики та ядерних продуктів, то ми говорили, що це складніше питання для опрацювання, але воно перебуває на стадії підготовки. Я не можу назвати терміни, але, сподіваюся, ми зможемо уявити це у належний час”, – зазначила вона.
Водночас Ітконен наголосила, що у планах Єврокомісії – довести до завершення реалізацію політики RePowerEU, мета якої – повністю вивести з ринку Євросоюзу абсолютно усю російську енергетику, зокрема ядерну.
Позначка: ЄС
-
ЄС планує цілковиту заборону ядерного палива з РФ
-
ЄС та Індія уклали історичну угоду про вільну торгівлю
Європейський Союз і Індія остаточно узгодили договір про вільну торгівлю, який охопить 25% світового ВВП та майже третину світової торгівлі. Про це повідомила пресслужба ЄС у вівторок, 27 січня. ЄС та Індія щорічно торгують товарами та послугами на суму понад 180 мільярдів євро, забезпечуючи близько 800 000 робочих місць у ЄС. Очікується, що ця угода подвоїть експорт товарів з ЄС до Індії до 2032 року за рахунок скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, які експортуються з ЄС до Індії. Загалом зниження тарифів дозволить заощадити близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейську продукцію. “Сьогодні ЄС та Індія творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі з населенням 2 мільярди людей, і обидві сторони отримають економічну вигоду. Ми дали світові зрозуміти, що співпраця, заснована на правилах, як і раніше, приносить відмінні результати”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Свою чергою прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що люди у всьому світі називають цю угоду “матір’ю всіх угод”. “Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 млрд людей в Індії та мільйонів людей у Європі”, – сказав він.
В ЄС зазначили, що від договору насамперед отримають вигоду сільське господарство, автомобілебудування та сфера послуг. Так, мита на автомобілі з ЄС поступово знижуватимуться зі 110% до 10%, а на автозапчастини вони будуть повністю скасовані через п’ять-десять років. Тарифи від 44% на техніку, 22% на хімічні речовини та 11% на фармацевтичні препарати також будуть переважно скасовані. Мита на вина з Євросоюзу знизяться зі 150% до 75%, тарифи на оливкову олію – з 45% до 0%. Також повністю скасують індійські мита на перероблені продукти, такі як макарони та шоколад. Угода також надасть компаніям із ЄС привілейований доступ до індійського ринку послуг, в т.ч. ключових секторів, таких як фінансові послуги та морський транспорт.Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п’яти до шести місяців.
Роботу над угодою ЄС та Індія розпочали у 2007 році. Переговори неодноразово заходили в глухий кут і припинилися в 2013 році. У 2022 році дискусія відновилася.
-
У Франції не згодні з Рютте щодо автономної оборони ЄС
У Франції не погодилися із заявою Марка Рютте, що Європа не зможе забезпечити свою безпеку без участі США. Зокрема, глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що європейці здатні і зобов’язані самі нести відповідальність за свою безпеку, наголосивши, що навіть Сполучені Штати підтримують цю позицію. Про це він написав на платформі Х.
“Ні, дорогий Марку Рютте. Європейці можуть і повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку. Із цим згодні навіть США. Це європейський стовп НАТО”, – написав Жан-Ноель Барро.
Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції.
Рютте оцінив територіальні переговори щодо України
-
Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ
Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:- Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
- Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
- Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
- Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
-
У Німеччині розкрили деталі нового пакету санкцій проти РФ
Євросоюз працює над 20-м пакетом санкцій проти Росії, котрий буде спрямований на енергетичні доходи агресора, його тіньовий флот та мережі обходу санкцій. Німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що такі заходи необхідні для протидії гібридним загрозам та потенційним екологічним ризикам від аварій російських суден у Балтійському морі, передає Укрінформ.
“Росія щодня тестує нас – на морі, в повітрі, в кіберпросторі. Гібридні загрози, пошкодження критичної інфраструктури, залякування – усе це частина стратегії, спрямованої на те, щоб посіяти невпевненість у наших суспільствах і підірвати нашу єдність. І ми реагуємо на це спільно: посилюємо захист нашої інфраструктури та посилюємо тиск на Росію. Ми набагато сильніші та стійкіші, ніж хоче вірити Путін. Тому ми працюємо на повну над 20-м пакетом санкцій, який буде спрямований насамперед на енергетичні доходи Росії, її тіньовий флот і мережі обходу санкцій”, – зазначив міністр.
Окремо Вадефуль зауважив про загрозу від російського ітіньового флоту у Балтійському морі.
“Частиною цих гібридних загроз є також судна тіньового флоту, які спеціально призначені для обходу санкцій. До речі, вони становлять загрозу не лише тим, що дозволяють Росії й надалі отримувати доходи. Вони також є загрозою для всіх країн Балтійського узбережжя, бо ми часто бачимо тут судна в катастрофічному технічному стані з погано підготовленими екіпажами”, – зазначив глава МЗС ФРН.
Він пояснив, що у разі аварії такого танкера узбережжя Балтійського моря можуть бути сильно забруднені – “існує загроза екологічної катастрофи, водночас з серйозними економічними наслідками для всього туристичного сектору”.
