У ЄС ухвалили рішення про безстрокове замороження російських активів, відкривши шлях для репараційного кредиту для України. Водночас серед європейських країн все ще є такі, які проти ідеї такого кредиту. Боротьба за нього триває. Важливе рішення “Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити замороження російських суверенних активів. Ми надсилаємо Росії чіткий сигнал: доки триває ця жорстока агресивна війна, витрати для Росії зростатимуть”, − повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила також, що це є потужним сигналом для України. “Ми хочемо зробити так, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим − і на полі бою, і за переговорним столом”, − додала президентка ЄК. Своєю чергою президент Ради ЄС Антоніу Кошта, сказав, що ЄС працюватиме над фінансуванням України у 2026-2027 роках. “На жовтневому засіданні лідери ЄС зобов’язалися заморозити російські активи доти, доки Росія не припинить агресивну війну проти України та не відшкодує завдані збитки. Сьогодні ми виконали це зобов’язання. Наступний крок: забезпечення фінансових потреб України на 2026–2027 роки”,– заявив він. Крім того, прийняте рішення усуває необхідність кожні шість місяців голосувати за продовження блокування активів РФ, яке вимагало одностайного схвалення усіх країн членів ЄС.
Таким чином європейці усунули ризик того що влада Угорщини або Словаччини зірве цей процес.
Безстрокове заморожування також мало переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання російських коштів для надання Україні кредиту обсягом до 165 млрд євро для покриття бюджетних потреб у 2026−2027 роках.
Водночас остаточне рішення щодо надання репараційного кредиту Україні лідери ЄС мають ухвалити на саміті 18 грудня. Як рішення про “вічну” заморозку допоможе Україні Експерти та політики наголошують, що рішення про вічну заморозку сприятиме прискоренню прийняття рішення про передачу заморожених активів РФ Україні, що, своєю чергою, суттєво зміцнить оборону та фінансує воєнні потреби. Фінансові ресурси необхідні Україні для продовження боротьби, особливо на тлі дискусій про скорочення підтримки з боку деяких партнерів. Використання активів може забезпечити фінансування воєнних потреб протягом кількох років.
Крім того, це забезпечило б відбудову та гуманітарну допомогу. Хоча загальна сума збитків, завданих Україні, значно перевищує обсяг заморожених активів, ці кошти можуть стати першим і значним внеском у Фонд для підтримки та відбудови України.
Також це зменшить фінансове навантаження на західних партнерів. Використання російських коштів дозволить європейським урядам менше збільшувати власні борги для підтримки Києва, а також підвищити власні витрати на оборону.
Крім того, передача активів РФ Україні – це важіль впливу та тиск на Росію. Вона сигналізувала б про рішучість ЄС. Це політичний сигнал для Росії про те, що агресія матиме високу економічну ціну.
Також передача коштів Україні зміцнила б переговорну позицію України. Фінансова незалежність, забезпечена російськими активами, дасть Україні можливість відмовитися від невигідних мирних угод, оскільки Росія розумітиме, що Україна має ресурси для ведення війни ще тривалий час.
Це рішення розглядається як реалізація принципу, що агресор має заплатити за свої протиправні дії та завдану шкоду.
Українські експерти підкреслюють, що використання активів є потужним інструментом стримування майбутніх агресорів. “Фактично, використання російських активів стане новим елементом міжнародного права, час якого вже настав. Не дивлячись на певні правові колізії, це рішення буде додатковим запобіжником від майбутніх конфліктів у світі. Адже свої гроші вміють рахувати всі, навіть держави-терористи.”, – каже Ілля Котов, кандидат наук з державного управління та експертом з публічної політики. США доведеться враховувати позицію ЄС Ще одним позитивним моментом прийняття рішення про “вічну заморозку” активів РФ є те, що віднині США змушені будуть дослуховуватись до позиції ЄС.
“Раніше російські активи “заморожувалися” певний період. Щоб продовжити заморожування, щоразу доводилося голосувати, до чого консенсусно. Тобто кілька країн могли легко заблокувати продовження заморожування. Як відомо, США у рамках свого мирного плану хочуть взяти керування цими грошима під свій контроль: половину інвестувати в Україну, другу – у сировинні проекти спільно з Росією.
Європа в такому разі залишається не при справах, хоча саме ЄС ніс основний тягар фінансування України під час війни.
Після закінчення війни можна було використовувати ту ж Угорщину – “переконати” її не голосувати за продовження подальшого блокування російських активів та використання їх на власний розсуд, тобто “за планом”. “А от якщо активи “заморожені” надовго, то їхнє розблокування можливе лише шляхом консенсусу всіх країн ЄС. Тобто США доведеться враховувати позицію ЄС щодо використання цих активів.”,- каже Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна”. Реакція Москви Москва вкрай різко відреагувала на безстрокове заморожування своїх активів у ЄС, назвавши це “відвертою банальною крадіжкою”, незважаючи на всі юридичні спроби Брюсселя прикрити це рішення. Кремль та МЗС РФ попередили, що Росія обов’язково вживе симетричних та асиметричних заходів у відповідь, які будуть спрямовані проти країн та компаній, що беруть участь у цьому процесі. Крім того, російська влада вважає заморозку порушенням міжнародного права та суверенного імунітету, і ЦБ РФ вже почав вдаватися до юридичних кроків, зокрема, подавши позов проти бельгійського депозитарію Euroclear, де знаходиться значна частина заморожених коштів. Президент РФ Володимир Путін доручив уряду розробити детальний пакет дій у відповідь на випадок, якщо ЄС наважиться використати ці активи для фінансування України. Країн, що виступають проти репараційного кредиту побільшало Водночас є й погана новина. Країн, які виступають проти ідеї репараційного кредиту для України коштом активів РФ в ЄС побільшало.
Нещодавно ще три країни приєднались до Бельгії та заявили, що проти ідеї використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль України. “Чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію ЄК щодо безстрокового заморожування суверенних фондів Москви, що зберігаються в ЄС, але попередили, що цей крок не повинен “запобігати” будь-якому потенційному використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль Києва”,- йдеться в спільній заяві цих країн. Італія, Болгарія, Мальта і Бельгія також закликали ЄК та Єврораду продовжувати вивчати й обговорювати альтернативні варіанти відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права, з передбачуваними параметрами, що становлять значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоб забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набути чинності.
Тож боротьба за репараційний кредит для України коштом активів РФ триває.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: ЄС
-
Україна ближче до отримання репараційного кредиту, але не все ще вирішено
-
WSJ: Мирні переговори стають боротьбою США і Києва
Переговори між Україною та США перетворилися на протистояння, в якому Росія навіть не бере прямої участі. Процес пошуку миру між Україною, Європейським Союзом і Сполученими Штатами стикається з серйозними розбіжностями. Вашингтон прагне швидкого завершення війни, бажано до кінця року, тоді як Київ і Брюссель наполягають на врегулюванні значущих суперечностей перед ухваленням будь-яких рішень. Про це повідомляє Wall Street Journal.
Як зазначає видання, адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на президента України Володимира Зеленського, закликаючи його погодитися на мирну угоду з Росією. Україна ж не готова відводити війська з контрольованих територій Донецької та Луганської областей. Київ і європейські партнери вимагають чітких гарантій від США щодо дій у разі порушення Росією можливих домовленостей або нового нападу.
У публікації зазначено, що офіційні представники РФ називають американський мирний план прийнятною базою для обговорення, проте його остаточне схвалення залишається під питанням. При цьому європейські лідери переконані, що Москва не зацікавлена у завершенні війни. Вони побоюються, що перемога Росії в Україні може стати прецедентом для нових конфліктів із сусідами в Європі.
“Те, що відбувається в Україні, може статися і з країнами-союзниками”, – цитує ЗМІ слова генерального секретаря НАТО Марка Рютте, які він промовив у Берліні.
Журнал також підкреслює, що американський план передбачає пункт, згідно з яким Київ мав би відмовитися від спроб повернути окуповані Росією території. Це може трактуватися як фактичне визнання анексії Росією частини України.