Саме тому, додав міністр, потрібною є “набагато більша ефективність у боротьбі з тіньовим флотом”.
“Ми вже діємо проти нього. Ми вносимо судна та їхніх власників до санкційних пакетів як на рівні ЄС, так і незалежно від цього. Але саме ми, партнери по Балтійському морю, маємо дуже конкретно обмінюватися інформацією та поглиблювати співпрацю”, – наголосив міністр.
Також Вадефуль запропонував активніше використовувати морське право проти суден з незрозумілим статусом прапора та зупиняти їх.
“Ми мусимо зараз використовувати всі можливості морського права, щоб зупиняти такі судна. І мусимо нарешті розпочати дискусії про те, щоб морське право в цій галузі було далі розвинуто. Бо зараз воно заважає нам діяти проти суден і їхніх власників, які взагалі не зважають на норми морського права. Не може бути так, щоб нам тут постійно однобічно зв’язували руки. Тому я наполегливо пропоную дійти до перегляду морського права в цій частині”, – акцентував німецький міністр. -
План процвітання для України не містить дати вступу до ЄС – Єврокомісія
У Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає жодного посилання на конкретну дату вступу України до ЄС. Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо, передає Інтерфакс-Україна у понеділок, 26 січня.
“У цьому документі про процвітання, немає жодного посилання на конкретну дату”, – зазначила вона.
Говорячи про обговорення цього документу з країнами-членами, Піньйо вказала, що відповідним форумом для цього є Європейська Рада.
Разом з тим, речниця зауважила, що “ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що називаємо Єдиною рамковою програмою процвітання”.
Нині ж, за словами головного речника Єврокомісії, нової інформації стосовно цього питання вона не має.
“Як тільки ми отримаємо інформацію про можливу наступну зустріч з цього питання, ми будемо тримати вас в курсі”, – запевнила Піньйо.
Раніше ЗМІ повідомляли, що план передбачає прискорений вступ в ЄС та 800 млрд доларів інвестицій. Нагадаємо, 20 січня видання Axios повідомило, що президент Володимир Зеленський і лідер США Дональд Трамп не підписуватимуть в Давосі “план процвітання” України. Сторони не погодили зміст документа, і він потребує доопрацювання.
ЗМІ дізнались зміст “плану процвітання” для України -
Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ
Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:- Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
- Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
- Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
- Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
-
ЄС та Індія домовилися про зниження мит на авто у межах нової угоди – ЗМІ
Індія планує знизити імпортні мита на автомобілі з Європейського Союзу до 40% у межах торговельної угоди між сторонами. Про це повідомили джерела Reuters, обізнані з перебігом переговорів.
Як зазначається, сторони планують підписати пакт про вільну торгівлю, який називають “матір’ю всіх угод”.
Уряд прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді погодився негайно зменшити податок на обмежену кількість автомобілів із країн ЄС з імпортною ціною понад 15 тисяч євро – з нинішніх 70-110% до 40%. Надалі мито планують поступово знизити до 10%.
Як зазначають джерела, зниження мит не поширюватиметься на електромобілі протягом перших п’яти років. Після цього для них застосовуватимуться аналогічні ставки. Рішення пов’язане із захистом інвестицій місцевих виробників.
Індія та ЄС, за інформацією співрозмовників агентства, можуть оголосити про завершення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю вже у вівторок. Після цього сторони повинні фіналізувати деталі та ратифікувати документ.
Своєю чергою, міністр фінансів США Скотт Бессент коментуючи угоду, заявив, що Європа фінансує війну проти самої себе, купуючи російську нафту через Індію, інфорує ЄП. “США пішли на набагато більші жертви, ніж європейці. Ми ввели 25-відсоткові мита на Індію за купівлю російської нафти. Вгадайте, що сталося минулого тижня? Європейці підписали торговельну угоду з Індією”, – зазначив він.
Раніше голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення співпраці між Європейським Союзом та Індією.Нагадаємо, російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі.
-
Євросоюз остаточно відмовився від російського газу
Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.
Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).
Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.
Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.
Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.
-
ЄС та Індія готуються до підписання безпекової угоди
Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення співпраці між Європейським Союзом та Індією.
За її словами, нині існує сильний імпульс для тіснішої взаємодії, котрий сторони мають намір використати.
Каллас зазначила, що перебуває у Нью-Делі, де має честь бути присутньою на святкуванні Дня Республіки. Вона акцентувала, що як символ поглиблення відносин персонал військово-морських операцій ЄС Atalanta та Aspides вперше бере участь у параді.
There is strong momentum for closer cooperation with India, and we are seizing it. It is a pleasure to be in New Delhi today and an honour to attend the Republic Day celebration. As a symbol of our deepening bond, personnel from our EU naval operations, Atalanta and Aspides,… pic.twitter.com/V71pQvo2rv — Kaja Kallas (@kajakallas) January 26, 2026
Також дипломатка повідомила, що на саміті, який відбудеться завтра, сторони планують підписати Партнерство з безпеки та оборони між ЄС та Індією. Документ передбачає досягнення конкретних результатів у галузях морської безпеки, кібербезпеки та боротьби з тероризмом.
Нагадаємо, російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі.
Євросоюз посилить санкції проти Китаю та Індії