Також угода може ускладнити перспективи вступу України до НАТО. У разі підтримки цього плану Вашингтоном можливе відновлення російського доступу до глобальної економіки та міжнародних проєктів.
У матеріалі зазначаєтсбя, що Велика Британія, Франція та інші європейські держави підготували детальні пропозиції щодо надання допомоги Україні, включаючи ймовірне використання сил безпеки. Ці ініціативи вже обговорювалися з американськими військовими посадовцями, однак офіційного рішення щодо допомоги від США ще немає. Українська сторона натомість наполягає на оформленні юридично зобов’язуючих гарантій безпеки на кшталт статті 5 НАТО.
З іншого боку, Кремль категорично проти включення до мирного плану пропозицій, розроблених Києвом і Брюсселем, особливо тих, що стосуються створення демілітаризованої зони в Донецькій області. Радник Кремля Юрій Ушаков заявляє, що Росія готова твердо відстоювати свої позиції.
Нагадаємо, українсько-американські переговори, що тривали понад п’ять годин у Берліні 14 грудня, поки що не привели до остаточних рішень і продовжаться наступного дня.
Як ми писали, спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час переговорів у Берліні з українською делегацією щодо “мирного плану” для України було “досягнуто відчутного прогресу”.
-
Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС
У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.
“Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.
Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.
Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.
Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.
-
В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії
Рішення Євросоюзу щодо безстрокового знерухомлення активів центробанку Росії є історичними і фактично відкриє двері для запуску так званого репараційного кредиту для України. Про це написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у Фейсбук в суботу, 13 грудня.
Вона зазначила, що тепер російські активи залишатимуться знерухомленими безстроково, аж до моменту, коли РФ відшкодує Україні збитки, завдані повномасштабною агресією. А раніше знерухомлення мало поновлюватись кожні шість місяців одностайним голосуванням. Це призводило до ризику блокування рішення щодо продовження блокування будь-якою державою з 27 членів ЄС
“Відтепер такого перегляду не буде. Це рішення ліквідовує будь-які сумніви в незворотності цього курсу, демонструє сталу політичну волю ЄС та готує ґрунт для системного використання цих активів”, – зазначила Мудра.
За її словами, Євросоюз “фактично відкрив двері для запуску так званого репараційного кредиту — фінансового інструменту, який дозволяє передати Україні активи РФ вже зараз, у вигляді кредиту, якій підлягає поверненню тільки після того як РФ заплатить компенсації”.
“Таким чином, Україна отримує реальні ресурси на оборону, бюджет та компенсації постраждалим вже наступного року – без очікування закінчення війни. Це рішення результат трирічної системної юридичної та дипломатичної роботи нашої команди, спільно із громадянським суспільством та експертами”, – резюмувала Ірина Мудра і подякувала Євросоюзу та іншим партнерам за послідовну, юридично обґрунтовану і принципову позицію. -
Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву
Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ
Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
“Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
“Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план
У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
Революційна процедура
“Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
Нереальний план?
Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
“Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
“І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
Особливий шлях
У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
“Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка. -
Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні
Уряд Бельгії вимагає “незалежних та автономних” гарантій від Європейського Союзу в обмін на підтримку репараційної позики для України з використанням заморожених активів РФ. Про це повідомляє Euractiv в п’ятницю, 12 грудня.
Зазначається, що в низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, яку минулого тижня вперше розіслали послам ЄС, Бельгія зазначає, що гарантії мають бути “незалежними й автономними, аби залишатися чинними навіть у разі визнання позики недійсною”.
Крім того, Бельгія вимагає, щоб депозитарій Euroclear не ніс відповідальності за надання репараційної позики на відшкодування збитків, а його директори “несли відповідальність лише у разі грубої недбалості”.
Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика з використанням заморожених активів РФ. Брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 млрд євро заморожених активів РФ. Лідери ЄС продовжать дискусії для пошуку спільного рішення стосовно використання заморожених російських активів для підтримки України на наступному саміті Євроради, запланованого на 18 грудня.
-
Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні
Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
“Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
“Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України. -
Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE
Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.
Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.
Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.
Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
“Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість.